Справа № 263/15051/21
Провадження № 2/263/2948/2021
13 грудня 2021 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Костиць А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі клопотання представника позивача - адвоката Пудак Дмитра Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
В провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Представник позивача - адвокат Пудак Д.В. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. У своїй заяві зазначив, що предметом спору за даним позовом є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . Вартість Ѕ частини квартири на визнання права власності якої заявляє свої права позивач - 386 200 грн. Право власності, згідно договору купівлі-продажу квартири від 29 березня 2013 року, засвідченого нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Горелік К.О. та зареєстровано в реєстрі за №421 - значиться за відповідачем. Оригінали правовстановлюючих документів на квартиру знаходяться у відповідача. До подачі позовної заяви до суду, відповідач відмовився врегулювати спір в мировому порядку. Для забезпечення неупередженого та об'єктивного розгляду справи, для запобігання відчуження спірної квартири, що може унеможливити виконання рішення, позивач просила забезпечити позов шляхом заборони її відчуження.
Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України сторони для розгляду заяви про забезпечення позову не викликались.
Вирішуючи питання щодо указаної заяви, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі, або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Крім того, ч. 3 ст. 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Як роз'яснено у п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.
Зважаючи на те, що предметом спору є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка була придбана у шлюбі, за спільні кошти подружжя, позивачка має право визнання за нею права власності на Ѕ частину спірної квартири. Для забезпечення неупередженого та об'єктивного розгляду справи, для запобігання відчуження спірної квартири, що може унеможливити виконання рішення в разі задоволення позовних вимог, суд прийшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суддя,
Заяву представника позивача - адвоката Пудак Дмитра Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження зазначеної квартири.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її до суду апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Л.Г. Шатілова