вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"21" грудня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/914/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н.Церковної, при секретарі судового засідання С.Оліфер, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Фізичної особи - підприємця Савули Андрія Зіновійовича ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙ ДИСТРИБЮШН" (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Транспортна, 12 код ЄДРПОУ 42888375) про стягнення коштів в сумі 301 096, 65 грн
В засіданні приймали участь:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Ліщинська Тетяна Ігорівна
Фізична особа-підприємець Савула Андрій Зіновійович (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙ ДИСТРИБЮШН» (далі - Відповідач), в якій просить стягнути заборгованість в сумі 459 594,38 грн., судовий збір в розмірі 6 893,92 грн. та 23 000,00 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.05.2019 року між ТзОВ «ВЕЙ ДИСТРИБЮШН» та ФОП Савула Андрій Зіновійович було укладено договір поставки №3. Укладений між Позивачем та Відповідачем Договір, не був в свій час повернутий останнім Позивачу з підписом та проставленою печаткою.
За цим договором Постачальник зобов'язаний у порядку та строки, встановлені Договором, передати у власність Покупця товари для дітей, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 Договору).
Станом на 31.12.2020 року між сторонами був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період 2020 року за Договором №3 від 06.05.2019 року, згідно якого заборгованість за поставлений товар в сумі 324 577, 54 грн. була на користь ТзОВ «ВЕЙ ДИСТРИБЮШН». В подальшому на підставі усних домовленостей, з метою фіксації вигідної для обох сторін ціни за товар, Позивачем в період з 04.01.2021 року по 28.05.2021 року сплачено Відповідачу попередню оплату за поставлений в майбутньому товар на суму 784 171, 92 грн. Однак, в 2021 році Товар на адресу Покупця взагалі не постачався, оскільки між сторонами виникли розбіжності щодо подальшої співпраці і заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 459 594, 38 грн.
Відповідач у своєму відзиві заперечив проти позову у повному обсязі та зазначає, що твердження та докази є неправдивими, оскільки ФОП Савула Андрій Зіновійович фактично отримував товар, що підтверджується підписаними з його сторони видатковими накладними: № 28 від 01.04.2021р, № 9 від 06.04.2021р., № 4 від 06.04.2021р. № 77 від 12.05.2021р, № 106 від 01.03.2021р, № 104 від 02.03.2021р, № 103 від 05.04.2021р,№ 111 від 05.04.2021р., № 179 від 12.05.2021р., № 180 від 12.05.2021р., № 162 від 12.05.2021р., № 177 від 19.05.2021р., № 174 від 18.05,2021р. на загальну суму 571 410, 37 грн, присить суд у позові відмовити.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою суду від 22.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.11.2021 року відкладено розгляд справи на 07.12.2021 року.
06 грудня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив.
Ухвалою суду від 07.12.2021 року відкладено розгляд справи на 21.12.2021 року.
17 грудня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив у якому позивач зазначає, що видаткових накладних: № 28 від 01.04.2021р, № 9 від 06.04.2021р., № 4 від 06.04.2021р. № 77 від 12.05.2021р, № 106 від 01.03.2021р, № 104 від 02.03.2021р, № 103 від 05.04.2021р,№ 111 від 05.04.2021р., № 179 від 12.05.2021р., № 180 від 12.05.2021р., № 162 від 12.05.2021р., № 177 від 19.05.2021р., № 174 від 18.05,2021р. на загальну суму 571 410, 37 грн особисто не підписував, а товар не отримував, також просив суд витребувати у відповідача видаткові накладні: № 28 від 01.04.2021р, № 9 від 06.04.2021р., № 4 від 06.04.2021р. № 77 від 12.05.2021р, № 106 від 01.03.2021р, № 104 від 02.03.2021р, № 103 від 05.04.2021р,№ 111 від 05.04.2021р., № 179 від 12.05.2021р., № 180 від 12.05.2021р., № 162 від 12.05.2021р., № 177 від 19.05.2021р., № 174 від 18.05,2021р. на загальну суму 571 410, 37 грн та просив суд розгляд справи 21.12.2021 року провести без участі позивача.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів.
Відповідно до ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Суд дослідивши та проаналізувавши клопотання позивача про витребування доказів, дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не вказано заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Крім того, суд зазначає, що оглянувши в судовому засіданні оригінали вищевказаних документів, встановив, що копії документів долучені до відзиву відповідають оригіналам.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
06.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЙ ДИСТРИБЮШН» (далі-Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Савула Андрієм Зіновійовичем (далі-Покупець) було укладено договір №3. За цим договором Постачальник зобов'язаний у порядку та строки, встановлені Договором, передати у власність Покупця товари для дітей, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору поставки Товар здійснюється на підставі Заявок, направлених Покупцем Постачальнику електронною поштою та/або по телефону. Заявка повинна містити в собі дані щодо асортименту та кількості товару, який Покупець бажає отримати, а також місце доставки товару адреса доставки, контактні дані Ф.І.П. контактний номер телефону, графік роботи ТТ або складу.
