30 листопада 2021 року Справа № 160/16784/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
16 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 01.11.2018 рік включно, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 01.11.2018 рік, включно, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 01 серпня 1988 року проходив військову службу в Збройних Силах України, яка є державною службою особливого характеру згідно ч.1 ст.2 Закону України №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу», де отримував грошове забезпечення відповідно до частини 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11 червня 2019 року №179 був звільнений з лав Збройних Сил України у зв'язку із закінченням строку контракту.
28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням надати довідку про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 11 червня 2019 року; довідку-розрахунок про розмір належної індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 11 червня 2019 року, та з урахуванням наявності, виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 11 червня 2019 року.
20 липня 2021 року було отримана відповідь звернення, з наступним формулюванням:
- в супровідному листі від 10 червня 2021 року №379 було вказано, що військова частина НОМЕР_1 надає довідку-розрахунок індексації за період з 01 січня 2008 року по 11 червня 2019 року, а надана довідка-розрахунок з грудня 2015 року по 11 червня 2019 року ;
- в листі відсутня довідка про грошове забезпечення на 1 аркуші, яка вказана у супровідному листі від 02 червня 2021 року;
- не надана військовою частиною НОМЕР_1 довідку про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 11 червня 2019 року.
01 серпня 2021 року позивачем направлено повторне звернення до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням надати витребувані документи.
18 серпня 2021 року надійшла відповідь від командира військової частини НОМЕР_1 від 17 серпня 2021 року №2743, зі змісту документа вбачається, що індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по листопад 2018 року позивач не отримував.
Однак, позивач стверджує, що станом на день прийняття наказу про звільнення, з ним не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення, яка була гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України від 06.02.2003 року №491-IV «Про індексацію грошових доходів населення», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а також численними роз'ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів Міноборони.
Позивач вважає, що бездіяльність щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 01.11.2018 рік включно, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, є протиправною і необґрунтованою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
07 жовтня 2021 року на адресу суду від представника військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до Наказу Міністра Оборони України за №260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам статті 8 «Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців».
Відповідно до ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
Крім того, у зв'язку з дією особливого періоду та в результаті необхідності утримання понаднормової чисельності військовослужбовців, збільшення розмірів грошового забезпечення в Міноборони уже в жовтні 2016 року не було забезпечено фінансовим ресурсом для виплати особовому складу грошового забезпечення, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.
Також у чинному законодавстві не визначено пріоритетність виплат.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів іх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, індексація не є обов'язковою складовою грошового забезпечення, вона не входить до його складу і здійснюється у випадках передбачених законом та згідно з Порядком затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, всі дії посадових осіб військової частини НОМЕР_1 ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.
12 жовтня 2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив вх.№88216/21, в якій останній зазначає, що доводи відповідача викладені у відзив на позовну заяву підлягають відхиленню, у зв'язку із наступним.
За змістом ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що - згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Таким чином, індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців і є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 року у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 року у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 року у справі №825/565/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Таким чином, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому КМУ порядку, а саме відповідно до Порядку №1078, а сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону №1282-ХІІ підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Окрім того, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713.
Відтак, оскільки грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону, а індексація є складовою частиною заробітної плати (грошового забезпечення), сам факт звільнення позивача з військової служби зобов'язував відповідача провести з позивачем повний розрахунок, у тому числі в частині виплати індексації його грошового забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , з 01 серпня 1988 року проходив військову службу в Збройних Силах України, яка є державною службою особливого характеру згідно ч.1 ст.2 Закону України №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу», де отримував грошове забезпечення відповідно до частини 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Позивач є учасником бойових дій на підставі посвідчення серії НОМЕР_4 від 30 квітня 2015 року.
31 травня 2019 року наказом командира військової частини НОМЕР_5 №98 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" підпункту "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) з правом носіння військової форми одягу.
11 червня 2019 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №179 по стройовій частині на підставі рапорту про здачу справи та посади №3969 від 11.06.2019 року, майора ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Центрально-Міського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Вислуга у Збройних Силах позивача становить 30 років 10 місяців.
28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням надати:
- довідку про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 11 червня 2019 року;
- довідку-розрахунок про розмір належної індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 11 червня 2019 року та з урахуванням наявності, виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 11 червня 2019 року.
