Справа № 420/24385/21
17 грудня 2021 року суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідив адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у меншому розмірі, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 08.12.2021 року залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків адміністративного позову шляхом: надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
13.12.2021 року від позивачки надійшла заява про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом, згідно з якою позивачка зазначає, що вона протягом жовтня 2020- жовтня 2021 року шість разів перебувала на стаціонарному лікуванні та не могла своєчасно звернутися до суду. Також, позивачка посилається на її необізнаність у знанні законодавства.
В ухвалі суду від 08.12.2021 року суд зазначив: «Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на положення статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата допомоги до 5 травня позивачу за 2020 рік і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Суд зазначає, що строк звернення до суду має обраховуватись з дня, коли закінчується встановлений законом строк на здійснення такої виплати і особа розуміє про те, що більшої суми допомоги, аніж вже отримано, не може бути нараховано і виплачено.
Отже, на думку суду, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом в слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 06.02.2018 року у справі № 607/7919/17.
Суддя зазначає, що звернення позивачки у жовтні 2021 року до відповідача із заявою з приводу виплати одноразової грошової допомоги у належному розмірі та отримання відповіді від 19.11.2021 року не є підставою вважати, що строк звернення до суду нею не пропущено, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік позивачка могла і повинна була дізнатися після отримання її у меншому розмірі.
Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
Аналогічний правовий висновок ,зроблений в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі № 800/474/17.
При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.001042 (провадження № К/9901/13509/20).
Тобто, ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом 03.12.2021 року, із порушенням шестимісячного строку, який відраховується з 30.09.2020 року та закінчився 31.03.2021 року. Підстави пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом, що наведені у заяві, є неповажними.»
Щодо посилань позивачки на перебування на лікуванні, що унеможливило своєчасне звернення до суду, суд зазначає, що згідно з довідкою ВЧ А1495 від 13.12.2021 року № 827/147, ОСОБА_1 протягом 2020-2021 років перебувала на стаціонарному лікуванні: з 28.10.2020 року по 06.11.2020 року, з 09.12.2020 року по 18.12.2020 року, з 26.05.2021 року по 04.06.2021 року, 01.07.2021 року - 07.07.2021 року надана відпустка за станом здоров'я, з 21.07.2021 року по 30.07.2021 року, з 30.09.2021 року по 13.10.2021 року, з 23.11.2021 року по 03.12.2021 року.
Суд зазначає, що шестимісячний строк для звернення до суду із вказаним позовом закінчився 31.03.2021 року. У період з 31.03.2021 року по 26.05.2021 року позивачка не перебувала на лікуванні, проте, до суду не звернулася.
Крім цього, ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом 03.12.2021 року, тобто у день, коли вона, з огляду на вказану довідку, перебувала на стаціонарному лікуванні.
Тобто, перебування позивачки на стаціонарному лікуванні не стало перешкодою для звернення до суду 03.12.2021 року, а тому суд вважає, що доводи ОСОБА_1 , про поважність причин пропуску строку звернення до суду з підстав перебування на стаціонарному лікуванні, є безпідставними та необґрунтованими.
Також, суд вважає безпідставними посилання позивачки на її юридичну необізнаність, оскільки юридична необізнаність не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Таким, чином урахуванням вищевикладеного, суддя робить висновок що клопотання позивачки про поновлення строку звернення до суду не належить до задоволення.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про наявність підстав для повернення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169, ст. 248 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні клопотання позивачки про поновлення строку для звернення до суду із вказаним позовом.
Повернути позивачеві адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Бжассо