23 грудня 2021 р. Справа № 440/6712/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Носаченка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника позивача Савченко Т.І. про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 , головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 03.09.21 року по справі № 440/6712/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-887-20У від 12 березня 2021 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-887-20У від 12 березня 2021 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1589,00 грн.
05.10.2021 року відповідачем подано апеляційну скаргу на вказане рішення Полтавського окружного адміністративного суду.
19.11.2021 року до Другого апеляційного адміністративного суду представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу від 15.11.2021 року, в якому вона просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 гривень.
У підтвердження понесених витрат надано копію ордеру про надання правничої правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Савченко Тетяною Іванівною, копію договору про надання правової допомоги та представництва від 12.03.2021 року, додаткову угоду № б/н від 15.11.2021 року за надання юридичних послуг з написання відзиву на апеляційну скаргу, акт приймання-передачі наданих послуг від 15.11.2021 року, опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених витрат, квитанцію № б/н від 15.11.2021 року про сплату ОСОБА_1 1000 грн. за професійну правничу допомогу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 по справі № 440/6712/21 залишено без змін.
09.12.2021 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просила прийняти по справі додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 гривень, на підставі доданих нею до відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду документів, які підтверджують понесені позивачем витрати.
Відповідач своїм правом надання заперечень на заяву про розподіл судових витрат не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.
Згідно з п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегія суддів зазначає, що представником позивача до судових дебатів подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заявлено клопотання про понесені витрати на правничу допомогу та своєчасно надано докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що правова допомога ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції надавалась адвокатом Савченко Тетяною Іванівною на підставі Договору про надання правової допомоги та представництва № б/н від 12.03.2021 року (а.с. 23) та Додаткової угоди № б/н від 15.11.2021 року до Договору № б/н від 12.03.2021 року (а.с. 173).
Згідно з п. 4.1 Договору на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обгрунтованого гонорару.
Відповідно до п. 4.2. гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього договору.
За приписами п. 1 Додаткової угоди за надання юридичних послуг згідно Договору № б/н від 12.03.2021 року, а саме підготовку відзиву на апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року по справі № 440/6712/21, погодили розмір гонорару в сумі 1000 грн. (а.с. 173).
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 15.11.2021 року (а.с. 174), описом робіт, виконаних адвокатом, та здійснених витрат відповідно до Додаткової угоди до Договору № б/н від 12.03.2021 року (а.с. 175), позивачем отримано юридичні послуги з написання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року. Вартість наданих послуг складає 1000 грн.
На підтвердження факту сплати гонорару за виконання робіт за договором надано квитанцію № б/н від 15.11.2021 року на суму 1000 грн. ( а.с. 176).
Отже, враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, суму заявлених позовних вимог, значення справи для сторони, колегія суддів вважає, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 грн. є співмірною та підтвердженою належними і допустимими доказами.
При цьому, суд враховує, що ст. 134 КАС України покладає обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Водночас, відповідачем не подано до суду заяви про зменшення суми судових витрат, заперечень з приводу заявленого до відшкодування розміру судових витрат.
Враховуючи, що витрати на правову допомогу документально підтверджені та доведені, пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви представника позивача щодо розподілу судових витрат та стягнення на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн .
Керуючись ст. ст. 229, 132, 134, 139, 229, 243, 252, 321, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача Савченко Тетяни Іванівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 000 (тисяча) грн. 00 коп .
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Бегунц А.О. Мельнікова Л.В.
Повний текст додаткової постанови виготовлений 23.12.2021.