16 грудня 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та учасників провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021262020001529 від 09.06.2021 року за апеляційною скаргою прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2021 року,-
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою, у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Коровія, Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, - відмовлено.
ЄУНСС №725/8715/21 Слідчий суддя в І інстанції: ОСОБА_8
Провадження №11-сс/822/315/21 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст. 309 КПК України
Застосувано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до уповноваженого слідчого у кримінальному провадженні, прокурора та суду за їх першою вимогою;
2) цілодобово не залишати місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали до 16 год. 10 хв. 04 лютого 2022 року.
Звільнено затриманого, підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зали суду.
Доводи апеляційної скарги учасника провадження.
Прокурор в своїй апеляційній скарзі вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, яка підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Стверджує, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Разом з тим, всупереч норм ст. 178 КПК України, вирішуючи питання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчим суддею місцевого суду не враховано, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.
Крім того, залишилися поза увагою слідчого судді і встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені у п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КІІК України, які в своїй сукупності вказують на те, що обрання більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_6 , ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Вказує на те, що згідно отриманих в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій матеріалів, ОСОБА_6 має тісні соціальні зв'язки з особами, які займаються незаконним збутом наркотичних засобів, в тому числі із іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.
Позиції сторін.
Прокурор просив задовольнити його апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати відносно ОСОБА_6
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_6 , просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги сторони обвинувачення та залишити ухвалу слідчого судді в силі.
Мотиви суду.
Встановивши суть ухвали та вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення, з'ясувавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Згідно ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п.1 п.п.«с» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997, §57).
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 - Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 §1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У клопотанні слідчого зазначено, що ОСОБА_6 у невстановлений для органу досудового розслідування час та обставинах незаконно, протиправно, виробив із вирощених стебел на земельній ділянці біля будинку по місцю свого проживання, 5 однаково розфасованих та однакових за розміром паперових пакетів із вмістом речовини рослинного походження всередині, яка містить у своєму складі наркотичний засіб - канабіс, який відповідно до таблиці №1 списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, та який незаконно, протиправно, зберігав за місцем свого проживання близько до 16:41 год. 08.12.2021 року.
В подальшому, 08.12.2021 року, в період часу близько з 16 год. 41 хв. до 20 год. 03 хв., працівниками поліції, в присутності понятих, у ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено 5 однаково розфасованих та однакових за розміром паперових пакетів із вмістом речовини рослинного походження всередині.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-21/9736-НЗПРАП від 09.12.2021 року за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, надана на дослідження речовина рослинного походження містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Загальна маса канабісу становить 1324,64 г..
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, відомості про дану подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2021 року за №12021262020001529 із правовою кваліфікацією, передбаченою ч.2 ст. 307 КК України.
08.12.2021 р. ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України був затриманим.
09.12.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
З наданих апеляційному суду матеріалів, які були предметом дослідження судом першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але застосувавши цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя перевірив обставини, на які були посилання в клопотанні та прийшов до переконливого висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та про те, що наявні ризики, які визначені в ст. 177 КПК України.
На думку колегії суддів, судове рішення про обрання та застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України.
В силу вимог ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Дослідивши клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
За таких обставин та наведених у клопотанні даних, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та застосування до останнього обмежувальних заходів.
Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, як того вимагає ч.1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, на думку колегії суддів, при прийнятті оскаржуваного рішення, слідчим суддею в повній мірі з'ясовані обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу (ст. 178 КПК України), а також перевірено, чи наявні зазначені у клопотанні слідчого ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Твердження сторони обвинувачення, в частині того, що висновки слідчого судді в ухвалі не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, на думку колегії суддів, прокурором жодним чином не обґрунтовано в своїй апеляційній скарзі та не доведено в судовому засіданні апеляційної інстанції.
При цьому, судом враховано, а апеляційним судом перевірено особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, наявність в останнього соціально-стримуючих факторів, зокрема дружини, неповнолітніх дітей, непрацездатної хворої матері, який має постійне місце проживання, а також те, що ОСОБА_6 під час проведення обшуку, жодним чином працівникам поліції не створював перешкод, сприяв їм у проведенні обшуку та сам вказав, де знаходились вилучені наркотичні засоби, надав покази по справі, що слідчим суддею розцінено як співпрацю з органом досудового розслідування, крім того взято до уваги й те, що прокурором не доведено обставин, щодо недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, що і стало в своїй сукупності підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодового домашнього арешту.
Також, слідчим суддею враховано й ту обставину, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6-ти до 10-ти років з конфіскацією майна. Однак, дана обставина також не може слугувати підставою для обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як про те апелює сторона обвинувачення.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді та з урахуванням всіх обставин передбачених ст. 178 КПК України, а також врахувавши, що метою та підставою застосування домашнього арешту є запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_9 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладанням на нього ряду обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України є достатнім на даному етапі досудового розслідування, який буде сприяти забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати її і постановити нову ухвалу.
У зв'язку з вище викладеним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді та обрання більш суворого забіжного заходу, як про те апелює сторона обвинувачення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 195, 196, 309, ч.3 407, 422, ч.4 ст. 424 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а Ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2021 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3