01 грудня 2021 року м. Харків Справа № 905/813/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є. , суддя Чернота Л.Ф.
за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.
за участю представників сторін
від кредитора - адвокат Дядюк Є.М., ордер серія КВ №088973 від 01.11.2021, адвокат Собченко О.К., ордер серія АА №1138923 від 14.09.2021;
від ТОВ "Квадрокомп" (апелянт) - не з'явився;
від боржника - не з'явився;
від ліквідатора (арбітражний керуючий) - не з'явився;
від ГУ ДПС у Донецькій області- не з'явився;
від ГСЦ МВС У Львівській області- не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп" (вх.№3230 Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.10.2021 у справі №905/813/20, суддя Чорненька І.К.
за заявою кредитора Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) (Карел ван Биландтлаан 30, 2596 HR, Гаага, Нідерланди
про визнання недійсними правочинів боржника
у справі
за заявою Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) (Карел ван Биландтлаан 30, 2596 HR, Гаага, Нідерланди
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс", м.Маріуполь
про банкрутство
ліквідатор - Сиволобов М.М.
У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/813/20 за заявою Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс", м. Маріуполь.
Ухвалою господарського суду від 03.09.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс"; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс"; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича.
04.09.2020 за номером 65194 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс", м. Маріуполь.
Постановою Господарського суду Донецької області від 10.02.2021 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс", визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича.
11.02.2021 за номером 65916 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
25.02.2021 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) б/н від 22.01.2021р. про визнання недійсними правочинів боржника в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Заява кредитора обґрунтована тим, що останнім було отримано від ліквідатора ТОВ "Торговий Дім "Галпап Плюс" Сиволобова М.М. листи Головного сервісного центру МВС від 22.12.2020р. №31/23682 та РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області ТСЦ МВС №4641 від 26.01.2021р. №31/13-4641-139 з яких вбачається, що за боржником обліковувались транспортні засоби (автомобілі), які були відчужені з 30.07.2018 по 01.08.2019 до відкриття провадження у справі про банкрутство №905/813/20 (03.09.2020) на користь ТОВ "Квадракомп".
Як зазначав заявник, на його думку вказані правочини щодо відчуження автотранспортних засобів до відкриття провадження у справі про банкрутство підпадають під критерії недійсності, визначені п.4 ч.1 ст.42 КУзПБ та мають бути визнані недійсними з поверненням їх до ліквідаційної маси боржника. При цьому, наявного у справі та проведеного в процедурі розпорядження майном звіту про аналіз фінансово-господарського стану боржника, оплати від покупця транспортних засобів не виявлено. З наведеного вбачається, що автотранспортні засоби було відчужено безоплатно, що є підставою для визнання правочинів недійсними відповідно до ч.2 ст.42 КУзПБ.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.10.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.10.2021) у справі №905/813/20 задоволено заяву Шелл Лубрікантс Симпплай Компані Б.В. б/н від 22.01.2021 про визнання недійсними правочинів боржника.
Визнано недійсними: 1) договір купівлі-продажу №4641/2019/1590863 від 30.07.2019 автомобіля Iveco Daily 70C17 2998, (2013), білий, № шасі НОМЕР_1 ; 2) договір купівлі-продажу №4641/2019/1594704 від 01.08.2019 автомобіля Tоyota Land Cruiser 150 2694, (2019), чорний, № шасі НОМЕР_2 ; 3) договір купівлі-продажу №4641/2019/1590724 від 30.07.2019 автомобіля Mercedes-Benz Actros 2545 12809, (2013), білий, № шасі НОМЕР_3 ; 4) договір купівлі-продажу №4641/2019/1589631 від 30.07.2019 автомобіля Mercedes-Benz Gle 350D 2987, (2018), чорний, № куз. НОМЕР_4 ; 5) договір купівлі-продажу №4641/2019/1588967 від 30.07.2019 автомобіля КІА Sportage 1995, (2017), сірий, № куз. НОМЕР_5 ; 6) договір купівлі-продажу №4641/2019/1589595 від 30.07.2019 автомобіля Tоyota Land Cruiser 200 4461, (2012), чорний, № шасі НОМЕР_6 , укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" (код ЄДРПОУ 33753628) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп" (код ЄДРПОУ 23267510).
Зобов'язано Головний сервісний центр МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області ТСЦ МВС №4641 скасувати реєстраційні записи, свідоцтва про реєстрацію та номерні знаки, які видавались Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп" (код ЄДРПОУ 23267510) на автомобілі: 1) Iveco Daily 70C17 2998, (2013), білий, № шасі НОМЕР_1 ; 2) Tоyota Land Cruiser 150 2694, (2019), чорний, № шасі НОМЕР_2 ; 3) Mercedes-Benz Actros 2545 12809, (2013), білий, № шасі НОМЕР_3 ; 4) Mercedes-Benz Gle 350D 2987, (2018), чорний, № куз. НОМЕР_4 ; 5) КІА Sportage 1995, (2017), сірий, № куз. НОМЕР_5 ; 6) Tоyota Land Cruiser 200 4461, (2012), чорний, № шасі НОМЕР_6 .
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп" (код ЄДРПОУ 23267510) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" (код ЄДРПОУ 33753628), в особі ліквідатора Сиволобова Максима Марковича, автомобілі: 1) Iveco Daily 70C17 2998, (2013), білий, № шасі НОМЕР_1 ; 2) Tоyota Land Cruiser 150 2694, (2019), чорний, № шасі НОМЕР_2 ; 3) Mercedes-Benz Actros 2545 12809, (2013), білий, № шасі НОМЕР_3 ; 4) Mercedes-Benz Gle 350D 2987, (2018), чорний, № куз. НОМЕР_4 ; 5) КІА Sportage 1995, (2017), сірий, № куз. НОМЕР_5 ; 6) Tоyota Land Cruiser 200 4461, (2012), чорний, № шасі НОМЕР_6 (т.15, а.с.77-83, 91-92).
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Квадрокомп" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд (з урахуванням виправлення помилок в прохальній частині апеляційної скарги, які надійшли до суду 09.11.2021) скасувати повністю ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.10.2021 у справі №905/813/20, якою задоволено заяву Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) б/н від 22.01.2021 про визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, які укладені між ТОВ «ТД Галпап Плюс» та ТОВ «Квадрокомп».
Ухвалити нове рішення, яким визнати дійсними правочини, укладені між ТОВ "Торговий Дім "Галпап Плюс" та ТОВ "Квадрокомп" щодо купівлі-продажу транспортних засобів на загальну суму 5100000,00 грн (т.15, а.с. 96-103 та 137-146).
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що господарський суд посилався на наявність в матеріалах справи банківської виписки по особовому рахунку боржника, ТОВ «ТД Галпап Плюс» з 30.07.2019 по 10.02.2021, згідно з якою за аналізований період відсутні банківські операції з призначенням платежу, що підтверджували факт здійснення оплати за спірні транспортні засоби або за вказаними договорами.
Апелянт зазначає, що перерахування останнім на користь боржника грошових коштів за відчуження транспортних засобів на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу підтверджується платіжними дорученнями, які додаються. Оплати здійснювались на основі проведення звірки розрахунків, що були зафіксовані актом звірки розрахунків від 02.09.2019 року, в якому були зазначені накладні на передачу автомобілів (копію додається).
На думку скаржника, правочини між ТОВ «Галпап Плюс» та ТОВ «Квадрокомп» вчинено законно та реально виконані. Укладаючи вказані вище договори купівлі-продажу транспортних засобів, ТОВ «Галпап Плюс» та «Квадрокомп» виконали всі істотні умови договору, переслідуючи мету поставки товару та його повної оплати, що свідчить про відсутність умислу на укладання фіктивного правочину.
Також, скаржник вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду порушує право останнього на вільне володіння юридичною особою своїм майном, оскільки правочини між боржником та ТОВ «Квадрокомп» вчинені законно та реально виконані, оспорювані договори укладались з метою поставки товару та його повної оплати, до початку процедури банкрутства ТОВ «ТД Галпап Плюс».
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.10.2021 року сформовано колегію у складі: Радіонова О.О. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І.В., Чернота Л.Ф. (т.15, а.с. 131).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп", м. Львів на ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.10.2021 у справі №905/813/20. Встановлено учасникам справи строк до 16.11.2021 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу, призначено справу до розгляду на 01.12.2021 р. о 09:45 годині. Також ухвалою суду скаржнику надано час для виправлення прохальної частини вимог апеляційної скарги б/н від 12.10.2021 та зобов'язано надати Східному апеляційному господарському суду докази їх надсилання всім учасникам справи .
09.11.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про виправлення прохальної частини апеляційної скарги, які долучені та враховані судом апеляційної інстанції (т.15, а.с.137-146).
10.11.2021 від представника кредитора, адвоката Собченко О.К. до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
11.11.2021 від представника кредитора, адвоката Дядюка Є.М. до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №905/813/20 клопотання представників кредитора про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволені.
16.11.2021 від кредитора, Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.10.2021 у справі №905/813/20 без змін.
Відзиви від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надійшли.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.11.2021 у зв'язку із навчанням судді Зубченко І.В. року сформовано колегію у складі: Радіонова О.О. - головуючий суддя (доповідач), судді: Медуниця О.Є, Чернота Л.Ф.
29.11.2021 від ліквідатора ТОВ «ТД «Галпап Плюс» надійшло клопотання, у якому останній просить суд розглянути справу №905/813/20, яку призначено на 01.12.2021 о 09:45 год. без його участі.
30.11.2021 через канцелярію Східного апеляційного господарського суду від представника ТОВ «Квадрокомп», адвоката Костіна О.Ю. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у якому останній зазначає про неможливість бути присутнім на засіданні у справі №905/813/20 у зв'язку із участю адвоката у слідчих діях на території Лозівського району Харківської області, останній просить суд визнати причину неявки поважною та відкласти судове засідання у справі №905/813/20 на іншу дату та повідомити про дату та час проведення наступного судового засідання по зазначеній справі.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (ч.11 ст. 270 ГПК України).
Учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів, в тому числі і в суді апеляційної інстанції.
Провадження за апеляційною скаргою у цій справі відкрито ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2021.
З наведеного убачається, що ТОВ «Квадрокомп» мав достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді апеляційної інстанції.
Тому, суд апеляційної інстанції в цьому випадку не визнає поважними причини неявки в судове засідання 01.12.2021 з розгляду апеляційної скарги у справі №905/813/20 уповноваженого представника ТОВ «Квадрокомп» адвоката Костіна О.Ю.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Ухвалою суду від 01.11.2021 доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Представники кредитора у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, проти апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Ліквідатор та інші учасники справи у судове засідання суду не з'явились, були повідомлені про час та місце судового засідання належним чином.
Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши представників кредитора, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Кредитор, Шелл Лубрікантс Симплай Компані Б.В. звернувся до Господарського суду Донецької області із заявою б/н від 22.02.2021 про визнання недійсними правочинів боржника, за якою (з урахуванням заяви про уточнення вимог від 06.04.2021 (т.9, а.с.137-139) просив суд:
1. Визнати недійсними наступні договори купівлі-продажу, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" (код ЄДРПОУ 33753628) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадракомп" (код ЄДРПОУ 23267510):
- договір купівлі продажу №4641/2019/1590863 від 30.07.2019р. автомобіля Iveco Daily 70C17 2998, (2013), білий, № шасі НОМЕР_1 ;
- договір купівлі продажу №4641/2019/1594704 від 01.08.2019р. автомобіля Tayota Land Cruiser 150 2694, (2019), чорний, № шасі НОМЕР_2 ;
- договір купівлі продажу №4641/2019/1590724 від 30.07.2019р. автомобіля Mercedes-Benz Actros 2545 12809, (2013), білий, № шасі НОМЕР_3 ;
- договір купівлі продажу №4641/2019/1589631 від 30.07.2019р. автомобіля Mercedes-Benz Gle 350D 2987, (2018), чорний, № куз. НОМЕР_7 ;
- договір купівлі продажу №4641/2019/1588967 від 30.07.2019р. автомобіля КІА Sportage 1995, (2017), сірий, № куз. НОМЕР_5 ;
- договір купівлі продажу №4641/2019/1589595 від 30.07.2019р. автомобіля Tayota Land Cruiser 200 4461, (2012), чорний, № шасі. НОМЕР_6 , укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" (код ЄДРПОУ 33753628) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадракомп" (код ЄДРПОУ 23267510).
2. Зобов'язати Головний сервісний центр МВС (04071, м.Київ, вул. Лук'янівська, буд. 62) в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області ТСЦ МВС №4641 (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола,11) скасувати реєстраційні записи, свідоцтва про реєстрацію та номерні знаки, які видавались Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадракомп" (адреса: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Шептицьких, буд. 26, код ЄДРПОУ 23267510) щодо наступних автомобілів:
- Iveco Daily 70C17 2998, (2013), білий, № шасі НОМЕР_1 ;
- Tayota Land Cruiser 150 2694, (2019), чорний, № шасі НОМЕР_2 ;
- Mercedes-Benz Actros 2545 12809, (2013), білий, № шасі НОМЕР_3 ;
- Mercedes-Benz Gle 350D 2987, (2018), чорний, № куз. НОМЕР_7 ;
- КІА Sportage 1995, (2017), сірий, № куз. НОМЕР_5 ;
- Tayota Land Cruiser 200 4461, (2012), чорний, № шасі. НОМЕР_6 ,
та здійснити перереєстрацію зазначених транспортних засобів на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" (код ЄДРПОУ 33753628).
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадракомп" (код ЄДРПОУ 23267510) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" (код ЄДРПОУ 33753628), в особі ліквідатора Сиволобова Максима Марковича, автомобілі:
- Iveco Daily 70C17 2998, (2013), білий, № шасі НОМЕР_1 ;
- Tayota Land Cruiser 150 2694, (2019), чорний, № шасі НОМЕР_2 ;
- Mercedes-Benz Actros 2545 12809, (2013), білий, № шасі НОМЕР_3 ;
- Mercedes-Benz Gle 350D 2987, (2018), чорний, № куз. НОМЕР_7 ;
- КІА Sportage 1995, (2017), сірий, № куз. НОМЕР_5 ;
- Tayota Land Cruiser 200 4461, (2012), чорний, № шасі. НОМЕР_6 .
Обґрунтовуючи заяву, заявник (кредитор) Шелл Лубрікантс Симплай Компані Б.В. посилався на те, що заявником було отримано від ліквідатора ТОВ "Торговий Дім "Галпап Плюс" Сиволобова М.М. листи Головного сервісного центру МВС від 22.12.2020 №31/23682 та РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області ТСЦ МВС №4641 від 26.01.2021 №31/13-4641-139 з яких вбачається, що за боржником обліковувались зазначені вище транспортні засоби (автомобілі), які були відчужені з 30.07.2018 по 01.08.2019 до відкриття провадження у справі про банкрутство №905/813/20 (03.09.2020р.) на користь ТОВ "Квадракомп".
Як зазначав заявник, на його думку вказані правочини щодо відчуження автотранспортних засобів до відкриття провадження у справі про банкрутство підпадають під критерії недійсності, визначені п.4 ч.1 ст.42 КУзПБ та мають бути визнані недійсними з поверненням їх до ліквідаційної маси боржника з огляду на наступне:
- боржник вчинив оспорювані правочини в межах підозрілого періоду (30.07.2019 - 01.08.2019) чим позбавив кредитора можливості отримати кошти від продажу спірних авто як частини ліквідаційної маси; втрата кредитором права отримати задоволення своєї вимоги в ліквідаційній процедурі щонайменше в межах балансової вартості основних засобів (в т.ч. автомобілів - 8455300,00 грн); саме внаслідок вчинення спірних правочинів, автомобілі відсутні в ліквідаційній масі боржника та не можуть бути продані за правилами розділу V КУзПБ з подальшим частковим задоволенням вимог кредитора; боржник навмисно вчинив спірні фраудаторні правочини для виведення зі своєї власності спірних автомобілів та продовження здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку без розрахунку з кредитором; у разі оплати спірних правочинів за вартістю, вказаною у договорах, боржник мав отримати 5 100 000,00грн.
При цьому, відповідно до абз.2 ст.29 наявного у справі та проведеного в процедурі розпорядження майном Звіту про аналіз фінансово-господарського стану боржника, оплати від покупця транспортних засобів не виявлено.
З наведеного вбачається, що автотранспортні засоби було відчужено безоплатно, що є підставою для визнання правочинів недійсними відповідно до ч.2 ст.42 КУзПБ.
Також, згідно письмових пояснень ліквідатора Сиволобова М.М. №01-16/589 від 25.05.2021 щодо аналізу руху коштів по рахунках боржника, безготівкові операції між банкрутом та ТОВ "Квадракомп" здійснювались з використанням банківського рахунку АТ "АльфаБанк" НОМЕР_8 .
Відчуження спірних транспортних засобів з власності банкрута на користь ТОВ "Квадракомп" було здійснено 30.07.2019.
При цьому, за аналізований період банківських виписок з 30.07.2019 по 10.02.2021 відсутні банківські операції з призначенням платежу, що підтверджували б факт здійснення оплати за спірні транспортні засоби або за вказаними договорами.
Таким чином ліквідатор зазначав, що будь-яке підтвердження здійснення перерахування ТОВ "Квадракомп" на користь боржника грошових коштів за відчуження спірних транспортних засобів на підставі договорів купівлі-продажу в загальному розмірі 5100000,00 грн відсутнє.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадракомп" (Покупець) були укладені договори купівлі продажу транспортних засобів, а саме (т.9, а.с. 18-29):
1) договір купівлі продажу №4641/2019/1590863 від 30.07.2019р., предмет продажу - автомобіль Iveco Daily 70C17 2998, (2013), білий, № шасі НОМЕР_1 ;
2) договір купівлі продажу №4641/2019/1594704 від 01.08.2019р., предмет продажу - автомобіль Tayota Land Cruiser 150 2694, (2019), чорний, № шасі НОМЕР_2 ;
3) договір купівлі продажу №4641/2019/1590724 від 30.07.2019р., предмет продажу - автомобіль Mercedes-Benz Actros 2545 12809, (2013), білий, № шасі НОМЕР_3 ;
4) договір купівлі продажу №4641/2019/1589631 від 30.07.2019р., предмет продажу - автомобіль Mercedes-Benz Gle 350D 2987, (2018), чорний, № куз. НОМЕР_7 ;
5) договір купівлі продажу №4641/2019/1588967 від 30.07.2019р., предмет продажу - автомобіль КІА Sportage 1995, (2017), сірий, № куз. НОМЕР_5 ;
6) договір купівлі продажу №4641/2019/1589595 від 30.07.2019р., предмет продажу - автомобіль Tayota Land Cruiser 200 4461, (2012), чорний, № шасі НОМЕР_6 .
Згідно п.1.1 даних договорів, на умовах договорів продавець зобов'язався передати у власність покупцеві транспортний засіб (визначений в пункті 1.1. договорів купівлі продажу транспортних засобів).
Продавець гарантує, що майно, яке є предметом продажу за даними договорами, належить йому на праві власності, не обтяжене арештом, у розшуку, заставі не перебуває, не являється предметом спору у суді (п.1.2 договорів купівлі продажу транспортних засобів).
Передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна (п.2.1 договорів купівлі продажу транспортних засобів).
Згідно пунктів 3.1 вказаних договорів купівлі продажу транспортних засобів, за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає:
1) договір купівлі продажу №4641/2019/1590863 від 30.07.2019 - 630000,00грн.;
2) договір купівлі продажу №4641/2019/1594704 від 01.08.2019 - 797000,00грн.;
3) договір купівлі продажу №4641/2019/1590724 від 30.07.2019 - 719000,00грн.;
4) договір купівлі продажу №4641/2019/1589631 від 30.07.2019 - 1872000,00грн.;
5) договір купівлі продажу №4641/2019/1588967 від 30.07.2019 - 802000,00грн.;
6) договір купівлі продажу №4641/2019/1589595 від 30.07.2019 - 280000,00грн.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання (п.9.1 договорів купівлі продажу транспортних засобів).
Данні договори оформлені та підписані сторонами в сервісному центрі 4641 РСЦ МВС в м. Львів.
Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС України від 22.12.2020 №31/23682 за результатами аналітичного пошуку ТЗ по "НАІС ДДАІ" МВС України спірні транспортні засоби перереєстровані на нового власника по договору укладеному в ТСЦ - ТОВ "Квадракомп" (Львівська обл., м. Львів, Галицький, вул. Шептицький, 26), (т.9 арк. а.с.7-16).
У відзиві №31/13-1082 від 08.04.2021 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській області (філія ГСЦ МВС) зазначав, що перереєстрація транспортних засобів, вказаних в заяві кредитора, може здійснюватися відповідно до вимог Закону України " Про дорожній рух" та "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. № 1388.
У заяві б/н від 22.01.2021 про визнання недійсними правочинів боржника - договорів купівлі-продажу транспортних засобів (з урахуванням додаткових пояснень від 22.03.2021) заявник Шелл Лубрікантс Симпплай Компані Б.В. зазначав, що відповідно до наявного у справі та проведеного у процедурі розпорядження майном Звіту про аналіз фінансово-господарського стану боржника оплати від покупця транспортних засобів не виявлено, з чого вбачається, що спірні автотранспортні засоби було відчужено безоплатно, що є безумовним порушенням майнових інтересів кредиторів та є підставою недійсності таких фраудаторних правочинів.
Отже, на думку заявника, укладені договори купівлі-продажу транспортних засобів підпадають під окрему підставу визнання недійсними за абз.2 ч.2 ст.42 КУПБ.
ТОВ "Квадракомп" 31.08.2021 надані господарському суду письмові пояснення, в яких останній просив суд залишити без задоволення заяву Шелл Лубрікантс Симплай Компані Б.В. про визнання недійсними правочинів боржника, оскільки:
- до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 20 Закону про банкрутство, а не ст. 42 КУзПБ, оскільки спірні правовідносини склались до 21.10.2019; стаття 20 Закону про банкрутство передбачає право кредитора на звернення до суду з відповідною заявою за наявністю підстав вважати. що боржник вчинив правочин, спрямований на зменшення його активів або взяв на себе зобов'язання, які в подальшому унеможливили виконання грошових зобов'язань перед контрагентами після відкриття провадження у справі про банкрутство чи протягом одного року до відкриття; спірні правочини укладені між боржником та ТОВ "Квадракомп" до початку визначеного ст. 20 Закону про банкрутство строку, у зв'язку з чим на думку ТОВ "Квадракомп" вимоги Шелл Лубрікантс Симплай Компані Б.В. є безпідставними, не підтвердженими жодними доказами та такими, що порушують законне право ТОВ "Квадракомп" на володіння спірним майном.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників кредитора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Предметом судового розгляду у цій справі є заява кредитора про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів №4641/2019/1590863 від 30.07.2019, №4641/2019/1594704 від 01.08.2019, №4641/2019/1590724 від 30.07.2019, №4641/2019/1589631 від 30.07.2019, №4641/2019/1588967 від 30.07.2019, №4641/2019/1589595 від 30.07.2019 укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" (код ЄДРПОУ 33753628) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадракомп" (код ЄДРПОУ 23267510) на загальну суму 5100000,00грн.
За результатом розгляду заявлених вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав про визнання недійсними правочинів боржника.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви кредитора про визнання недійними правочинів боржника, укладених ТОВ "Торговий Дім "Галпап Плюс" з ТОВ «Квадракомп" на загальну суму 5100000,00грн та визнання цих правочинів недійсними.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, а до введення в дію цього Кодексу - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.
Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
У контексті зазначеного можна зробити висновок, що застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам спеціального закону про банкрутство.
До того ж, на відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (як ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегулювує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб'єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
21.10.2019 введено в дію КУзПБ №2597-VIII від 18.10.2018, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.
З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (відомості Верховної Ради України, 1992, №31, ст. 440 із наступними змінами).
Тобто, перехід від регулювання, передбаченого Законом про банкрутство, до регулювання згідно з КУзПБ, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство, відповідно до положень цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 924/159/14, від 11.08.2020 у справі № 904/3457/19 та від 27.08.2020 у справі №904/4928/17.
Статтею 5 ЦК України "Дія актів цивільного законодавства у часі" визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Отже, за загальним правилом до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №3-1085гс15.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що приписи ст. 42 КУзПБ в частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства - 21.10.2019.
До правовідносин, що склалися 30.07.2019 та 01.08.2019, підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону про банкрутство.
Відповідно до статті 20 Закону про банкрутство, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (01.10.2019), та положення статті 42 КУзПБ, яка набрала чинності на момент звернення з відповідною заявою суд першої інстанції звернув увагу, що положення цих статей щодо підстав, наслідків не є повністю тотожними.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин Законом про банкрутство не було передбачено трирічного строку на звернення.
Таким чином, враховуючи, що кредитор просив господарський суд визнати недійсним правочини - договори купівлі-продажу транспортних засобів, укладені між боржником та ТОВ "Квадракомп" 30.07.2019 та 01.08.2019, тобто до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд правомірно застосував в даному випадку річний строк, передбачений положеннями статті 20 Закону про банкрутство щодо визначення підстав, за якими оспорювані правочини можуть визнаватися недійсними, оскільки саме ця норма права існувала на час здійснення оспорюваних правочинів.
Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України.
Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Приписи статті 203 Цивільного кодексу України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20.
При розгляді питання про визнання правочину недійсним, суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків або їх відсутність.
Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі № 922/719/16.
Разом з тим ст. 20 Закону про банкрутство, порівняно з приписами ст. 215 ЦК України, розширює підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена у період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
- боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
- боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
- боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
При розгляді спорів в порядку ст. 20 Закону про банкрутство, господарським судом прийнято до уваги, що дії боржника, зокрема, але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.
Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов'язання у боржника, у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, частиною 1 ст. 20 Закону про банкрутство, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.
Судом першої інстанції встановлено, що оспорювані правочини укладені 30.07.2019 та 01.08.2019, тобто за 13 місяців до відкриття провадження у справі №905/813/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" ухвалою господарського суду від 03.09.2020, тобто поза межами сумнівного періоду, визначеного ст.20 Закону про банкрутство.
При цьому, господарським судом правомірно враховано правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеного у пунктах 164 постанови від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, згідно якого укладення договору боржника поза межами "підозрілого періоду", визначеного статтею 20 Закону про банкрутство, та відсутність підстав для застосування статті 42 КУзПБ з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію КУзПБ, не виключає можливості визнання недійсним правочину боржника, спрямованого на уникнення звернення стягнення на його майно, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом за умови доведеності відповідних обставин заявником.
Із встановлених обставин вбачається, оспорювані правочини направлені на відчуження належних ТОВ "Торговий дім "Галпап плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадракопт" транспортних засобів:
1) Iveco Daily 70C17 2998, (2013), білий, № шасі НОМЕР_1 ;
2) Tayota Land Cruiser 150 2694, (2019), чорний, № шасі НОМЕР_2 ;
3) Mercedes-Benz Actros 2545 12809, (2013), білий, № шасі НОМЕР_3 ;
4) Mercedes-Benz Gle 350D 2987, (2018), чорний, № куз. НОМЕР_7 ;
5) КІА Sportage 1995, (2017), сірий, № куз. НОМЕР_5 ;
6) Tayota Land Cruiser 200 4461, (2012), чорний, № шасі. НОМЕР_6
Загальна вартість вказаних транспортних засобів, як визначено сторонами в пунктах 3.1 спірних договорів купівлі-продажу транспортних засобів, становить 5100000,00 грн.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Відповідно до пунктів 2.1 спірних договорів купівлі-продажу транспортних засобів, передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної сплати вартості майна.
Пунктами 3.1 спірних договорів купівлі-продажу транспортних засобів сторонами правочину визначена ціна транспортних засобів.
При цьому, скаржником до суду першої інстанції доказів оплати вартості транспортних засобів, відповідно до пунктів 2.1, 3.1 спірних договорів купівлі-продажу транспортних засобів (№4641/2019/1590863 від 30.07.2019р., №4641/2019/1594704 від 01.08.2019, №4641/2019/1590724 від 30.07.2019, №4641/2019/1589631 від 30.07.2019, №4641/2019/1588967 від 30.07.2019, №4641/2019/1589595 від 30.07.2019), покупцем за договорами - ТОВ "Квадракомп" не надано.
Будь-яких доказів та відомостей щодо відповідних оплат, які надав до суду першої інстанції ТОВ "Квадракомп" письмові пояснення (відзив) б/н від 31.08.2021 також не містять.
Натомість, в матеріалах справи наявна банківська виписка по особовому рахунку боржника з 30.07.2019 по 10.02.2021, згідно якої, як зазначав ліквідатор, за аналізований період відсутні банківські операції з призначенням платежу, що підтверджували б факт здійснення оплати за спірні транспортні засоби або за вказаними договорами, будь-яке підтвердження здійснення перерахування ТОВ "Квадракомп" на користь боржника грошових коштів за відчуження спірних транспортних засобів на підставі договорів купівлі-продажу в загальному розмірі 5100000,00грн. відсутнє.
Зазначені обставини ТОВ "Крвадракомп" не спростував, а лише послався, що спірні договори купівлі-продажу транспортних засобів укладені поза межами строку сумнівно періоду, визначеного ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, у цій справі сукупність встановлених обставин свідчить, що на підставі спірних договорів купівлі-продажу транспортних засобів (№4641/2019/1590863 від 30.07.2019, №4641/2019/1594704 від 01.08.2019, №4641/2019/1590724 від 30.07.2019, №4641/2019/1589631 від 30.07.2019, №4641/2019/1588967 від 30.07.2019, №4641/2019/1589595 від 30.07.2019) боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" здійснено безоплатне відчуження належних йому транспортних засобів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадракомп", незадовго до входження ТОВ "Торговий Дім "Галпап Плюс" у процедуру банкрутства, що зменшило його активи.
Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.
Даний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17.
Основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.
Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду про фіктивність оскаржуваних правочинів, оскільки вони вчинені без наміру створення правових наслідків, що підтверджується передачею транспортних засобів боржником покупцю - ТОВ "Квадракомп" без здійснення останнім оплати транспортних засобів всупереч пунктам 2.1 договорів купівлі-продажу транспортних засобів, та відсутністю оплати транспортних засобів ТОВ "Квадракомп" у подальшому.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги надані до апеляційної скарги платіжні доручення №44 від 10.10.2019 на суму 126 300 грн, №83 від 30.10.2019 на суму 341 300 грн, №77 від 27.11.2019 на суму 4430000 грн, №80 від 28.11.2019 на суму 570 000 грн (призначення платежу - оплата за товар згідно акту звірки) щодо оплат на користь боржника за відчуження транспортних засобів на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу з огляду на наступне.
За змістом частин 4, 8 статті 80 ГПК України, яка врегульовує загальний порядок подання доказів, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - скаржника).
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що господарський суд ухвалами від 02.03.2021, 23.03.2021, 18.08.2021, 21.09.2021 зобов'язував скаржника, ТОВ «Квадрокомп» зокрема, надати суду відзив на заяву кредитора, оригінали спірних договорів для огляду, докази виконання договірних зобов'язань, в свою чергу останнім, крім додаткових пояснень від 30.08.2021 не надано жодних доказів, які були витребувані господарським судом відповідно до вищевказаних ухвал.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі на виконання вимог частини 4 статті 80, пункту 6 частини 2 статті 258, частини 3 статті 269 ГПК України взагалі не заявляв про долучення додаткових доказів, а саме платіжних доручень №44 від 10.10.2019 на суму 126 300 грн, №83 від 30.10.2019 на суму 341 300 грн, №77 від 27.11.2019 на суму 4430000 грн, №80 від 28.11.2019 на суму 570 000 грн (призначення платежу - оплата за товар згідно акту звірки) не наводив їх переліку, не обґрунтовував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів у встановлений строк, як і не доводив неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Таким чином, апелянт не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а отже не вчинив відповідної процесуальної дії, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки додатковим доказам.
Доводи скаржника, що оскаржувана ухвала порушує право ТОВ «Квадрокомп» на вільне володіння юридичною особою своїм майном не спростовують встановлених судом обставин справи щодо вчинення оспорюваних правочинів, ці правочини не відповідають критеріям розумності та добросовісності та направлені на безоплатне відчуження рухомого майна (транспортних засобів), що суперечить ч.5 ст. 203 ЦК України, до того ж дані обставини справи не свідчать про легітимну мету укладених правочинів.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, ухвала Господарського суду Донецької області від 06.10.2021 у справі №905/813/20 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору розподіляються у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрокомп», м.Львів на ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.10.2021 у справі №905/813/20 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.10.2021 у справі №905/813/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 13.12.2021.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Л.Ф. Чернота