22-ц/804/3180/21
265/7139/20
Іменем України
Єдиний унікальний номер 265/7139/20
Номер провадження 22-ц/804/3180/21
21 грудня 2021 року місто Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Лопатіної М.Ю.
суддів - Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.
за участю секретаря Целовальник К.А.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Адамової Т.С., повний текст якого складено 16 вересня 2021 року,-
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що 02 вересня 1994 року між сторонами зареєстровано шлюб, актовий запис № 1151. Від шлюбу подружжя мають повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинені у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, несумісності характерів, різних поглядів на життя та сімейні обов'язки. Спільне господарство сторони не ведуть, разом не мешкають. Позивачка вважає, що їх шлюб розпався остаточно.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 просила шлюб, зареєстрований 02 вересня 1994 року у Міському відділі державної реєстрації актів громадянського стану м.Маріуполя Донецької області, актовий запис № 1151, між нею та ОСОБА_2 розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено.
Шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 вересня 1994 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 1151 розірвано.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище без змін - ОСОБА_4 .
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберегти шлюб з відповідачем, на розірванні шлюбу наполягає.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції, у порушення вимог ч.ч.1, 3, 5, п.2 ч.7 ст.128, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ч.1 ст.284 ЦПК України, позбавлено його прав на участь у судовому засіданні, на перегляд заочного рішення, можливість викладення своїх доводів та позиції по справі, надання доказів та заявлення клопотань про їх витребування. Скаржник також посилався на те, що внаслідок залишення судом поза увагою його заяви від 15 квітня 2021 року, повідомлення від 12 вересня 2021 року та не направлення йому судової повістки на паперовому носії, він не мав можливості отримати дозвіл командування військової частини НОМЕР_1 , в якій проходить військову службу, на участь у судовому засіданні 16 вересня 2021 року. Крім того, судом, в порушення вимог ч.4 ст.274 ЦПК України, звужуючи права відповідача, відкрито спрощене провадження у справі. Судом першої інстанції формально вирішено справу, оскільки не з'ясовано фактичних взаємин подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, можливі загрози та ризики для кожного з подружжя та інші обставини їх життя.
Доводи і заперечення інших учасників справи
Позивачка своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
У судовому засіданні апеляційного суду позивачка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення залишити без змін.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи, в якій посилався на те, що у зв'язку з великим обсягом роботи в частині проведення та завершення процедур публічних закупівель військової частини № НОМЕР_1 , де він проходить військову службу на посаді начальника групи публічних закупівель, він не має фізичної можливості отримувати документи по справі у поштовому відділенні та прийняти участь у судовому засіданні апеляційного суду 21 грудня 2021 року, незважаючи на отримання на це дозволу командування військової частини.
Апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи відсутні, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. З огляду на те, що у справі достатньо матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, апеляційний суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності відповідача.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02 вересня 1994 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 1151.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Частина перша ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини першої статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (частина перша статті 112 СК України).
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга статті 112 СК України).
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року надано роз'яснення, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні апеляційного суду позивачка пояснила, що фактичні відносини з відповідачем у неї були припинені в грудні 2017 року, після чого вона вже зверталась до суду з аналогічним позовом про розірвання шлюбу, який за її заявою був залишений без розгляду, проте налагодити сімейні стосунки їм з чоловіком не вдалось. У жовтні 2020 року вона виїхала з будинку, де вони мешкали з відповідачем, та проживала в орендованій квартирі, поверталась додому тільки, коли чоловік виїжджав. Причиною припинення шлюбних відносин між нею та відповідачем було те, що останній систематично випивав спиртні напої, ображав її та оскорбляв, між ними постійно відбувались сварки. Позивачка також послалась на те, що між нею та чоловіком відсутні любов та повага. Тривалий час вона вже має стосунки з іншим чоловіком і вони мають намір зареєструвати шлюб. ОСОБА_1 наполягала на тому, що шлюб між нею та ОСОБА_2 розпався остаточно і примирення між ними неможливо.
З матеріалів справи вбачається, що з позовом про розірвання шлюбу ОСОБА_1 звернулась у листопаді 2020 року, суд надавав сторонам строк для примирення, провадження у справі зупинялось і з інших підстав, проте примирення сторін не відбулось.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач має стійке волевиявлення щодо розірвання шлюбу, а примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, сім'я сторін фактично розпалася, існує лише формально і зберегти її неможливо, оскільки сторони тривалий час не підтримують шлюбно-сімейні стосунки та не ведуть спільне господарство.
Аргумент відповідача про порушенням судом першої інстанції вимог процесуального закону щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відхиляє, оскільки згідно вимог п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України, справи про розірвання шлюбу можуть бути розглянути в такому порядку.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та розглянув справу у відсутність відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце розгляду справи, чим порушив його принцип змагальності судового процесу, заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Згідно з частинами другою, четвертою, тринадцятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Про день та час місця розгляду справи 16 вересня 2021 року відповідач був повідомлений шляхом SMS-повідомлення, доставленого ОСОБА_2 на номер телефону НОМЕР_2 10 січня 2021 року о 14 год. 54 хв. (т.2 а.с.20).
З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2020 року ОСОБА_2 подавав до суду заяву про направлення йому повісток SMS-повідомленням (т.1 а.с.14), проте 15 квітня 2021 року звернувся із заявою, в якій просив направляти йому документи, в тому числі судові повістки, у паперовій формі (т.1 а.с.143 ). Отже, відповідач звернувся до суду із заявою про зміну порядку судового виклику, а тому повідомлення його про день та час розгляду справи 16 вересня 2021 року шляхом SMS-повідомлення, не є належним.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою ( п. 3 ч.3 ст. 376 ЦПК України).
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За вищевикладених обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2021 року скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 вересня 1994 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану місто Маріуполь Донецької області, актовий запис № 1151, розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище без змін - ОСОБА_4 .
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Судді:
Повний текст постанови складено 23 грудня 2021 року.
Суддя: