20 грудня 2021 р. Справа № 520/10563/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державного підприємства "Південна залізниця", Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 (суддя Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 16.09.21) по справі № 520/10563/21
за позовом Державного підприємства "Південна залізниця"
до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкової вимоги та рішення,
Позивач, Державне підприємство "Південна залізниця", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 09.04.2021 №70778-13 на загальну суму 168 976 110,09 грн; скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про опис майна у податкову заставу від 09.04.2021 № 70778-13.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржувана вимога Головного управління ДФС у Харківській області від 09.04.2021 р. №70778-13 на суму податкового боргу 168976110,09 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки податкове-повідомлення рішення відповідача від 17.10.2016 р. № 0000541400, на підставі якого відповідачем була винесена податкова вимога, оскаржено позивачем у судовому порядку та дана справа перебуває на розгляді у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, отже, грошове зобов'язання вважається неузгодженим, окрім того судом невірно розрахований розмір пені. Рішення про опис майна в податкову заставу прийнято неповноважною особою. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 року позовні вимоги було задоволено частково.
Скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 09.04.2021 №70778-13 в частині нарахування пені у розмірі 84725135,01 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Позивач не погодився із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення в цій частині скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити, а також відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні також доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити, а також відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Південна залізниця" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, результати якої оформлені актом перевірки від 28.09.2016 № 89/28-09-14-07/01072609.
На підставі акту перевірки 17 жовтня 2016 були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000561400 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій на суму 9170188,50 грн., № 0000541400 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій на суму 99877214,50 грн., № 0000621401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та штрафних санкцій на суму 37484063,75 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 р. по справі № 820/1212/17 адміністративний позов Державного підприємства "Південна залізниця" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено в повному обсязі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 по справі № 820/1212/17 скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України від 17.10.2016 р. №0000541400 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 80739170 гривень та штрафних санкцій в сумі 19096302,50 гривень, в задоволенні позову в цій частині відмовлено (а.с. 132).
Податкове повідомлення - рішення від 17.10.2016 р. №0000541400 позивачем оскаржувалось лише в частині суми нарахування 99 835472,50 грн, з яких основний платіж 80739170 грн., штрафна санкція 19096302,50 грн., в іншій частині податкове повідомлення рішення не оскаржувалось.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 р. набрала законної сили 25.03.2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2021 року відкрито касаційне провадження у справі №820/1212/17 за касаційного скаргою позивача.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем сформовано податкову вимогу №70778-13 від 09.04.2021 р. за узгодженим грошовим зобов'язанням на загальну суму 168976110,09 грн. внаслідок несплати у встановлений строк суми грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000541400 від 17.10.2016 р. та пені, нарахованої за несплату у встановлений законом строк суми грошового зобов'язання, де основний платіж 65140758,58 грн., штрафні санкції 19110216,50 грн., пеня 84725135 грн. (а.с. 28).
З інтегрованої картки платника податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, вбачається, що станом на 31.03.2021 року у позивача обліковувалась переплата в розмірі 15626239,42 грн., яка була зарахована в погашення податкового боргу, за узгодженим податковим зобов'язанням по податковому повідомленню рішенню №0000541400 від 17.10.2016 р., у зв'язку з чим борг за основним платежем склав 65140758,58 грн. (80766998 - 15626239,42= 65140758,58).
Не погодившись з податковою вимогою № 70778-13 від 09.04.2021 р. та вважаючи суму заборгованості, визначену у вказаній вимогі, неузгодженою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що наданий до суду розрахунок пені вищезазначеним приписам не відповідає, визначений розмір пені розраховано невірно, у зв'язку з чим податкова вимога в частині визначення розміру пені підлягає скасуванню.
Відмовляючи в частині у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача в цій частині є правомірними та скасуванню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та зазначає, що воно скасуванню не підлягає з таких підстав.
Так, під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Під податковим боргом при цьому розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За змістом розділу ІІ, ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 30.06.2017 № 610, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до частини 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
За змістом абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення №0000541400 від 17.10.2016 р., прийнятого на підставі висновків акту перевірки №89/28-09-14-07/01072609 від 28.09.2016, не є предметом розгляду у цій адміністративній справі, вказаним обставинам судом вже надана оцінка та прийнято рішення, що набрало законної сили.
Колегією суддів встановлено, що податковий борг позивача виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000541400 від 17.10.2016 р. у сумі 80766998,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 19110216,50 грн., не сплаченого у встановлений законодавством строк (згідно з положеннями п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Таким чином, твердження позивача щодо протиправності оскаржуваної вимоги №70778-13 від 09.04.2021 з підстав оскарження ним у судовому порядку податкового-повідомлення рішення від 17.10.2016 р. №0000541400 та перебування вказаної справи на розгляді у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до приписів статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, у зв'язку з чим на підставі абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання є узгодженим.
Відповідно до п.п.2 п. 9 розділу IV Наказу Міністерства фінансів України № 422 від 04.07.2016 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми.
Оскільки зазначена сума є узгодженою в силу приписів ПКУ, то відповідачем правомірно поновлено облікові показники щодо такої суми в інтегрованій картці, у зв'язку з чим доводи позивача про виключення даних про наявність податкового боргу позивача, судом не приймаються до уваги.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки податкове повідомлення-рішення №0000541400 від 17.10.2016 р. Головного управління ДФС у Харківській області, на підставі якого виник податковий борг, не скасоване та є чинним, позивачем не сплачено самостійно суму податкового боргу, податкова вимога Головного управління ДФС у Харківській області від 09.04.2021 р. №70778-13 на суму податкового боргу з основного платежу та штрафної санкції прийнята на підставі визначеного контролюючим органом узгодженого грошового зобов'язання, а тому є правомірною та не підлягає скасуванню в цій частині.
Щодо нарахування пені, визначеної в оскаржуваній податковій вимозі в розмірі 84725135 грн., колегія суддів зазначає таке.
З наданого до суду розрахунку пені вбачається, що пеня нарахована на відповідну суму заниження податкового зобов'язання з моменту граничного дня сплати за звітний період, за який виявлено заниження у відповідній сумі, а саме з 12.03.2014, 12.03.2015, 11.03.2016 (а.с. 82).
Суд зазначає, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами підпунктів 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Як установлено пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Спір у даній справі виник щодо періоду нарахування пені за умови визначення суми грошового зобов'язання контролюючим органом. Правове врегулювання даного питання відбувалось так.
Пунктом 129.1 статті 129 ПК України (у редакції, чинній до 01 січня 2017 року) було встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
За правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Тобто, наведена редакція статті 129 ПК України передбачала застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені за весь період заниження податкового зобов'язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які був зобов'язаний, але не сплатив до бюджету.
У зв'язку з прийняттям Закону №1797-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, пункт 129.1 викладений в такій редакції:
« 129.1. Нарахування пені розпочинається:
129.1.1 при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.2 при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3 при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання».
Отже, колегія суддів зазначає, що відповідною нормою передбачено три процедури нарахування пені, а саме: 1) у порядку підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України за рішеннями контролюючого органу, прийнятими за результатами податкової перевірки; 2) у порядку підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України за рішеннями контролюючого органу, прийнятими у випадках визначення податкового зобов'язання органом доходів і зборів у силу закону; 3) у порядку підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України за самостійно поданими платником деклараціями.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що в даному випадку нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України здійснюється у випадку пропуску граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.
Наданий до суду розрахунок пені вказаним приписам не відповідає, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначений розмір пені розраховано невірно, у зв'язку з чим податкова вимога в частині визначення розміру пені підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області про опис майна у податкову заставу від 09.04.2021 № 70778-13 колегією суддів встановлено таке.
Відповідно до п. 89.1.2. ст. 89 Податкового кодексу України у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3. ПК України).
Головним управлінням ДПС у Харківській області за підписом уповноваженої особи - заступника начальника Центрального відділення по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області Козловим Костянтином прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 70778-13 від 09.04.2021 року (а.с. 11).
Наказом Головного управління ДПС у Харківській області № 354 від 16.03.2021 року «Про делегування повноважень» уповноважено посадову особу Головного управління ДПС у Харківській області заступника начальника Центрального відділення по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області Козлова Костянтина на право підписання податкових вимог, прийняття рішень про опис майна у податкову заставу, про складення актів (п. 89.3, 89.4 ст. 89 ПК України).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості твердження позивача, що рішення про опис майна у податкову заставу прийнято не уповноваженою особою.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач станом на 09.04.2021 року має не сплачений податковий борг, то оскаржуване рішення прийнято за наявності визначених законом підстав та уповноваженою особою, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги Державного підприємства "Південна залізниця", Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 по справі № 520/10563/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов
Постанова складена в повному обсязі 23.12.21.