Справа № 463/8673/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/952/21 Доповідач: ОСОБА_2
13 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 04 серпня 2021 року,
цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги представника фермерського господарства ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі його заяви від 14 липня 2021 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заява ОСОБА_6 від 14 липня 2021 року, яка скерована до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові, не містить жодної інформації, яка б вказувала на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення суддями Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України чи будь-якого іншого злочину.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 покликається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, Покликається на те, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст. ст. 40, 55, 56 КПК України. Апелянт стверджує, що слідчий суддя у своєму рішенні не вказав докази, які підтверджують те, що його заява не являється повідомленням про кримінальне правопорушення, а також те, що працівники ТУ ДБР мали право не вносити відомості до ЄРДР.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 04 серпня 2021 року, мотивуючи тим, що він не був присутнім при оголошенні оскаржуваного рішення, а зміст даної ухвали йому став відомий тільки 14 серпня 2021 року; скасувати ухвалу слідчого судді та зобов'язати ТУ ДБР внести відомості до ЄРДР на підставі його заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
Будучи повідомленим про час та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_6 у судове засідання апеляційного суду не з'явився, однак в апеляційній скарзі просив розгляд такої проводити у його відсутності, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників провадження в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді та приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», усі отримані із заяв і повідомлень, а також виявлені з інших джерел відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення злочину, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч.5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із скаргою щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань за його заявою від 14 липня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення суддями Апеляційного суду Львівської області: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
При цьому, у заяві ОСОБА_6 зазначив, що уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, протягом 24 годин, з моменту отримання його заяви, питання про внесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення не вирішила.
Вподальшому, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 14 липня 2021 року.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя в ухвалі зазначив, що заява ОСОБА_6 не являється повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, в зв'язку з чим не породжує передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язки слідчого, щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 14 липня 2021 року, останній вважає, що суддями Апеляційного суду Львівської області: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366 КК України при винесенні ухвали Апеляційного суду Львівської області від 04 липня 2017 року.
Разом з тим, як вірно зазначив слідчий суддя, за своїм змістом вказана заява ОСОБА_6 зводиться до незгоди із рішеннями та професійною діяльністю суддів.
Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя враховуючи вищенаведене, прийшов до вірного переконання про те, що здійснення органами досудового розслідування слідчих дій в рамках розпочатого досудового розслідування щодо надання оцінки законності судового рішення та витребування пояснень у суддів з приводу ухваленого рішення не узгоджується та прямо протирічить положенням статті 124 Конституції України, оскільки делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Таким чином, виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що уповноважена особа ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, отримавши заяву ОСОБА_6 дотрималася вимог чинного законодавства України, перевірила її та встановила факт відсутності обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, зазначеного заявником.
Тому, враховуючи викладене, на думку апеляційного суду, слідчий суддя прийшов до вірного висновку про те, що невнесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування, після отримання заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, є обґрунтованим.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, а рішення слідчого судді законним та обгрунтованим.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 04 серпня 2021 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою останнього від 14 липня 2021 року, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
поновити заявнику ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 04 серпня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 04 серпня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні скарги представника фермерського господарства ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі його заяви від 14 липня 2021 року - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4