20 липня 2021 року було отримана відповідь звернення, з наступним формулюванням:
- в супровідному листі від 10 червня 2021 року №379 було вказано, що військова частина НОМЕР_1 надає довідку-розрахунок індексації за період з 01 січня 2008 року по 11 червня 2019 року, а надана довідка-розрахунок з грудня 2015 року по 11 червня 2019 року ;
- в листі відсутня довідка про грошове забезпечення на 1 аркуші, яка вказана у супровідному листі від 02 червня 2021 року;
- не надана військовою частиною НОМЕР_1 довідка про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 11 червня 2019 року.
01 серпня 2021 року було направлено повторне звернення до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням надати перераховані вище документи.
18 серпня 2021 року надійшла відповідь від командира військової частини НОМЕР_1 від 17 серпня 2021 року №2743, зі змісту документа вбачається, що індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по листопад 2018 року позивач не отримував.
Позивач стверджує, що станом на день прийняття наказу про звільнення, з ним не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення, яка була гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України від 06.02.2003 року №491-IV «Про індексацію грошових доходів населення», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а також численними роз'ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів Міноборони.
ОСОБА_1 вважає, що дії щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 01.11.2018 рік включно, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, є протиправними і необґрунтованими, з огляду на що позивач вимушений звернутись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Так, частинами 1-4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом другим частини 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення».
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).
У разі виникнення обставин, передбачених ст.4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 рок №77).
Пунктом 5 Порядку №1078 (редакція від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Також пунктом 5 Порядку №1078 в редакції від 15.12.15 року встановлено, що місяцем з якого починається нарахування індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.
У своїй постанові від 07.08.2019 року по справі №825/694/17 Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення ”.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2020 року по справі №380/2597/20:
«Базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
Тобто, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що єдиним органом, який має право надавати роз'яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення є Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики у своєму листі від 29.12.2017 року №122/0/66-17 зазначає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались у січні 2008 року.
Така сама позиція висловлена у листі Мінсоцполітики від 15.04.2020 року №49/0/214-20, а саме у листі зазначено, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищувався посадовий оклад.
Таким чином, єдині правила нарахування індексації грошового забезпечення запроваджені як для військовослужбовців, які проходять службу, так і для новоприйнятих або переведених військовослужбовців.
Тобто, починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
Відповідно до листа директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України до Міністра оборони України від 31.01.2018 року №1725/з базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1.1. Порядку №1078 індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. В графі 4 Додатку №5 до позовної заяви відображено індекс споживчих цін за офіційними даними Держстату.
Відповідно до абзацу 5 п.1.1 Порядку №1078 для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Відповідно до абзацу 4 п.1.1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
В Додатку 1 до Порядку №1078 наводиться метод розрахунку величини приросту індексу споживчих цін. В графі 7 Додатку №5 до позовної заяви відображено величину приросту індексу споживчих цін за період з останнього підняття тарифних ставок (з 01 січня 2008 року).
Відповідно до п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Так як грошове забезпечення позивача більше прожиткового мінімуму, то індексація проводиться в межах прожиткового мінімуму.
Відповідно до абзацу 5 п.4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Щодо періоду з 01.03.2016 року по 01.11.2018 року, суд має зазначити про наступне.
Абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
01 березня 2018 року вступила в силу постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Пунктом 2 Порядку №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Так, єдиним визначеним законодавством методом визначення чи належить позивачу індексація грошового забезпечення в березні 2018 року є визначення суми, яка була б належна позивачу до виплати за мінусом суми збільшення грошового доходу.
Вказана позиція суду підтверджується постановою Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі №816/1728/16, в якій зазначено, що фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.
Виходячи з вищенаведеного, всупереч абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, відповідач у спірний період не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства.
Крім того, суд зазначає, що грошове забезпечення позивача за період служби з 01.03.2016 року по 01.11.2018 року жодного разу не було менше прожиткового мінімуму.
Тому в розрахунку індексації грошового забезпечення не вказано грошового доходу, що індексується (грошове забезпечення), а вказано прожитковий мінімум, так як індексація грошових доходів проводиться в межах прожиткового мінімуму.
Судом встановлено, що 31 травня 2019 року наказом командира військової частини НОМЕР_5 №98 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" підпункту "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) з правом носіння військової форми одягу.
11 червня 2019 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №179 по стройовій частині) на підставі рапорту про здачу справи та посади №3969 від 11.06.2019 року, майора ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Центрально-Міського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відтак, всупереч Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" відповідачем за період з 01.01.2016 року по 01.11.2018 року не було виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.
Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 Рішення).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових і актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань
Відповідно до частини 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про те, що відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, що виразилася у не виплаті індексації грошового забезпечення позивачу, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_4 від 30 квітня 2015 року), у зв'язку із чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 01.11.2018 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 01.11.2018 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник