Рішення від 14.12.2021 по справі 937/9166/21

Дата документу 14.12.2021

Справа № 937/9166/21

Провадження 2/937/3900/21

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» грудня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

секретаря судового засідання - Арифової Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених бюджетних коштів,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму надмірно виплачених бюджетних коштів у розмірі 2 002,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 звернулася з заявою до управління 28.10.2019 за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Відповідно до рішення від 05.11.2019 відповідачу було призначено допомогу з 01.10.2019 по 30.11.2019 у розмірі 2007,00 грн., та з 01.12.2019 по 31.03.2020 у розмірі 2102,00 грн., щомісячно. Допомога на дітей одиноким матерям призначалася і виплачувалася відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, у редакції чинній на момент спірних питань. Відповідно до п. 36 постанови 1751 допомога виплачується протягом шести календарних місяців. Для продовження виплати вищезазначеної допомоги відповідачу необхідно було звернутися до позивача у квітні 2020 року з заявою та відповідним пакетом документів. Але, з метою посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», яка встановлювала, що строк виплати в тому числі і допомоги на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до відповідача. Так, враховуючи норми вищезазначеної постанови, а також ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідачу було продовжено виплату допомоги одиноким матерям у розмірі 2102,00 грн. з квітня по липень 2020 року відповідно до розпорядженням на продовження строку виплати допомоги одиноким матерям (з урахуванням доходів). Але, Кабінетом Міністрів України також приймається постанова від 22.07.2020 № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», відповідно до якої визначено, що з 1 липня 2020 р. призначення і виплата в тому числі і допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, а також особам, які звернулися за її призначенням у липні - серпні 2020 р., призначається і виплачується починаючи з липня 2020 року, але з урахуванням змін, які були внесенні до порядку призначення та визначення права на отримання допомоги. Дана постанова була прийнята 22.07.2020, набрала чинності -24.07.2020 та відповідно до п. 5 - підлягає застосуванню з 1 липня 2020 року. Отже, при наданні відповідачем заяв 31.08.2020 для підтвердження права на отримання допомоги з 01.04.2020 та з 01.07.2020, з урахуванням змін у порядку призначення, відповідач, відповідно до рішень від 08.10.2020, вже не мала права на отримання допомоги. Відповідно до заяв відповідача від 31.08.2020 та враховуючи норми п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» було встановлено, що орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі поданої особою або її законним представником заяви та необхідних документів. Отже, якщо б відповідач навіть би не подав заяву 31.08.2020, то враховуючи норми законодавства, після закінчення карантину управління все ж таки зробило би перерахунок допомоги та направило би повідомлення про необхідність повернення коштів, але вже після скасування карантину. Крім того, перерахунок проводиться з місяця виплати допомоги, яку продовжено відповідно до підпунктів 1 і 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», але не раніше ніж з місяця встановлення карантину. Не підлягають поверненню лише кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час карантину до 1 липня 2020 р., якщо не було підтверджено право на отримання допомоги або її розмір внаслідок перерахунку зменшився (постанова КМУ від 28.10.2020 № 1035, яка доповнила п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги»). Тобто, сума переплати бюджетних коштів становить 2102,00 грн. (виплата за липень місяць 2020 року), яка підлягає поверненню з боку відповідача. Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем допомоги самостійно; за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат допомоги в розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги. Тому 26.11.2020 відповідачу було направлено повідомлення про необхідність повернення надмірно виплачених коштів у розмірі 2102,00 грн. у відповідності з чинним законодавством. Відповідач 26.02.2021 звернувся до управління з заявою щодо продовження строку виплати надміру нарахованої допомоги та сплатив суму у розмірі 100,00 грн. Відповідно до наказу начальника управління строк виплати було продовжено до 31.05.2021, але відповідач більше не виявив бажання повернути кошти самостійно, відрахування здійснити не можливо, оскільки відповідачу не призначено вищезазначену допомогу. У разі неможливості добровільного повернення виплачених сум допомоги такі кошти стягуються у судовому порядку, тому управління було вимушено звернутися до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В судове засідання сторони не з'явились.

Від представника позивача до суду надійшла заява з проханням слухати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та стягнути з відповідача 2002,00 грн., проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем її проживання. Згідно трекінгу поштових відправлень «Укрпошта», поштове відправлення за №7231103944888 не вручене під час доставки.

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст. 283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , які порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.

Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

У ході судового розгляду встановлено, що 28 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області із заявою про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям. При подачі заяви відповідач взяла на себе обов'язок повідомити позивача про зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, що підтверджується особистим підписом в заяві/а.с.6,7/.

Згідно рішення Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 05 листопада 2019 року ОСОБА_1 було призначено допомогу у період з 01 жовтня 2019 року по 31 березня 2020 року у розмірі 2007,00 гривень, щомісячно. Умови призначення і виплати одиноким матерям регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям із дітьми, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 №1751/а.с.8/.

Згідно рішення Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 було призначено допомогу у період з 01 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року у розмірі 2102,00 гривень, щомісячно. Умови призначення і виплати одиноким матерям регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям із дітьми, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 №1751/а.с.8/.

Відповідно до пункту 36 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001, допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно. Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.

31 серпня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно звернулася до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області із заявою про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям. При подачі заяви відповідач взяла на себе обов'язок повідомити позивача про зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, що підтверджується особистим підписом в заяві/а.с.10,11/.

Згідно рішення Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 08 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає права на допомогу одиноким матерям (з урахуванням доходів) тому, що з 01.07.2020 Постанова КМУ №1751 п. 44/а.с.12/.

Відповідно до Акту проведення перевірки по справі №924/415586 від 26.11.2020 Управлінням соціального захисту населення проведена перевірка правильності та повноти інформації по справі ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі висновків проведеної перевірки виявлено, що заявник ОСОБА_1 надала невірну інформацію: Постанова №264, внаслідок цього надмірно виплачені кошти в сумі 2102,00 гривень протягом періоду з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року. Відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 №1751 вирішено: Переплачену суму допомоги в розмірі 2102,00 гривень необхідно стягнути з заявника ОСОБА_1 /а.с.13/.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 264 від 08.04.2020 строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміну у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері, одинокі усиновителі (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері дитини.

Згідно ст. 18-3 зазначеного закону - допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Відповідно до п. 49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім"ям з дітьми, затверджених постановою КМУ № 1751 від 27.12.2001 року, суми державної допомоги сім'ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із Законом.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У зв'язку з неподанням інформації, яка впливає на призначення Допомоги, Управлінням соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, який здійснює нарахування виплат, розраховано переплату бюджетних коштів відповідачу, який складає 2102,00 гривень/а.с.13/.

26 листопада 2020 року відповідачу було направлено повідомлення з попередженням про необхідність повернення бюджетних коштів, в добровільному порядку, однак, відповідач не повернула неправомірно отримані бюджетні кошти/а.с.14/.

2126.02.2021 ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою щодо продовження строку виплати надміру нарахованої допомоги до 31.05.2021 з щомісячною оплатою у зв'язку з тяжким матеріальним становищем/а.с.15/.

Відповідно до наказу начальника управління №214-Р від 09.03.2021 строк виплати надміру нарахованої допомоги ОСОБА_1 було продовжено до 31.05.2021/а.с.16/.

Як зазначено представником позивача в мотивувальні частині позову 26.02.2021 відповідач сплатила управлінню надміру нараховану допомогу у сумі 100,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача надмірно виплачених бюджетних коштів у розмірі 2002,00 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати суд стягує з відповідача на користь держави.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених бюджетних коштів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , на користь Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, просп. Б. Хмельницького, 68а) надміру виплачені бюджеті кошти, а саме: суму надмірно нарахованої виплати допомоги одиноким матерям в розмірі 2002 /дві тисячі дві/ гривні 00 копійок, перерахувавши їх в ГУДКУ в Запорізькій області, одержувач: Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, МФО 820172, ОКПО 03193086, на р/р НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні дані учасників справи.

Позивач: Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, юридична адресою: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, проспект Б. Хмельницького, буд. 68а (МФО 820172, ОКПО 03193086, на р/р НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л.В. Колодіна

Попередній документ
102095586
Наступний документ
102095588
Інформація про рішення:
№ рішення: 102095587
№ справи: 937/9166/21
Дата рішення: 14.12.2021
Дата публікації: 23.12.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб
Розклад засідань:
14.12.2021 11:00 Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області