майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
Від "20" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1354/21
Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 (Житомирська область, смт Черняхів) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
16.12.2021 до Господарського суду Житомирської області через систему "Електронний суд" надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник, заявник) від 15.12.2021, в якій вона просить відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства. Да заяви, серед іношого, долучено заяву арбітражного керуючого Білявського В.В. про участь у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021, вказана заява розподілена судді Костриці О.О.
Дослідивши матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, господарський суд встановив, що остання підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Згідно із частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Разом із тим 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Частини 2, 3, 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства містять вимоги до змісту заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік документів, що додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник посилається на наявність інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Оглянувши додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документи, судом встановлено, що заявником не додано усіх документів (кредитних договорів, укладених між боржником та кредиторам; доказів отримання боржником коштів; вимоги кредиторів про повернення боржником коштів; рішень судів про стягнення з боржника заборгованості; виконавчих проваджень щодо боржника; актуальних довідок банків та фінансових установ про розмір заборгованості тощо), які б підтверджували наявність у боржника заборгованості перед усіма зазначеними у заяві кредиторами в розмірі 145 148,65 грн.
Господарським судом відхиляються доводи заявника про неможливість надання належних доказів (копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів, підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором через відсутність таких доказів або втрату, з огляду на те, що заявником не надано докази, які підтверджують, що особа здійснила всі належні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.
Суд зазначає, що саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог у відповідності до вимог частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, якими є грошові зобов'язання боржника перед кожним з кредиторів.
Разом з тим, суд звертає увагу, що надання лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Відповідно до пункту 11 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно з частиною 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 №3186/5) затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Згідно з пунктом 3 приміток до Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, за який подається декларація.
Абзацом 2 частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Таке розуміння застосування поняття "член сім'ї" у процедурі провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для висновку про включення до кола членів сім'ї боржника у частині п'ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства осіб, які не є членами сім'ї в розумінні статті 3 Сімейного кодексу України, оскільки не є особами, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки.
Разом з тим, ОСОБА_1 не включено батька до складу членів сім'ї боржника у деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018-2020 роки. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відсутні відомості, що унеможливлюють включення батька до складу членів сім'ї боржника.
Відповідно до пункту 9 Приміток до Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018-2020 роки зазначено про ненадання колишнім чоловіком - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та матір'ю - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта / номер паспорта у формі картки (ID) та щодо доходів; нерухомого майна; об'єктів незавершеного будівництва; рухомого майна; грошових активів; нематеріальних активів; часток в статному капіталі товариств, підприємств, організацій; майна, що передано в заставу (іпотеку) або є обтяженим в інший спосіб; майна і коштів, що перебувають в інших осіб; майна і коштів, належних членам сім'ї від інших осіб; майна, яким члени сім'ї боржника володіють спільно з іншими особами тощо.
Разом з тим, додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність матеріали не містять доказів не можливості отримання ОСОБА_1 з офіційних джерел відомостей щодо членів його сім'ї. ОСОБА_1 ,. не надано доказів звернення до державних органів з метою отримання відомостей (правовстановлюючих документів, витягів з реєстрів тощо) про членів сім'ї, відповідей вказаних органів.
Відсутні також і докази звернення ОСОБА_1 до членів сім'ї з метою отримання інформації, необхідної для заповнення декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
За викладених обставин, ОСОБА_1 невірно заповнено декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018-2020 роки. Вказані декларації не відповідають наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5.
Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
На підтвердження надання доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень Савчук К.М. надано договір від 30.09.2021 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений з арбітражним керуючим Білявським В.В.; заяву від 19.10.2021 вих.№ 01-12/368 арбітражного керуючого Білявського В.В. на участь у справі; копії квитанцій № 1Н3М-В1Т7-45ТТ-196К від 14.12.2021 на суму 1785,00 грн та № С5М6-017ТЕ-Е604-4РТ9 від 14.12.2021 на суму 1700,00 грн про сплату на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області авансування винагороди арбітражному керуючому.
Господарський суд зазначає, що боржник (фізична особа) не позбавлений можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).
Тобто, допускається можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставиться така можливість у залежність від наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Враховуючи викладене, суд встановлює наявність у боржника майна, яке може бути реалізовано у справі, та за рахунок якого можливо (з відстроченням) оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три перших місяці.
Крім того, інші додані до заяви документи, мають свідчити про реальну можливість переходу до реалізації майна у справі в процесі погашення боргів або виконання плану реструктуризації боргів.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не доведено спроможності мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору, оскільки у боржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке могло б бути реалізоване у справі про неплатоспроможність, про що боржником особисто зазначено у заяві про відкриття провадження у справі та підтверджено відповідними довідками.
Наявність на розгляді суду заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 є додатковим непрямим доказом неможливості врегулювання боржником своїх фінансових боргових зобов'язань самостійно.
Оглянувши договір від 30.09.2021 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений ОСОБА_1 з арбітражним керуючим Білявським В.В., судом встановлено, що зазначений договір, складено із значними порушення законодавства про банкрутство, а саме: укладений у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не Кодексу України з процедур банкрутства.
Предмет договору є значно ширшим за право, яке має гарантується інститутом авансування (зокрема, пунктом 1.1. договору закріплено, що його предметом є оплата послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією покладених на нього відповідно до закону та заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника). Проте, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства заявник зобов'язаний здійснити авансування виключно основної винагороди арбітражному керуючому, розмір якої визначено частиною 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства. Відшкодування витрат арбітражного керуючого, відповідно до частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства здійснюється при завершенні відповідної судової процедури (процедури реструктуризації боргів боржника) та здійснюється за умови схвалення зборами кредиторів боржника відповідного звіту арбітражного керуючого. Тому, право вимоги сплати основної винагороди арбітражного керуючого за виконання покладених на нього повноважень є беззастережним, здійснюється за рахунок коштів авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 3.1 зазначеного договору оплата послуг розпорядника майна становить 17 842,50 грн за весь строк виконання повноважень починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна. Тоді як, відповідно до частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено з 01.12.2021 місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн.
Отже, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 37215,00 грн ((2481,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на дату звернення із заявою х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 3 місяці виконання повноважень керуючим реструктуризацією).
Зазначений договір визначає умови оплати послуг розпорядника майна, а не керуючого реструктуризацією, у сумі меншій, ніж визначено чинним законодавством, а також до моменту, якого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства не може бути, так як у справі про неплатоспроможність відповідні рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів.
Проаналізувавши вищезазначений договір у сукупності всіх наданих доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи, господарський суд вважає, що він не може бути прийнятий як альтернатива мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому.
З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не надано до суду належних доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією на загальну суму 37215,00 грн.
Відповідно до частини 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У доданому до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність проекті плану реструктуризації боргів жодні пропозиції щодо реструктуризації боргів відсутні.
З даного приводу господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, проект плану реструктуризації боргів боржника, повинен містити реальні розгорнуті умови та обґрунтовані пропозиції стосовно відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а також відповідати вимогам чинного законодавства, а саме статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, у проекті плану реструктуризації боргів боржника зазначено, що плата боржником за житлово-комунальні послуги становить у середньому 565,88 грн.
Разом з тим, з доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність квитанцій, судом встановлено, що оплата житлово-комунальних послуг здійснюється іншими особами - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Згідно з частиною 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків заяви від 15.12.2021, а саме: надати належні докази, які свідчать про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; надати докази звернення заявника до членів сім'ї та відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність; надати декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 № 3186/5) із зазначенням повної інформації щодо себе та всіх членів сім'ї; надати докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень у розмірі 37215,00 грн; надати проект плану реструктуризації, привівши його у відповідність до вимог статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.
Одночасно, суд інформує заявника що згідно приписів частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Ураховуючи наведене, керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Залишити без руху заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків заяви від 15.12.2021, а саме:
- належні докази, які свідчать про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- докази звернення заявника до членів сім'ї та відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;
- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 № 3186/5) із зазначенням повної інформації щодо себе та всіх членів сім'ї;
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень у розмірі 37215,00 грн;
- проект плану реструктуризації, привівши його у відповідність до вимог статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Суд звертає увагу заявника, на те, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась до суду з заявою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Дата підписання: 20.12.2021.
Суддя Костриця О.О.