20 грудня 2021 року
Київ
справа №160/722/21
адміністративне провадження №К/9901/44619/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пащенко Вікторією Ігорівною, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року в справі №160/722/21 за позовом ОСОБА_2 до Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Офіс генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення заборгованості та поновлення на посаді,
ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Офіс генерального прокурора, в якому, з урахуванням уточнень, просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за № 3 від 23.11.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки і метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 1077к від 24.12.2020 року про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області;
- поновити ОСОБА_2 на посаді, рівнозначній посаді прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та в органах прокуратури;
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 31.12.2020 року і по день винесення рішення суду;
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаними рішеннями, представником позивача подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 06 грудня 2021 року.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Скаржник підставою касаційного оскарження судових рішень вказує пункти 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України.
Так, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував правову позицію Верховного Суду у справі №160/6204/20 від 21 вересня 2021 року та вказує, що висновки Верховного Суду у цій справі не є подібними до спірних правовідносин.
Водночас, представник позивача наводить постанову Верховного Суду від 24 вересня 2021 року у справі №280/4314/20 та просить відступити від висновків, викладених у ній щодо застосування пункту 8 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Проте, скаржник не наводить обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, натомість висловлює свою незгоду із висновками судів попередніх інстанцій.
Відповідач помилково ототожнює поняття необхідності відступлення від висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах з нерелевантністю їх застосування судом до спірних правовідносин.
У разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України скаржник має належно вмотивувати, як необхідність відступлення, так і обґрунтувати подібність обставин та правових відносин у наведених прикладах.
До того ж, Суд зауважує, що можливо відступити лише від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Натомість, постанова апеляційної інстанції не містить посилання на постанову Верховного Суду від 24 вересня 2021 року у справі №280/4314/20, від висновків якої скаржник вважає необхідним відступити.
З огляду на викладене, заявником належним чином не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Водночас скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 19 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ в частині звільнення осіб, які на день набрання чинності Закону №113-ІХ не займали посад у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Пащенко Вікторією Ігорівною, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року в справі №160/722/21.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/722/21 за позовом ОСОБА_2 до Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Офіс генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення заборгованості та поновлення на посаді.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова