21 грудня 2021 року м. Ужгород№ 260/5464/21
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у якому просить: прийняти позовну заяву до розгляду; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати мені індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити мені індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати довідку - розрахунок про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); звільнити мене від сплати судового збору під час розгляду справи як учасника бойових дій; розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з 13 листопада 2014 року по 15 липня 2021 року проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 11 червня 2021 року № 190 був звільнений з військової служби, та наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 115 від 25 червня 2021 року позивача 15 липня 2021 року було виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 . На звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року було надано відповідь, якою відмовлено в виплаті індексації грошового забезпечення мотивуючи відмову тим, що нарахована індексація за вказаний період становить 0 (нуль) грн. В даній відповіді відповідач зокрема зазначає той факт, що місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) є грудень 2015 року. Дане рішення щодо встановлення базового місяця та ненарахування індексації за спірний період позивач вважає є помилковим та незаконним, у зв'язку з чим звертається за захистом свого права.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними в справі матеріалами.
Відповідач до суду подав відзив, у якому заперечив проти задоволення позову. Вказав, що відповідно до вимог Постанови №1013 і Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку №1078. Також, відповідно до вимог абзацу дев'ятого пункту 5 Порядку №1078 та Додатку 5 до Порядку №1078 для визначення індексу споживчих цін, з метою проведення подальшої індексації позивачу, починаючи з січня 2016 здійснювалось обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком. Вказане обчислення здійснювалося до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення доходу (грошового забезпечення) у грудні 2015 року. І оскільки нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб в цьому періоді. Просить в позові відмовити.
02 грудня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду постановлено про витребування від Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку (розрахунок) нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року та зазначення відповідно встановленого базового місяця, який взято для розрахунку.
14 грудня 2021 року на виконання ухвали, від Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов лист, де відповідач вказав, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України у січні 2016 року - вересні 2017 року у Міністерства оборони України. Виходячи з вищевказаного за період 01.01.2016 року по 01.03.2018 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася.
Відповідно до положень ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.262 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
ОСОБА_1 з 13 листопада 2014 року по 15 липня 2021 року проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 11 червня 2021 року № 190 був звільнений з військової служби, та наказом військового комісара Закарпатського ОТЦК та СП № 115 від 25 червня 2021 року позивача 15 липня 2021 року було виключено зі списків особового складу Берегівського ОМТЦК та СП.
23 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року.
Листом № 6571/8 від 15.09.2021 Закарпатський обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомив позивача, що для виплати індексації за період 2016-2017 рр. нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, нарахована індексація за вказаний період становить 0,00 гривень.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця - січень 2008 року позивач звернувся з цим позовом до суду.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25.03.1992 року (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1282) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (ч. 2 ст. 4 Закону № 1282).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1282 для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ч. 4 ст. 4 Закону № 1282).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1282 підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч.2 ст. 5 Закону №1282).
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону № 1282 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно з ст. 9 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
У разі коли дохід, що виплачується одним підприємством, установою, організацією, формується з різних джерел, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частці в загальному доході.
Згідно ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Відповідно до п. 6 вказаного Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
В контексті наведеного суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та грошового забезпечення. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, у листі від 14 грудня 2021 року Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов лист, де відповідач вказав, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України у січні 2016 року - вересні 2017 року у Міністерства оборони України. Виходячи з вищевказаного за період 01.01.2016 року по 01.03.2018 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася.
Водночас, у ході розгляду справи, відповідач жодним чином не обґрунтував відсутність права позивача на вказану індексацію.
За таких обставин дії відповідача, щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за вищевказаний період є протиправними.
Так, згідно Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягає також грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Таким чином, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов'язку здійснити виплату індексації грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
У зв'язку з викладеним суд вказує, що відповідач протиправно не виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 2016-2018 роки.
Оскільки судом встановлено, що при невиплаті індексації заробітної плати за період з 2016 року по 2018 рік відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату виплатив ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 2016 по 2018 рік, а також не надав суду докази виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні докази понесення ним інших судових витрат, та відсутні витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не належать стягненню з відповідача та компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (88009, Закарпатська обл. м. Ужгород, вул. Бородіна, 22, код ЄДРПОУ 08410861) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії. - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненарахування та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.
Зобов'язати Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (88009, Закарпатська обл. м. Ужгород, вул. Бородіна, 22, код ЄДРПОУ 08410861) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору