Ухвала від 20.12.2021 по справі 906/1353/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

Від "20" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1353/21

Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А., розглянувши без виклику учасників провадження у справі, заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2021 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Житомирської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник, заявник) із заявою, в якій просить відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність у порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства. До вказаної заяви, серед іншого, долучено заяву арбітражного керуючого Білявського В.В. від 21.11.2021 № 01-12/542 про участь у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2021, вказана заява розподілена судді Макаревичу В.А.

Дослідивши матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність господарський суд встановив, що остання підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Згідно із частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом із тим 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.

Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Так, у відповідності із пунктом 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.

Пунктом 5 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Також, відповідно до частини 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник посилається на те, що припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців та не має можливості сплачувати по кредитам; загальна сума заборгованості на момент звернення до суду становить приблизно 121 075,15 грн.

Дослідивши подані документи заяви фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, судом встановлено таке.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано усіх документів (кредитних договорів, укладених між боржником та всіма 15 кредиторами; доказів отримання боржником коштів від усіх кредиторів; вимоги кредиторів про повернення боржником коштів (за наявності); рішень судів (за наявності або повідомити про їх відсутність) про стягнення з боржника заборгованості; виконавчих проваджень щодо боржника; довідок усіх банків та фінансових установ про розмір заборгованості тощо (докази звернення до банків)), які б підтверджували наявність у боржника заборгованості перед усіма зазначеними у заяві кредиторами в розмірі 121 075,15 грн.

Заявник зазначає, що у нього наявна заборгованість перед 15 кредиторами, з якими укладено договори, проте до матеріалів заяви ним додано лише 9 договорів, що укладені з фінансовими установами та банками, інших доказів наявності правовідносин із зазначеними кредиторами заявником не надано.

Слід зазначити, що надання лише договорів не підтверджує факт наявності відповідної кредиторської заборгованості, її суми та правової природи; надана заявником роздруківка із сайту Українського бюро кредитних історій станом на 22.11.2021 не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.

Одночасно, заявником не надано докази, які підтверджують, що особа здійснила всі належні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.

Суд зазначає, що саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог у відповідності до вимог частин 1, 3 статті 74 ГПК України, якими є грошові зобов'язання боржника перед кожним з кредиторів.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників.

Однак, у доданому до заяви конкретизованому списку кредиторів і боржників, наданому заявником, по кожному кредитору зазначена лише поточна заборгованість, тоді як такий список не містить вказівки стосовно структури заборгованості за основним зобов'язанням (відсоткам) та суми неустойки (штрафу, пені) окремо. При цьому сума кредиту зазначена, а склад грошових вимог відповідно до умов договору не визначено, відомостей про часткове виконання зобов'язань за кредитними договорами не наведено, доказів не надано. Крім того, зазначено банківські та фінансові установи - кредиторами, при тому, що заборгованість перед 6 з них - відсутня (не зазначена).

Згідно із пунктом 8 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про в с і н а я в н і р а х у н к и б о р ж н и к а (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.

В матеріалах заяви відсутні вказані відомості (довідка податкової служби про всі наявні рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні) та/або докази звернення до відповідних органів щодо отримання інформації про наявні рахунки боржника відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні.

Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларації про майновий стан боржника.

Згідно затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 №3186/5) форми Декларації про майновий стан боржника, в Розділі I "Загальні відомості" в рядку 1 "Дані про боржника" зазначається - прізвище, ім'я, по батькові боржника, дата його народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта / номер паспорта у формі картки (ID) (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), громадянство; в Розділі I "Загальні відомості" в рядку 4 "Місце роботи" зазначається - найменування, адреса підприємства, установи, організації, посада; в Розділі I "Загальні відомості" в рядку 7 "Дані про членів сім'ї боржника" зазначається - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта / номер паспорта у формі картки (ID) (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

Проте у доданих до заяви Деклараціях про майновий стан боржника не зазначено всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри).

Разом з тим, відповідно до пункту 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 №3186/5) форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри).

Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію, така інформація може бути отримана заявником з офіційних джерел шляхом відповідних звернень до них.

З огляду на викладене, заявник не позбавлений можливості надати до суду докази звернення до відкритих джерел та їх результати.

При цьому боржником не надані відомості, що інформація про членів сім'ї (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри) не може бути отримана ним з офіційних джерел.

Щодо доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.12 Кодексу про банкрутство, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідне положення зазначається також і в ст. 30 Кодексу про банкрутство, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу про банкрутство.

Статтею 30 Кодексу про банкрутство встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Законодавцем установлено спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Відтак держава виконує свій обов'язок щодо забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство, не встановлюючи для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас законодавцем передбачено авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає положенням частин 2, 6 ст. 43 Конституції України.

Слід зазначити, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржником не додано доказів, які підтверджують здійснення ним авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень (п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства).

Натомість, ОСОБА_1 надав договір від 11.11.2021 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений з арбітражним керуючим Білявським Віталієм Віталійовичем; заяву від 21.11.2021 вих.№ 01-12/542 арбітражного керуючого Білявського В.В. на участь у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); копію квитанції №0.0.2376607532.1 від 13.12.2021 про сплату 1800,00 грн на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області авансування винагороди арбітражному керуючому.