Відповідно до п. 5.4.1 Договору Покупець оплачує Товар по факту його реалізації не пізніше ніж через 7 (сім) календарних днів після звітної дати. Для цілей розрахунку граничних термінів оплати, звітною датою є дата, у яку має бути поданий звіт про реалізацію відповідно до умов цього Договору, незалежно від дати фактичного надання цього звіту.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2022 року (п.10.1 Договору).
Договір підписаний Покупцем.
До матеріалів справи додано акт звірки взаємних розрахунків за період: 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЙ ДИСТРИБЮШН» та Савула Андрієм Зіновійовичем за договором №3 від 06.05.2019 року згідно якого заборгованість за поставлений товар в сумі 324 577, 54 грн. була на користь ТзОВ «ВЕЙ ДИСТРИБЮШН» (а.с.6-7).
Як вбачається з фільтрованої виписки за період з 01.01.2021року по 31.08.2021 року Позивачем в період з 04.01.2021 року по 28.05.2021 року сплачено Відповідачу попередню оплату за поставлений в майбутньому товар на суму 784 171, 92 грн. (а.с.8-9).
До матеріалів справи додано акт звірки взаємних розрахунків за період: січень 2021 року- серпень 2021 року з якого вбачається, що Товар Покупцю не постачався і заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 459 594, 38 грн. (а.с.10).
20.09.2021 року Позивач звернувся до Відповідача з листом-вимогою в 7 (семи) денний термін з дати отримання даного листа у якому просив повернути надлишково сплачені кошти згідно Договору №3 від 06.05.2019 року в розмірі 459 594, 38 грн.; підписати акт звірки взаєморозрахунків з 01.01.2021 року по 31.08.2021 року; повернути підписаний зі сторони ТзОВ «ВЕЙ ДИСТРИБЮШН» Договір №3 від 06.05.2019 року (а.с.11).
29.09.2021 року Відповідач надіслав на адресу Позивача лист Вих. №25 згідно якого останній повідомляє, що дані вказані в Акті звірки взаємних розрахунків за січень 2021 року- серпень 2021 року не відповідають сумам за даними бухгалтерського обліку ТзОВ «ВЕЙ ДИСТРИБЮШН» (а.с.13). У зв'язку з чим, Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Відповідача надлишково сплачені кошти згідно Договору №3 від 06.05.2019 року в розмірі 459594, 38 грн. Разом з цим, як вбачається із відзиву Відповідача та матеріалів справи Відповідачем на виконання умов договору поставки №3 від 06.05.2019 року після акту звірки взаємних розрахунків за 2020 рік Позивач фактично отримував товар на загальну суму 571 410, 37 грн, що підтверджується підписаними з його сторони видатковими накладними: № 28 від 01.04.2021р., № 9 від 06.04.2021р., № 4 від 06.04.2021р., № 77 від 12.05.2021р., № 106 від 01.03.2021р., № 104 від 02.03.2021р., № 103 від 05.04.2021р., № 111 від 05.04.2021р., № 179 від 12.05.2021р., № 180 від 12.05.2021р., № 162 від 12.05.2021р., № 177 від 19.05.2021р., № 174 від 18.05,2021р.
Таким чином, Відповідачем в повному обсязі виконанні зобов'язання за договором поставки №3 від 06.05.2019 року перед Позивачем.
Щодо твердження позивача, що останнім видаткові накладні: № 28 від 01.04.2021р, № 9 від 06.04.2021р., № 4 від 06.04.2021р. № 77 від 12.05.2021р, № 106 від 01.03.2021р, № 104 від 02.03.2021р, № 103 від 05.04.2021р,№ 111 від 05.04.2021р., № 179 від 12.05.2021р., № 180 від 12.05.2021р., № 162 від 12.05.2021р., № 177 від 19.05.2021р., № 174 від 18.05,2021р. на загальну суму 571 410, 37 грн особисто не підписувались, суд зазначає та це вбачається із матеріалів справи, що вище зазначені видаткові накладні підписані Савулою Оленою Володимирівною на підставі довіреності від 17.10.2018 року (а.с. 59).
Відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Стаття 244 ЦК України передбачає, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Частина 1 ст.245 ЦК України передбачає, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. При цьому, ч.5 цієї статті встановлює, що довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчусться у порядку, визначеному законодавством. А відтак, твердження позивача, що останнім не отримано товар на підставі видаткових накладних: №28 від 01.04.2021р., №9 від 06.04.2021р., №4 від 06.04.2021р., № 77 від 12.05.2021р., №106 від 01.03.2021р., № 104 від 02.03.2021р., № 103 від 05.04.2021р., № 111 від 05.04.2021р., № 179 від 12.05.2021р., № 180 від 12.05.2021р., № 162 від 12.05.2021р., № 177 від 19.05.2021р., №174 від 18.05,2021р. є необгрунтованим та спростованим матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі спірних договорів поставки та купівлі-продажу, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору Відповідачем поставлена продукція Позивачу в повному обсязі, що підтверджується відповідним видатковими накладними. Таким чином, документально підтверджено здійснення господарських операцій Відповідачем з поставки товару за вищезазначеним договорам.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати
Судові витрати в розмірі сплаченого позивачем судового збору, покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України, оскільки в задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2021.
Суддя Н.Церковна