вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" грудня 2021 р. Справа№ 910/21041/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Хрипуна О.О.
Зубець Л.П.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20 (головуючий суддя Босий В. П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 165 568,68 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укратом Сервіс» (надалі - ТОВ «Укратом Сервіс») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі - ДП «НАЕК «Енергоатом») про стягнення 165 568,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання із оплати поставленого на підставі договору №12с/192/53-142-01-19-01049 від 15.10.2019 товару, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 147 000,00 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 246,56 грн., 3% річних у розмірі 3 241,23 грн. та інфляційних у розмірі 4 900,89 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укратом Сервіс» задоволено повністю.
Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укратом Сервіс» заборгованість у розмірі 147 000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 10 426 грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 3 241 грн. 23 коп., інфляційні у розмірі 4 900 грн. 89 коп., судовий збір у розмірі 2 483 грн. 53 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку, що оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 147 000,00 грн. за переданий на підставі Договору товар, а відповідачем вказана заборгованість визнана, то позовні вимоги ТОВ «Укратом Сервіс» про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» заборгованості у розмірі 147 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, перевіривши наданий розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд визнав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 10 246,56 грн., 3% річних у розмірі 3 241,23 грн. та інфляційні у розмірі 4 900,89 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого суду, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. та ухвалити нове рішення в цій частині, яким вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково у розмірі 50%.
Скаржник вважає, що в оскаржуваній частині рішення суду є необґрунтованим та прийнятим без повного та всебічного з'ясування обставин, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню у цій частині.
Зокрема, апелянт зазначає про неврахування судом критеріїв реальності адвокатських витрат, посилається на те, що сума витрат на правничу допомогу є завищеною.
Також скаржник вказує на невідповідність розміру витрат на оплату адвоката вимогам ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.
13.05.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Тищенко А. І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 апеляційну Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
31.05.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання вих..№ 12-07/1743 від 26.05.2021 про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 продовжено скаржнику строк на усунення недоліків, а саме: надання доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги на адресу ДП «НАЕК «Енергоатом».
Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 14.06.2021 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20, розгляд якої ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та встановлено строки на їх подання.
07.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення просить залишити без змін. Позивач наполягає, що матеріалами справи підтверджено загальний розмір фактично понесених та сплачених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а така сума є цілком обґрунтованою.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3651/21 від 17.08.2021, у зв'язку з перебуванням суддів Тищенко А.І. та Куксова В.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Хрипун О.О., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі.
26.10.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про прискорення розгляду.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.10.2019 між ТОВ «Укратом Сервіс» (постачальник) та ДП «НАЕК «Енергоатом» (покупець) було укладено договір №12с/191/53-142-01-19-01049 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, поставити покупцеві сцинтилятори на основі монокристала Nal (TI) (код ДК 021:2015 - 38430000-8 Детектори та аналізатори), а покупець - прийняти і оплатити продукцію на умовах, визначених договором.
Згідно з п. 3.4 Договору розрахунок за продукцію здійснюється по узгодженим цінам в національній валюті України протягом 90 (дев'яносто) банківських днів з моменту поставки та проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю відповідно до нормативних документів покупця, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточних рахунок постачальника зазначений в договорі, згідно рахунку наданого постачальником.
На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 147 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №17 від 19.11.2019, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №12 від 19.11.2019.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання із оплати поставленого на підставі Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 147 000,00 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 147 000,00 грн. за переданий на підставі Договору товар, а відповідачем вказана заборгованість визнана, то позовні вимоги ТОВ «Укратом Сервіс» про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» заборгованості у розмірі 147 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 246,56 грн., 3% річних у розмірі 3 241,23 грн. та інфляційних у розмірі 4 900,89 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 31.03.2020 по 24.12.2020, перевіривши надані розрахунки яких, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заявленої вимоги.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Укратом Сервіс» заборгованості у розмірі 147 000,00 грн., пені у розмірі 10 246,56 грн., 3% річних у розмірі 3 241,23 грн. та інфляційних у розмірі 4 900,89 грн.
Колегія суддів наголошує, що вказані обставини сторонами на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення не оспорюються.
Водночас, як вбачається з апеляційної скарги, відповідач оскаржує рішення суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20 лише в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегією суддів встановлено, що в позовній заяві позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв'язку з розглядом позовної заяви, зазначивши про витрати на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн, які фактично будуть встановлені та підтверджені відповідними доказами в процесі судового розгляду (а.с. 5).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії:
- договору про надання правової допомоги №01/12 від 01.12.2020 - разом з позовною заявою (а.с. 60-63);
- додаткової угоди №1 від 20.12.2020, акта здачі прийняття робіт (надання послуг) №АО-0000030 від 21.12.2020 та виписку по особовому розрахунку станом на 24.12.2020 - разом з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи (а.с.101-105).
Як вбачається з наданих документів, 01.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укратом Сервіс» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська асоціація адвокатів» (адвокатське об'єднання) було укладено договір про надання правової допомоги №01/12, відповідно до якого адвокатське об'єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної правової допомоги, зокрема, надає клієнту консультації та юридичні послуги щодо представництва та захисту інтересів останнього перед фізичними особами, органах нотаріату, в органах державної влади та місцевого самоврядування, структурних підрозділах прокуратури України, в органах внутрішніх справи, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в місцевих загальних судах, апеляційних судах, місцевих адміністративних судах (місцевих загальних судах як адміністративних та окружних адміністративних судах), апеляційних адміністративних судах, місцевих господарських судах, Верховному Суді (в тому числі у Великій Палаті, Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному цивільному суді, Касаційному кримінальному суді) Вищому адміністративному суді, зокрема у цивільних, кримінальних, господарський та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, під час досудового та судового слідства, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб. Представляє клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред'явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред'явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладення мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвал суду в апеляційній та касаційній інстанції, одержання рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання: підписувати та подавати документи, зокрема будь-які заяви (в тому числі позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги), клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах клієнта не передбачених даним договором.
20.12.2020 між адвокатським об'єднанням та клієнтом укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №01/12 від 01.12.2020, у якій сторони погодили, що розмір адвокатського гонорару включає в себе наступні послуги: консультації - усна, з вивченням документів вартістю 3 000,00 грн., підготовка аналітичної довідки щодо судової практики вартістю 2 000,00 грн., додаткові усні консультації (шість консультації) вартістю 5 000,00 грн.; справи по ГПК - складання позовних заяв (дві позовні заяви) вартістю 24 000,00 грн., складання додаткових документів в межах судової справи (заяви, клопотання) вартістю 6 000,00 грн.
Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АО-0000030 від 21.12.2020 адвокатським об'єднанням надано, а клієнтом прийнято послуги на підставі договору про надання правової допомоги №01/12 від 01.12.2020 на загальну суму 40 000,00 грн., які повністю сплачені ТОВ «Укратом Сервіс» Адвокатському об'єднанню «Всеукраїнська асоціація адвокатів», що підтверджується випискою по особовому рахунку.
Повноваження адвоката Огулькової А.М. підтвердженні ордером серії КВ №849722 від 24.12.2020 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №4657 від 27.08.2011 (а.с.64-65).
Таким чином, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська асоціація адвокатів» професійної правничої допомоги ТОВ «Укратом Сервіс» в межах даної справи на суму 20 000,00 грн.
Однак, скаржник заперечує щодо висновку суду першої інстанції про стягнення з нього вказаної суми витрат на правову допомогу, стверджуючи про неврахування судом критеріїв реальності адвокатських витрат та про те, що сума витрат на правничу допомогу є завищена.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як передбачено частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 статті 127 ГПК України).
У постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правову позицію, згідно з якою у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Дослідивши доводи відповідача стосовно не співмірності витрат на правову допомогу та врахувавши клопотання про зменшення їх розміру на 50%, перевіривши матеріали справи, судова колегія наголошує, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, скаржник не надав, що у свою чергу свідчить про недоведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України.
При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 910/5410/19).
Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, а тому позовні вимоги в частині покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а отже покладаються на відповідача.
Разом з тим, твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, зокрема щодо співмірності витрат, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.
Таким чином, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
Дослідивши вищенаведені обставини, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20 в оскаржуваній частині.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20 в оскаржуваній частині відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 269, 270, 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/21041/20 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи № 910/21041/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді О.О. Хрипун
Л.П. Зубець