Господарський суд зазначає, що боржник (фізична особа) не позбавлений можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).

Враховуючи викладене, суд встановлює наявність у боржника майна, яке може бути реалізовано у справі, та за рахунок якого можливо (з відстроченням) оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три перших місяці.

Крім того, інші додані до заяви документи, мають свідчити про реальну можливість переходу до реалізації майна у справі в процесі погашення боргів або виконання плану реструктуризації боргів.

Відповідно до частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства визначені умови закриття провадження у справі і етап реалізації майна боржника у справі не відбувається у той час, коли заборгованість по основній грошовій винагороді керуючого реструктуризацією існує.

Відтак, судом встановлено, що ОСОБА_1 не доведено спроможності мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору; у боржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке могло б бути реалізоване у справі про неплатоспроможність, про що боржником особисто зазначено у заяві про відкриття провадження у справі та підтверджено відповідними довідками.

Наявність на розгляді суду заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 є додатковим непрямим доказом неможливості врегулювання боржником своїх фінансових боргових зобов'язань самостійно.

Оглянувши договір від 11.11.2021 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений Невмержицьким В.М. з арбітражним керуючим Білявським В.В., судом встановлено, що зазначений договір, складено з порушенням законодавства про банкрутство.

Предмет договору є значно ширшим за право, яке гарантується інститутом авансування (зокрема, у п.п. 1.1. Договору закріплено, що його предметом є оплата послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до Кодексу та заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника). Проте, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства заявник зобов'язаний здійснити авансування виключно основної винагороди арбітражному керуючому, розмір якої визначено частиною 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому відшкодування витрат арбітражного керуючого, відповідно до частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства здійснюється при завершенні відповідної судової процедури (процедури реструктуризації боргів боржника) та здійснюється за умови схвалення зборами кредиторів боржника відповідного звіту арбітражного керуючого.

Відповідно до п.п 3.1 зазначеного договору оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 17 842,50 грн за весь строк виконання повноважень Сторони 1 - арбітражного керуючого Білявського В.В., починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією. Тоді як, відповідно до частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 01.12..2021 встановлено у розмірі 2481,00 грн.

Таким чином, винагорода керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить суму 37 215,00 грн.

Зазначений договір визначає умови оплати послуг керуючого реструктуризацією, у сумі меншій, ніж визначено чинним законодавством, а також до моменту, якого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства не може бути, так як у справі про неплатоспроможність відповідні рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів.

Крім того суд звертає увагу на те, що арбітражний керуючий уклав угоду з боржником на умовах розстрочення оплати його праці (1784,25 грн протягом 10 місяців), а не відстрочки оплати до реалізації майна боржника, як це визначено у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20.

Відповідно до частини 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Слід зазначити, що заявником самостійно визначено строк процедури реструктуризації 10 місяців, що має уявний характер.

З наданого заявником плану реструктуризації вбачається, що навіть без врахування суми на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому, заплановані витрати у заявника перевищують доходи.

Суду не надано доказів за рахунок чого буде погашатися винагорода керуючого реструктуризацією, на суму, яка підлягає авансуванню боржником.

Проаналізувавши вищезазначений договір у сукупності всіх наданих доказів, поданих на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи ОСОБА_1 , господарський суд дійшов висновку, що він не може бути прийнятий судом як альтернатива мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому.

Поряд з цим, згідно з ч. 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Отже, проект плану реструктуризації боргів боржника, повинен містити реальні розгорнуті умови та обґрунтовані пропозиції стосовно відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а також відповідати вимогам чинного законодавства, а саме: статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.

Однак, поданий до суду та запропонований заявником план реструктуризації боргів не є реальним та не має на меті його реалізацію, оскільки він не є реалістичним.

При цьому сам заявник дійшов висновку, що відповідно до запропонованого плану вимоги кредиторів погашатись не будуть, оскільки навіть без врахування суми на авансування для оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, заплановані витрати у заявника перевищують доходи на 328,02 грн.

Відтак, поданий проект плану реструктуризації боргів боржника не містить реальних розгорнутих умов та обґрунтованих пропозицій стосовно відновлення платоспроможності боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про залишення зазначеної заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 37, 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме надати:

- належні докази, які свідчать про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

- конкретизований список кредиторів і боржників, привівши його у відповідність до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;

- відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках / докази звернення до відповідних органів щодо отримання інформації про наявні рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні;

- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 № 3186/5) із зазначенням повної інформації щодо себе та всіх членів сім'ї;

- докази звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка була йому необхідна для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;

- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень у розмірі 37 215,00 грн;

- проект плану реструктуризації боржника, привівши його у відповідність до вимог статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Суд звертає увагу заявника, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась до суду з заявою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата підписання ухвали: 20.12.2021

Суддя Макаревич В.А.

Список розсили:

1 - до справи;

2 - Невмержицькому В.М. ( АДРЕСА_1 ) - реком. з повідом.;

Попередній документ
102008601
Наступний документ
102008603
Інформація про рішення:
№ рішення: 102008602
№ справи: 906/1353/21
Дата рішення: 20.12.2021
Дата публікації: 21.12.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; неплатоспроможність фізичної особи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.12.2021)
Дата надходження: 16.12.2021
Предмет позову: заява а/к Білявського В.В. на участь