Справа № 755/12922/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13769/2021
15 грудня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
суддя-доповідач Слюсар Т.А.
суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Полякової Людмили Володимирівни в інтересах комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року у складі судді Чех Н.А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Вища школа № 1», Житлово-будівельний кооператив «Вища школа № 2» про стягнення майнової шкоди,-
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - "Київтеплоенерго"), треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Вища школа № 1» (далі - ЖБК «Вища школа № 1»), Житлово-будівельний кооператив «Вища школа № 2» (далі - ЖБК «Вища школа № 2») про стягнення майнової шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що 11 липня 2020 під час проведення КП "Київтеплоенерго" гідравлічних випробувань теплових розподільчих мереж біля житлового будинку 7/1 по вул. Івана Миколайчука (Серафимовича) у місті Києві, близько 13 год 32 хв. стався прорив на зовнішній тепловій мережі, внаслідок вибуху водогону, стався вихід води на поверхню, чим пошкоджено припарковий біля будинку легковий автомобіль "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Вказані обставини підтверджуються повідомленням від 23.07.2020 року Дніпровського Управління Національної поліції ГУ НП у м. Києві №9735/125/50/03-2020 та висновком експертного дослідження від 30.07.2020 за№ 13-3/557, проведеного судовим експертом Г.В. Тимченко, відповідно до якого матеріальнийзбиток, завданий власнику КТЗ Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок механічного пошкодження сторонніми об'єктами 11.07.2020 становить 100 684 грн 40 коп..
На проведення експертного дослідження мною витрачені кошти у розмірі 1 015 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією №50471043 від 20.07.2020 року.
11 серпня 2020 на адресу відповідача ОСОБА_1 була направлена претензія з вимогою відшкодування майнової шкоди у розмірі 101 699 грн. 60 коп., у відповідь на яку відповідач відмовився задовольнити такі вимоги позивача.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з КП "Київтеплоенерго" матеріальну шкоду у розмірі 101 699 грн 60 коп. з яких 100 684 грн 40 коп. завдана майнова шкода та 1 015 грн 20 коп. витрати на проведення експертного дослідження, а також та витрати зі сплати судового збору.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі адвокат Полякова Л.В. в інтересах КП «Київтеплоенерго" посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, не повне з'ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вказано, що дії підприємства по проведенню гідравлічних випробувань теплових мереж є виключно правомірними та законними, здійсненими у відповідності та порядку передбаченому положеннями чинного законодавства України.
Зазначено, що не вбачається в діях КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» і складу цивільного правопорушення, немає підстав для відшкодування збитків, не доведено факти неправомірної поведінки, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, відсутні факти та докази, що підтверджують наявність вини підприємства.
Крім того, скаржник посилається на те, що балансоутримувачі прибудинкових територій (ЖБК «Вища школа №1, ЖБК «Вища школа №2») своєчасно повідомлені про проведення гідравлічних випробувань теплових мереж під особистий підпис, та не вжили усіх заходів які передбачені в приписі-попереджені, а також не вживали заходів щодо повідомлення мешканців будинків кооперативу про проведення гідравлічних випробувань.
Також, зазначено, що є суперечливими матеріали справи поліції і не містять обставини, щодо місця події та отримання ушкодження автомобіля, також не містять однозначних документів і належних доказів.
Непогоджується скаржник із висновком експерта, вважає його не належним та не допустимим доказом, оскільки у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду, а також необґрунтовано завищені ціни, про що неодноразово наголошувалось у відзиві, запереченнях та безпосередньо у судових засіданнях.
Окрім цього самовільне розташування автотранспорту в охоронних зонах теплових мереж є грубим порушенням Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, а відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт» власникам (користувачам) транспортних засобів забороняється зберігання їх у житлових зонах поза спеціально відведеними для цього майданчиками.
А також судом не з'ясовано питання щодо фактичного розташування транспортного засобу та місця отримання ним ушкоджень, і в матеріалах справи відсутності документи та докази щодо фактичного місця розміщення транспортного засобу позивача.
Заперечує відповідач про задоволення вимог на професійну правничу, обґрунтовуючи належних та допустимих доказів складу надання правничої допомоги.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що дії відповідача під час проведення випробовувань 11.07.2020 року ні в якому випадку не можуть бути визнані правомірними, оскільки в момент прориву всі зацікавлені особи були впевнені, що випробовування мереж закінчилися до 24:00 години 08 липня 2020 року. Тобто, випробовування теплових мереж 11.07.2020 року без повідомлення ЖБК «Вища школа 2» та мешканців будинку є грубим порушенням Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007року №71.
Вказано, що майнова шкода в результаті протиправних дій відповідача була завдана багатьом особам, експертне дослідження проводилося 24.07.2020 на місці завдання шкоди одночасно стосовно п'яти автомобілів та у протоколі (Акт) огляду колісного транспортного засобу, додаток 2 Висновку експертного дослідження представник відповідача ОСОБА_2 засвідчив перелік пошкоджень, які були завдані автівці позивача в результаті аварії теплової мережі 11.07.2020 року, а також пошкодження, які до аварії не мають відношення.
Враховуючи зазначене просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів справи, 11 липня 2020 під час проведення КП "Київтеплоенерго" гідравлічних випробувань теплових розподільчих мереж біля житлового будинку АДРЕСА_1 , близько 13 год 32 хв. стався прорив на зовнішній тепловій мережі, внаслідок вибуху водогону, стався вихід води на поверхню, чим пошкоджено припарковий біля будинку легковий автомобіль "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 8 т. 1).
Згідно висновку експертного дослідження № 13-3/557 від 30.07.2020 року розмір матеріального збитку завданого позивачу, як власнику автомобіля "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті аварійного пошкодження теплотраси, що трапилася 11.07.2020 року, складає 100 684 грн 40 грн. Вартість проведення експертного дослідження - 1 015 грн 20 коп. (а.с. 9-22 т.1)
З листа НП України ГУ НП у місті Києві Дніпровське управління поліції № 9735/125/50/03-2020 від 23.07.2020 року, зазначено, що у відносинах між сторонами відсутнє кримінальне правопорушення, убачаються цивільно-правові відносини, та рекомендовано звернутися до суду на відшкодування матеріальних та моральних збитків (а.с. 23 т.1).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 2 Постанови Верховного суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до частини 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14 та Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16.
Порядок проведення випробувань джерел теплової енергії регулюється нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 3.10.2007 № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією", Наказу Міністерства палива та енергетики України "Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж" від 14.02.2007 № 71 та нормами Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 № 620/378 "Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду".
Графік проведення гідравлічних випробувань складається компанією та затверджується Київською міською державною адміністрацією заздалегідь. Також з термінами гідравлічних випробувань тепломереж, які визначено графіком, узгоджуються інші роботи: графіки проведення ремонтів та роботи основного обладнання теплоджерел; графіки проведення планових ремонтів обладнання теплових мереж; фінансові плани роботи філіалів та інших підрозділів компанії, графіки роботи персоналу тощо.
Основні організаційні і технічні вимоги до безпечної, надійної та економічної експлуатації джерел теплопостачання, теплофікаційних і тепловикористовувальних установок, теплових мереж, систем опалення та вентиляції, гарячого водопостачання, збирання і повернення конденсату, водопідготовки, в також засобів вимірювальної техніки встановлено Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71.
Згідно з п. 6.3.7 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71, організацією, що експлуатує теплову мережу, має бути забезпечено справність огороджувальних конструкцій, що перешкоджають доступу сторонніх осіб до устаткування і до запірно-регулювальної арматури, та здійснено контроль за підтриманням в належному стані шляхів доступу до об'єктів мережі, а також за дорожніми покриттями і плануванням поверхонь над підземними спорудами.
Аналіз вказаних нормативних актів свідчить про те, що до обов'язків відповідача входить не тільки здійснення гідравлічних випробувань тепломереж, а і контроль за їх станом, враховуючи строки зносу.
Як встановлено судом, 11 липня 2020 року під час проведення гідравлічних випробувань теплових розподільчих мереж біля житлового будинку біля житлового будинку АДРЕСА_1 , близько 13 години 32 хв. стався прорив на зовнішній тепловій мережі, внаслідок вибуху водогону, в результаті виходу води на поверхню було пошкоджено припаркований біля будинку легковий автомобіль "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Також факт аварійного прориву трубопроводу біля вказаного житлового будинку, що стався 11 липня 2020 під час проведення гідравлічних випробувань теплових розподільчих мереж, внаслідок чого стався виток води назовні підтверджується надрукованою статтею у виданні "Наш Київ. Новини" від 11 липня 2020 року з фотографіями подій (а.с. 60 т.1).
А тому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності відповідальності відповідача за завдану шкоду, оскільки останній завчасно попередив про проведення випробування житлово-комунальну організацію, яка здійснює експлуатацію житлового будинку, біля, якого знаходився автомобіль позивача, яка і повинна була попередити всіх мешканців про те, що такі роботи будуть проводиться з метою уникнення ризиків пошкодження майна, так як відповідач жодного доказу на підтвердження цієї обставини до суду першої інстанції не подавав.
Позивачем суду першої інстанції, були надані листи, адресовані житлово-експлуатуючим організаціям відповідачем, в яких повідомлялось, що випробувальні роботи будуть проводитись до 08 липня включно, а автомобіль позивача був пошкоджений 11 липня (а.с.65-66 т.1).
Нові докази подані відповідачем до суду апеляційної інстанції не були прийняті відповідно до ст. 367 ЦПК України, з огляду на те, що відповідач повинен був подати всі докази разом з відзивом на позов, який наявний в матеріалах справи, проте свого обов'язку не виконав, а тому суд ухвалював рішення на підставі наявних доказів, та поданих в межах строків, визначених Законом.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду, зокрема від 01 липня 2021 року у справі № 46/603, від 18 червня 2020 року у справі № 909/965/16, від 26 лютого 2019 року у справі № 913/632/17, де Верховний Суд вказує, що єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від учасника, тягар доведення яких покладений на учасника справи. А прийняття судом апеляційної інстанції доказів без урахування наведених вище критеріїв матиме наслідком порушення приписів ст. 367 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду що відповідач не надав жодного доказу про те, що треті особи - ЖБК "Вища Школа № 1" та ЖБК "Вища Школа № 2" були попереджені про подовження терміну виконання випробувань теплових мереж після 08.07.2020 року. Надані фотознімки на аркушах 81, 82 не є належними та допустимими доказами, оскільки не підтверджують, що дані об'яви були розташовані на будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 станом на 11.07.2020 року.
А надані до відзиву документи, що знаходяться на а.с. с. 83-88 у томі 1 не підтверджують того, що мешканці вказаних будинків були проінформовані про подовження терміну виконання випробувань теплових мереж після 08.07.2020 року.
Оскільки відповідач до суду першої інстанції не вважав за необхідне надавати належні докази на спростування своєї вини, та доводити, що шкода позивачу завдана іншою особою, суд вірно застосував ч. 2 ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої, особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таких доказів відповідач до суду першої інстанції без будь-яких поважних причин не подавав.
Таким чином, наявні у справі докази заподіяної позивачу шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, свідчать про причино-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача, що призвела до прориву на зовнішній тепловій мережі з виходом води на поверхню та заподіяною позивачу шкодою.
Що стосується питання заявленої позивачем до стягнення суми відшкодування, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням належного йому автомобіля 11.07.2020 року, позивач надав висновок експертного дослідження № 13-3/557 від 30.07.2020 року, з якого убачається, що розмір матеріального збитку завданого позивачу, як власнику автомобіля "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті аварійного пошкодження теплотраси, що трапилася 11.07.2020 року, складає 100 684 грн 40 грн. Вартість проведення експертного дослідження - 1 015 грн 20 коп.
В зв'язку з наведеним колегія суддів, аналізуючи наданий позивачем висновок експертного дослідження, вважає, що цей доказ відповідає вимогам ЗУ "Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність",яким зокрема передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновок про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.
Відповідач на спростування наданого позивачем доказу розміру спричиненої шкоди до суду іншого висновку не надав, та не заявив в суді першої інстанції клопотання про проведення судової експертизи на предмет визначення розміру завданого збитку.
Доводи про відсутність встановлення органами поліції обставин пошкодження автомобіля позивача, причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженням автомобіля та проривом труби 11 липня 2020 року на вул. Миколайчука (Серафимовича), 7/1 в місті Києві не впливають на законність рішення, оскільки такий зв'язок був встановлений судом в межах розгляду даної справи, що не звільняє КП "Київтеплоенерго", як балансоутримувача та надавача послуг з теплопостачання від відповідальності за заподіяну позивачу шкоду і не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Полякової Людмили Володимирівни в інтересах комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття та касаційному оскарженню до Верховного Суду не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: