Іменем України
16 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7084/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_1 період навчання у «Донбаському горно-металургійному інституті» (назва згідно запису в трудовій книжці - «Донбасский горно-металлургический институт») з 01.09.1985 по 25.06.1986 та з 16.05.1988 по 30.06.1992;
- зобов'язати відповідача зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період навчання у «Донбаському горно-металургійному інституті (назва згідно запису в трудовій книжці - «Донбасский горно-металлургический институт») з 01.09.1985 по 25.06.1986 таз 16.05.1988 по 30.06.1992;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в червні 2021 позивач звернувся до ГУПФ України в Луганській області з листом, в якому просив врахувати для розрахунку загального стажу роботи період навчання в Донбаському горно-металургійному інституті. На підтвердження навчання в Донбаському горно-металургійному інституті позивач надав довідку б/н від 31.05.2021, видану Донбаським державним технічним інститутом Луганської народної республіки, в якій зазначено, що приказом Міністерства освіти Української PCP від 17.10.1957 № 344 організовано «Ворошиловский горно-металлургический институт» (мова оригіналу), приказом Міністерства освіти України від 16.01.1962 № 16 перейменовано в «Коммунарский горно-металлургический институт» (мова оригіналу), приказом Міністерства освіти та науки України від 22.07.2004 № 622 створено «Донбасский государственный технический университет на базе Донбасского горно-металлургического института» (мова оригіналу), який ліквідовано, приказом Міністерства освіти та науки України Луганської народної республіки від 02.07.2014 № 6 «Донбасский государственый технический университет» (мова оригіналу) прийнято в оперативне управління Департаменту освіти та науки Луганської Народної Республіки, розпорядженням Ради Міністрів Луганської Народної Республіки від 22.04.2015 створено «Донбасский государственный технический университет» (мова оригіналу), приказом Міністерства освіти та науки Луганської Народної Республіки від 31.08.2020 перейменовано в «Донбасский государственный технический институт» (мова оригіналу).
Як стверджує позивач, надана архівна довідка №183-01/61 від 31.05.2021, в якій зазначено, що з 01.09.1985 ОСОБА_1 зарахований студентом першого курсу денного відділення «Коммунарского горно-металлургического института» (мова оригіналу); з 25.06.1986 по 16.05.1988 надано академічну відпустку на період дієвої військової служби; відповідно до рішення ДЕК присвоєна кваліфікація інженер-металург та з 30.06.1992 відрахований з інституту; видано диплом НОМЕР_1 від 30.06.1992; форма навчання денна. На вищезазначений лист ГУПФ України в Луганській області, посилаючись на Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було надано відповідь та зазначено, що оскільки будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними - будь-який акт (рішення, документ), виданий вищезазначеними органами та/або особами, є недійсними і не створює правових наслідків та з огляду на викладене, врахувати для розрахунку загального стажу роботи довідки, які створені будь-якими органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території України, немає законних підстав.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права на належний соціальний захист.
30.11.2021 від представника відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційний номером 41968/2021 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі (арк.спр.36-38).
Позивач наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, про що представником позивача 14.12.2021 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 44233/2021 було надано відповідь на відзив (арк.спр.53-54).
Позивач та представник позивача в судове засідання не прибула, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, просила розглянути справу без її участі (арк.спр.49,51).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, просив розглянути справу без його участі (арк.спр.36-38).
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вимоги частини 9 статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:
- ухвалою суду від 16.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.27-28).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк.спр.6-8,9).
Відповідно до інформації зазначеної у довідці від 29.06.2021 № 919-5000370815, ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, тимчасова адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_2 (арк.спр.10).
29.06.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою довільної форми вх. № 2717/Н-1200-21, відповідно до якої просив дати роз'яснення щодо зарахування навчання згідно довідки № 183-01161 від 31.05.2021 (арк.спр.11,39).
Листом від 26.07.2021 № 2811-2717/Н-02/8-1200/21 було повідомлено позивача про те, що до звернення було додано архівну довідку про період навчання від 31.05.2021 № 183/01/61 та довідку про перейменування інституту від 31.05.2021 б/н , які видані «Донбаським державним технічним інститутом». Вся документація та архіви зазначеного підприємства залишились в м. Алчевськ, яке згідно із додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 (із змінами та доповненнями) є тимчасово окупованою територією України. Врахувати для розрахунку загального стажу роботи довідки, які створені будь-якими органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території України немає законних підстав (арк.спр.21-22).
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_3 від 06.08.1992 вбачається, що у період з 01.09.1985 по 30.06.1992 позивач був студентом Донбасского горнометаллургического института (рос. мовою), диплом № НОМЕР_4 від 30.06.1992, запис № 1 (арк.спр.13-17).
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до даних правовідносин необхідно застосувати норми Конституції України, Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) та Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2015 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Суд зазначає, що у законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема, в Законі України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню.
Пунктом “д” частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання (абзац перший пункту 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що надання уточнюючих довідок та/або інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами, виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 44 Закону № 1058-IV визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Так, відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано положеннями Порядку № 22-1.
Відповідно до пункту 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (пункт 1.9. Порядку № 22-1).
Пунктом 2.7. Порядку № 22-1, до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Форма і зміст заяви затверджена Порядком № 22-1 (додаток № 1).
Тобто, вказаним Порядком чітко встановлено форму заяви про призначення та/або перерахунок пенсії.
Згідно з положеннями пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Положеннями пункту 4.3. Порядку №22-1 передбачено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Аналізуючи положення чинного законодавства України, яке регулює порядок звернення громадян для призначення та/або перерахунку пенсій, суд приходить до висновку, що однією з основних умов для здійснення такого призначення є волевиявлення особи, яке полягає у зверненні в установленому порядку до органів Пенсійного Фонду України із відповідною заявою, форма та зміст якої затверджений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено судом, позивач не звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії за віком відповідно до вимог Порядку № 22-1 та статті 44 Закону № 1058-IV та необхідним пакетом документів, що визначає право на перерахунок пенсії, що визначає право на призначення пенсії згідно статті 114 Закону 1058-IV, а, відтак, відповідач не мав підстав для здійснення перерахунку пенсії.
Натомість, позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми від 29.06.2021 вх. № 2717/Н-1200-21, відповідно до якої просила надати роз'яснення щодо зарахування навчання згідно довідки № 183-01161 від 31.05.2021 при призначенні пенсії. Дослідженням вказаної заяви встановлено, що ОСОБА_2 не було порушено питання щодо здійснення будь-якого перерахунку пенсії з урахуванням довідки № 183-01161 від 31.05.2021.
Звернення до суду за захистом своїх прав само по собі не є підставою для виникнення прав та обов'язків у пенсійній сфері. Для цього необхідне волевиявлення особи, яка звертається до пенсійного фонду. За відсутністю згоди особи на призначення та/або перерахунок пенсії, відсутні підстави для виникнення правочину.
Заява до пенсійного фонду подається із дотриманням загальних правил діловодства, які встановлені для підприємств, установ та організацій. Відсутність належного документа, який підтверджує звернення особи до установи пенсійного фонду, не дає можливості останньому розглянути цю заяву відповідно до діючого законодавства.
Аналогічна правова позиція щодо того, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення/перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 425/1867/16-а, від 19.04.2018 у справі № 601/198/16.
У свою чергу, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 26.07.2021 № 2811-2717/Н-02/8-1200/21, яким надано відповідь на заяву позивача має роз'яснювальний характер, не містить висновку про відмову у перерахунку пенсії позивача, отже не тягнуть для позивача правових наслідків.
Станом на час розгляду справи по суті позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка разом із пакетом документів відповідно до положень Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1.
У зв'язку із чим, розгляд питання щодо можливості перерахунку пенсії позивачу на умовах та з підстав ним обумовлених, в рамках даної справи, є передчасним.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн. (арк.спр.5). У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Кисельова