ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
25.09.07 Справа № 16/576.
Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики "Краснолуцька", м.Красний Луч Луганської області
до Державного підприємства "Донбасантрацит", м.Красний Луч Луганської області
про стягнення 1242859 грн. 21 коп.
при секретарі судового засідання Буймирській О.В.
за участю представників сторін:
від позивача -Сергєєва Л.О., дов. від 01.06.07. №4,
від відповідача -Вольська І.О., дов. від 12.01.07. №1-1/58,
Суть спору: Заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу за надані послуги по збагаченню вугільної продукції та боргу по оплаті залізничного тарифу в сумі 710955,63грн. за договором від 30.12.03. №30/12, а також пеню в сумі 87823,77грн. за період з 01.03.07. по 29.08.07. -як вказано в прохальній частини позовної заяви (в тексті позовної заяви вказано, що сума пені дорівнює 113441,24грн.), 3% річних в сумі 87823,77грн. та інфляційні нарахування в сумі 330638,57грн.
Листом, зданим у засіданні суду 25.09.07. представником позивача, позивач зменшив розмір заявлених до стягнення вимог і просить задовольнити позов в часті боргу за надані послуги по збагаченню вугільної продукції на суму 164874грн., пеню в частині 113441,24грн. за період з 01.03.07. по 29.08.07., 3% річних в сумі 87823,77грн. та інфляційні нарахування в сумі 330638,57грн.
Представник відповідача письмового відзиву на позов не надав, у судовому засіданні вимоги позивача не заперечив в частині основного боргу за надані послуги по збагаченню вугільної продукції на суму 164874грн.
Між сторонами у справі укладено договір про переробку вугільної сировини від 30.12.03. №30/12 з додатками та додатковими угодами (а.с.10-16), на підставі якого виконавець (позивач) зобов'язався збагачувати вугілля з ціллю отримання продуктів збагачення з послідуючою передачею продуктів збагачення замовнику (відповідачу), а відповідач своїми силами і засобами зобов'язався поставляти для збагачення вугілля та оплачувати позивачеві надані послуги по збагаченню на підставі умов пункту 5.1 вказаного договору -100% протягом 5 днів після поставки вугілля замовником (відповідачем) на збагачення виконавцеві (позивачу).
Також, вказаним пунктом (5.1) передбачена оплата за послуги по збагаченню вугілля товаром -вугіллям, яке позивач має право взяти у власність, по взаємній домовленості сторін.
Також, вказаним пунктом (5.1) передбачена оплата рахунків за послуги по збагаченню вугілля і залізничного тарифу протягом 3 днів з дня пред'явлення рахунка позивачем відповідачу до оплати.
За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).
Слід зазначити, що договором про переробку вугільної сировини від 30.12.03. №30/12 та додатками і додатковими угодами до нього, не встановлено єдиного і чіткого порядку розрахунків за надані послуги і оплату залізничного тарифу, тобто, сторонами не визначено строк настання обов'язку замовника (відповідача) оплатити надані послуги і відшкодувати залізничний тариф.
На виконання умов вказаного договору позивач надав послуги по збагаченню вугілля, але відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору не у повному обсязі розрахувався з позивачем, у зв'язку з чим за відповідачем утворився борг в сумі 710955,63грн., який позивач просив стягнути з відповідача при зверненні з даним позовом до суду.
Після звернення позивача з даним позовом до суду відповідач частково виплатив заборгованість на користь позивача, з підстав чого позивач зменшив позов в частині боргу за надані послуги по збагаченню вугільної продукції, і просить суд стягнути з відповідача борг станом на 25.09.07. в сумі 164874грн.
Відповідач вимог позивача в частині боргу за надані послуги по збагаченню вугільної продукції не оспорив по суті, письмового відзиву на позов не надав.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором про переробку вугільної сировини від 30.12.03. №30/12, укладеним сторонами по справі, не визначено строк та порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно до цього, строк права вимоги у позивача настає відповідно до правил ч.2 ст.530 ЦК України.
Статті 901-903 ЦК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору. У даному випадку -до вимог закону ч.2 ст.530 ЦК України.
Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких підстав, позов в частині заявленої до стягнення пені в сумі 87823,77грн. за період з 01.03.07. по 29.08.07. -як вказано в прохальній частини позовної заяви (в тексті позовної заяви та в листі позивача а.с.53 вказано, що сума пені дорівнює 113441,24грн.) та 3% річних в сумі 87823,77грн. і інфляційні нарахування в сумі 330638,57грн. слід залишити без задоволення у зв'язку з відсутністю у вказаному договорі строку та порядку виконання зобов'язань відповідачем.
Слід вказати, що розрахунок позовних вимог, доданий до позовної заяви, не мотивований нормами права і не підтверджується матеріалами справи. Матеріалами справи підтверджено, що позивач не звертався з вимогою до відповідача про оплату наданих послуг за вказаним договором, отже відсутні підстави для ствердження про порушення відповідачем права позивача на отримання плати за послуги по збагаченню вугілля за вказаним договором. В матеріалах справи також відсутні докази вручення позивачем відповідачеві рахунка-фактури від 30.06.04. №0000000121 (а.с.51), що може бути однією з підстав для оплати послуг за вказаним договором.
З огляду на вищевказане, відповідач не має обов'язку сплачувати позивачеві неустойку у вигляді пені та інфляційні витрати і 3% річних, а позивач, відповідно, не має права вимагати виплати вказаних вимог, оскільки не має місця прострочення виконання зобов'язання відповідачем по оплаті послуг позивачу за вказаним договором і дані вимоги заявлені неправомірно. У зв'язку з викладеним у суду відсутні підстави для залишення позову в частині заявленої до стягнення пені без розгляду для врегулювання позивачем розміру даної вимоги.
Позов в частині 164874грн. -зменшений представником позивача, повноваження якого на дані дії викладені в довіреності (а.с.54), - суд задовольняє, приймаючи до уваги підтвердження представником відповідача обставин щодо укладеного договору про переробку вугільної сировини від 30.12.03. №30/12 з додатками та додатковими угодами і факту правовідносин за вказаним договором, а також відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо даної суми боргу.
При розгляді справи суд встановив, що відповідач під час розгляду справи частково сплатив борг позивачеві і позивач заявив до стягнення 164874грн. Тому, провадження у справі в частині боргу за надані послуги по збагаченню вугільної продукції в сумі 546081,63грн. слід припинити на підставі правил п.1.1ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору і судові витрати в цій часті покласти на відповідача.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.526,ч.2ст.530, ст.ст.629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,п.1.1 ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит", м.Красний Луч Луганської області, вул. ім. Косіора, 10, ід. код 324465546 на користь Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики "Краснолуцька", м.Красний Луч Луганської області, вул. ім. Анрі Барбюса, 1, ід. код 32163608 борг в сумі 164874грн., витрати по державному миту в сумі 7109,30грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 67,50грн. Видати наказ.
3. Провадження у справі в частині боргу за надані послуги по збагаченню вугільної продукції за договором від 30.12.03. №30/12 в сумі 546081,63грн. припинити .
4. В решті вимог відмовити.
Рішення підписано 01.10.07.
Суддя Р.М. Шеліхіна