Справа № 305/1464/21
Іменем України
23 грудня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Куруц Андрій Андрійович, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2021 року, ухвалене головуючим суддею Ємчук В.Е., в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини,
встановив:
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернулась у суд з позовом, який в ході розгляду справи уточнила, до ОСОБА_1 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 06.06.2016 вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 31.01.2017, розірвано. Від даного шлюбу в них народився син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.06.2016 стягнуто з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Вважає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, однак, визначений судом розмір аліментів на даний час є неспівмірним потребам дитини і явно замалим, оскільки їх син потребує постійного нагляду спеціалістів. Вказувала, що син має вроджені вади та в червні 2021 року переніс хірургічне втручання. Крім того він потребує постійних занять з логопедом та дефектологом.
Оскільки розмір аліментів, які сплачує відповідач є занадто низьким, не забезпечує належного утримання дитини, не відповідає встановленим вимогам закону, позивачка просила суд збільшити розмір таких до суми 2 500,00 грн.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2021 року позов задоволено.
Змінено розмір стягуваних за рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.06.2016 аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до суми в розмірі 2 500,00 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішено питання по судовим витратам.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить апеляційний суд змінити таке та зменшити розмір стягуваних аліментів до суми 1 600,00 грн. Посилається при цьому на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення суду неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, обставинам справи. Суд першої інстанції безпідставно вважав, що в позивачки погіршився матеріальний стан, що є підставою в розумінні вимог ст. 192 СК України, для збільшення визначеного судом розміру стягнутих з нього аліментів. ОСОБА_2 офіційно працює та отримує заробітну плату, вийшла заміж та стан її здоров'я не погіршився. Натомість в нього навпаки змінився матеріальний стан, так як він офіційно не працює, виїжджає на заробітки за кордон, має мінливий нерегульований дохід та на утриманні дружину ОСОБА_3 та малолітню доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також вказує, що судом не враховано мінімальний розмір аліментів, встановлений законом для дитини відповідного віку, що становить 1006,50 грн. Разом з тим, усвідомлюючи обов'язок утримувати свого сина ОСОБА_4 , він згідний сплачувати аліменти в розмірі 1 600,00 грн.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22.11.2021 відкрито апеляційне провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи строк п'ятнадцять днів, з дня вручення копії цієї ухвали, для надання відзиву на апеляційну скаргу.
Копію вказаної ухвали ОСОБА_2 отримала 30.11.2021, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Та при цьому, ОСОБА_2 відзив на вказану апеляційну скаргу не подала.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню з огляду на наступні доводи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом установлено, що сторони перебували в шлюбі, від якого у них народився син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
На підставі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.06.2016 з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1000 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини».
Згідно приписів ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено в ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181СК України).
Так, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною другою статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із погіршенням матеріального становища платника аліментів чи зміни сімейного стану, останній може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх при цьому зі способом присудження (ч. 3 ст. 181СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню.
Крім того, позивачем належними доказами доведено, що їх неповнолітній син потребує занять із спеціалістами (логопедом та дефектологом), переніс хірургічне втручання. Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру.
Збільшуючи розмір стягуваних з відповідача аліментів, суд першої інстанції, враховуючи вимоги статей 182, 192 СК України, встановлений законодавством прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, а також те, що відповідач є молодою, здоровою і працездатною людиною, та виходячи із засад якнайкращого забезпечення інтересів дитини, правильно дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання сина в розмірі по 2 500,00 грн. щомісячно та даний розмір аліментів не являється надмірним для відповідача.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що у позивачки не змінився матеріальний стан не заслуговують на увагу, оскільки їх неповнолітній син проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні, та при цьому потребує матеріального забезпечення, яке позивачка сама не в змозі надати сину для належного його утримання та забезпечити всім необхідним.
Доводи апелянта про те, що він неспроможній сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, так як у нього на утриманні перебуває дружина та малолітня донька від другого шлюбу, за наведених вище обставин не заслуговують на увагу.
Посилання апелянта на довідку Поліклінічного відділення від 17.12.2021 року з приводу того, що в нього наявний діагноз: вегето-судинна дистонія і у зв'язку з цим потребує довготривалого лікування, на думку колегії суддів не являється визначальною обставиною, яка б перешкоджала сплачувати аліменти у підвищеному розмірі. Оскільки даний діагноз не впливає на можливість працездатності, не відноситься до важких діагнозів, які призводять до отримання інвалідності. Зазначений довід колегії суддів доводиться і самим відповідачем в сенсі того, що виїжджає за кордон на заробітки, що дозволяє йому сплачувати аліменти у збільшеному розмірі - 2 500,00 грн., виходячи з якнайкращих інтересів самої дитини, а не відповідача. Сама по собі довідка з Реєстру застрахованих осіб від 14.12.2021 року про відсутність офіційних доходів ОСОБА_1 не може являтись підставою для не здійснення збільшення розміру стягуваних аліментів через те, що останній має можливість працювати навіть і без офіційної реєстрації, що не перешкоджає йому виїжджати на заробітки за кордон.
З урахуванням наведеного в контексті забезпечення якнайкращих фінансових інтересів дитини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ст. 375 ЦПК України, підлягає залишенню без зміни, а доводи апеляційної скарги відповідача без задоволення, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, і доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.
Керуючись приписами статей 374, 375, 381, 382, 383 і 384 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Куруц Андрій Андрійович, залишити без задоволення.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2021 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 23 грудня 2021 року.
Суддя-доповідач:
Судді: