Номер провадження: 33/813/1298/21
Номер справи місцевого суду: 521/8782/21
Головуючий у першій інстанції Морозова І.В.
Доповідач Дришлюк А. І.
30.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді ДришлюкаА.І.
при секретарі судового засідання - Чирка Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Струкової К.О. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України,
06 липня 2021 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий-суддя Морозова І.В.) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу. Також суд стягнув з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривні.
26 вересня 2021 року, не погоджуючись з вказаною постановою, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Струкова К.О. подала до Малиновського районного суду м. Одеси апеляційну скаргу. Апелянт не погоджується з вказаною постановою, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову. Апелянт пояснює, що справу розглянуто без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а повідомлення на офіційному сайті Малиновського районного суду м. Одеси не може вважатись належним сповіщенням про дату, час та місце розгляду. Також апелянт зазначає, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було залучено перекладача, ОСОБА_1 є громадянином іншої держави, а до самого протоколу не долучено документів та інших доказів на підтвердження порушення особою митних правил. Апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції не дослідив обставини несвоєчасного вивезення транспортного засобу, проте такий засіб потребував ремонтних робіт та перебував на станції технічного обслуговування, що зумовлювало неможливість виконання законних вимог у передбачений строк. Апелянт зазначає, що на теперішній час діють спрощенні митні умови для вивезення транспортних засобів іноземної реєстрації, відтак, ОСОБА_1 має намір на добровільну сплату до державного бюджету необхідних коштів для дотримання законної процедури та подальшого вивезення транспортного засобу.
В судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Струкова К.О. підтримала апеляційну скаргу та просила скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову постанову, якою застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини статті або звільнити останнього від адміністративної відповідальності. Також представник апелянта - Струкова К.О. надала апеляційному суду платіжну квитанцію від 11 жовтня 2021 року, яка підтверджує добровільну сплату штрафу за порушення митних правил.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників провадження, які з'явились, Одеський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Щодо процесуальних порушень. Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи у суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 526 Митного кодексу України у разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що в протоколі про порушення митних правил № 0155/50000/21 від 15.02.2021, з яким ознайомився ОСОБА_1 , повідомлено про розгляд справи 29.04.2021 о 10:00 год в Малиновському районному суді м. Одеси (а.с. 5).
Матеріали справи надійшли до Малиновського районного суду м. Одеси 15.06.2021 (а.с. 19).
Справа була розглянута судом 06.07.2021 (а.с. 22). Разом з тим, жодних доказів повідомлення ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності про судове засідання 06.07.2021 матеріали справи не містять. Отже, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо якої відсутні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Таким чином, справа всупереч вимогам ст. 526 Митного кодексу України, ст. 268 КУпАП була розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 268, 277-2 КУпАП та ст. 526 Митного кодексу є безумовною підставою для скасування судового рішення, у зв'язку з порушенням вимог процесуального закону.
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що з оскаржуваної постанови від 06.07.2021 вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу за участю представника митниці. При цьому, аудіофіксація процесу розгляду справи про адміністративне правопорушення в матеріалах відсутня, так само як протокол судового засідання, хоча згідно зі ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є повне фіксування судового процесу технічними засобами.
Щодо обставин справи про адміністративне правопорушення. 15.02.2021 року о 10 год. 59 хв. в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Табаки-Мирне» відділу митного оформлення № 5 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби, у напрямку з Молдови в Україну прибув пішохід громадянин Молдови ОСОБА_1 (а.с. 3-5).
Під час здійснення митного контролю та перевірки документів встановлено, що відповідно до інформації АСМО «Інспектор» розділу «Пішохід» 26.12.2019 громадянин ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_1 , vin.cod. НОМЕР_2 , зареєстрований в Республіці Болгарія, в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» (а.с. 9-10).
Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на момент складання протоколу - 15.02.2021 року, а також на момент розгляду справи апеляційним судом відсутня.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Згідно з п. п. «в» п. 33 ст. 4 МК України, нерезиденти це - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.
Згідно ч. 6 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Митного кодексу України, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Отже, матеріалами справи встановлено, що особою перевищено строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України.
Відповідальність за порушення ч. 6 ст. 481 МК України - перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування встановлена у вигляді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Тобто, законом передбачена альтернатива накладення стягнення на правопорушника, яке визначається судом за результатом розгляду справи.
Слід зазначити, що вказане правопорушення є триваючим, оскільки триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №804/401/17.
Так, навіть у разі притягнення особи до відповідальності за порушення ст. 481 МК України, це не звільняє її від обов'язку вивезення за межі території України транспортного засобу, який є предметом правопорушення, та триває до виконанням такого обов'язку або припиненням дії відповідної норми закону.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на час складання протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 порушив митні правила, передбачені ч.6 ст.481 МК України, оскільки він не вивіз за межі митного кордону України транспортний засіб особистого користування, який було ввезено на митну територію України, у встановлений строк, та перевищив строк тимчасового ввезення, встановлений ст. 380 МК України, більше ніж на тридцять діб, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на те, що обґрунтованих доводів щодо продовження терміну доставки транспортного засобу внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, чи внаслідок протиправних дій третіх осіб, накладення арешту або вилучення зазначеного транспортного засобу гр. ОСОБА_1 наведено не було, доказів на підтвердження таких обставин апелянт не подавав, в будь-яку митницю щодо продовження терміну доставки не звертався.
Довідка видана ФОП ОСОБА_2 без номера, дати та інших реквізитів щодо знаходження автомобіля у період з 16.12.2020 по 27.042021 на станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_2 не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ, оскільки вказана довідка не підтверджує належним чином факт проведення робіт, які в ній зазначені, крім того, апелянтом не були надані квитанції чи інші розрахункові документи на підтвердження оплати проведених ремонтних робіт, тощо.
Крім того, доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_2 надає послуги технічного обслуговування автомобілів матеріали справи не містять, а пошук в ЄДР за реквізитами ФОП ОСОБА_2 , зазначеними в довідці, жодних результатів не надав.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до формальних міркувань, не впливають на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, не спростовують доказів, наявних в матеріалах справи, а тому відхиляються апеляційним судом. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що апелянту був наданий доступ до суду апеляційної інстанції та оскаржувана постанова була переглянута в межах доводів апеляційної скарги, на підставі чого апеляційний суд дійшов вище зазначених висновків.
Апелянт в своїй скарзі, посилаючись на положення Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» № 1403-IX від 15 квітня 2021 року зазначив, що має намір вивезти за межі митної території України транспортний засіб у встановленому порядку та добровільно сплатити до державного бюджету кошти в розмірі, визначеному вказаним законом.
15 червня 2021 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» № 1403-IX від 15 квітня 2021 року (далі - Закон України № 1403-IX), яким розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнено пунктами 9-7 - 9-10. Відповідно до п.9-9 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України встановлено, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», фізична особа, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним, має право вивезти за межі митної території України транспортний засіб особистого користування, що був у використанні і класифікується за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тони) згідно з УКТ ЗЕД, який перебував на митній території України станом на 31 грудня 2020 року в митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, за умови добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вивезення транспортного засобу особистого користування з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту.
Так, відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
В частині першій статті 58 Конституції України закріплено положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачено їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
За обставинами даної справи транспортний засіб «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_3 (vincode НОМЕР_4 ), зареєстрований в Республіці Болгарія, який був ввезений на митну територію України ОСОБА_1 26.12.2019 на строк один рік, відповідає критеріям, визначеним у п.п. 9-7, 9-9 Розділу XXI МК України, оскільки знаходиться у використанні більше 5 років, станом на 31.12.2020 року перебував у митному режимі тимчасового ввезення, код вказаного транспортного засобу за УКТЗЕД - 8703 239013 (загальною масою до 3,5 тони).
Разом з тим, суд першої інстанції під час розгляду справи не врахував даних обставин справи та положення Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» № 1403-IX від 15 квітня 2021 року
Представник апелянта надала в судовому засіданні копію платіжної квитанції № Е 8Т1-Т05Т-19Р9-ХМ2Е від 11 жовтня 2021 року про сплату ОСОБА_3 коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8 500 гривень.
Отже, протокол про порушення митних правил №0155/50000/21 стосовно ОСОБА_1 був складений 15.02.2021. Закон України №1403-IX від 15.04.2021, яким було доповнено Розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України пунктом 9-9, набув законної сили 15 червня 2021 року. Враховуючи положення діючого законодавства щодо зворотної сили закону в часі, оскільки ОСОБА_1 дотримався вимог п. 9-9 Розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу може винести постанову про закриття провадження в справі.
Враховуючи вище наведене в сукупності, оскільки суд першої інстанції в процесі розгляду справи порушив норми процесуального права щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час та місце розгляду справи, а також не здійснив аудіофіксацію судового засідання в справі, апеляційний суд скасовує оскаржувану постанову. При цьому, з огляду на обставини даної справи та враховуючи положення діючого законодавства апеляційний суд на підставі п. 9-9 Розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України звільняє ОСОБА_1 від відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та закриває провадження в справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Струкової К.О. - задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року -скасувати.
Провадження в справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк