Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"06" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2357/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Деньковичу А.Й.
розглянувши заяву (вх. № 14 від 26.07.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бісіак" заяву про вирішення судових витрат (вх. № 28128 від 29.11.2021) по справі
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бісіак", м. Харків
про стягнення 1 328 014,88 грн.
за участю представників сторін:
позивача, Мовчан М.С., посвідчення №1796;
відповідача, Рижкова І.П., ордер №1018516 від 28.08.21;
Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бісіак" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1328014,88 грн. за період з 01.02.2020 року по 30.06.2020 року, на підставі ст. ст. 1212-1214 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 року у справі №922/2357/20 позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Бісіак" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 1328014,88 грн. та судовий збір в сумі 19920,22 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 р. рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 р. залишено без змін.
26.07.2021 р. до суду звернулось ТОВ "Бісіак" з заявою (вх. № 14), в якій просило переглянути рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 року у справі № 922/2357/20 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою суду від 16.08.2021 р. дану заяву прийнято до розгляду з призначенням її на 07.09.2021 р. о 11:30.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 зупинено провадження з розгляду заяви (вх. № 14 від 26.07.2021 р.) ТОВ "Бісіак" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 року у справі № 922/2357/20 до закінчення розгляду адміністративної справи № 520/4629/21.
Харківська міська рада, не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, звернулась з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.09.2021р. (повний текст підписано 13.09.2021р.) у справі №922/2357/20 задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.09.2021р. (повний текст підписано 13.09.2021р.) у справі №922/2357/20 скасовано. Матеріали справи №922/2357/20 направлено для продовження розгляду заяви ТОВ “Бісіак”, м. Харків про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. за нововиявленими обставинами до Господарського суду Харківської області.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.11.2021 заяву (вх. № 14 від 26.07.2021 р.) ТОВ "Бісіак" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 р. у справі № 922/2357/20 задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі № 922/2357/20 скасовано та прийнято нове рішення. Відмовлено у задоволенні позову повністю. Стягнуто з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, ідентифікаційний код 04059243) на користь ТОВ "Бісіак" (61105, Харків, вул. Киргизька, 21, ідентифікаційний код 39102723) судовий збір в сумі 29880,34 грн.
29.11.2021 представником відповідача подано заяву про вирішення судових витрат (вх. № 28128), тобто, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. У вказаному клопотанні представник відповідача просить покласти на позивача понесені ним судові витрати зі сплати: судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 в сумі 29 880,34 грн.; судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в сумі 28 880,34 грн.; витрат на правничу допомогу під час розгляду справи № 922/2357/20 в Господарському суді Харківської області, в сумі 16 200,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.11.2021 призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на "06" грудня 2021 р. о 12:35 год.
Присутній представник відповідача у судовому засідання подану заяву просив задовольнити частково, зокрема вказав, що відмовляється від вимоги, викладеної в заяві про стягнення з позивача у справі судового збору сплаченого за подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2019 у справі № 922/2357/20, інші вимоги викладені в заяві просив задовольнити.
Присутній представник позивача у судовому засіданні проти суми заявлених судових витрат відповідачем заперечував, зазначив, що відповідачем завищено суму витрат на надання правничої допомоги та при розподілі судових витрат, які можуть бути стягнуті на користь останнього за отримання правничої допомоги, просив їх зменшити до розміру 700,00 грн. Письмових пояснень до матеріалів справи не надано.
Суд, розглянувши питання про судові витрати відповідача, вислухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, а також, дослідивши докази надані відповідачем на підтвердження понесення ним судових витрат, вважає зазначити про наступне.
Згідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Положеннями ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Заявник (відповідач) просив суд покласти на позивача понесені ним судові витрати зі сплати: судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 в сумі 29 880,34 грн. та витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 922/2357/20 в Господарському суді Харківської області, в сумі 16 200,00 грн.
Відповідач зазначає, що 10.11.2021 ним подано до суду заяву в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України та такі докази понесення витрат: копію договору № 30/20 від 26.08.2020; копію акту № 4 приймання - передачі наданих послуг від 03.11.2020 на суму 12000,00 грн., що складається з такого найменування наданих адвокатом послуг: 1) участь 29.09.2020; 13.10.2020; 20.10.2020; 23.10.2020; 26.10.2020 в підготовчому засідання по справі № 922/2357/20, кількість годин: 3 вартістю 1500,00 грн. на загальну суму 7500,00 грн.; 2) підготовка заперечення від 02.11.2020 по справі № 922/2357/20 кількість годин 3 вартістю 1500,00 грн. на загальну суму 4500,00 грн.; платіжне доручення № 6 від 04.11.2020 на суму 12 000,00 грн.
Також, представником відповідача до заяви щодо вирішення судових витрат надано такі докази понесення відповідачем витрат: додаткова угода № 1 від 25.08.2021 до договору № 30/20 від 26.08.2020; акт №8 від 26.11.2021 на суму 4 200,00грн., що складається з такого найменування наданих адвокатом послуг: 1) підготовка та подання до Господарського суду Харківської області заяви від 25.07.2021 про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі № 922/2357/20 за нововиявленими обставинами вартістю 1800,00 грн. на загальну суму 1800,00 грн.; 2) підготовка на подання до господарського суду Харківської області клопотання про долучення доказів від 24.11.2021 у справі № 922/2357/20 вартістю 600,00 грн.; 3) представництво інтересів клієнта в судовому засіданні по справі № 922/2357/20 в Господарському суді Харківської області (включаючи час на очікування та проїзд до суду), яке відбулося 07.09.2021 вартістю 1800,00 грн.; платіжне доручення № 1 від 29.11.2021 на суму 4 200,00 грн.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заперечуючи проти розміру заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу позивач у судовому засіданні вказував, що на його думку, вартість правничої допомоги значно завищена.
Надаючи оцінку викладеним доводам, суд враховує наступне.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи зазначені критерії, судом було встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2021 позов Харківської міської ради задоволено. Стягнуто з ТОВ "Бісіак" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 1328014,88 грн. та судовий збір в сумі 19920,22 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021, апеляційну скаргу ТОВ "Бісіак" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 залишено без змін.
У прийнятому по справі рішенні від 10.11.2021, що залишено без змін судом апеляційної інстанції, судом було встановлено, що спір виник з вини Відповідача та про правомірність позовних вимог Харківської міської ради.
При цьому, у рішенні прийнятому за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами від 25.11.2021 суд не виходив з того, що воно необґрунтоване, а тільки унаслідок виникнення нововиявлених обставин, які встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року у справі № 520/4629/21.
Отже, з урахуванням приписів ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір та інші судові витрати у разі задоволення позову покладається на відповідача, понесені відповідачем при розгляді справи судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 12000,00 грн., що визначені в акті №4 від 03.11.2020 покладаються на відповідача.
При цьому суд зазначає, що за приписами глави 3 Господарського процесуального кодексу України "Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами", здійснення перерозподілу судових витрат, в тому числі й за подання відповідачем апеляційної скарги, за результатами розгляду якої рішення господарського суду від 10.11.2020 залишено без змін не передбачено, отже суд вважає за необхідне у задоволенні заяви відповідача щодо стягнення з позивача судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 в сумі 29 880,34 грн. та витрат на правничу допомогу під час розгляду справи № 922/2357/20 в Господарському суді Харківської області, в сумі 12 000,00 грн. відмовити.
Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Розмір та фактичне понесення заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу при розгляді заяви ТОВ "Бісіак" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підтверджується: додатковою угодою № 1 від 25.08.2021 до договору № 30/20 від 26.08.2020; актом №8 від 26.11.2021 на суму 4 200,00грн.; платіжним дорученням № 1 від 29.11.2021 на суму 4 200,00 грн.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, а також відсутність доказів не співмірності заявлених витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи за нововиявленими обставинами у розмірі 4 200,00 грн., а отже й про часткове задоволення заяви (вх. № 14 від 26.07.2021 р.) відповідача про вирішення судових витрат (вх. № 28128 від 29.11.2021).
На підставі статей 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Керуючись статтями 2, 16, 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. № 14 від 26.07.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бісіак" про вирішення судових витрат (вх. № 28128 від 29.11.2021) - задовольнити частково.
2. Ухвалити додаткове рішення у справі № 922/2357/20.
3. Стягнути з Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, ідентифікаційний код 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бісіак" (61105, Харків, вул. Киргизька, 21, ідентифікаційний код 39102723) витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи за нововиявленими обставинами у розмірі 4 200,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти заяви відповідача про вирішення судових витрат - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складене 15.12.2021.
Суддя О.В. Смірнова