Дата документу 14.12.2021
Справа № 937/7184/21
Провадження № 2/937/3361/21
«14» грудня 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
секретаря судового засідання - Арифової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, в інтересах: ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальний заклад «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Орган опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальний заклад «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов обґрунтований тим, що відповідачка по справі, ОСОБА_2 , є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Реєстрація народження дитини проведена відповідно до вимог частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в службі у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області, як дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням матері від виховання дитини. ОСОБА_3 перебуває у полі зору служби у справах дітей з січня 2020 року.
29.01.2020 до служби у справах дітей у телефонному режимі надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишила дочку в його родині. Місце знаходження матері - невідоме, т.я. на телефонні дзвінки жінка не відповідає.
Так, 29.01.2020 на підставі листа служби у справах дітей малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було влаштовано до КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР, як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах, у зв'язку з тим, що залишилася без батьківського піклування.
30.01.2020 на особистому прийомі в службі у справах дітей мати пояснила, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . До м. Мелітополя приїхала в січні 2020 року в пошуках житла та роботи. Речі перевезла до свого співмешканця ОСОБА_4 25.01.2020 поїхала до смт. Кирилівки у справах, планувала повернутись 26.01.2020, але захворіла, не могла розмовляти та відповідати на телефонні дзвінки.
Спеціалістами служби у справах дітей з матір'ю ОСОБА_2 було проведено профілактичну роботу з питання щодо відповідальності за неналежне виконання та невиконання батьківських обов'язків по відношенню до дитини. Їй було наголошено, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, схваленої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989, і ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини. Громадянка ОСОБА_2 була ознайомлена зі змістом ст. 184 КУпАП, ст.ст.164, 165, 166, 170 Сімейного кодексу України, 166 Кримінального кодексу України та з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».
06.02.2020 на підставі листа селищного голови Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була передана в родину матері ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 03.03.2020 по справі № 330/326/20 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
26.04.2021 ОСОБА_2 звернулася до служби у справах дітей із письмовою інформацією, відповідно до якої, мати з дитиною проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Не працює. Ганна зарахована до ДНЗ № 46, але з березня 2020 року вказаний заклад не відвідує без поважних причин. 24.04.2021 мати прибирала у дворі будинку, ОСОБА_1 гуляла поруч. До матері прийшов знайомий і вони вживали алкогольні напої, святкували Вербну неділю. Потім мати пішла спати приблизно на 2 години. Дитина залишилася на вулиці. Коли мати проснулась, дочки не було, мати самостійно шукала ОСОБА_1 , не знайшла, звернулася до поліції. Працівники поліції повідомили, що дитину влаштовано до дитячої лікарні.
ОСОБА_2 повторно була ознайомлена зі змістом ст. 184 КУпАП, ст.ст.164, 165, 166, 170 Сімейного кодексу України, 166 Кримінального кодексу України та з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».
Відповідно до інформації Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області 24.04.2021 о 13.45 год. надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_6 про те, що у дворі буд. АДРЕСА_5 виявлено малолітню дитину ОСОБА_1 віком 5 років, яка була голодна та легко вдягнена. У ході розгляду матеріалів було встановлено, що мати залишила дитину на вулиці без належного нагляду, внаслідок чого дитина звернулася за допомогою до сторонньої особи гр. ОСОБА_6 , яка повідомила в поліцію, після чого дитину влаштували до дитячої лікарні. У подальшому близько 18:00 мати виявила відсутність дочки, намагалася її знайти самостійно, після чого звернулася у поліцію.
12.05.2021 службою у справах дітей було отримано інформацію начальника управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області від 07.05.2021 вих. № 754/08-01-04, відповідно до якої малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поступила до ДНЗ № 36 «Віночок» комбінованого типу Мелітопольської міської ради Запорізької області 10.03.2020, відвідувала заклад протягом 2-х днів. З 12.03.2020 було припинено освітньо-виховний процес у зв'язку з карантинними заходами. Після відновлення освітньо-виховного процесу дівчина до садочка не прийшла. З матір'ю зв'язатися неможливо, телефон постійно поза зоною досяжності, за адресою проживання двері не відчиняють.
Відповідно до листа КНП «Центр надання соціальних послуг та медичної реабілітації» від 13.05.2021 вих. № 01-8/177 «Інформація про результати оцінки потреб сім'ї ОСОБА_2 », згідно з оцінкою потреб родина ОСОБА_2 потребує соціального супроводу. Під час відвідування родини за місцем проживання вдома нікого не було. На залишене запрошення від 07.05.2021 з'явитись до КНП «Центр надання соціальних послуг та медичної реабілітації» мати не відреагувала. У телефонному режимі вона повідомила, що перебуває в смт. Кирилівка.
14.05.2021 службою у справах дітей отримано характеристику з місця проживання ОСОБА_2 , надану уповноваженою будинку АДРЕСА_6 . Відповідно до характеристики ОСОБА_2 з січня 2021 проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Власник квартири скаржився сусідам, що не може вигнати квартирозйомщицю ОСОБА_2 з квартири. Вона приходить у нетверезому стані з чоловіками, розпивають алкогольні напої, чинять дебоші, б'ють та виганяють власника з квартири. Зі слів сусідів, дебоші чиняться часто в нічний час, порушуючи сон малолітніх дітей.
19.05.2021 малолітню ОСОБА_1 переведено до КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей».
Відповідно до листа служби у справах дітей Кирилівської селищної ради від 20.05.2021 вих. № 01-17/14 ОСОБА_2 тривалий час не проживає за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 . Мати не уклала декларацію з лікарем педіатром. Малолітня ОСОБА_1 була вихованкою молодшої групи Кирилівської ЗОШ-С І ступеня «Золота рибка» протягом 2018- 2019 років, садок відвідувала нерегулярно. Вихованням дитини займалася мати, за харчування дочки не сплатила та не забрала одяг дитини із вказаного закладу. Протягом 2020 року до Кирилівської селищної ради надходили повідомлення щодо невиконання гр. ОСОБА_2 своїх батьківських прав та зловживання алкогольними напоями. Працівниками відділу соціального захисту населення спільно з працівниками сектору ювенальної превенції проводилися з матір'ю профілактичні заходи та складалися адміністративні протоколи згідно зі ст. 184 КУпАП.
Відповідно до інформації адміністрації КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» від 09.07.2021 вих. № 02-03/244, за весь період перебування дитини у закладі з 19.05.2021 мати жодного разу її не відвідала, не цікавиться психологічним та фізичним станом дочки, не виявила намірів співпрацювати з психологічною службою закладу.
Питання про вирішення подальшої долі малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває у КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР 13.07.2021 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради Запорізької області. Члени комісії вирішили: службі у справах дітей Мелітопольської міської ради вжити заходів щодо соціально-правового захисту малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з вимогами чинного законодавства України (у разі наявності підстав, підготувати позовну заяву для звернення органом опіки та піклування - виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради до Мелітопольського міськрайонного суду про позбавлення матері ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дитини).
Виходячи з вищевказаного, керуючись інтересами дитини, враховуючи, що відповідачка по справі тривалий час свідомо ухиляється від виховання дочки, не піклується про її життя і здоров'я, розумовий, духовний, фізичний розвиток, не забезпечувала їй належного догляду, харчування, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, не спілкується з дочкою в обсязі, необхідному для її самоусвідомлення, просять суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь юридичної чи фізичної особи, під опіку або на виховання якій буде передана дитина.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Від представника позивача - Гнєдашової Н. до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, на задоволенні позову наполягає, у разі неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 , про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем її проживання. Згідно трекінгу поштових відправлень «Укрпошта», поштове відправлення за №7230906995523 знаходиться у точці видачі/доставки з 23.11.2021 та станом на 14.12.2021 не вручене.
Від представника третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, з рішенням суду згодні.
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст. 282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст. 283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом були встановлені наступні обставини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наступні особи: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_2 /а.с.7/.
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00030933185 від 27.05.2021, дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про матір: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відомості про батька: ОСОБА_9 , громадянин України, підстава запису відомостей про батька: Заява матері №05\05-04-06-129 від 22.03.2016, Державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері)/а.с.8,9/.
Так, 30.01.2020 на особистому прийомі в службі у справах дітей мати пояснила, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . До м. Мелітополя приїхала в січні 2020 року в пошуках житла та роботи. Речі перевезла до свого співмешканця ОСОБА_4 25.01.2020 поїхала до смт. Кирилівки у справах, планувала повернутись 26.01.2020, але захворіла, не могла розмовляти та відповідати на телефонні дзвінки/а.с.10/.
Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 03 березня 2020 року у справі № 330/326/20 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП/а.с.12/.
Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 11 січня 2021 року у справі № 330/3004/20 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП/а.с.13/.
26.04.2021 ОСОБА_2 звернулася до служби у справах дітей із письмовою інформацією, відповідно до якої, мати з дитиною проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Не працює. Ганна зарахована до ДНЗ № 46, але з березня 2020 року вказаний заклад не відвідує без поважних причин. 24.04.2021 мати прибирала у дворі будинку, ОСОБА_1 гуляла поруч. До матері прийшов знайомий і вони вживали алкогольні напої, святкували Вербну неділю. Потім мати пішла спати приблизно на 2 години. Дитина залишилася на вулиці. Коли мати проснулась, дочки не було, мати самостійно шукала ОСОБА_1 , не знайшла, звернулася до поліції. Працівники поліції повідомили, що дитину влаштовано до дитячої лікарні/а.с.14/.
Відповідно до інформації начальника управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області від 07.05.2021 вих. № 754/08-01-04, малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поступила до ДНЗ № 36 «Віночок» комбінованого типу Мелітопольської міської ради Запорізької області 10.03.2020, відвідувала заклад; протягом 2-х днів. З 12.03.2020 було припинено освітньо-виховний процес, у зв'язку з карантинними заходами. Після відновлення освітньо-виховного процесу дівчина до садочка не прийшла. З матір'ю зв'язатися неможливо, телефон постійно поза зоною досяжності, за адресою проживання двері не відчиняють/а.с.15/.
Відповідно до інформації Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області 24.04.2021 о 13.45 год. надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_6 про те, що у дворі буд. АДРЕСА_5 виявлено малолітню дитину ОСОБА_1 віком 5 років, яка була голодна та легко вдягнена. У ході розгляду матеріалів було встановлено, що мати залишила дитину на вулиці без належного нагляду, внаслідок чого дитина звернулася за допомогою до сторонньої особи гр. ОСОБА_6 , яка повідомила в поліцію, після чого дитину влаштували до дитячої лікарні. У подальшому близько 18:00 мати виявила відсутність дочки, намагалася її знайти самостійно, після чого звернулася у поліцію/а.с.16/.
Відповідно до листа КНП «Центр надання соціальних послуг та медичної реабілітації» від 13.05.2021 вих. № 01-8/177 «Інформація про результати оцінки потреб сім'ї ОСОБА_2 », згідно з оцінкою потреб родина ОСОБА_2 потребує соціального супроводу. Під час відвідування родини за місцем проживання вдома нікого не було. На залишене запрошення від 07.05.2021 з'явитись до КНП «Центр надання соціальних послуг та медичної реабілітації» мати не відреагувала. У телефонному режимі вона повідомила, що перебуває в смт. Кирилівка/а.с.17/.
Відповідно до характеристики з місця проживання ОСОБА_2 , надану уповноваженою будинку АДРЕСА_6 , ОСОБА_2 з січня 2021 проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Власник квартири скаржився сусідам, що не може вигнати квартиронаймача ОСОБА_2 з квартири. Вона приходить у нетверезому стані з чоловіками, розпивають алкогольні напої, чинять дебоші, б'ють та виганяють власника з квартири. Зі слів сусідів, дебоші чиняться часто в нічний час, порушуючи сон малолітніх дітей/а.с.18/.
Відповідно до листа служби у справах дітей Кирилівської селищної ради від 20.05.2021 вих. № 01-17/14 ОСОБА_2 тривалий час не проживає за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 . Мати не уклала декларацію з лікарем педіатром. Малолітня ОСОБА_1 була вихованкою молодшої групи Кирилівської ЗОШ-С І ступеня «Золота рибка» протягом 2018- 2019 років, садок відвідувала нерегулярно. Вихованням дитини займалася мати, за харчування дочки не сплатила та не забрала одяг дитини із вказаного закладу. Протягом 2020 року до Кирилівської селищної ради надходили повідомлення щодо невиконання гр. ОСОБА_2 своїх батьківських прав та зловживання алкогольними напоями. Працівниками відділу соціального захисту населення спільно з працівниками сектору ювенальної превенції проводилися з матір'ю профілактичні заходи та складалися адміністративні протоколи згідно зі ст. 184 КУпАП/а.с.19/.
Відповідно до інформації адміністрації КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» від 09.07.2021 вих. № 02-03/244, за весь період перебування дитини у закладі з 19.05.2021 мати жодного разу її не відвідала, не цікавиться психологічним та фізичним станом дочки, не виявила намірів співпрацювати з психологічною службою закладу/а.с.20/.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 021 року у справі №937/4295/21 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП/а.с.21/.
З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області вбачається, що відповідачка по справі тривалий час свідомо ухиляється від виховання дочки, не піклується про її життя і здоров'я, розумовий, духовний, фізичний розвиток, не забезпечувала їй належного догляду, харчування, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, не спілкується з дочкою в обсязі, необхідному для її самоусвідомлення, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області 165/12 від 12.08.2021 затверджено висновок органу опіки та піклування - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Згідно п. 16 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
За змістом ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
В судовому засіданні було встановлено, що громадянка ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню і матеріальному утриманню дитини, не турбується про її фізичний, розумовий, духовний розвиток, не піклується про її стан здоров'я та не спілкується з нею. На, що вказує й той факт, що ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, щоб якимось чином довести, що вона має бажання та спроможність займатися вихованням дитини, піклуватися про неї, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Згідно ч. 4 зазначеної статті, при задоволенні позову про відібрання від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків; у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
За змістом ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд вважає, що позивач довів той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , слід позбавити батьківських прав та у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі поки матір не виправиться.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, в інтересах: ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальний заклад «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради в частині позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
У відповідності до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статі 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 1 статті 12 цього Закону передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, за рішенням суду відповідно до статті 181 СК України.
Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 у редакції Законів № 2901-IV від 22 вересня 2005 року, № 2037-VIII від 17 травня 2017 року).
Відповідно до частити 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно роз'яснень, які містять в пунктах 17, 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , необхідно стягнути аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частині заробітку (доходу), але не менше ніж по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 29 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття на користь юридичної чи фізичної особи, під опіку або на виховання якої буде передана дитина.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, за вимогу про позбавлення батьківських прав з відповідачки підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 2270,00 гривень. Крім того, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову в частині про стягнення аліментів і позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2270,00 гривень. Тобто, з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 4 540,00 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164, 165, 166, 180, 182, 183 СК України, ст.12, 13, 76, 80, 81, 95, 258, 259, 265, 280, 284,354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, в інтересах: ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальний заклад «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 , на користь юридичної чи фізичної особи, під опіку або на виховання якої буде передана дитина аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частині заробітку (доходу), але не менше ніж по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 29 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 , на користь держави судовий збір в загальному розмірі 4 540 /чотири тисячі п'ятсот сорок/ гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
Позивач - орган опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ - 02140811, юридична адреса: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, буд. 5.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 .
Третя особа - Комунальний заклад «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ - 25219716, юридична адреса: 72301, Запорізька область, м. Мелітополь, 2-й провулок Чехова, буд. 33.
Суддя: Л.В. Колодіна