Справа № 2-824/2010 р.
Іменем України
23 червня 2010 року смт Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого: судді - Шевченко І.В.,
при секретарі - Нудьга Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у здійсненні права власності, третя особа - Красногвардійська селищна рада АР Крим,
ОСОБА_1 у лютому 2008 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у здійсненні права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3, вона та її сестра ОСОБА_2, яка є відповідачкою у справі, отримали у спадщину жилий будинок з земельною ділянкою. Згідно зі свідоцтвом про право власності на спадщину за законом їй належить 73/200 частки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, а її сестрі ОСОБА_2 - 127/200 частки вказаного домоволодіння. Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 04 червня 2007 року було проведено розподіл вказаного домоволодіння, але питання щодо визначення порядку користування земельною ділянкою не розглядалося, оскільки це питання не вирішувалося експертом. Відповідачка ОСОБА_2 не визнає право власності позивачки на земельну ділянку, не дозволяє їй провести водопровід, переобладнання літньої кухні, чим порушує її права.
Ухвалою суду до участі у справи у якості третьої особи було залучено Красногвардійську селищну раду АР Крим.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, просила визначити порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться у спільній власності з відповідачкою, оскільки вона не може користуватися належною їй частиною ділянки, провести водопровід тощо. Також пояснила, що державного акту на земельну ділянку вона не має, у наявності є рішення селищної ради про виділення земельної ділянки її батькові для обслуговування будинку із зазначенням її площі. Проти проведення повторної експертизи заперечує.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні просила визначити частку земельної ділянки в натурі, яка їй належить, хоче знати як виділити малий будинок. Також зазначила, що державний акт на земельну ділянку вона не отримувала, ніяких перешкод позивачці не чинить, просила у позові відмовити.
Представник третьої особи Данілова Т.І. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що у відповідності до ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори щодо земельних ділянок, які знаходяться у власності осіб. Оскільки сторони державного акту на земельну ділянку не мають, спірна ділянка на місцевості не виділена, не існує плану земельної ділянки, то не може бути й мови про визначення порядку користування такою земельною ділянкою. Просила у позові відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи установлено, що ОСОБА_1 є власницею 73/200 часток жилого будинку з будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с. 8-9), а ОСОБА_2 - власницею 127/200 часток вказаного домоволодіння.
У відповідності до рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 04 червня 2007 року, яке набрало законної сили, проведено розділ домоволодіння в натурі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділено у користування частки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 із зазначенням певних приміщень (а.с. 10-13).
Судом оглянуто технічний паспорт на вищезазначене домоволодіння із зазначенням схеми будівель та будинків (а.с. 14-18, 113-122).
З копії договору дарування від 26.07.1993 року вбачається, що ОСОБА_3 подарував дочці ОСОБА_2 27/100 часток домоволодіння жилою площею 14,3 м2, яке розташоване у АДРЕСА_1 (а.с 21-22).
Згідно з архівними витягами з рішень виконавчого комітету Красногвардійської селищної ради від 27.08.1992 року № 98 та від 29.03.1993 року № 35 літню кухню, що знаходиться по АДРЕСА_1, збудовану ОСОБА_3, визнано малометражним жилим будинком та затверджено акт про закінчення будівництва та вводу у експлуатацію малометражного жилого будинку жилою площею 27,6 м2 по АДРЕСА_1, збудованого ОСОБА_3, та закріплено за вказаним малометражним будинком земельну ділянку площею 500 м2 (а.с. 23-24, 27, 58).
Рішенням Красногвардійської селищної ради від 18.05.1993 року вирішено оформити право власності на ОСОБА_3 на ціле домоволодіння, яке складається з двох жилих будинків (а.с. 28).
У відповідності до копії свідоцтва ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25).
З копій акту дослідження та постанов про відмову у порушенні кримінальної справи від 20.06.2006 року та від 09.08.2007 року вбачається, що між сторонами склалися досить напружені стосунки у зв'язку з користуванням домоволодінням та земельною ділянкою (а.с. 7, 92-93, 96).
Згідно з довідкою КП «Красногвардійське ВУЖКГ» власниками домоволодіння по АДРЕСА_1 являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1, рахунок розділено 03.07.2007 року, ОСОБА_1 у березні 2007 року було оплачено технічні умови на підключення до селищних мереж водопостачання вказаного жилого будинку (а.с. 94-95).
У відповідності до архівного витягу з рішення виконавчого комітету Красногвардійської селищної ради від 03.11.1997 року № 190 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» вирішено: передати ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0246 га по АДРЕСА_1; ОСОБА_3 - 0,0874 га по АДРЕСА_1 (а.с. 129).
З листа відділу Держкомзему в Красногвардійському районі вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виготовлювали технічні документації на правовстановлюючі документи на право власності на свої присадибні ділянки, площу земельних ділянок не уточнювали. ОСОБА_2 було видане рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність на загальну площу 0,112 га (а.с. 136).
У відповідності до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує положеннями ст.391 ЦК України, яка передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Підстави набуття права на землю передбачаються статтею 116 ЗК України. Згідно з ч.1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права власності на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 125 ЗК України в редакції, що була чина на момент звернення позивачки до суду, право власності виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі ст.126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Статтею 158 ЗК України встановлено підвідомчість вирішення земельних спорів та частиною 2 цієї статті зазначено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Оскільки судом встановлено, що у позивачки не виникло права власності на земельну ділянку, то й неможливо й усунути перешкоди у здійснені права власності як не існуючого. Крім того, вказаний спір у зв'язку з відсутністю існування у сторін права власності на земельну ділянку, не підлягає розгляду в суді.
На підставі ст.158 ЗК України, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у здійсненні права власності.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Справа № 2-824/2010 р.
Іменем України
(вступна та резолютивна частини)
23 червня 2010 року смт Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого: судді - Шевченко І.В.,
при секретарі - Нудьга Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у здійсненні права власності,
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
На підставі ст.158 ЗК України, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у здійсненні права власності.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя