Категорія № 2.19.8
Іменем України
24 червня 2010 року Справа № 2а-3796/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Островської О.П.,
суддів - Гончарової І.А., Борзаниці С.В.,
при секретарі - Кір'ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Слобожанський» до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про скасування рішень,
17.05.2010 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов СВОК «Слобожанський» до начальника управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області Гнута Л.І., в якому позивач просив скасувати рішення начальника УПФУ в Новопсковському районі Луганської області Гнута Л.І. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду СВОК «Слобожанський» від 25 лютого 2010 року за № 26 на суму 175,19 грн. пені, № 27 на суму 1162,77 штрафу та 4608,24 грн., № 28 на суму 1032,15 грн. штрафу та 3783,50 грн. пені, № 29 на суму 687,54 грн. штрафу та 2464,47 грн. пені, № 30 на суму 764,84 грн. штрафу та 2611,71 грн. пені, № 31 на суму 747,64 грн. штрафу та 2463,80 грн. пені, № 32 на суму 3530,45 грн. пені, № 33 на суму 512,31 грн. штрафу та 1724,94 грн. пені, № 34 на суму 631,36 грн. штрафу та 2082 грн. пені, № 35 на суму 711,89 грн. штрафу та 164,73 грн. пені, № 36 на суму 83,56 грн. пені, від 15 квітня 2010 року за № 69 на суму 2360,52 грн. пені, № 70 на суму 454,75 грн. штрафу та 2313,34 грн. пені, № 71 на суму 894,96 грн. штрафу, № 72 на суму 20,59 грн. Позивач посилається, що рішення відповідача не відповідають вимогам Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про систему оподаткування». Так, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які саме пенсійні внески та за які звітні періоди не були сплачені чи несвоєчасно сплачені, який термін прострочення сплати таких пенсійних внесків та чи прострочена сплата таких пенсійних внесків. Положення частини 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині прийняття рішень про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, є неконституційним, оскільки такий порядок за зазначеними нормами Конституції та Закону України «Про систему оподаткування» може бути встановлений виключно законами України та який не міг бути застосований відповідною посадовою особою при прийнятті зазначеного рішення з огляду на дію верховенства права в Україні, найвищу юридичну силу Конституції України та прямою дією її норм. Крім того, рішення були прийняті відповідачем на підставі актів звірення № 21 від 19.02.2010, № 44 від 09.04.2010, які були складені без участі позивача та врахування його позиції.
В ході судового розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги, просив також скасувати рішення начальника УПФУ в Новопсковському районі Луганської області Гнута Л.І. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 20.05.2010 № 83 на суму 318,83 грн. пені, № 84 на суму 58,27 грн. штрафу та 3179,57 грн. пені, № 85 на суму 381,19 грн. пені, № 86 на суму 385,01 грн. штрафу.
Ухвалою суду від 01.06.2010 відповідача по справі - начальника управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області Гнута Л.І. замінено на належного відповідача - управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області.
Представник позивача в судове засідання 25.06.2010 не з'явився. До початку судового засідання від позивача на адресу суду надійшла телеграма з проханням провести судове засідання без участі його представника.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на наступне. Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058. На ці відносини не поширюється податкове законодавство, у тому числі Закон України «Про систему оподаткування». Згідно положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. У разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум. Одночасно на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Згідно картки особового рахунку позивача управлінням було встановлено неодноразове порушення строків перерахування страхових внесків з липня 2008 року по березень 2010 року. Керуючись п. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» начальником УПФУ в Новопсковському районі були винесені оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій та пені на загальну суму 35987,22 грн. Згідно Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, Інструкцією не передбачає зазначення у рішеннях сум своєчасно не сплачених внесків. Крім того, відповідач посилається, що позивачем пропущено передбачений законом 10-денний строк звернення до суду із позовом про оскарження рішень органу Пенсійного фонду щодо нарахування пені та накладення штрафу. На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно п. 1.2. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція), ця Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України).
Згідно з частиною шостою статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Судом установлено, що позивач СВОК «Слобожанський» є юридичною особою, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України.
У порушення вимог Закону № 1058 позивачем порушувалися строки перерахування страхових внесків, що підтверджується судовими рішеннями про стягнення зі СВОК «Слобожанський» страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та карткою особового рахунку позивача.
Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Аналогічні положення містить Інструкція «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».
Так, згідно п. 8.1. Інструкції суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Iнструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частина 13 цієї статті визначає, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Відповідно до п. 9.1. Інструкції, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону.
Пункт 9.3.2. Інструкції також визначає розмір штрафу за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, аналогічний передбаченому п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Відповідно до п. 9.6. Інструкції, суми штрафів, передбачених пунктами 9.3 та 9.4 цієї Iнструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.
На підставі п. 13 ст. 106 Закону № 1058, начальником УПФУ в Новопсковському районі Луганської області Гнута Л.І. були винесені рішення про застосування до СВОК «Слобожанський» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду, від 25 лютого 2010 року за № 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та від 15 квітня 2010 року № 69, 70, 71, 72, від 20 травня 2010 року № 83, 84, 85, 86 на загальну суму 40310,09 грн.
Оскаржувані рішення від 25.02.2010 позивач отримав 02.03.2010, від 15.04.2010 - 17.04.2010 та від 20.05.2010 - 26.05.2010 відповідно, у встановлений законом 10-денний строк не сплатив суми штрафів та пені та не оскаржив у цей час рішення.
Адміністративний позов до суду позивач надіслав поштою 14.05.2010 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, доповнення до позову щодо оскарження рішень від 20 травня 2010 року № 83, 84, 85, 86 позивач заявив у судовому засіданні 24.06.2010.
Вказані обставини підтверджуються рішеннями про застосування фінансових санкцій, судовими рішеннями про стягнення зі СВОК «Слобожанський» заборгованості зі сплати страхових внесків, карткою особового рахунку позивача, розрахунками фінансових санкцій та пені, поштовими повідомленнями.
Згідно положень ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк для оскарження рішень виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів визначені спеціальним законом - «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно наведеним вище положенням ст. 106 Закону складає 10 робочих днів з дня одержання відповідного рішення.
Відповідно до ст. 100 ч. 1 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судом установлено, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом, позивач не просить поновити пропущений строк, а відповідач наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропущенням цього строку.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду з адміністративним позовом.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.06.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.06.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 99, 100, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Слобожанський» до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про скасування рішень відмовити у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 30 червня 2010 року.
Головуючий суддяОстровська О.П.
суддя
суддяГончарова І.А.
Борзаниця С.В.