про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
21 грудня 2021 рокум. Ужгород№ 260/7825/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Королівський скарб» (90351, Закарпатська область, Виноградівський район, смт. Вилок, вул. Раковці, 75, код ЄДРПОУ 38830921) до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі,14, код ЄДРПОУ 33165909) про визнання протиправними дій,-
16 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Королівський скарб» звернулося із позовом до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської області, якою просить: 1) визнати протиправними дії Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, які полягають у прийнятті суперечливих рішень стосовно: подання позовної заяви до суду про розірвання договору оренди приміщень, частини будівель споруд та іншого окремого індивідуально визначного майна об'єктів, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 29.08.2013, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Королівський скарб» передано в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно - нежитлову будівлю аптеки № 19, загальною площею 143,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, смт. Вилок, вул. Раковці Ф., будинок 35/1; подання клопотання 09.09.2021 року до суду про відкладення розгляду справи з метою надання сторонам можливості врегулювати спір в позасудовому порядку шляхом укладення мирової угоди; подання позовної заяви до суду про визнання укладеним Договору про внесення змін до Договору оренди приміщень, частини будівель споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 29.08.2013, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Королівський скарб» було передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлову будівлю аптеки № 19, загальною, площею 143,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, смт. Вилок, вул. Раковці Ф., будинок 35/1, на умовах, запропонованих позивачем.
У відповідності до частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
У відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Королівський скарб» слід відмовити з огляду на наступне.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до частин 1,7 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
Таким чином, незгода позивача із процесуальними діями Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської області при розгляді справи у господарському суді та оскарження їх у межах адміністративного судочинства не є належним та ефективним способом захисту права, оскільки визнання протиправними таких дій не може призвести до відновлення порушеного права.
Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4, 170, 248, 256,294 суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Королівський скарб» до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської області про визнання протиправними дій
2. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В.Скраль