ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" листопада 2021 р. справа № 300/6122/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Матуляка Я.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №300/2537/20 проведено перерахунок призначеного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не врахувавши при цьому до стажу судді половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського та службу в управлінні юстиції Івано-Франківської області, внаслідок чого розмір довічного грошового утримання позивача зменшено з 78% до 54%. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що грубо порушують її права як громадянина України та судді у відставці щодо отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, його належного матеріального та соціального забезпечення. Крім того, звертає увагу суду на ту обставину, що зазначені періоди навчання та роботи позивача зобов'язано відповідача включити до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.03.2017 у справі № 344/2513/17.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 24.11.2021 (а.с.27-31). Щодо заявлених позовних вимог представник відповідача заперечив, зокрема зазначив, що в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відсутні підстави для зарахування до стажу судді з якого нараховується відсоток довічного грошового утримання від суддівської винагороди період роботи позивача в управлінні юстиції Івано-Франківської області та половину строку навчання на юридичному факультеті Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського. В зв'язку із наведеним, вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.03.2017 у справі № 344/2513/17 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, службу в управлінні юстиції Івано-Франківської області, що складає 9 років 6 місяців 4 дня, та половину терміну навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1980 року по 01 липня 1984 року, що складає 1 рік 11 місяців 0 днів (а.с.15-19).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №300/2537/20 зобов'язано ГУПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 згідно довідки Івано-Франківського апеляційного суду за №04-12/110-20 від 02.03.2020 з урахуванням фактично виплачених сум.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №300/2537/20, ГУПФУ в Івано-Франківській області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020. При проведенні перерахунку призначеного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідачем не враховано до стажу судді половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського та службу в управлінні юстиції Івано-Франківської області, внаслідок чого розмір довічного грошового утримання позивача зменшено з 78% до 54%.
На звернення позивача, листом від 20.09.2021 відповідач повідомив, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №300/2537/20 їй проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 в розмірі 54% від заробітку 196537,00 грн., розмір якого після перерахунку склав 106129,98 грн., оскільки статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 року передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді збільшується на 2%. Також повідомлено позивача, що половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського та службу в управлінні юстиції Івано-Франківської області врахувати при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання, немає підстав (а.с.12-14).
Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 78% до 54%, внаслідок неврахування половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського та службу в управлінні юстиції Івано-Франківської області, з метою захисту свого порушеного права на належний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернуласб із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
На момент виходу позивача у відставку та призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці питання обчислення розміру відсоткового значення утримання відносно суддівської винагороди було регламентовано нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (надалі за текстом - Закон № 1402).
Так, ст. 142 Закону України №1402 передбачено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що при вирішенні спору слід керуватись нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (надалі за текстом - Закон №2453).
Відповідно до положень частини першої статті 135 Закону № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Частиною 3 ст.141 Закону № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №1-8/2016, визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції, чинній до 28.03.2015) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач призначена на посаду судді Івано-Франківського обласного суду у січні 1994 року.
На вказану дату правила обчислення стажу роботи особи на посаді судді були унормовані приписами Законом України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-ХІІ (надалі за текстом - Закон № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої ст. 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону № 2453-VI, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до пункту 1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
Згідно ч. 3 ст. 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Згідно із статтею 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (стаття втратила чинність 20 березня 2008 року), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Крім того, згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді перевищує показник у 10 років, то положення наведених актів права підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині періоду трудової діяльності, котрий включається до стажу роботи заявника на посаді судді.
Цей висновок суду ґрунтується також і на положеннях Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 №1798-VIII, яким були внесені зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень якого було доповнено абз.4 такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)".
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 11.09.2018 у справі № 428/4671/17, від 01.10.2018 у справі № 541/503/17, від 17.10.2018 у справі №140/263/17, від 23.10.2018 у справі №686/10100/15-а.
Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду роботи в управлінні юстиції Івано-Франківської області, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, слід визнати протиправним. Такі дії відповідача мали наслідком неправомірне зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при його перерахунку.
Окрім того, як зазначалось судом вище, постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.03.2017 року у справі № 344/2513/17 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, службу в управлінні юстиції Івано-Франківської області, що складає 9 років 6 місяців 4 дня, та половину терміну навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1980 року по 01 липня 1984 року, що складає 1 рік 11 місяців 0 днів.
Суд наголошує, що у даному випадку висновки суду у справі щодо врахування до стажу роботи позивача, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, служби в управлінні юстиції Івано-Франківської області та половину терміну навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, є обов'язковими для відповідача не лише в межах справи №344/2513/17, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з довічним грошовим утриманням позивача.
Зважаючи на це, у відповідача відсутні повноваження щодо неврахування такого стажу, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними, умисно ігноруючи рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд зауважує, що в справі №344/2513/17 не встановлена будь-яка кінцева або гранична дата його дії. Це означає, що відповідач зобов'язаний враховувати до стажу роботи позивача, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, службу в управлінні юстиції Івано-Франківської області та половину терміну навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, незалежно від підстав здійснення такого перерахунку.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд зазначає, що перерахувавши позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виключно зі стажу судді - 22 роки, відповідач тим самим поставив під сумнів судове рішення, яке набрало законної сили, а саме постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.03.2017 року у справі № 344/2513/17.
Зважаючи на це, відповідач повинен при кожному наступному перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці позивача враховувати до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, службу в управлінні юстиції Івано-Франківської області, що складає 9 років 6 місяців 4 дня, та половину терміну навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1980 року по 01 липня 1984 року, що складає 1 рік 11 місяців 0 днів.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Підсумовуючи все вищевикладене та обираючи належнийспосіб захисту порушеного права позивача, який має бути ефективним та виключати подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а також враховуючи неодноразові порушення відповідачем прав позивача та свідоме ігнорування судового рішення, яке набрало законної сили, суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо проведення ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без урахування до стажу роботи судді половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського та служби в управлінні юстиції Івано-Франківської області.
Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 78% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Івано-Франківського апеляційного суду за №04-12/110-20 від 02.03.2020, врахувавши 9 років 6 місяців 4 дні періоду служби в управлінні юстиції Івано-Франківської області та 1 рік 11 місяців навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, необхідно стягнути з Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) щодо проведення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без урахування до стажу роботи судді половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського та служби в управлінні юстиції Івано-Франківської області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 78% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Івано-Франківського апеляційного суду за №04-12/110-20 від 02.03.2020, врахувавши 9 років 6 місяців 4 дні служби в управлінні юстиції Івано-Франківської області та 1 рік 11 місяців навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.