"06" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2281/21
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,
розглянувши справу №916/2281/21
за позовом Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, Одеська обл., місто Одеса, пр. Шевченка, будинок 12; код ЄДРПОУ 43879780)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, вулиця Нахімова, будинок 300; код ЄДРПОУ 00278818)
про стягнення 123 844,07 грн;
представники сторін:
від позивача - Польщіна Т.Л.;
від відповідача - Кохан А.В.,
Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", в якому просить стягнути з відповідача 123844,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав наступне.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 02.12.2019 р. № 690 «Про проведення планової перевірки», направлення Державної екологічної інспекції 02.12.2019 р. №440пр., Державною екологічною інспекцією в Одеській області у період з 02.12.2019 по 13.12.2019 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» (ПрАТ «ІЦКК»).
ПрАТ «ІЦКК» здійснює господарську діяльність на земельній ділянці, загальною площею 90,09 га, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська сільська рада, вул. Нахімова, 300, (згідно договору оренди землі від 18.02.2008 р.), яка складається з чотирьох окремих земельних ділянок.
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в присутності начальника транспортного цеху ПрАТ «ІЦКК» під час перевірки було обстежено територію земельних ділянок та виявлено їх засмічення промисловими та побутовими відходами (код класифікації відходів відповідно ДК 005-96: відходи виробничо-технологічні інші, залишки сортування целюлози не вибіленої (2111.2.9; 2111.2.9.01), металобрухту та пластикових виробів), що є порушенням ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 17 Закону України «Про відходи» (згідно Акту обстеження б/н від 13.12.2020 р.).
У результаті проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено Акт від 13.12.2019 №26/12 (далі - Акт), за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів факт описаних правопорушень зафіксовано згідно розділу VI «Опис виявлених порушень вимог законодавства».
У зв'язку з засміченням відповідачем земельних ділянок промисловими та побутовими відходами інспекцією обчислений розмір шкоди, заподіяної державі на підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007 року, акту планового заходу державного нагляду (контролю), нормативної грошової оцінки 1 кв.м. земельних ділянок згідно листа управління Держгеокадастру в Одеській від 15.01.2020 р. №8-15 0.10-618/2-20, Інспекцією було розраховано розмір шкоди, зумовленої засміченням земельних ділянок.
Внаслідок засмічення земельної ділянки згідно проведеного розрахунку була заподіяна шкода на загальну суму 123 844,07 грн.
Як вказав позивач, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою виступає об'єктивним наслідком протиправної поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; розмір спричиненої шкоди та вина відповідача підтверджується:
- Актом від 13.12.2019 №26/12; дії стосовно складення акту від 10.06.2020 №58/14 та проведення заходу державного нагляду (контролю) у порядку адміністративного судочинства не оскаржувались;
- постановою про накладення адміністративного стягнення №0013002 від 27.12.2019, якою начальника транспортного цеху ПрАТ «ІЦКК» Данильченка С.П. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 1700 грн;
- розрахунком розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства ПрАТ «ІЦКК».
У зв'язку з тим, що розмір шкоди відповідачем не відшкодовано, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.
Ухвалою від 09.08.2021 позовну заяву (вх.№2366/21 від 02.08.2021р.) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2281/21, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 30.08.2021, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив, надіславши його позивачу одночасно з наданням відзиву до суду.
30.08.2021 від Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" до суду надійшов відзив (вх. №22636/21), а також клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №22716/21), в якому відповідач просив суд зупинити провадження у даній справі, посилаючись на перегляд П'ятим апеляційним адміністративним судом рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 по справі №420/8548/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправним та скасування припису. Як вказав відповідач, у випадку задоволення позову, Акт №26/12 та припис №15 від 16.12.2019 Державної екологічної інспекції в Одеській Області буде скасовано, наслідком чого стане відсутність предмета спору у справі №916/2281/21.
У відзиві відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, вказав, що надавав відповідь на претензії позивача, зазначаючи, що в Акті зазначена лише площа засмічення земельної ділянки промисловими та побутовими відходами. Висота засмічення ні в Акті, ні у будь-яких додатках до Акту не зазначена.
Дійшов висновку, що позивачем неправильно розраховано суму збитків, так як не застосовано один із параметрів для розрахунку - висоту засмічення.
Відповідач звернув увагу, що у позовній заяві позивач посилається, зокрема, на протокол про адміністративне правопорушення №001302 від 13.12.2019 р. Вказав, що у графі даного протоколу «Додатки» відсутнє будь-яке посилання на Акт обстеження б/н від 13.12.2020 р.
Акцентував, що відповідно до вимог діючого законодавства України при проведенні планової перевірки складається тільки один акт, в якому зазначають детальний опис виявлених порушень, в даному випадку - Акт № 26/12 від 13 грудня 2019 р.
Серед іншого відповідач відзначив, що посилання в Акті та в Приписі на порушення вимог ст. 35 Закону України «Про охорону земель» не поширюється на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом.
Вказав, що до Акту перевірки не надано жодних фотоматеріалів за фактами виявлених порушень та карт схем засмічених земельних ділянок, розташованих на території ПрАТ «ІЦКК». В Акті перевірки не зазначено яким чином здійснювалися заміри та порядок розрахунку площі «засмічення».
Заперечував факт засмічення земельних ділянок промисловими та побутовими відходами, в зв'язку з чим наполягав на відсутності будь-яких підстав щодо стягнення шкоди.
Звернув увагу, що підписи посадових осіб [Олефір О.П., ОСОБА_1 ] в Акті обстеження б/н від 13.12.2020 та Акті перевірки №26/12 від 13.12.2019 суттєво відрізняються.
Крім того, вказав, що з доданих до позову фотоматеріалів неможливо встановити локацію фотознімків, вважає їх неналежними доказами.
Протокольною ухвалою від 30.08.2021 відкладено підготовче судове засідання на 15.09.2021.
09.09.2021 позивачем подано до суду відповідь на відзив (вх. №23852/21), де позивачем викладено контраргументи проти доводів відповідача. Посилаючись на висновки Верховного Суду (Постанови від 06.02.2018 по справі №826/4278/14 та від 20.02.2018 по справі №803/1130/17), позивач вважає Акт обстеження земельної ділянки від 13.12.2020 допустимим доказом.
Зазначив, що КУпАП не визначає обов'язковість зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення додатків до нього. Також вказав, що форма акту перевірки не передбачає включення до нього інформації щодо фотофіксації об'єкту перевірки.
Вказав, що відповідачем не надано належних доказів щодо невідповідності підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зокрема, висновків експертизи.
З посиланням на норми чинного законодавства акцентував, що залишені на земельній ділянці шини вважаються відходами.
Надав обґрунтування розрахунку розміру збитків, враховуючи приписи Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171 .
15.09.2021 за вх. №24356/21 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, де відповідач додатково до аргументів, викладених у відзиві, вказав наступне.
Вважає, що відсутність посилання в протоколі про адміністративне правопорушення №001302 від 13.12.2019 посилання на Акт обстеження від 13.12.2019 є підтвердженням того, що протокол було складено пізніше ніж 13.12.2019 р.
Повторно звернув увагу на те, що підписи посадових осіб в Акті від 13.12.2019 та від 13.12.2020 відрізняються. Вказав, що не заперечує проти проведення експертизи, якщо суд вважатиме доцільним проведення останньої.
Звернув увагу, що Акт №26/12 від 13.12.2019 складено не за уніфікованою формою, що порушує вимоги ч. 15 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарсько діяльності».
Протокольною ухвалою від 15.09.2021 відкладено підготовче судове засідання на 27.09.2021.
27.09.2021 за вх. №25510/21 до суду надійшли письмові заперечення позивача щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, де позивач вказав, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 провадження у справі №420/8548/20 в частині вимог про визнання протиправним та скасування акту №26/12 від 13.12.2020 р. закрито. Посилаючись на вказані обставини, просив суд відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Протокольною ухвалою від 27.10.2021 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишено без задоволення. Крім того, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче судове засідання на 01.11.2021.
01.11.2021 відповідачем подано до суду заяву (вх. №28882/21) про закриття провадження. Відповідач звернув увагу, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі 420/8548/20 задоволено частково апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" задоволено, визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції в Одеській області №15 від 16 грудня 2019 року. Крім того, відповідач зазначив, що колегія суддів апеляційного адміністративного суду у справі №420/8548/20 встановила недопустимість такого доказу як Акт перевірки №26/12 від 13 грудня 2019 року, а також протиправність припису Державної екологічної інспекції в Одеській області №15 від 16 грудня 2019 року. На основі вищевказаних обставин відповідач просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Протокольною ухвалою від 01.11.2021 відкладено підготовче судове засідання на 08.11.2021.
08.11.2021 позивач подав до суду письмові заперечення (вх. №29797/21) щодо клопотання про закриття провадження у справі, де акцентував увагу на тому, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 провадження у справі №420/8548/20 закрито в частині вимог про визнання протиправним та скасування акту. Крім того, звернув увагу, що Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу підготовлено касаційну скаргу на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №420/8548/20. Також зазначив, що між сторонами не врегульовано матеріально-правові вимоги на час розгляду господарським судом справи №916/2281/21
Протокольною ухвалою від 08.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.11.2021.
24.11.2021 відповідачем подано до суду письмові пояснення (вх. №31546/21), де відповідач звернув увагу суду на недопустимість такого доказу як Акт перевірки №26/12 від 16.12.2019 р., а також вказав, що жодним законом не передбачено складання додаткового акту окрім акту, складеного за результатами здійснення планового або позапланового заходу відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Вважає, що складання Акту обстеження б/н від 13.12.2020 р. порушує конституційний принцип діяльності органів державної влади, згідно з яким органи контролю та їхні службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Протокольною ухвалою від 24.11.2021 суд оголосив перерву на стадії розгляду справи по суті до 06.12.2021.
06.12.2021 відповідач клопотав про залучення до справи довідки від 06.12.2021 №392 стосовно використання відповідачем целюлози.
Вказану довідку судом залучено до матеріалів справи, проте, остання не сприймалась судом як доказ на підставі ч. 8 ст. 80 ГПК України.
06.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. № 802 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції» утворено як юридичну особу публічного права, зокрема, Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), ліквідовано як юридичну особу публічного права, зокрема, Державну екологічну інспекцію в Одеській області та Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області, пунктом 3 Постанови № 802 визначено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, що ліквідуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міжрегіональним територіальним органам, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. № 802 Державною екологічною інспекцією України 22.12.2020 прийнято наказ № 502 «Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)», яким визначено Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) забезпечити здійснення покладення на неї функцій і повноважень на відповідній території відповідно до Положення, Державній екологічній інспекції в Одеській області припинити здійснення функцій і повноважень.
Згідно пункту 4 наказу Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 № 502 встановлено, що датою початку здійснення відповідних повноважень і виконання відповідних функцій Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є 23.12.2020.
Таким чином, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. № 802 та наказу Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 № 502, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є правонаступником Державної екологічної інспекції в Одеській області.
На підставі Договору оренди від 18.02.2008 р. відповідач орендує земельну ділянку площею 90,09 га на території Старонекрасівської сільської ради по вул. Нахимова, 300 (орендодавець - Ізмаїльська районна державна адміністрація) для експлуатації виробничої бази.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 02.12.2019 р. № 690 «Про проведення планової перевірки», направлення Державної екологічної інспекції 02.12.2019 р. №440пр., Державною екологічною інспекцією в Одеській області у період з 02.12.2019 по 13.12.2019 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат».
В період з 02 грудня 2019 року по 13 грудня 2019 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області було проведено плановий захід державного нагляду(контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання ПрАТ "ІЦКК" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За результатами вказаного планового заходу Державною екологічною інспекцією в Одеській області складено Акт №26/12 від 13 грудня 2019 року.
Крім того, Державною екологічною інспекцією у Одеській області за результатами планового заходу складено припис №15 від 16 грудня 2019 року, яким відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 вересня 2017 року №652, з метою усунення виявлених в ході планового заходу порушень приписано: встановити зону санітарної охорони джерел господарсько-побутового водопостачання відповідно до умов дозволу на спецводокористування; не допускати змішування твердих побутових відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія; відпрацьовані шини, упаковку, металобрухт зберігати у спеціально відведених місцях для зберігання відходів; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; подавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; не допускати засмічення земельних ділянок промисловими та побутовими відходами; підготувати звіт про оцінку впливу на довкілля та отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність; провести інвентаризацію зелених насаджень.
13.12.2020 державними інспекторами Державної екологічної інспекції в Одеській області в присутності начальника транспортного цеху ПрАТ «ІЦКК» складено Акт б/н, в якому вказано про виявлення на орендованій ПрАТ «ІЦКК» земельній ділянці засмічення промисловими та побутовими відходами. Зазначено, що даний акт є додатком до протоколу від 13.12.2019 №001302.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №001302 від 13.12.2019 начальник транспортного цеху ПрАТ «ІЦКК» Данильченко С.П. здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 52 КУпАП, допустивши псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель, що є порушенням ст. 35 Закону України «Про охорону земель». У протоколі зазначено, що шкода буде нарахована додатково.
Постановою про накладення адміністративного правопорушення від 27.12.2019 №001302 начальника транспортного цеху ПрАТ «ІЦКК» Данильченка С.П. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП та ст. 35 Закону України «Про охорону земель», та накладено стягнення у вигляду штрафу у сумі 1700,00 грн.
Як вбачається з Акту обстеження б/н від 13.12.2020 р. державними інспекторами було обстежено територію наступних окремих земельних ділянок за наступними координатами:
- 45.286570,28.929433, площею 5 кв.м., висотою 0, 5 м;
- 45.287453,28.930691, площею 19 кв.м., висотою 1 м;
- 45.288555,28.924712, площею 13 кв.м., висотою 0,5 м;
- 45.288003,28.924070, площею 23 кв.м., висотою 1 м.
Листом від 16.12.2019 №3723/12 Державна екологічна інспекція в Одеській області, вказавши вищезазначені координати земельних ділянок, з метою розрахунку розміру шкоди, просила Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати інформацію про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, та її категорію за основним цільовим призначенням, за адресою: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, буд. 300.
Листом від 15.01.2020 Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надало відповідь на вищевказаний лист із зазначенням нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
В матеріалах справи наявні розрахунки розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства ПрАТ «ІЦКК» (Т. 1, а.с. 82-83, 86-87, 90-91, 94-95).
Загальний розмір шкоди за розрахунком позивача склав 123 844,75 грн.
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/8548/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат до Державної екологічної інспекції в Одеській області про: визнання протиправним та скасування акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №26/12 від 13.12.2019 року; визнання протиправним та скасувати припису Державної екологічної інспекції в Одеській області №15 від 16.12.2019 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 закрито провадження в адміністративній справі №420/8548/20 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 26/12 від 13 грудня 2020 р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 позов Приватного акціонерного товариства Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу задоволено частково, скасовано пункт 8 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 16.12.2019 року № 15, у задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, ПрАТ «ІЦКК» подало апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" задоволено, визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції в Одеській області №15 від 16 грудня 2019 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У наведеній правовій нормі йдеться про преюдиційність, що в процесуальному праві означає обов'язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів обставини, які вже були встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, або вироком у будь-якій іншій справі.
У Постанові КГС ВС від 26.11.2019р. по справі №922/643/19 міститься висновок, згідно з яким преюдиційність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ.
Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні рішення) не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було ю не лише недоцільним, але й неприпустимим з точку зору процесуальної економії (Постанова КГС ВС від 10.12.2019р. по справі №910/6356/19).
Отже, суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Не потребують доказуванню обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставини встановлені судом рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини (Постанова КЦС ВС від 11.12.2019р. у справі №320/4938/17).
Так, постановою від 28.09.2021 колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду встановила, зокрема, наступні обставини:
«…перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Невиконання вимог закону щодо проведення перевірки та оформлення її результатів призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч.2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки складений з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, рішення (припис), прийнятий на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.15 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон №877-V) при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Частиною 2 ст. 5 Закону №877-V, зокрема, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
Згідно ч.7 ст. 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч.8 ст. 7 Закону №877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Постановою Кабінету Міністрів України №342 від 10 травня 2018 року були затверджені нові методики розробки уніфікованих форм актів та визначення критеріїв ризику від діяльності суб'єктів господарювання.
Згідно з п.1-1 Постанови №342 установлено, що положення затверджених цією постановою методик не застосовуються до 01 вересня 2018 року.
Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26 листопада 2019 року №450 "Про затвердження Уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2019 року за №1293/34264, затверджено Уніфіковану форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 09 серпня 2017 року №303 "Про затвердження Уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2017 року за №1289/31157.
… 10 травня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №342, якою затверджено Методику, п.1-1 якої встановлено, що положення затверджених цією постановою методик не застосовуються до 01 вересня 2018 року.
Обставини, пов'язанні із втратою з 01 вересня 2018 року чинності всіх критеріїв, розроблених органами державного нагляду (контролю), було повідомлено Державною регуляторною службою України як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на своєму офіційному веб-сайті.
Зокрема, зазначено про те, що всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду на підставі методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, які втратили чинність згідно із постановою №342, є нечинними, оскільки вони не відповідають новій методиці.
… сам факт ухвалення нової Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, зумовлював необхідність визначення нових критеріїв на підставі цієї методики, оскільки на її основі розробляються вимоги до критеріїв.
Вказане свідчить про те, критерії мають відповідати вимогам методики, чинної на момент спірних відносин.
Отже, існує прямий взаємозв'язок між методикою та критеріями.
У рішенні від 03 жовтня 1997 року №4-зп Конституційний Суд України надав роз'яснення порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Таким чином, єдиний орган конституційної юрисдикції фактично передбачив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.
На підставі наведеного, доцільно зробити висновок про те, що судом під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
За наведених підстав, при наданні оцінки правомірності дій контролюючого органу при проведенні перевірки та складанні припису, необхідно враховувати вплив на висновки про встановлені порушення, застосування чинної Методики.
… наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 09 серпня 2017 року №303 "Про затвердження Уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів", затверджений відповідно до ст.ст. 20-2, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ч.2 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №752, з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства екології та природних ресурсів у відповідність до чинного законодавства.
В свою чергу, станом на дату проведення перевірки ПрАТ "ІЦКК" Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №752 втратила чинність.
Аналогічна правова позиція щодо застосування чинної Методики під час проведення перевірок викладена в постанові Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі №640/4984/19.».
Таким чином, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №420/8548/20 встановлено недопустимість такого доказу як Акт №26/12 від 13.12.2019, що складений з порушенням порядку, встановленого законом.
Як встановлено судом, Акт №26/12 від 13.12.2019 є однією із підстав, на якій гуртуються позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Пунктами 1- 3 ч. 1 ст. 237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі доказів, які не відповідають встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України, не може бути достовірно встановлено наявність або відсутність певних обставини (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, тому ці докази не приймаються судом до уваги (Постанова КГС ВС від 14.12.2018 у справі № 914/809/18).
Таким чином, Акт №26/12 від 13.12.2019 не береться судом до уваги як допустимий доказ засвідчення факту порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства, у зв'язку з чим господарський суд відмовляє Державній екологічній інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) у задоволенні позову.
Щодо Акту обстеження від 13.12.2020 суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що норми чинного законодавства не передбачають в рамках здійснення планового або позапланового заходу складення державним органом, яким у даному випадку є Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), декількох актів за результатами проведення перевірки. Крім того, суд враховує, що відповідний акт мав бути складений в рамках планової перевірки - з 02.12.2019 по 13.12.2019, та був складений 13.12.2021.
Таким чином, Акт обстеження б/н від 13.12.2020, який було складено через 1 рік після проведення планової перевірки, суд відхиляє як належний та допустимий доказ засмічення відповідачем земельної ділянки промисловими та побутовими відходами.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v.Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України”).
Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України та покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, Одеська обл., місто Одеса, пр. Шевченка, будинок 12; код ЄДРПОУ 43879780) до Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, вулиця Нахімова, будинок 300; код ЄДРПОУ 00278818) про стягнення 123 844,07 грн - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 06 грудня 2021 р. Повний текст рішення складено та підписано 16 грудня 2021 р.
Суддя Р.В. Волков