Постанова від 07.12.2021 по справі 640/10063/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/10063/21 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів: Ганечко О. М., Василенка Я.М.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" до Державної аудиторської служби України, про визнання протиправною та скасування вимогипредставники сторін, за апеляційною скаргою Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, у якому просило (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):

- визнати неправомірною (протиправною) та скасувати вимогу Державної аудиторської служби України "Про усунення виявлених порушень" № 000500-14/4303-2021 від 07.04.2021.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної аудиторської служби України "Про усунення виявлених порушень" № 000500-14/4303-2021 від 07.04.2021.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані зокрема висновками, викладеними у Акті перевірки Державної аудиторської служби України № 05-21/1 від 04.03.2021 та у висновку на заперечення (зауваження) до Акту № 05-21/1 від 04.03.2021 ревізії фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, оформленому листом № 000500-14/4166-2021 від 02.04.2021. Крім того, вказано, що спірне рішення прийнято без належного дослідження доказів та фактичних обставин справи.

Представники апелянта в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вказавши на його обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.12.2020 по 04.03.2021 Державною аудиторською службою України проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 (за текстом - Ревізія), за результатними якої складено акт № 05-21/1 від 04.03.2021 (скорочено - Акт, Акт ревізії).

Позивач вказує, що отримавши 04.03.2021 Акт, він підписав його із запереченнями (зауваженнями), які 17.03.2021 подав відповідачу листом ПрАТ «Укргідроенерго» № 8/1073 від 17.03.2021, з листами-доповненнями до таких заперечень: № 8-1/1253 від 30.03.2021 та № 8-1/1285 від 01.04.2021.

На адресу Товариства від ДАС України надійшов Висновок на заперечення (зауваження) до Акту № 05-21/1 від 04.03.2021 ревізії фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 (альтернативно - Висновок), оформлений листом № 000500-14/4166-2021 від 02.04.2021 (за вх. № 6-3149 від 06.04.2021).

12.04.2021 до Товариства надійшла Вимога Держаудитслужби «Про усунення виявлених порушень» № 000500-14/4303-2021 від 07.04.2021 (нижче - Вимога, Спірне рішення, Оскаржуване рішення), в якій зазначено про встановлення наступних порушень законодавства, які не усунуті станом на день її винесення, а саме:

« 1. ПрАТ «Укргідроенерго» та Міністерство енергетики України не забезпечили додаткову сплату до державного бюджету дивідендів за 2018 рік на суму 2 200 953 600 грн. (60% від чистого прибутку), у розмірах, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 364 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1015, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів бюджетом на зазначену суму.

2. На порушення ст. 34, 31 та 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про публічні закупівлі», п. 4 ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затвердженого наказом Держбуду від 20.01.2004 № 8, та ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, проведено роботи з будівництва Дністровської ГАЕС без проведення обов'язкової експертизи проекту, завищено ПрАТ «Укргідропроект» та Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» обсяги та вартість проектно-вишукувальних та інженерно-геодезичних робіт і будівельних робіт, що призвело втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, а саме:

- проведення зайвих виплат через завищення обсягу та вартості проектних, вишукувальних та інженерно-геодезичних робіт - 428 465 903,63 грн.;

- зайві витрати через завищення вартості обсягів виконаних робіт та устаткування - 260 831 947,8 грн.;

- неподання позову про стягнення штрафних санкцій та безпідставного продовження термінів його виконання призвело до недоотримання коштів - 254 452 928,77 грн.

3. На порушення ст. 884 Цивільного кодексу України, ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 82 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в і будівництві» статті, та ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, ДБН В.2.3-4:2015 «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ» Зміна № 1», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.09.2015 № 234, таблиці 8 ДСТУ Б В.2.7-119:2011 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови», з урахуванням зміни № 1, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.05.2014 № 155, підрядними організаціями (надавачами послуг) завищено вартість виконаних робіт (наданих послуг) для філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» на суму 24 969 272,49 грн., що привело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму (ТОВ «Будівельно-геотехнічна лабораторія» на суму 9 703 329,16 грн., ТОВ «Енергетично дорожне будівництво» - 6 629 805,03 грн., Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» - 4 753 668,19 грн., ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України - 1 303 483,1 грн., Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області - 1002291,45 грн., ТОВ «Променергобудсервіс» - 739 872,47 грн., ТОВ «Гідромехмонтаж» - 652 413,75 грн., ВК «Маяк» - 105 795,38 грн., ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» - 45 203,38 грн., ТОВ «Гідробуд» - 33 410,58 грн.).

4. На порушення вимог наказів філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» від 23.06.2017 № 105, від 27.01.2012 № 203, наказу Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43, філія «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» списала пальне понад норми, встановлені ДП «ДержавтотрансНДІпроект», на суму 124 429,79 грн., та прострочила використання паливних талонів на суму 5 546,26 тис. грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначені суми.

5. На порушення ст. 257, 509, 610 та 611 Цивільного кодексу України філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» не забезпечено проведення претензійно-позовної роботи до Сокирянського РЕМ ПАТ «ЕК «Чернівцобленерго», що призвело до втрати боржника у зобов'язанні на суму 19 568,92 грн. та втрати фінансових (матеріальних) ресурсів.

6. На порушення ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 31 та 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08. 2005 № 668 «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» та п. 2 ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затвердженого наказом Держбуду від 20.01.2004 № 8, без проведення обов'язкової експертизи проекту будівництва об'єкта «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. II черга. Коригування» ПАТ «Укргідропроект», Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд», ТОВ «Гідробуд», ТОВ «Дніпро-СГЕМ», ТОВ «НТК «Енпаселектро» та ТОВ «Пожежна будівельна фірма «Схід» завищено обсяг та вартість ремонтно-будівельних робіт на суму 94 639 353,5 грн.

7. На порушення п. 3.7 Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012, п. 3.1.4, 3.3, 3.4 та 3.5 Вказівок до відомчих ремонтних норм по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм і розцінок на ремонт технологічного устаткування підприємств, підлеглих Міністерству промислової політики України (РЕКНрс), та п. 5.4.8 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293, ТОВ «Антикор-плюс» завищено вартості виконаних та оплачених робіт на об'єкті «Будівельні роботи та поточний ремонт) Лікування бетонних поверхонь оглядової (відм.+48,700) та цементаційних (відм,+63,100,+72,100)» для філії «Дністровська ГЕС» на суму 6968172 грн. через неправомірне застосування розцінок, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

8. На порушення п. 6.4.3 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 29, ТОВ «Пожежна будівельна фірма «Схід» завищено вартість робіт філії «Дністровська ГЕС» на об'єкті «Будівельні роботи та поточний ремонт. Будівля ГЕС» через зайве врахування балонів монтажної піни в кількості 26 шт. на суму 29280 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

9. На порушення п. 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, ТОВ «Антикор-плюс» завищено вартість робіт на об'єкті «Лікування бетонних поверхонь оглядової (відм.+48,700) та цементаційних (відм.+63,100,+72,100) галерей» для філії «Дністровська ГЕС» через завищення кількості машино-годин роботи будівельної техніки на суму 3 704,93 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму. Порушення усунуто на суму 3 087,44 грн.

10. На порушення ст. 526, 629, частини першої ст. 901 Цивільного кодексу України, ст. 173 та 193 Господарського кодексу України, п. 8.1.15 договору від 15.11.2019 № 832С/2019 ТОВ «Сервісний Центр-Львів» включено до актів надання послуг для філії «Дніпровська ГЕС» за договором від 15.11.2019 № 832С/2019 завищену вартість запасних частин, чим завищено вартість наданих послуг за вказаним договором на суму 2 668 743,69 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

11. На порушення п. 3.6.1.6 ДСТУ Б Д.2.3-8:2012 Збірник 8 Електротехнічні установки, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 28.12.2012 № 667 ТОВ «Укртрансзв'язок» в актах виконаних робіт форми № Кб-2в за травень 2019 року № 1 та за червень 2019 року № 2 застосовано розцінку шифр М8-147-1 замість розцінки М8-412-3, чим завищено вартість виконаних для філії «Дніпровська ГЕС» робіт за договором від 03.04.2018 № 137У/2018 на загальну суму 25 141,20 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

12. На порушення ст. 509 та 884 Цивільного кодексу України, п. 9.4-9.8 договору від 19.08.2019 № 557У/2019, філією «Дніпровська ГЕС» не вжито вичерпних заходів щодо вимагання від Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» виконання його обов'язків щодо усунення недоліків у виконаних роботах за вказаним вище договором, що призвело до проведення витрат на ремонт асфальтобетонного покриття автодорожнього переїзду через водозливну греблю господарським способом за власний рахунок на загальну суму 10 339,32 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів філії «Дніпровська ГЕС» на зазначену суму.

13. На порушення ст. 526, 629, частини першої ст. 901 Цивільного кодексу України, ст. 173 та 193 Господарського кодексу України, п. 8.1.15 договору від 15.11.2019 № 832С/2019 ТОВ «Сервісний Центр-Львів» включено до актів надання послуг для філії «Кременчуцька ГЕС» завищену вартість запасних частин, чим завищено вартість наданих послуг на суму 1 581 061,98 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

14. На порушення п. 3.6.1.6 ДСТУ Б Д. 2.3-8:2012 Збірника 8 Електротехнічні установки, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 28.12.2012 № 667, ТОВ «Укртрансзв'язок» застосовано завищені одиничні розцінки, що призвело до завищення вартості робіт для філії «Кременчуцька ГЕС» на суму 62 059,2 грн. та втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

15. На порушення п. 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405, п. 3.1.7 технічної частини Збірника 1 «Земляні роботи» ДСТУ Б Д. 2.2-1:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи», затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 28.12.2012 № 667, та п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, п. 2.6 та таблиці Г ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми. Вказівки до застосування», затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 28.12.2012 № 667 (зі змінами, внесеними наказом від 25.04.2013 №172), виконавцями робіт завищено одиничні розцінки, що призвело до завищення вартості виконаних робіт для філії «Кременчуцька ГЕС» на суму 198 368,40 грн. та втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на цю ж суму (усунуто частково на суму 15 545 грн.), а саме:

ТОВ «Пожежна будівельна фірма «Схід» при виконанні робіт на об'єктах: «Пожежогасіння. Зовнішні мережі пожежогасіння філії «Кременчуцька ГЕС - 29 874 грн. (усунуто частково на суму 15 545 грн.) та «Напірний каналізаційний колектор (від КНС в будівлі ГЕС до приймального колодязя самопливної мережі по вул. Єгорова) - 24 020,4 грн.;

ТОВ «МПП «ЛЕОНА» при виконанні робіт на «Зовнішні мережі господарсько- питного водопостачання. Обігрів зовнішнього господарсько-питного водопроводу» ТОВ «МПП «Леона» на суму 144 474 грн.;

ТОВ «МПП «Леона» при виконанні робіт на об'єкті «Зовнішні мережі господарсько-питного водопостачання. Обігрів зовнішнього господарсько-питного водопроводу філії «Кременчуцька ГЕС» зайво включено товарно-матеріальних цінностей, які фактично не змонтовані, чим порушено п. 6.4.4.1 ДСТУ БД. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, що призвело до завищення вартості виконаних робіт втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на суму 8 622 грн. Порушення усунуто у повному обсязі.

16. Філія «Середньодніпровська ГЕС» провела зайву виплату коштів підрядним організаціям на суму 118 021,76 грн. (ТОВ «МК-МОНТАЖ» - 3 484,16 грн., ТОВ «Укртрансзв'язок» - 114 537,60 грн.) через завищення обсягів та вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за рахунок включення до актів виконаних робіт витрат на транспортні послуги, які не підтверджено документально, завищених цін на матеріальні ресурси, невірного застосування ресурсних елементних кошторисних норм при визначенні вартості робіт, чим порушено п. 4.1, 4.2 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-1:2013 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначені суми.

17. На порушення п. 1.6 та 2.1 Договорів на виконання робіт від 14.07.2017 № БК-170/2017 та від 05.08.2019 №514-0/2019, п. 5 Додатка Ж «Визначення кошторисної вартості проєктно-вишукувальних робіт» Правил визначення вартості проєктно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 № 374, Державним підприємством «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України проведено розрахунки вартості робіт з археологічних досліджень без врахування коефіцієнту 0,58, як передбачено вимогами Тимчасового збірника цін на науково-проектні роботи по нерухомим пам'ятникам історії та культури Української РСР (ТЗЦНПР-91), затвердженого наказом Держбуду УРСР від 24.06.91 №75, чим завищено вартість робіт для філії «Канівська ГЕС» з археологічних досліджень на суму 4 193 314,02 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

18. На порушення п. 1.4 договорів на виконання робіт (підряду) від 12.10.2017 № 11/17, від 06.03.2020 № 3/20 та від 07.09.2020 № 6/20, п. 4.7 та 6.4.4.1 Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293, абзацу другого пункту 6.2.1.3, пунктів 6.2.2 та 6.3.3 Настанови щодо визначення прямих витрат ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405, п. 3.2.1.19 Ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи. Благоустрій (Збірник 18) ДСТУ Б Д.2.4-18:2014, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.05.2014 № 128, п. 4.2 Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 № 668, п. 5.3 ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт», затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 25.08.1998 № 185, ТОВ «Дніпробудком» завищено вартість виконаних робіт для філії «Канівська ГЕС» на суму 362 588,57 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

Крім того, встановлено неефективне використання філією «Канівська ГЕС» коштів, до якого призвело завищення ТОВ «Дніпробудком» вартості матеріалів на суму 2 693 882,59 грн. ПрАТ «Укргідроенерго» листом від 01.04.2021 № 8-1/1285 поінформовано про складання довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2021 року, згідно з якою знято вартість виконання робіт на суму 2 693 883,59 тис. грн. за договором від 07.09.2020 № 6/20, а також про зобов'язання ТОВ «Дніпробудком» повернути зазначені кошти.

19. На порушення п. 1.1. договору на виконання робіт (підряду) від 27.06.2019 № 354У/2019, п. 6.2.1.5 Настанови щодо визначення прямих витрат ДСТУ-Н Б Д.1.1- 2:2013, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405, Консорціумом «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» завищено вартість виконаних робіт для філії «Канівська ГЕС» на суму 42584,68 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

20. На порушення вимог п. 6.4.4, 6.4.7 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» в актах виконаних робіт для філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» завищено вартість виконаних робіт на суму 7 535 951,65 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

21. Філія «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» на порушення ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» та п. 2.6 розділу 2 Колективного договору на 2019-2021 роки працівникам ПрАТ «Укргідроенерго» безпідставно надано пільг зі здешевлення тимчасового проживання на базі відпочинку «Гористе», чим недоотримано доходів на суму 849 513 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

22. На порушення вимог п. 6.4.4, 6.4.7 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, ПрАТ «Банкомзв'язок» в актах виконаних робіт для філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» завищено вартість виконаних робіт, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на суму 27 903,23 грн.

23. Обстеженням виконаних ТОВ «Експрес-промбудсервіс» робіт для філії «Каховська ГЕС імені П.С. Непорожнього» встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами та обсягами, внесеними в акти приймання будівельних робіт форми КБ-2в, що є порушення п. 6.4.4.1 та п. 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, призвело до збільшення вартості виконаних робіт на суму 49 315,2 грн. Порушення усунуто на суму 3 040,8 грн.

24. На порушення ч. 1, 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, занижено в обліку філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» дебіторську заборгованість на суму 24 162,66 грн.

25. На порушення п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» філія «Середньодніпровська ГЕС» не відобразила в обліку вартість одного аварійноремонтного затвору та 6 верхніх (старих) секцій затворів на суму 3 150 629,95 грн., які були виведені із експлуатації, через що недоотримано інших доходів на вказану суму.

26. На порушення п. 3.2. та 4.2. договорів від 03.07.2017 № 6/17, від 03.07.2017 № 8/17 та від 01.08.2017 № 15/17 філія «Дністровська ГЕС» недоотримала інших операційних доходів від операційної оренди активів (витрат зі сплати земельного податку) на суму 13 306,83 грн. через неперерахування фізичними особами платежів у строки та у розмірах згідно з умовами зазначених договорів.

27. На порушення п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1996 № 1024 «Про порядок індексації вартості об'єктів житлового фонду» філією «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» не проведено індексацію житлового фонду, через що занижено вартість основних засобів на суму 4531728 грн.

Крім того, ревізією виявлено порушень вимог законодавства у сфері закупівель при проведені ПрАТ «Укргідроенерго» процедур закупівель очікуваною вартістю 3352872552,91 грн. проведені ПрАТ «Укргідроенерго» на порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922), за результатами проведення яких укладено 8 господарських договорів на загальну суму 3331582858,43 грн., зокрема:

5 процедур публічних закупівель (відкриті торги) загальною очікуваною вартістю 332 859 517,02 грн. проведені ПрАТ «Укргідроенерго» на порушення вимог ст. 30 Закону № 922, а саме: тендерні пропозиції учасників-переможців не відповідали тендерній документації та кваліфікаційним критеріям, визначеним у тендерній документації Замовника, та мали бути відхилені. За результатами проведення зазначених процедур закупівель між ПрАТ «Укргідроенерго» з учасниками-переможцями укладено 8 господарських договорів на загальну суму 316 992 516,25 грн.;

2 процедури публічних закупівель (відкриті торги) загальною очікуваною вартістю 54 433 310,89 грн. опроведені ПрАТ «Укргідроенерго» на порушення вимог ст. 30 та 31 Закону № 922, а саме: тендерні пропозиції учасників не відповідали тендерній документації та кваліфікаційним критеріям, визначеним у тендерній документації Замовника, та мали бути відхилені, а торги відмінені у зв'язку із відхиленням всіх тендерних пропозицій. За результатами проведення зазначених процедур закупівель між ПрАТ «Укргідроенерго» з учасниками-переможцями укладено 2 господарських договори на загальну суму 53 627 849,18 грн.;

1 переговорна процедури закупівлі загальною очікуваною вартістю 2 965 579 725 грн. проведені ПрАТ «Укргідроенерго» без наявності підстав (умов) застосування цих процедур, визначених вимогами ст. 35 Закону № 922. За результатами проведення зазначених переговорних процедур закупівель між ПрАТ «Укргідроенерго» та Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» укладено 1 договір на загальну суму 2 960 962 493 грн.

Згідно Вимоги Держаудитслужба вимагає:

1. Розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників ПрАТ «Укргідроенерго» та його філій, відповідальних за допущені порушення.

2. Забезпечити надання пропозицій з розподілу прибутку Вищому органу Товариства щодо додаткової сплати до державного бюджету дивідендів за 2018 рік на суму 2 200 953 600 грн. (60% від чистого прибутку), у розмірах, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 364, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 р. № 1015.

3. Забезпечити відшкодування ПрАТ «Укргідропроект» та Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» на користь філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» зайвих виплат на суми 428 465 903,63 грн., 260 831 947,8 грн. та 254 452 928,77 грн., здійснених через завищення обсягів та вартості проєктно-вишукувальних та інженерно-геодезичних робіт і будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

4. Забезпечити відшкодування зайвих виплат ТОВ «Будівельно-геотехнічна лабораторія» на суму 9 703 329,16 грн., ТОВ «Енергетично дорожнє будівництво» - 6 629 805,03 грн., Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» - 4 753 668,19 грн., ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України - 1 303 483,1 грн., Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області - 1 002 291,45 грн., ТОВ «Променергобудсервіс» - 739 872,47 грн., ТОВ «Гідромехмонтаж» - 652 413,75 грн., ВК «Маяк» - 105 795,38 грн., ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» - 45 203,38 грн., ТОВ «Гідробуд» - 33 410,58 грн. на користь філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС», здійснених через завищення обсягів та вартості проєктно-вишукувальних та інженерно-геодезичних робіт і будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

5. Забезпечити відшкодування філією «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» вартості пального, списаного понад норми, на суму 124 429,79 грн. та вартість прострочених паливних талонів на суму 5 546,26 грн., зокрема відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

6. Забезпечити відшкодування філією «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» понесені втрати боржника - Сокирянський РЕМ ПАТ «ЕК «Чернівцобленерго» у зобов'язанні на суму 19 568,92 грн., зокрема відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

7. Забезпечити відшкодування ПАТ «Укргідропроект», Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд», ТОВ «Гідробуд», ТОВ «Дніпро-СГЕМ», ТОВ «НТК «Енпаселектро» та ТОВ «Пожежна будівельна фірма «Схід» на користь філії «Дністровська ГЕС» зайвих виплат на суму 94 639 353,5 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

8. Забезпечити відшкодування ТОВ «Антикор-плюс» на користь філії «Дністровська ГЕС» зайвих виплат на суму 6 968 172 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

9. Забезпечити відшкодування ТОВ «Пожежна будівельна фірма «Схід» на користь філії «Дністровська ГЕС» зайвих виплат на суму 29 280 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

10. Забезпечити відшкодування ТОВ «Антикор-плюс» на користь філії «Дністровська ГЕС» зайвих виплат на суму 617,49 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

11. Забезпечити відшкодування ТОВ «Сервісний Центр-Львів» на користь філії «Дніпровська ГЕС» зайвих виплат на суму 2 668 743,69 грн., здійснених через завищення вартості наданих послуг, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

12. Забезпечити відшкодування ТОВ «Укртрансзв'язок» на користь філії «Дніпровська ГЕС» зайвих виплат на суму 25 141,20 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

13. Забезпечити відшкодування Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» на користь філії «Дніпровська ГЕС» зайвих виплат на суму 10 339,32 грн., здійснених через невжиття заходів щодо вимагання від Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» виконання його обов'язків щодо усунення недоліків у виконаних роботах, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

14. Забезпечити відшкодування ТОВ «Сервісний Центр-Львів» на користь філії «Кременчуцька ГЕС» зайвих виплат на суму 1 581 061,98 грн., здійснених через завищення вартості наданих послуг, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

15. Забезпечити відшкодування ТОВ «Укртрансзв'язок» на користь філії «Кременчуцька ГЕС» зайвих виплат на суму 62 059,2 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

16. Забезпечити відшкодування ТОВ «Пожежна будівельна фірма «Схід» та ТОВ «МПП «ЛЕОНА» на користь філії «Кременчуцька ГЕС» зайвих виплат на суми 38 349,4 грн. та 144 474 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

17. Забезпечити відшкодування ТОВ «МК-МОНТАЖ» та ТОВ «Укртрансзв'язок» на користь філії «Середньодніпровська ГЕС» зайвих виплат на суми 3 484,16 грн. та 114 537,60 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

18. Забезпечити відшкодування Державним підприємством «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України на користь філії «Канівська ГЕС» зайвих виплат на суму 4 193 314,02 грн., здійснених через завищення вартості робіт з археологічних досліджень, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

19. Забезпечити відшкодування ТОВ «Дніпробудком» на користь філії «Канівська ГЕС» зайвих виплат на суму 362 588,57 грн., здійснених через завищення виконаних ремонтно-будівельних робіт, та матеріалів на суму 2 693 882,59 грн., зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

20. Забезпечити відшкодування Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» на користь філії «Канівська ГЕС» зайвих виплат на суму 42 584,68 грн., здійснених через завищення вартості робіт з археологічних досліджень, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

21. Забезпечити відшкодування Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» на користь філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» зайвих виплат на суму 7 535 951,65 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

22. Забезпечити відшкодування працівниками ПрАТ «Укргідроенерго» на користь філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» зайвих витрат на суму 849 513 грн., здійснених через безпідставно надані пільги зі здешевлення тимчасового проживання на базі відпочинку «Гористе», зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

23. Забезпечити відшкодування ПрАТ «Банкомзв'язок» на користь філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» зайвих виплат на суму 27 903,23 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

24. Забезпечити відшкодування ТОВ «Експрес-промбудсервіс» на користь філії «Каховська ГЕС імені П.С. Непорожнього» зайвих виплат на суму 46 274,4 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

25. Забезпечити відображення в обліку філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» занижену дебіторську заборгованість на суму 24 162,66 грн.

26. Забезпечити відображення в обліку філії «Середньодніпровська ГЕС» вартість одного аварійноремонтного затвору та 6 верхніх (старих) секцій затворів на суму 3 150 629,95 грн., які були виведені із експлуатації, на нарахувати інші доходи на зазначену суму.

27. Забезпечити стягнення з фізичних осіб коштів на користь філії «Дністровська ГЕС» на суму 9 387,46 грн. та - 3 500,61 грн. витрат зі сплати земельного податку, зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

28. Забезпечити проведення філією «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» індексацію житлового фонду на суму 4 531 728 грн.

29. Забезпечити недопущення надалі порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі».

Незгода позивача із Вимогою обумовила звернення останнього з даним позовом до суду, мотивуючи який ПрАТ "Укргідроенерго" наголошує на протиправності Вимоги, позаяк висновки щодо порушення законодавства, про які зазначено у Акті та Вимозі, нормативно непідтверджені, є безпідставними, а з огляду на допущені відповідачем порушення під час проведення Ревізії, результати такої взагалі є недійсними.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції зазначив, що виходячи з нормативних приписів та фактичних обставин справи, враховуючи істотні процедурні порушення під час призначення і проведення ДАС України перевірки Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", можливо дійти висновку щодо протиправності спірної вимоги, а відповідно неможливості настання будь-яких правових наслідків перевірки. Відтак, на переконання суду попередньої інстанції, прийняття спірного рішення відбулося не у відповідності до приписів п.п. 1, 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що вказує на його невмотивованість та є підставою для скасування такого рішення.

Аналізуючи обставини справи, доводи апеляційної скарги та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення, з огляду на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (альтернативно - Закон), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Законом України «Про управління об'єктами державної власності», «Порядком формування та реалізації дивідендної політики держави», постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 364 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави», «Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 550, «Порядком планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю», затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2001 року № 955, «Порядком взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України», завт. Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України,

Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 року № 346/1025/685/53, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

За ст. 1 Закону, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

В силу ст. 2 Закону, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4 Закону, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Правове регулювання проведення ревізій органами державного фінансового контролю визначено в ст. 11 Закону, за якою плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.

Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.

В ст. 11 Закону також визначено, що позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

2) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державного фінансового контролю під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;

3) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;

5) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, органів доходів і зборів, Національної поліції, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю;

6) у разі, коли вищестоящий орган державного фінансового контролю в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державного фінансового контролю, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державного фінансового контролю лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державного фінансового контролю, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку:

1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державного фінансового контролю, скріпленого печаткою органу державного фінансового контролю;

2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб'єктів господарської діяльності, не віднесених цим Законом до підконтрольних установ, - також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною чотирнадцятою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю до проведення ревізії.

Проведення ревізій органами державного фінансового контролю не повинно порушувати нормального режиму роботи підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності.

Зважаючи на встановлення порядку проведення органом державного фінансового контролю інспектування Кабінетом Міністрів України, варто відзначити, що «Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами» визначається процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

В силу приписів цього Порядку, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Склад, кількість посадових осіб органу державного фінансового контролю та строки проведення ревізії визначаються органом державного фінансового контролю з урахуванням обсягу передбачених програмою ревізії питань та в межах визначеної її тривалості (30 робочих днів для планової та 15 - для позапланової).

Строк проведення ревізії в межах визначеної Законом тривалості продовжується за рішенням керівника органу державного фінансового контролю, а понад визначену Законом тривалість - за рішенням суду на строк, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 - для позапланової виїзної ревізії.

У разі продовження строку планової або позапланової виїзної ревізії в межах визначеної Законом тривалості посадові особи органу державного фінансового контролю та залучені спеціалісти зобов'язані пред'явити керівнику об'єкта контролю чи його заступнику направлення з продовженим строком проведення ревізії.

Якщо строк планової виїзної ревізії чи строк позапланової виїзної ревізії, яка проводиться за рішенням суду, продовжений понад визначену Законом тривалість, посадові особи органу державного фінансового контролю зобов'язані пред'явити керівнику об'єкта контролю також копію відповідного рішення суду.

Тобто, відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, проводяться планові виїзні ревізії.

Право на проведення планової виїзної ревізії надається органу державного фінансового контролю за факту повідомлення підконтрольної установи про проведення ревізії не пізніше ніж за десять днів із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.

При цьому, лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів, можливим є подовження термінів проведення планової виїзної ревізії, тривалість якої визначена в межах 30 робочих днів. У такому випадку посадові особи органу державного фінансового контролю зобов'язані пред'явити керівнику об'єкта контролю копію відповідного рішення суду.

Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» також передбачає обставин, за наявності яких проводиться позапланова виїзна ревізія, і зокрема, у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від органів прокуратури, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю.

В силу положень «Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами» ревізія проводиться шляхом:

документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи органу державного фінансового контролю керівник об'єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об'єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об'єкта чи його заступником;

фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів органу державного фінансового контролю або інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівників об'єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб органу державного фінансового контролю та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавців робіт.

Документальна і фактична перевірки проводяться щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів. Фактична перевірка здійснюється станом на дату її проведення незалежно від періоду, що підлягає ревізії. Для підтвердження результатів фактичної перевірки та фактів, що стосуються періоду, який підлягає ревізії, посадові особи органу державного фінансового контролю можуть перевіряти документи об'єкта контролю і за інші періоди фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю.

У разі виявлення порушень законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, посадові особи органу державного фінансового контролю повинні вимагати від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень, письмові пояснення.

Планова виїзна ревізія може бути зупинена у разі необхідності проведення зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії, термінового виконання інших завдань відповідно до повноважень, передбачених Законом, а також у разі обґрунтованого звернення об'єкта контролю за погодженням з керівником органу державного фінансового контролю. При цьому ревізія повинна бути закінчена протягом 60 робочих днів.

Рішення про зупинення та поновлення планової виїзної ревізії приймає керівник органу державного фінансового контролю за письмовим поданням посадової особи органу державного фінансового контролю, що проводить ревізію.

У разі зупинення ревізії на строк понад 3 робочих дні орган державного фінансового контролю надсилає об'єкту контролю та органу, який ініціював проведення ревізії, письмове повідомлення про дату зупинення ревізії.

Поновлення проведення ревізії можливе одразу після повідомлення про це об'єкта контролю. Повідомлення здійснюється одним із способів, визначених у пункті 39 цього Порядку.

Строк, на який зупинено ревізію, не включається до тривалості її проведення.

Відповідно, в межах 60 робочих днів має бути закінчена планова виїзна ревізія у випадку її зупинення та поновлення. При цьому строк, на який зупинено ревізію, не включається до тривалості її проведення.

Паралельно з цим, на посадових осіб органу державного фінансового контролю у разі виявлення порушень законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, покладається обов'язок вимагати від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень, письмові пояснення.

Також цим Порядком врегульоване питання особливостей проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу.

Так, за зверненням правоохоронного органу органи державного фінансового контролю в межах своєї компетенції проводять планові та позапланові виїзні ревізії за місцезнаходженням об'єкта контролю.

У разі ненадання правоохоронним органом рішення суду про проведення позапланової виїзної ревізії, але за наявності у зверненні правоохоронного органу фактів, що свідчать про порушення вимог законів, контроль за дотриманням яких віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, можливе включення ревізії об'єкта контролю до плану проведення заходів державного фінансового контролю на наступний плановий період за умови, що така установа не ревізувалася органами державного фінансового контролю у плановому порядку протягом поточного календарного року.

При цьому, дане нормативне положення відображено також у «Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України», спрямованого на забезпечення ефективної взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби (далі - органи ДКРС) та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України (далі - правоохоронні органи) з питань розгляду звернень правоохоронних органів, призначення, організації та проведення ревізій за ними, передачі їм матеріалів ревізій за власною ініціативою органів ДКРС, зворотного інформування про результати розгляду переданих матеріалів, виділення спеціалістів органів ДКРС, інших питань, що мають місце при виконанні органами ДКРС та правоохоронними органами покладених на них завдань, за п. 2.6. якого у разі ненадання правоохоронним органом рішення суду про дозвіл органу ДКРС на проведення позапланової виїзної ревізії та при відсутності в зверненні правоохоронного органу фактів, що свідчать про порушення законів, контроль за додержанням яких віднесено Законом до компетенції органів ДКРС, можливе включення ревізії на об'єкті контролю - підконтрольній установі до плану роботи органу ДКРС на наступний плановий період, за умови, що така установа не ревізувалася органами ДКРС у плановому порядку протягом поточного календарного року. Ревізії за такими зверненнями можуть включатися в плани роботи органу ДКРС в порядку черговості їх надходження та в залежності від важливості порушених питань.

Звернення правоохоронного органу розглядається органом державного фінансового контролю, якщо воно підписане керівником правоохоронного органу чи його заступником і містить: повну назву об'єкта контролю, дані про його місцезнаходження, організаційно-правову форму; інформацію про належність об'єкта контролю до підконтрольних установ; обґрунтування необхідності проведення ревізії; перелік питань, на які відповідно до компетенції органів державного фінансового контролю необхідно дати відповідь; зазначення періоду проведення ревізії об'єкта контролю.

Якщо зазначені дані викладені в рішенні суду про надання дозволу на проведення ревізії, допускається їх відсутність у зверненні правоохоронного органу, до якого додається таке рішення.

Рішення щодо включення ревізії об'єкта контролю за зверненням правоохоронного органу до плану проведення заходів державного фінансового контролю приймається керівником органу державного фінансового контролю.

Звернення правоохоронного органу, що не відповідає вимогам, визначеним у цьому Порядку, та/або не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, підлягає поверненню протягом 10 робочих днів правоохоронному органу для уточнення.

Для проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу складається відповідно до компетенції органу державного фінансового контролю на підставі питань, що містяться у зверненні, постанові слідчого або прокурора, рішенні суду, програма ревізії, яка письмово погоджується з правоохоронним органом.

Отже, органи державного фінансового контролю в межах своєї компетенції вправі, за зверненням правоохоронного органу, проводити виїзні ревізії за місцезнаходженням об'єкта контролю.

В той же час, за відсутності надання правоохоронним органом рішення суду про проведення позапланової виїзної ревізії, можливим є включення ревізії об'єкта контролю саме до плану проведення заходів державного фінансового контролю на наступний плановий період за умови наявності у зверненні правоохоронного органу фактів, що свідчать про порушення вимог законів, контроль за дотриманням яких віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, та за умови, що така установа не ревізувалася органами державного фінансового контролю у плановому порядку протягом поточного календарного року.

Також згідно «Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами» результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу державного фінансового контролю, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Акт ревізії містить:

- вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб органу державного фінансового контролю та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії;

- констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

За результатами проведення ревізії з окремих питань програми посадовими особами органу державного фінансового контролю та залученими спеціалістами, що проводили ревізію в складі групи, можуть за рішенням керівника групи складатися довідки, які підписуються відповідною посадовою особою органу державного фінансового контролю чи спеціалістом та працівниками об'єкта контролю, що є відповідальні з цих питань. Довідки складаються в одному примірнику, видаються керівнику групи для прийняття рішення щодо включення до акта ревізії викладених в них фактів та долучаються до матеріалів ревізії. На вимогу об'єкта контролю йому можуть бути видані копії довідок.

Акт ревізії підписується посадовою особою органу державного фінансового контролю та керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі - головний бухгалтер), а також за необхідності іншими працівниками об'єкта.

У разі проведення посадовими особами органу державного фінансового контролю і залученими спеціалістами ревізії в складі групи акт ревізії підписується керівником групи.

Потреба в ознайомленні з актом ревізії та його підписанні іншими працівниками об'єкта контролю, зокрема колишніми керівником і головним бухгалтером, що є відповідальні за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягає ревізії, визначається посадовою особою органу державного фінансового контролю самостійно.

Акт ревізії централізованої бухгалтерії, яка обслуговує декілька бюджетних установ, підписується посадовою особою органу державного фінансового контролю, керівником та головним бухгалтером органу, при якому утворена централізована бухгалтерія. Із змістом акта ревізії централізованої бухгалтерії ознайомлюються керівники бюджетних установ, що обслуговуються відповідною централізованою бухгалтерією та щодо діяльності яких ревізією виявлено порушення.

Акт ревізії складається у трьох примірниках: перший - для органу державного фінансового контролю, другий - для об'єкта контролю, третій - для передачі правоохоронним органам у випадках, передбачених цим Порядком та законодавством.

Для унеможливлення підробки примірники акта візуються посадовою особою органу державного фінансового контролю на кожній сторінці із зазначенням на останній сторінці загальної кількості сторінок.

Третій примірник акта ревізії до передачі правоохоронному органу зберігається у матеріалах ревізії. На звернення правоохоронного органу про видачу акта ревізії у разі, коли третій примірник вже надіслано іншому правоохоронному органу, орган державного фінансового контролю повідомляє про його назву, реквізити супровідного листа та видає завірену копію акта ревізії.

Після складення акта ревізії посадова особа органу державного фінансового контролю підписує всі його примірники та забезпечує реєстрацію в журналі реєстрації актів ревізій, форма якого визначається Держаудитслужбою.

Перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об'єкту контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення ревізії одним із таких способів:

а) особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру об'єкта контролю;

б) через канцелярію (підрозділ з питань діловодства) з відміткою на примірнику акта органу державного фінансового контролю про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденції об'єкта контролю та підписом працівника канцелярії (загального відділу), який здійснив реєстрацію;

в) рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням. При цьому на примірнику акта, що залишається в органі державного фінансового контролю, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів ревізії.

Керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об'єкта контролю зобов'язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

Підписані примірники акта ревізії об'єкт контролю зобов'язаний повернути органу державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 3 робочих дні після отримання. У разі ненадходження до органу державного фінансового контролю підписаних примірників акта ревізії протягом зазначеного строку посадові особи органу державного фінансового контролю засвідчують це актом про відмову від підпису, що складається у трьох примірниках, один з яких видається об'єкту контролю способом, визначеним у пункті 39 цього Порядку.

Після складення акта про відмову від підпису орган державного фінансового контролю має право здійснити належні заходи щодо реалізації результатів ревізії з обов'язковим інформуванням про факт відмови від підписання акта ревізії органу управління об'єкта контролю і за необхідності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У разі неповернення об'єктом контролю першого і третього примірників акта ревізії орган державного фінансового контролю у передбачених цим Порядком та законодавством випадках подає правоохоронним органам акт про відмову від підпису, належним чином завірену копію другого примірника акта ревізії та долучає оригінал цього примірника до матеріалів ревізії.

Після надходження підписаних керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю першого і третього примірників акта ревізії орган державного фінансового контролю не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання видає об'єкту контролю другий примірник акта ревізії.

У разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган державного фінансового контролю має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник органу державного фінансового контролю.

Орган державного фінансового контролю аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

З метою уточнення викладених у запереченнях (зауваженнях) фактів посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від об'єкта контролю необхідні для перевірки документи та додаткові пояснення.

Порядком планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю установлюється механізм складання і затвердження планів проведення заходів державного фінансового контролю органів державного фінансового контролю.

Згідно до цього Порядку, проведення державного фінансового аудиту та інспектування здійснюється відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, які складаються на плановий період, яким є кожний квартал.

Плани проведення заходів державного фінансового контролю включають питання, вирішення яких належить до компетенції органів державного фінансового контролю.

Строки підготовки та порядок затвердження планів проведення заходів державного фінансового контролю визначаються Держаудитслужбою.

Внесення змін до планів проведення заходів державного фінансового контролю проводиться у порядку їх затвердження.

Звернення, пропозиції, ініціативи, передбачені у підпунктах "б", "в", "ґ" пункту 7 цього Порядку, що надійшли після затвердження плану заходів державного фінансового контролю, можуть з урахуванням пункту 71 цього Порядку бути враховані під час складання плану заходів державного фінансового контролю на наступні планові періоди.

За такого, у разі надходження до органу державного фінансового контролю звернення/доручення правоохоронного органу щодо проведення ревізії після затвердження плану заходів державного фінансового контролю, такі звернення можуть бути враховані під час складання плану заходів державного фінансового контролю на наступні планові періоди.

В аспекті прийнятого відповідачем Спірного рішення, слід відмітити, що частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже для встановлення обставин протиправності оспорюваного рішення, необхідним є перевірка судом цього рішення на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

21.09.2020 головою Державної аудиторської служби України - Плісом Г. видано наказ № 265 про затвердження «Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2020 року», яким затверджено: План проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2020 року (в частині державних фінансових аудитів); План проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2020 року (в частині державних фінансових аудитів); План проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2020 року (в частині інспектувань).

Згідно вказаного плану, ПрАТ «Укргідроенерго» не включено до проведення заходів державного фінансового контролю.

16.11.2020 Київською міською прокуратурою направлено на адресу Державної аудиторської служби України лист № 09/5-1512вих-20 «Щодо ревізії ПрАТ "Укргідроенерго", за змістом якого:

«Київською міською прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020100000000171 від 04.05.2020 від 04.05.2020 за фактом розкрадання державних коштів службовими особами ПрАТ «Укргідроенерго» спільно з представниками комерційних структур Консорціум НВО «Укргідроенергобуд» та ТОВ «Союз Транс Лайн-1» під час виконання будівельно-монтажних робіт на Дністровській ГЕС, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Встановлено, що між ПрАТ «Укргідроенерго», в особі Генерального директора Сироти І.Г., та Консорціумом «НВО «Укргідроенерго», в особі генерального директора, укладено договори генпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт на Дністровській ГАЕС від 17.05.2017 №01/2017-К загальною сумою 3.8 млрд. грн. та договір №01/2017-К від 17.05.2017 загальною сумою 2.4 млрд. грн. У подальшому, з метою привласнення бюджетних коштів, Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» до виконання субпідрядних робіт залучено ТОВ «Союз Транс Лайн-1» (нова назва ТОВ «МЛК ТРЕЙД ПЛЮС» код ЄДРПОУ 37347893), договір від 25.08.2016 №2-01/2016) та перераховано на його рахунки за період 2016-2019 грошові кошти у сумі понад 600 млн грн. В подальшому до протиправної схеми були залучені підприємства з ознаками фіктивності та перераховано на їх рахунки понад 300 млн. грн., а саме: ТОВ «Технобудтранс» (код ЄДРПОУ 41120549), ТОВ «Будтехдизайн» (код ЄДРПОУ 41162746), ТОВ «Акваторг ЮА» (код ЄДРПОУ 42128376), ТОВ «Рейзорблюз» (код ЄДРПОУ 41018522), ТОВ «ФарелСтудіо» (нова назва ТревентаФемелі) (код ЄДРПОУ 41099109), ТОВ «ВелумКомпані» (код ЄДРПОУ 41370897), ТОВ «Гуфрастрой» (код ЄДРПОУ 41289293), ТОВ «Каванбудінг» (код ЄДРПОУ 41140303), ТОВ «ДелораБудстрой» (нова назва СтесонКомпані) (код ЄДРПОУ 41224498), ТОВ «ОлвісКомпані» (код ЄДРПОУ 41254386), ТОВ «Есортсмент Груп (нова назва - Хінвейс-Груп) (код ЄДРПОУ 41056091), ТОВ «Інвестиційна компанія «Редінвест» (код ЄДРПОУ 41289314), ТОВ «Укркрогер» (код ЄДРПОУ 41140586), ТОВ «Сікорс» (нова назва ТОВ «Паперс Кліпс") код ЄДРПОУ41069577, ТОВ «Мелфорт» (код ЄДРПОУ 41378571), ТОВ «Ексленд» (код ЄДРПОУ 41444785), ТОВ «Кампіно» (код ЄДРПОУ 41379989), ТОВ «Фатинд» (нова назва - Телпрофіт) (код ЄДРПОУ 41224629), ТОВ «Спиринг ЛТД» (код ЄДРПОУ 41225088), ТОВ «Степсилс» (код ЄДРПОУ 40870717), ТОВ «Лендфірст» (код ЄДРПОУ 41135602), ТОВ «Рекатос» (код ЄДРПОУ 41350624), ТОВ «Майнукрпро» (код ЄДРПОУ 41201617), ТОВ «МотоЛімітед» (код ЄДРПОУ 41201465), ТОВ «Капіталінвест ЛТД» (код ЄДРПОУ 41265974), ТОВ «Старбол-Інвест» (код ЄДРПОУ 41286931), ТОВ «Уптон» (код ЄДРПОУ 41360082), ТОВ «БК «Олерекс» (код ЄДРПОУ 41284358), ТОВ «Кратонд» (код ЄДРПОУ 41381596), ТОВ «Сіті Буд Інвест» (код ЄДРПОУ 41075067), ТОВ «Етернан» (код ЄДРПОУ 41179723), ТОВ «Превена» (нова назва - Рейгерс Груп) (код ЄДРПОУ 41016970), ТОВ «Фланер» (код ЄДРПОУ 41224608), ТОВ «Інвестиційна компанія «Авак» (код ЄДРПОУ 41288843), ТОВ «Роял-Трейдінвест» (код ЄДРПОУ 41290754), ТОВ «ТрейденФортгруп» (код ЄДРПОУ 41051727), ТОВ «Альдарекс» (код ЄДРПОУ 4101449), ТОВ «НІНГБО» (код ЄДРПОУ 40881493), вищезазначені підприємства завищували обсяги, об'єми та вартість робіт, порушували ДБН.

В подальшому, після проведення з ними фінансово-розрахункових операцій, вказані суб'єкти припиняли фактичне ведення господарської діяльності.

Враховуючи викладене, на підставі «Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України» № 346/1025/685/53 від 19.10.2006, Постанови КМУ від 03.02.2016 № 43 «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України», з метою виконання завдань кримінального провадження, керуючись ст. 2, ст. 91, ст. 93 КПК України, прошу розглянути питання про включення ревізії ПрАТ «Укргідроенерго» до плану перевірок з метою підтвердження або спростування вказаної вище інформації, за результатами якої надіслати на адресу Київської міської прокуратури відповідний акт».

Таким чином, Київською міською прокуратурою у листі № 09/5-1512вих-20 від 16.11.2020 порушується перед ДАС України розгляд питання включення ревізії ПрАТ «Укргідроенерго» до плану перевірок вже після затвердження Держаудитслужбою плану заходів державного фінансового контролю за наказом № 265 від 21.09.2020.

При цьому, з огляду на відсутність у зверненні Київської міської прокуратури посилань на постанову слідчого або прокурора, рішення суду про дозвіл на проведення ревізії, а також враховуючи фактичне надходження звернення у листопаді 2020 року, правоохоронним органом зачіпається питання включення ревізії ПрАТ «Укргідроенерго» до плану перевірок в аспекті передбачення у плані роботи органу державного фінансового контролю планової виїзної ревізії у такій підконтрольній установі.

В цьому контексті суд вірно врахував, що доказів врахування ДАС України надходження від Київської міської прокуратури листа № 09/5-1512вих-20 від 16.11.2020 вже після затвердження Держаудитслужбою плану заходів державного фінансового контролю згідно наказу № 265 від 21.09.2020, а відтак і складання плану заходів державного фінансового контролю та включення ПрАТ «Укргідроенерго» на наступний плановий період матеріли справи не містять.

З урахуванням наведеного, складання і затвердження за наказом № 326 від 20.11.2020 змін до «Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2020 року», затвердженого 21.09.2020 наказом № 265, яким відповідний план доповнено пунктом 8.29: «Ревізія фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Укргідроенерго" «перелік об'єктів у додатку 30»», та включено в частині інспектувань ПрАТ "Укргідроенерго" та його підконтрольних установ, а саме філії: «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС»; «Канівська ГЕС»; «Каховська ГЕС імені П.С. Непорожнього»; «Дністоровська ГЕС»; «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС»; «Кременчуцька ГЕС»; «Середньодніпровська ГЕС»; «Дніпровська ГЕС», відбулося в розріз приписів ст. 11 Закону та положень «Порядку планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю», що, приймаючи до уваги також не зазначення у повідомленні № 000500-14/7742-2020 від 20.11.2020 ДАС України конкретної дати закінчення проведення планової перевірки ПрАТ "Укргідроенерго", окреслює відсутність у Держаудитслужби права на проведення планової виїзної ревізії ПрАТ "Укргідроенерго" та його підконтрольних установ.

Водночас, наказом № 326 від 20.11.2020 до «Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2020 року» внесено зміни, яким вказаний план доповнено пунктом 8.29: «Ревізія фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Укргідроенерго" «перелік об'єктів у додатку 30»», та включено в частині інспектувань ПрАТ "Укргідроенерго" та його підконтрольні установи, а саме філії: «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС»; «Канівська ГЕС»; «Каховська ГЕС імені П.С. Непорожнього»; «Дністоровська ГЕС»; «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС»; «Кременчуцька ГЕС»; «Середньодніпровська ГЕС»; «Дніпровська ГЕС».

Як свідчать матеріали справи, листом № 000500-14/7742-2020 від 20.11.2020 ДАС України повідомлено Товариство про початок з 01.12.2020 ревізії фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Укргідроенерго" та його відокремлених підрозділів за період з 01.01.2019 по 31.12.2020.

Держаудитслужбою відмічено про орієнтовний термін завершення заходу державного фінансового контролю - 25.02.2021. 16.12.2020 Держаудитслужба листом № 000500-14/8913-2020 повідомила Товариство про зупинення з 21.12.2020 ревізії. З 27.01.2021 ревізію поновлено Держаудитслужбою. З 15.02.2021 ревізія була зупинена. 19.02.2021 ДАС України листом № 000500-14/2227-2021 проінформувала Товариство про поновлення ревізії з 23.02.2021.

Відповідно ревізія проводилась з 1 грудня 2020 року по 18 грудня 2020 року, що становить 14 робочих днів; з 27 січня 2021 року по 12 лютого 2021 року, що складає 13 робочих днів; з 23 лютого 2021 року по 04 березня 2021 року, що дорівнює 8 робочих днів.

В період з 01.12.2020 по 25.02.2021 ДАС України направлялися до ПрАТ "Укргідроенерго" та його відповідних відокремлених підрозділів запити (52 шт.) про надання інформації та документів.

04.03.2021 Державною аудиторською службою України планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» було закінчено, та складено Акт ревізії, а 12.04.2021 до Товариства надійшла Вимога Держаудитслужби «Про усунення виявлених порушень» № 000500-14/4303-2021 від 07.04.2021.

Тобто, загальна тривалість планової виїзної ревізії ПрАТ «Укргідроенерго» склала 35 робочих дні.

Тому, беручи до уваги тривалість проведення планової виїзної ревізії Товариства з 01.12.2020 по 04.03.2021, відповідна планова виїзна ревізія ПрАТ "Укргідроенерго" проведена Держаудитслужбою з перевищенням 30 робочих днів.

При цьому, рішення суду про продовження терміну перевірки на 15 робочих днів, а також доказів пред'явлення посадовими особами Держаудитслужби керівнику Товариства копії рішення суду про таке продовження до суду не представлено.

Додатково слід відмітити, що зважаючи на зупинення та поновлення планової ревізії Держаудитслужбою, така закінчена поза межами 60 робочих днів.

З огляду на таке, проведення планової виїзної ревізії ПрАТ "Укргідроенерго" відбулось з недотриманням ДАС України ст. 11 Закону та приписів «Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», що, як наслідок, вказує на проведення планової виїзної ревізії об'єкта контролю не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

За викладених обставин, зважаючи на приписи Закону, «Порядку планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю» та «Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прийняття Спірного рішення відбулося не у відповідності до приписів п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є свідченням прийняття такого рішення з суттєвим порушенням процедури, що, на думку суду, є достатньою підставою для його скасування.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується з тим, що відповідач не довів правомірності прийнятої ним Вимоги, та не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували б доводи та аргументи позивача щодо визначених останнім в позові процедурних порушень при прийнятті Оскаржуваного рішення.

За ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Об'єктами управління державної власності є, у тому числі: майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління; майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; майно, яке передане державним господарським об'єднанням; корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави) (ст. 3).

Суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); Національна академія наук України, галузеві академії наук (ст. 4).

Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема: визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності; затверджує річні фінансові плани державних підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та державних підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень (ст. 5).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об'єктами державної власності: 1) забезпечує формування державної політики, визначення загальних принципів та пріоритетних напрямів розвитку у сфері управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави; 2) визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави; 3) разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, забезпечує формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 5-2).

Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.

Відповідно до статей 5-2 і 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" Кабінетом Міністрів України постановою від 12 травня 2007 року № 702 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 416) затверджено «Порядок формування та реалізації дивідендної політики держави», згідно з приписами якого він визначає механізм формування Мінекономіки разом з Мінфіном дивідендної політики держави, її реалізації суб'єктами управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських організацій (далі - суб'єкти управління корпоративними правами держави).

Дія цього Порядку поширюється на всі господарські організації з державною часткою у статутному капіталі, а також на господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належить господарським товариствам, державна частка у статутному капіталі яких становить 100 відсотків, у тому числі на дочірні підприємства.

Мінекономрозвитку здійснює моніторинг стану сплати дивідендів, нарахованих на державну частку (далі - дивіденди) господарськими організаціями, в розрізі суб'єктів управління корпоративними правами держави і подає щомісяця до 15 числа Мінфіну інформацію про обсяги надходження дивідендів у звітному періоді в розрізі суб'єктів управління корпоративними правами держави, областей, господарських організацій із зазначенням їх державної частки станом на перше число кожного місяця.

Суб'єкти управління корпоративними правами держави подають щороку до 15 березня на основі затверджених фінансових планів на поточний рік Мінекономрозвитку за встановленою ним формою інформацію про зведені показники очікуваних обсягів загального чистого прибутку та дивідендів кожної господарської організації із зазначенням розміру державної частки, функції з управління корпоративними правами якої виконують такі суб'єкти.

З урахуванням галузевих особливостей, виду господарської діяльності та обсягу прибутку, одержаного господарськими організаціями за минулі роки, на підставі показників, передбачених державним бюджетом і основними напрямами бюджетної політики на наступний бюджетний період, та прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку суб'єкти управління корпоративними правами держави щороку до 20 березня готують і подають Мінекономрозвитку пропозиції щодо встановлення базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році.

Базові нормативи частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, становлять не менш як 30 відсотків чистого прибутку.

Мінекономрозвитку подає щороку до 20 травня Мінфіну інформацію про очікувані в наступному році обсяги надходження дивідендів до державного бюджету.

Базові нормативи частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, затверджуються щороку Кабінетом Міністрів України за поданням Мінекономрозвитку та доводяться до відома суб'єктів управління корпоративними правами держави.

Суб'єкти управління корпоративним правами держави забезпечують відповідно до затверджених базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, реалізацію дивідендної політики держави шляхом здійснення заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями згідно з їх установчими документами та законодавством.

Суб'єкти управління корпоративними правами держави подають щомісяця до 5 числа Мінекономрозвитку за встановленою ним формою узагальнену інформацію про нарахування і перерахування дивідендів у поточному бюджетному році, а також інформацію про кожну господарську організацію, стосовно якої такі суб'єкти виконують функції з управління корпоративними правами держави.

Казначейство подає Мінекономрозвитку інформацію про надходження дивідендів у встановленому порядку.

Тобто, системний аналіз положень «Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави» вказує, що порядок відрахування господарськими товариствами та організаціями з державною часткою у статутному капіталі частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, становить певну процедуру, яка складається з етапів, а саме: подання до Мінекономіки до 20 березня пропозицій; щорічне затвердження Кабінетом Міністрів України за поданням Мінекономіки базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році; виплата дивідендів безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств.

Тому виплата дивідендів до Державного бюджету України у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, у силу наведених законодавчих положень, завершується не пізніше 1 липня року, що настає за звітним.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб'єкти господарювання), які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків.

Для публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", акціонерних товариств "Українська залізниця" та "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" затвердити базовий норматив у розмірі 30 відсотків.

Таким чином, затверджено для Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у розмірі 30 відсотків.

Поряд із цим, 04.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року№ 364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", а саме:

«У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 37, ст. 1309):

1) в абзаці першому слова і цифри "які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків" замінити словами і цифрами "у розмірі 90 відсотків";

2) абзац другий виключити;

3) в абзаці третьому слова ", приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", акціонерних товариств "Українська залізниця" та "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" виключити;

4) доповнити пункт абзацом такого змісту:

"Суб'єктам управління корпоративними правами держави разом із суб'єктами господарювання забезпечити сплату до державного бюджету дивідендів на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у розмірі, визначеному абзацом першим цього пункту.".».

Дана постанова набрала чинності 17.12.2019.

Таким чином, з огляду на обставини прийняття цієї постанови та набрання нею чинності 17.12.2019, беручи до уваги приписи «Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави», слід примітити, що питання базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році кореспондує до виплати дивідендів до Державного бюджету України не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, тобто 01.07.2019, та пов'язується з фінансово-господарською діяльністю саме поточного фінансового року (2018 року), результати якої в частині розподілу чистого прибутку затверджуються у встановленому порядку.

Згідно «Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України», затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 208 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.

Основним завданням Міненерговугілля є, зокрема, затвердження річних фінансових та інвестиційних планів, інвестиційні плани на середньострокову перспективу (три - п'ять років) державних підприємств, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, а також в установленому порядку здійснює контроль за їх виконанням.

Міненерговугілля у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Міненерговугілля, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Накази Міненерговугілля, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Міненерговугілля очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.

До повноважень Міністра належить підпис наказів Міненерговугілля.

За відомостями Єдиного державного реєстру засновником ПрАТ "Укргідроенерго" є Міністерство енергетики України.

В квітні 2019 року ПрАТ "Укргідроенерго" звернулося до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з листом № 6-3/1802 від 18.04.2019, якому пропанувало: визначити розмір річних дивідендів за 2018 рік в розмірі 30% чистого прибутку, що становить суму 1 100 476,80 тис. грн.; іншу частину чистого прибутку, а саме 70% направити на розвиток виробництва. Також у листі ПрАТ "Укргідроенерго" просило Міністерство енергетики та вугільної промисловості України прийняти рішення з відповідних питань.

26.04.2019 Міністерством енергетики та вугільної промисловості України прийнято наказ № 195, підписаний головою Насалик І., яким: затверджено річну фінансову звітність ПрАТ "Укргідроенерго"; затверджено розподіл чистого прибутку ПрАТ "Укргідроенерго" за 2018 рік, та визначено, що: на виплату дивідендів спрямувати частку прибутку відповідно до вимог законодавчих та нормативних актів щодо розміру базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави; залишок прибутку використовувати відповідно до затвердженого фінансового плану ПрАТ "Укргідроенерго".

Наказом № 197 від 03.05.2019 Міністерства енергетики та вугільної промисловості України затверджено розмір річних дивідендів ПрАТ "Укргідроенерго" за 2018 рік у сумі 1 100 476,80 тис. грн., що становить 30% чистого прибутку.

Зазначені накази Міністерства енергетики та вугільної промисловості України є чинними.

Матеріали справи свідчать, що 26.06.2019 Товариством здійснено виплату дивідендів за 2018 рік в сумі 1100476,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№: 1992, 196, 92.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги затвердження для Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у розмірі 30 відсотків, з урахуванням здійснення Товариством виплати дивідендів не пізніше 1 липня 2020 року, що настав за звітним, тобто в межах строків, передбачених Законом України «Про управління об'єктами державної власності», невмотивованими, за висновками суду, є зазначені ДАС України в п. 2 Вимоги порушення.

Щодо пункту 3 Вимоги судова колегія враховує, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Вказаним Законом врегульовано питання, серед іншого, проектної документації на будівництво об'єктів, яка розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

За п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», затверджено порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.

В силу цього Порядку під терміном "проект будівництва" слід розуміти проектну документацію на будівництво об'єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

При дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект. У разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунка, ескізного проекту), схваленого в установленому порядку, проектна документація може затверджуватися в цілому на об'єкт або за чергами.

Перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проводиться експертиза проектів будівництва, а у випадках, визначених Законом України "Про інвестиційну діяльність", - державна експертиза інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.

Метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Поділ проекту будівництва на стадії техніко-економічного обґрунтування, техніко-економічного розрахунку чи ескізного проекту на черги не звільняє від необхідності обов'язкового проведення експертизи проектної документації на окрему чергу, що підлягає затвердженню в установленому порядку.

Повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв'язку з необхідністю зміни проектних рішень та/або у зв'язку із зміною державних будівельних норм, та/або вихідних даних щодо проектування.

Відповідно до п. 3.23 ДБН А.2.2-3:2014 «СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО», стадії проектування включать: - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); - техніко-економічний розрахунок (ТЕР); - ескізний проект (ЕП); - проект (П); ДБН А.2.2-3:2014 6 - робочий проект (РП); - робоча документація (Р).

Для об'єктів IV та V категорій складності проектування виконується в три стадії: 1) для об'єктів невиробничого - ЕП або, за відповідним обґрунтуванням, ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженернотранспортної інфраструктури - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); 2) проект (П); 3) робоча документація (Р) (п. 4.6.3).

З системного аналізу вказаних приписів не випливає про обов'язковість експертизи проекту будівництва на стадії проектування «Робоча документація».

Як випливає з п. 151 Висновку, Товариством відзначено, що в межах ціни договору генерального підряду від 17.05.2017 № 01/2017-К (в редакції додаткової угоди від 30.12.2020 № 9) з урахуванням наявних залишків коштів на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами та економії коштів по інших роботах (в межах вартісних показників графи 5 «Будівельні роботи» відповідного проекту), збільшено витрати на придбання устаткування на 260 831 947,80 грн. з ПДВ.

Посадовими особами ДАС України не надавались вимоги на пояснення працівників об'єкта контролю, причетних до відповідного порушення.

У Висновку відзначено про не прийняття заперечень з підстав, визначених у висновках на заперечення у пунктах 149 та 150.

В той же час, обставин щодо надсилання вимог на пояснення працівників об'єкта контролю, причетних до відповідного порушення, у пунктах 149 та 150 Держаудитслужбою не зазначено.

До матеріалів справи не додано документів щодо надсилання до об'єкта контролю запиту по договору генерального підряду від 17.05.2017 № 01/2017-К (з урахуванням додаткової угоди від 30.12.2020 № 9).

З огляду на це, приймаючи до уваги відсутність у Висновку заперечень Держаудитслужби по позиції відповідного пункту Вимоги в частині процедурних порушень під час проведення Ревізії, доведеними є твердження позивача про недотримання відповідачем «Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами» у цій частині, а відтак вірною є теза Товариства щодо необґрунтованості висновку перевіряючих про понесення зайвих витрат, пов'язаних із завищенням вартості обладнання на загальну суму 260 831 947,80 грн. з ПДВ.

З Акту ревізії видно, що 19.08.20216 між Публічним акціонерним товариством «Укргідроенерго», в особі заступника генерального директора з капітального будівництва Ососкова Олега Миколайовича, який діє на підставі Статуту, Довіреності від 29.07.2016 № 5/79 та Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 29.07.2016р. №482, з однієї сторони, та Консорціумом «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд», далі іменоване Генеральним підрядником, в особі Генерального директора Зіміної Валентини Миколаївни, яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено договір генерального підряду № 01/2016-К.

За пунктом 4.1 Договору, ціна договору визначається Договірною ціною, кошторисною документацією, специфікацією поставки обладнання та становить 3 832 972 403,00 грн. (три мільярди вісімсот тридцять два мільйона дев'ятсот сімдесят дві тисячі чотириста три гривні), у тому числі ПДВ - 638 828 733,83 грн. (шістсот тридцять вісім мільйонів вісімсот двадцять вісім тисяч сімсот тридцять три гривні 83 копійки), в тому числі:

- ціна будівельних робіт з матеріалами та виробами, що є предметом цього Договору, становить 2 776 283 250 грн. (з ПДВ);

- ціна обладнання становить 1 056 689 153,00 грн. (з ПДВ).

Пунктом 5.1 Договору, визначено строком виконання всього комплексу будівельних робіт з Будівництва Об'єкту: 2016-2019 роки.

Розділом 14 Договору передбачено, що Замовник має право застосовувати господарські санкції, передбачені Господарським кодексом та іншими законами при порушені зобов'язань за договором підряду.

Наприкінці терміну виконання Договору Додатковою угодою від 11.11.2019 № 7 до Договору генерального підряду, укладеною між Приватним акціонерним товариством «Укргідроенерго», в особі заступника генерального директора зі стратегії інвестицій Руденка Володимира Володимировича, який діє на підставі довіреності від 14.12.2018 № 5/157, з однієї сторони та Консорціумом «Науково виробниче об'єднання «УКРГІДРОЕНЕРГОБУД», в особі Зіміної Валентини Миколаївни, яка діє на підставі Статуту, керуючись статтями 651, 653, 654, Цивільного кодексу України, посилаючись на пункти 6.3.6 (ініціювання змін до Договору, вимагання розірвання Договору та відшкодування збитків, зумовлених істотним порушенням Замовником умов Договору) та 20.2 (всі зміни і доповнення до цього Договору повинні бути оформлені в письмовій формі у вигляді додаткових умов до Договору), а також підписані уповноваженим представником Сторін та скріплені печатками Сторін Договору генерального підряду від 19 серпня 2016 року №01/2016-К, внесено зміни до пункту 5.1 розділу 5 Договору «Строки початку та закінчення робіт» щодо зміни строків виконання всього комплексу Будівельних робіт з Будівництва Об'єкту на період 2016-2021 роки, а згідно до змін пункту 21.1 Договору датою закінчення дії договору становить 31 січня 2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами умов договору.

Виконано до актів форми К-3, платіжних доручень та банківських виписок, на 01.01.2020 було виконано Підрядником робіт та поставлено обладнання на загальну суму 2 307 106 792,31 грн.

Відповідно до умов договору виконано розрахунок нарахування штрафних санкцій, котрі становлять 254 452 928,77 грн.

В цій частині у Вимозі відповідач вимагає забезпечити відшкодування ПрАТ «Укргідропроект» та Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» на користь філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» зайвих виплат на суму 254 452 928,77 грн., зокрема відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами).

За ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

У претензії зазначаються: повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії; обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; вимоги заявника з посиланням на нормативні акти; сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, що додаються до претензії.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.

Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

В силу наведених приписів учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією.

При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першої статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Таким чином, зміна договору породжує зміну зобов'язань сторін відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміну строків виконання всього комплексу Будівельних робіт з Будівництва Об'єкту на період 2016-2021 роки, та дату закінчення дії договору № 01/2016-К - 31 січня 2021 року, зважаючи, що вказаним правочином передбачено право замовника застосовувати господарські санкції, передбачені Господарським кодексом та іншими законами при порушені зобов'язань за договором підряду, доведеними, на думку суду, є аргументи позивача щодо безпідставності висновку відповідача в частині недоотримання 254 452 928,77 грн. через неподання позову про стягнення штрафних санкцій та безпідставного продовження термінів виконання договору.

Стосовно п. 4 Вимоги слід зазначити, що між Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» (Генпідрядник) та ТОВ «Будівельно-геотехнічна лабораторія» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду від 04.04.2011 № 10-01/2011.

Згідно Висновку ДАС України відзначає про прийняття зауважень по п. 3 Акту перевірки в частині ТОВ «Будівельно-геотехнічна лабораторія».

Відповідно судом першої інстанції вірно прийнято до уваги доводи позивача про обставини знаходження на стадії усунення Товариством відповідного порушення.

Також суд зазначає, що на виконання проекту «Відновленню автодороги Будбаза ГЕС-2 від ПК 7 на ділянці перехрестя «ГЕС-1 - Новодністровськ - Ожево» (креслення № 732-16-211-АД) ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» (Субпідрядник), як залученим Генпідрядником виконавцем робіт, в березні 2020 року виконано роботи по відновленню вказаної дороги.

Згідно із затвердженим проектним рішенням передбачено виконання ремонту дорожнього одягу на бетонній основі дрібнозернистим щільним гарячим асфальтобетоном марки І тип А середньою висотою 8 см на загальній площі 12 644 кв.м.

Виробником асфальтобетону є безпосередньо ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво», що має власний асфальтобетонний завод КДМ 2013, який був розміщений на майданчику біля верхньої водойми Дністровської ГАЕС, та якому 25.11.2019 Державним агентством автомобільних доріг України - Державним підприємством «Науково-технічний центр «Дорожній контроль якості» (ДП «Дорожній контроль якості») видано Атестат виробництва № 21476215, який засвідчує відповідність фізико-механічних властивостей асфальтобетонних сумішей вимогам ДСТУ Б В.2.7-119:2011 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови» та ДСТУ Б В.2.7-127:2015 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон щебенево-мастикові. Технічні умови».

Згідно Технологічних довідок лабораторних випробувань кернів із асфальтобетонного покриття від 14.04.2020 № 143 та № 144, проведених ТОВ «Будівельно-геотехнічна лабораторія» (свідоцтво № 07-013/2017 від 27.10.2017) за актом відбору № 1 від 24.03.2020, встановлено відповідність фактичних фізико-механічних показників асфальтобетону, укладеного Субпідрядником на відновленій дорозі вимогам ДСТУ Б. В.2.7-119:2011.

Водночас, 09.02.2021 представниками ТОВ «НТЦ «Укрдор'якість» проведено відбір 3 проб (кернів) з відновленої дороги, за результатами якого складено Акт відбору зразків продукції, що підлягає випробуванню № 205 від 09.02.2021.

За результатами випробувань ТОВ «НТЦ «Укрдор'якість» складено Протокол випробувань від 12.02.2021 № 205, згідно з яким надані асфальтобетонні керни не відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-119:2011. Поряд із цим зауважені в п. 5 окремі показники зазначені в межах відповідності нормативному.

Зважаючи на вказані обставини, за п. 21.9 ДБН В.2.3-4:2015 (з урахуванням зміни № 1), передбачено, що з метою встановлення об'єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізико-механічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів.

Тому, з огляду на відповідність фізико-механічних показників асфальтобетону, укладеного Субпідрядником на відновленій дорозі вимогам ДСТУ Б. В.2.7-119:2011, враховуючи проведення ТОВ «НТЦ «Укрдор'якість» випробування поза межами строків, визначених п. 21.9 ДБН В.2.3-4:2015 (з урахуванням зміни № 1), обґрунтованими є аргументи позивача щодо правомірності включення до акту передачі виконаних робіт № 1 за І етап червня 2020 року обсяг асфальтобетонної суміші в кількості 1694,395 тони на загальну суму 5 893 160,03 грн. з ПДВ, до акту передачі виконаних будівельних робіт № 1 за І етап грудня 2019 року обсяг асфальтобетонної суміші в кількості 211,78 тон на суму 736 645,0 грн. з ПДВ, а всього на суму 6 629 805,03 грн.

Закон України «Про будівельні норми» регулює відносини у сфері нормування у будівництві та визначає правові та організаційні засади розроблення, погодження, затвердження, реєстрації і застосування будівельних норм.

Статтею 11 Закону України «Про будівельні норми» передбачено, що застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудування.

За п. 6.2.13. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» до складу ціни пропозиції включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов'язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

З маси витрат, що за бухгалтерським обліком віднесено до загальновиробничих, вилучаються витрати, податки, збори, обов'язкові платежі, які за правилами обчислення вартості будівництва враховуються в ній або окремо, або в її складових (п. 4.3.4. ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва»).

Як видно з Висновку, Товариством, в підтвердження обставин неврахування витрат плати за землю при розрахунку показників ЗВВ ТОВ «Будмонтажсервіс 1» аналітичним методом, подано до ДАС України копії: договору оренди землі від 07.06.2018 з додатками; договору оренди землі № 306 від 15.11.2017 з додатками; податкової декларації за землю 2019 року; податкової декларації за землю 2020 року.

Таким чином, беручи до уваги приписи Закону та наведених стандартів, знаходить своє підтвердження довід Товариства щодо відсутності завищення вартості виконаних будівельних робіт ТОВ «Будмонтажсервіс 1».

З Акту ревізії випливає, що до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), перелік яких наведено в Додатку № 5, оформлених в АВК версія 3.5.2. по тунельним водовідводам (обслуговуючі процеси) включено виконання робіт за шифрами:

ЕД29-271-10: Місцевий та проміжний водовідлив у виробках закритого способу робіт насосами, подача 160 м куб/год за 1 зміну та визначенням трудовитрат;

СН225-4150-ОБСЛ: Насоси відцентрові консольні одноступінчасті, подача 160 м куб/год по ціні 172,08 грн. за годину та визначенням трудовитрат.

Проте, як вказує ДАС України, одинична розцінка НД29-271-10 містить складову витрат на експлуатацію насосів горизонтальних з врахуванням трудовитрат на експлуатацію машин, так і одинична розцінка СН225-4150-05СЛ містить складову витрат як обслуговування машиністом насосів з врахуванням трудовитрат.

Тому з метою уникнення подвійного включення витрат на обслуговування машиністом насосів (з врахуванням трудовитрат) при одночасному застосування одиничних розцінок ЕД29-271-10 та СН225-4150-ОБСЛ необхідно були провести виключення таких трудовитрат в останній одиничні розцінці.

З огляду на зазначене, слід зауважити, що з відомостей Висновку вбачається про цілодобове здійснення обслуговуючим персоналом обслуговування та експлуатації насосів відцентрованих консольних одноступінчастих (кошторис К20698).

Отже, є переконливими доводи Товариства про необґрунтованість висновків ДАС України про завищення вартості виконаних робіт, зокрема, витрат на обслуговування машиністом насосів.

Сторонами у Висновку зазначено, що відповідно до п. 4.12 договору генерального підряду від 19.08.2016 № 01/2016-К та договору генерального підряду від 17.05.2017 № 01/2017-К загальновиробничі витрати у складі договірної ціни визначаються за усередненими показниками Мінрегіонбуду України, згідно з додатком Б табл. Б. 1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, зі змінами та доповненнями.

Для визначення кошторисної вартості людино-години робітників, що приймається при взаєморозрахунках, враховується середньомісячна тривалість робочого часу, що регламентується щорічними листами Міністерства соціальної політики України.

Відповідно до п. 4.1.4 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанови щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» кошти на заробітну плату працівників розраховуються виходячи з трудовитрат працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, і відповідної вартості людино-години. При визначенні коштів на заробітну плату вартість людино-години враховується в розмірі, прийнятому для об'єкта будівництва, за сьомим нормативним розрядом на виконання робіт».

Згідно з п. 6.1.1.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 6.1.1.2 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва», вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об'єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку підрядник планує отримувати на об'єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення. Визначена вартість людино-години відповідає певному середньому нормативному розрядові робіт. Для визначення вартості людино-години, яка відповідає будь-якому іншому розряду робіт, що передбачені проектною документацією, до цієї вартості застосовуються міжрозрядні коефіцієнти, наведені у додатку А».

За змістом листа Міністерства соціальної політики України від 08.08.2018 № 78/0/206-18, Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень встановлений на підприємстві, в установі, організації (п'ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні. У зв'язку з цим на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50 - 53, 67 і 73 КЗпП.

Приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2019 рік, розрахованої за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, наводиться нижче.

За зазначених умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2019 рік становитиме, зокрема, при 40-годинному робочому тижні - 1993,0 год.

Тобто, середньомісячний баланс робочого часу в 2019 році становив 166,08 год/міс (розрахунок: 1993,0 год. / 12 міс. = 166,08 год./міс.).

За додатковою угодою від 30.03.2018 № 5 до договору, починаючи з 1 березня 2018 року замовником встановлено розмір кошторисної заробітної плати 7 800,00 грн. при середньому розряді робіт 3,8.

За приведеним у Висновку розрахунком, у 2019 році при середньомісячному балансі робочого часу 166,08 год та кошторисному рівні заробітної плати 7 800 грн. (для звичайних умов виконання робіт для середнього розряду 3,8 виконання робіт) вартість людино-години 7 розряду становить 74,51 гривень, (розрахунок: 7800,00 грн.: 166,08 год= 46,97 грн./год для розряду 3,8 або 46,97 грн./год : 1,308 = 35,91 грн./год для 1 розряду або 35,91 грн./год *2,075 = 74,51 грн./год для 7 розряду); оплачено заробітну плату у складі загальновиробничих витрат на загальну суму 42 823,20 грн. з ПДВ (із розрахунку 74,51 грн. за 1 люд/год).

В складі першої черги Дністровської ГАЕС також передбачено будівництво тунелів за шифром проекту А-2-4 «Тунельні водоводи».

Відповідно до п. 4.2.1.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» при розрахунку заробітної плати на будівництві тунелів вартість людино-години відповідного розряду обчислюється з застосуванням коефіцієнтів, наведених у додатку Б, а саме для розрахунку заробітної плати на будівництві тунелів до вартості людино-години відповідного розряду ланки робітників-будівельників і монтажників та ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів при звичайних умовах виконання робіт, застосовується коефіцієнт при закритому способі робіт - 1,80.

Згідно з п. Б.1 додатку Б ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» застосовується коефіцієнт, що враховує відношення тривалості робочого часу на рік при 40-годинному робочому тижні до тривалості робочого часу при скороченій тривалості робочого тижня. Проектом будівництва першої черги Дністровської ГАЕС передбачено застосування понижуючого коефіцієнту 0,85 до заробітної плати працівників підземного комплексу, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах.

Тому, при рівні заробітної плати 7 800,00 грн. та середньомісячному балансі робочого часу 166,08 год. вартість 1 людино-години сьомого розряду, що задіяні при закритому (підземному способі) виконання робіт, що враховується при визначенні заробітної плати в загальновиробничих витратах, становить 114,00 грн. за 1 люд/год. (розрахунок: 74,51 грн. за 1 люд-год х 1,8 х 0,85=114,00 грн. за 1 люд-год.).

Як зауважено у Висновку, в 2019 році на умовах Договору за шифром проекту А-2-4 «Тунельні водоводи» Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» виконувались роботи за кошторисами С14137 та С14143 (копії кошторисів додано до Акту). На підставі актів приймання виконаних будівельних робіт № 10 та № 11 за 1 етап грудня 2019 року (додаткові) оплачено заробітну плату у складі загальновиробничих витрат на загальну суму 8 704,80 грн з ПДВ (із розрахунку 114,00 грн за 1 люд/год).

За додатковою угодою від 26.04.2019 № 4 до договору генерального підряду від 17.05.2017, починаючи з 1 квітня 2019 року замовником встановлено розмір кошторисної заробітної плати 14 000 грн. при середньому розряді робіт 3,8.

Тим самим, в 2019 році при середньомісячному балансі робочого часу 166,08 год та рівні заробітної плати 14 000 грн. (для звичайних умов виконання робіт для середнього розряду 3,8 виконання робіт) вартість людино-години 7 розряду становить 133,73 грн. за 1 люд-год (розрахунок: 14000,00 грн. : 166,08 год = 84,30 грн./год для розряду 3,8 або 84,30 грн./год : 1,308 = 64,45 грн./год для 1 розряду або 64,45 грн./год *2,075=133,73 грн. за 1 люд-год для 7 розряду).

В складі другої черги Дністровської ГАЕС також передбачено будівництво тунелів за шифром проекту А-2-4 «Тунельні водоводи».

Проектом будівництва другої черги Дністровської ГАЕС також передбачено застосування понижуючого коефіцієнту 0,85 до заробітної плати працівників підземного комплексу, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах.

В 2019 році на умовах Договору за шифром проекту А-2-4 «Тунельні водоводи» Консорціумом також виконувались роботи за кошторисами Т3465 (К20764) (копії додано до заперечень на Акт).

На підставі актів приймання виконаних будівельних робіт: № 20, 22, 24 за липень 2019 року (відповідно уточнення вартості робіт за актами № 14 за 1 етап травня 2019 року, № 12 за 1 етап червня 2019 року, № 7 за 2 етап червня 2019 року); № 25 за липень 2019 року, №№ 30, 31 за 1 етап вересня 2019 року, оплачено заробітну плату у складі загальновиробничих витрат на загальну суму 110 106,00 грн. з ПДВ із розрахунку 204,61 грн за 1 люд/год. (розрахунок: 133,73 грн. за 1 люд.-год *1,8*0,85 = 204,61 грн. за 1 люд/год).

З огляду на положення ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанови щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» та ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва», проведення, та умови договору генерального підряду від 19.08.2016 № 01/2016-К та договору генерального підряду від 17.05.2017 № 01/2017-К, вмотивованою є позиція Товариства щодо проведення виплати заробітної плати в складі загальновиробничих витрат з дотриманням умов вказаних договорів та стандартів.

В свою чергу, не знайшло свого підтвердження твердження відповідача про завищення вартості виконаних Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» робіт за договорами в частині заробітної плати в складі загальновиробничих витрат на загальну суму 161 634,00 грн.

Згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Стаття 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Відповідно, містобудівні умови визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

При цьому затверджене замовником за погодженням із проектувальником завдання на проектування об'єкту будівництва визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Стаття 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", Про основи містобудування", Про архітектурну діяльність", Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

Так, Законом України «Про охорону культурної спадщини» регулюються правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Тобто, у випадку, якщо будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, такі роботи проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів, та за рахунок коштів замовників.

Як випливає з Висновку, археологічні дослідження на об'єктах багатошарове поселення Волошкове-6 та Василівський скельно-печерний комплекс входять до складу проекту будівництва першої черги Дністровської ГАЕС. Такий проект, з зазначеними роботами в його складі, пройшов державну будівельну експертизу і отримав позитивний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза», і затверджений в установленому порядку.

Між Замовником - Приватне акціонерне товариство «УКРГІДРОЕНЕРГО» та виконавцем - Державне підприємство «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України укладено договір від 05.10.2020 № 703-0/2020 на виконання робіт з археологічних досліджень Василівського скельно-печерного комплексу та багатошарового поселення Волошкове-6 для філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС ПрАТ «Укргідроенерго», розташовані: Україна, Чернівецька область, Сокирянський район, Волошківська та Васильківська сільські ради (ДК 021:2015, код 45100000-8 Підготовка будівельного майданчика). Загальна ціна Договору становить 15517656,00 грн., з ПДВ.

В рамках виконання договору сторонами складено акти здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 3103,53120 тис. грн., з ПДВ.

Наданими завданнями на проектування та на проектування (коригування) № 58 (додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 08.07.2016 до договору № 3038 від 20.06.2000), № 52 (додаток № 1 до додаткової угоди № 52 до договору № 3038 від 20.06.2000), № 72.3 (додаток № 4 до додаткової угоди № 72.3 до договору № 3038 від 20.06.2000), № 77 (підстава для проектування листи ПрАТ «УКРГІДРОЕНЕРГО» від 22.03.2019 та 10.09.2019 № 14-2/1246 та № 14-2/4117 відповідно) зазначена необхідність у складі проектних робіт виконати археологічні дослідження.

На запит Державної аудиторської служби України від 20.01.2021 № 2 ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України надано з листом від 21.01.2021 № 79-26-1 відкриті листи від 18.12.2019 № 066/02077 та від 18.12.2019 № 068/02079 та дозволи від 28.12.2019 № 22-360/19 та від 28.12.2019 № 22-400/19 на проведення археологічних розвідок, розкопок, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою об'єктів Василівський скельно-печерний комплекс (пізнє середньовіччя) та багатошарове поселення Волошкове-6 (трипільська культура, ранній залізний вік).

Таким чином, зважаючи, що повне дослідження об'єктів культурної спадщини при будівельних, меліоративних, шляхових та інших роботах проводиться на за рахунок коштів замовників відповідних робіт, знаходять своє підтвердження доводи Товариства про невідповідність висновку ДАС України про порушення ПрАТ «УКРГІДРОЕНЕРГО» вимог статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядку надання містобудівних умов та обмежень» та ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», і зайвих виплат на суму 1 303 483,10 грн.

Як убачається із Висновку, Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області у період з 01.01.2019 по 31.12.2020 а підставі 3-х укладених договорів № 45У/2019 від 14.02.2019, № 128У/2019 від 11.03.2019, № 937У/2019 від 16.12.2019 з ПрАТ «Укргідроенерго» у період 2019-2020 років надавались послуги з охорони від пожеж філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго».

Платежі за договорами проводилися на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків.

Станом на 31.12.2020 в бухгалтерському управління дебіторська чи кредиторська заборгованість відсутня.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором (ст. 906 Цивільного кодексу України).

Беручи до уваги наведені норми Цивільного кодексу України, зважаючи на здійснення ПрАТ «Укргідроенерго» оплати наданих управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області послуг за відзначеними правочинами, судом визнаються обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності здійснення останнім зайвих виплат на користь Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області в сумі 1 002 291,45 грн.

В частині завищення вартості виконаних робіт субпідрядником внаслідок зайвого включення до актів передачі виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) робіт, не врахованих затвердженими належним чином локальними кошторисами на загальну суму 15,3 тис. грн. з ПДВ, то з Висновку слідує про прийняття ДАС України зауважень на суму 26 976,02 грн. При цьому, до заперечень на Акт ревізії Товариством додавалися копії акту передачі виконаних будівельних робіт на коригування вартості виконаних робіт Субпідрядником на загальну суму 26 976 грн. з ПДВ, та гарантійного листа генерального підрядника Консорціум «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» від 16.03.2021 № 01-01-03/120 щодо повернення коштів.

Як слідує з матеріалів справи, в процесі реалізації проекту будівництва першої черги Дністровської ГАЕС, замовником в 2018 році було прийнято рішення про коригування зазначеного проекту.

Відкоригований проект будівництва першої черги Дністровської ГАЕС отримав 28.03.2019 позитивний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза».

Між замовником та Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» підписано договір генерального підряду від 22.05.2020 року № 01/2020-К.

25 травня 2020 року між Замовником та Генпідрядником проведено виробничу нараду з питань реалізації проекту будівництва першої черги Дністровської ГАЕС, за результатами проведення якої прийнято рішення про застосування кошторисної заробітної плати (14 114,00 грн.).

За договором генерального підряду від 22.05.2020 № 01/2020-К до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № Кб-2в) № 5 за червень 2020 року та № 4 за серпень 2020 року по об'єкту: «Тунельні водоводи. Обслуговуючі процеси на 2020 рік. Тимчасовий водовідлив у підхідних штольнях № 1-3» (локальний кошторис К14995), включено роботи, виконані субпідрядником, з тимчасового водовідливу в районі колодязя відвідного водоводу №7 за період фактичного виконання робіт січень - березень 2020 року із розрахунку розміру кошторисної заробітної плати 14 114,00 грн.

Таким чином, оскільки сплата коштів в розмірі 86 462,92 грн. за фактично виконані роботи здійснена з урахуванням рівня кошторисної заробітної плати, доведеними є твердження позивача про правомірність сплати заробітної плати на цю суму.

В частині завищення вартості виконаних субпідрядником робіт по перевезенню будівельних матеріалів на приоб'єктні склади на загальну суму 129 368,41 грн. з ПДВ, то як встановлено судом, за однотиповими умовами договорів генерального підряду від 19.08.2016 № 01/2016-К, від 17.05.2017 № 01/2017-К, від 22.05.2020 № 01/2020-К, від 30.07.2020 № 02/2020 передбачено, що для виконання робіт, без переходу права власності, замовник передає генпідряднику будівельний майданчик, передача якого оформлюється відповідним актом, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.

Відповідно до п. 5.3.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» перелік ПВР, необхідних для будівництва об'єкта, та ступінь їх деталізації встановлюється з урахуванням обсягів робіт, їх складності та ступеня механізації, розподілу між виконавцями, поетапних змін виробничих умов, категорії складності об'єкта будівництва, категорії відповідальності окремих конструкцій тощо. Будівельні роботи виконують на підставі ПВР та/або технологічних карт.

Субпідрядником у вартості відповідно виконаних будівельних робіт враховано час роботи внутрішньо-будівельного транспорту, а саме автомобіля бортового вантажопідйомністю до 3т, яким здійснено перевезення до відповідних приоб'єктних складів, що є місцем зберігання або розвантаження матеріалів, деталей і виробів, звідки вони безпосередньо подаються в робочу зону, що випливає з доданих до заперечень на Акт ревізії копій технологічних карток.

Тим самим, мотивованою є теза позивача про сплату замовником витрат автомобіля бортового вантажопідйомністю до 3т, пов'язаних на перевезення будівельних матеріалів на приоб'єктні склади на загальну суму 129 368,41 грн.

Матеріли справи свідчать, що згідно зі Зведеними кошторисними розрахунками вартості будівництва І та II черги Дністровської ГАЕС, а також в договірній ціні договорів генерального підряду від 19.08.2016 № 01/2016-К, від 17.05.2017 № 01/2017-К, від 22.05.2020 № 01/2020-К, від 30.07.2020 № 02/2020, передбачено витрати на перевезення працівників будівельних організацій автомобільним транспортом.

Місце розташування виробничої бази субпідрядника (пункт збору) знаходиться в м. Новодністровськ. Обставини відстані між об'єктами не оспорюється.

При обчисленні калькуляційним методом витрат, пов'язаних із перевезенням працівників субпідрядника, останнім взято вихідні дані по заміру відстаней та хронометражу часу (з урахуванням часу очікування), що передбачено в акті від 03.08.2016 (копія акту долучалась до заперечень на Акт ревізії).

З метою дотримання кошторисного ліміту, що відповідно передбачено умовами договорів генерального підряду від 19.08.2016 № 01/2016-К, від 17.05.2017 № 01/2017-К, від 22.05.2020 № 01/2020-К, від 30.07.2020 № 02/2020, замовником для взаємних розрахунків приймається 4 год 00 хв., з яких лише 2 год. 00 хв. машино-години роботи автотранспорту (копії уточнених Планово-розрахункових цін на перевезення працівників ТОВ «Променергобудсервіс», з урахуванням часу очікування водія, подавалися Товариством до заперечень на Акт ревізії).

Відповідно до п. 5.4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва» витрати з перевезення працівників будівельних організацій автомобільним транспортом враховуються у випадках, коли місце розташування будівельної організації (пункт збору) знаходиться на відстані більше 3 км від об'єкта будівництва, а міський або приміський транспорт відсутній або не забезпечує перевезення працівників на будівництво у зазначений час, обчислюється калькуляційним методом на підставі даних ПОБ та діючих тарифів з перевезення».

З урахуванням наведеного, знаходять своє підтвердження доводи Товариства про правомірність відшкодування витрат на перевезення працівників субпідрядника на загальну суму 123 970,78 грн., обчислених у відповідності до п. 5.4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва» та за кошторисним лімітом, передбаченим умовами договорів генерального підряду.

Відповідно до листа «Про витрати, пов'язані з виготовленням арматурних каркасів» від 28.12.2004 № 7/8-1640 Держбуду України, ресурсними елементними кошторисними нормами на влаштування монолітних залізобетонних конструкцій ДБН Д.2.2-6-99 "Бетонні та залізобетонні конструкції монолітні" не враховані витрати, пов'язані з виготовленням арматурних каркасів і сіток. Ці витрати обчислюються додатково:

- на стадії складання інвесторської кошторисної документації - як надбавка до цін заготівок за складання та зварювання каркасів і сіток;

- на стадії складання договірної ціни та проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт - на підставі калькуляцій, складених підрядною організацією в поточних цінах і затверджених в установленому порядку.

У калькуляції враховуються всі обґрунтовані витрати, пов'язані з виготовленням каркасів та сіток на будівельному майданчику. Загальновиробничі, адміністративні витрати та прибуток розраховуються в цілому по будові з урахуванням трудовитрат на виготовлення цих каркасів та сіток, зазначених в цих калькуляціях.

З Висновку видно, що проектом будівництва другої черги Дністровської ГАЕС передбачено виконання будівельних робіт за робочим кресленням № 732-14-4-70-КБ «Напірний водовод № 5. Нижнє коліно. Постійне кріплення», згідно із відомістю ресурсів до якого передбачено виготовлення із сталі арматурної класу А240С (діаметр 12 мм) та сталі арматурної класу А400С (діаметр 12 мм та 32 мм), прокату (полоса 8x110 мм) каркасів просторових криволінійних (вагою більше 0,5 тн) та подальшу установку зібраних каркасів загальною вагою 55,4 тн.

Замовником спільно з Генпідрядником із застосуванням одиничних норм та розцінок на будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи (ЕНиР) проведено калькулювання трудовитрат та матеріальних ресурсів хронометричним методом на виготовлення конструкцій армокаркасів та закладних деталей на об'єктах будівництва Дністровської ГАЕС.

Вказані обставини обумовлювали включення до актів передачі виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) витрат за калькуляцією на виготовлення каркасів робіт з вальцювання арматури на загальну суму 210 298,00 грн. з ПДВ.

За п. 6.2.1.10 ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів у вартості будівництва» витрати на перебазування будівельних машин та механізмів на момент складання розрахунку визначаються виходячи з типу машини або механізму, конкретної відстані перебазування, способу перебазування, виду транспорту, на якому здійснюється перебазування, габаритів машини або механізму, необхідності розукрупнення на окремі вузли за умовами транспортування та інших факторів, що впливають на розмір витрат.

У випадку розрахунку витрат на перебазування баштового крану, витрати визначаються за додатком В.

Згідно «Додатку В», при розрахунках ціни пропозиції учасника конкурсних торгів, договірної ціни витрати на перебазування баштових кранів здійснюється на підставі:

- збірника ресурсних елементних кошторисних норм експлуатації будівельних машин та механізмів РКНЕМ ДСТУ Б Д.2.7-1;

- «Усереднених показників вартості експлуатації будівельних машин та механізмів»;

- Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1.

Так, на балансі субпідрядника станом на 31.12.2018 та 31.12.2020 року обліковується кран козловий КС-50-426 в/п 50т (заводський № 398/1644, обліковий № 1162).

Субпідрядник виконує роботи договорів субпідряду від 08.09.2016 № 13-01/2016 (перша черга Дністровської ГАЕС) та від 23.04.2018 № 01-12/2017 (друга черга Дністровської ГАЕС).

Розрахунок планових витрат, пов'язаних із перебазуванням крану здійснено із розрахунку на 1 маш/год наробітку (копія розрахунку подано до заперечень на Акт ревізії).

Замовником погоджено включення до ціни 1 машино-години роботи крану козлового КС-50-426 в/п 50т витрати на перебазування крану в межах, передбачених усередненим показником у вартості експлуатації такого механізму.

Відповідно, з дотриманням вимог п. 6.2.1.10 ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів у вартості будівництва» до вартості експлуатації козлового крану КС-50-426 включено витрати на його перебазування (демонтажу).

Як було вказано, п. 5.4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва» передбачено, що витрати з перевезення працівників будівельних організацій автомобільним транспортом враховуються у випадках, коли місце розташування будівельної організації (пункт збору) знаходиться на відстані більше 3 км від об'єкта будівництва, а міський або приміський транспорт відсутній або не забезпечує перевезення працівників на будівництво у зазначений час, обчислюється калькуляційним методом на підставі даних ПОБ та діючих тарифів з перевезення».

З матеріалів Висновку вбачається, що до штатного розпису ТОВ «Гідромехмонтаж» включено 36 робітничих посад. Частина працівників мешкають в м. Новодністровськ, с. Ломачинці, с. Жван, с. Вербовець, с. Михалково Сокирянського району Чернівецької області (копії листів про видачу перепусток працівникам від 29.12.2018 № 76 та № 77, трудових угод подано до заперечень на Акт).

Місце знаходження об'єкта будівництва Дністровська ГАЕС, куди забезпечується перевезення Субпідрядником працівників: Чернівецька обл, Сокирянський район, с. Василівка, вул. Центральна 63, що знаходиться на відстані 12 км від пункту збору в м. Новодністровськ.

На умовах Договору оренди, субпідрядником використовується орендована виробнича база, яка розташована біля будівельного майданчика з будівництва Дністровської ГАЕС та на якій виробничим персоналом виконується укрупнювальне складання великовагових металоконструкцій (із використанням стаціонарного крану КС 50-42Б).

Отже, зважаючи відсутність міського або приміського транспорту відповідно до п. 5.4.3 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-5:2013 «Настанови щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди та інші витрати у вартості будівництва», знайшли своє підтвердження доводи Товариства про те, що субпідрядник має право на відшкодування витрат на загальну суму 362 553,90 грн з ПДВ, пов'язаних із перевезенням його працівників від пункту збору (місця проживання робітників), розташованого на відстані 12 км від об'єкта будівництва Дністровської ГАЕС.

За викладеного суд проходить до висновку про доведеність Товариством позиції щодо невмотивованості викладених ДАС України висновків в частині зайвих виплат ТОВ «Гідромехмонтаж» на суму 652 413,75 грн.

Згідно п. 113 Висновку, ДАС України прийнято заперечення в частині усунення порушень на суму 34 977,60 грн. з ПДВ, зокрема щодо завищення вартості виконаних робіт виробничим кооперативом «Маяк» (альтернативно у блоці - Субпідрядник) внаслідок зайвого включення до актів передачі виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) витрат по сплаті земельного податку.

Також в п. 113 Висновку відповідачем викладається про відсутність встановлення розбіжностей щодо завищення в актах передачі виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) розміру прибутку в сумі 22,1 тис. грн. та розміру адміністративних витрат сумі 3,8 тис. грн. через подання в рамках зустрічної звірки первинних документів.

Згідно з однотиповими умовами договорів генерального підряду від 19.08.2016 №01/2016-К, від 17.05.2017 №01/2017-К, від 22.05.2020 № 01/2020-К, від 30.07.2020 №02/2020 передбачено, що для виконання робіт, визначених цим договором, без переходу права власності, замовник передає генпідряднику будівельний майданчик, передача якого оформлюється відповідним актом, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.

В силу п. 6.2.1.5 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин та механізмів, якщо внаслідок об'єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів тощо) будівельні (ремонтнобудівельні) роботи планується виконувати без застосування машин та механізмів як для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин та механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідними технічними (у проекті виконання робіт) та економічними обґрунтуваннями.

До актів приймання передачі виконаних будівельних робіт включено вартість експлуатації автомобіля марки УАЗ 469Б на загальну суму 42 032,18 грн. з ПДВ, що пов'язувалося із наявними приоб'єктними складами та наявним в Субпідрядника автомобіль бортовий в/п до 3т (на заміну бортового автомобіля вантажопідйомністю до 5т, копія економічного обґрунтування була додана відповідачу).

Тобто врахування часу використання автомобіля бортового в/п до 3т на загальну суму 42 032,18 грн. з ПДВ для перевезення будівельних матеріалів, виробів та конструкцій на приоб'єктні склади, розміщені на будівельних майданчиках здійснювалося з дотриманням вимог п. 6.2.1.5 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва».

Кошторисний рівень заробітної плати при середньому розряді робіт 3,8, передбачений умовами договорів генерального підряду від 19.08.2016 №01/2016-К та від 17.05.2017 №01/2017-К.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів у вартості будівництва» вартість експлуатації будівельних машин та механізмів у складі прямих витрат підрядник визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується, та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах. У вартості експлуатації будівельних машин та механізмів у тому числі позначається заробітна плата робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів. При визначенні вартості однієї машино-години експлуатації у складі прямих витрат ціни пропозиції учасника конкурсних торгів, договірної ціни розраховуються прямі та непрямі витрати у вартості експлуатації будівельних машин та механізмів.

Заробітна плата машиністів, зайнятих на керуванні будівельними машинами та механізмами, в складі прямих витрат розраховується на підставі нормативних трудовитрат і вартості людино-години, яка відповідає середньому нормативному розряду ланки (п. 6.2.1.2).

Вартість матеріальних ресурсів, що використовуються при проведенні ремонту і технічного обслуговування, обчислюється на підставі технічної документації з експлуатації будівельних машин та механізмів, номенклатури та кількості цих ресурсів з урахуванням строків їх використання та вартості зазначених матеріальних ресурсів на момент складання розрахунків (п. 6.2.1.9.2).

За таких обставин, в площині вимог п. 6.2.1.2 та п. 6.2.1.9.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів у вартості будівництва» і умов договорів генерального підряду від 19.08.2016 № 01/2016-К та від 17.05.2017 № 01/2017-К проведено ВК «Маяк» відшкодування витрат на перевезення працівників на загальну суму 28 785,00 грн. з ПДВ.

З урахуванням відповідних фактичних обставин справи, підтвердженими є викладені позивачем у позові твердження щодо необґрунтованості висновків відповідача про зайві виплати ВК «Маяк» у відповідних сумах.

За п. 114 Висновку Товариство зауважило на лист ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» про готовність повернення коштів у сумі 3 363,91 грн., у зв'язку із чим частково заперечує проти висновку ДАС України.

При цьому, у відповідності до п.10.1 Договору про надання послуг № 1112-2019-8 від 23.12.2019 дія зазначеного договору продовжується «... у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань».

Станом на 31.08.2020 майно зберігалося на території ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» (виконавця) через відсутність можливості його переміщення на територію відкритого складу Дністровської ГАЕС, який згідно графіків будівельно-монтажних робіт повинен бути завершений у IV кварталі 2021 року.

Відтак, вказаний договір фактично діяв до моменту заключення наступного договору на зберігання майна, а саме договору № 0408-2020-8 від 01.09.2020.

За ст.ст. 936, 938, 942, 948 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Приймаючи до уваги обов'язок зберігача вживати усіх заходів для забезпечення схоронності речі, враховуючи укладення договорів № 1112-2019-8 від 23.12.2019 та № 0408-2020-8 від 01.09.2020 на зберігання майна, сплата коштів на рахунок ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» в сумі 40 711,16 грн. проведена з урахуванням приписів Цивільного кодексу України та договірних відносин сторін вказаних правочинів.

За наведеного, доведеною є позиція Товариства про невмотивованість висновку відповідача щодо зайвих виплат ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» на відповідні суми.

У відповідності до п. 119 Висновку Товариством заважується про перебування порушення на стадії усунення, про що також відзначається ДАС України.

Поряд із цим усуненими з боку ПрАТ "Укргідроенерго" є порушення в частині прострочення використання паливних талонів на суму 5 546,26 тис. грн., внаслідок чого зауваження останнього прийнято до уваги Держаудитслужбою.

З Акту ревізії видно про надання до Ревізії висновку ДП "Державного автотранспортного науково-дослідного і проектного інституту", за яким лабораторією розроблено тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива для автомобілів на мікроавтобус Toyota NiAce (СЕ 0674 AO), Skoda SuperB (СЕ 9500 AK), МАЗ 256270 (AI6683 MB), власником яких є Філія "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС" та які затверджені наказами директора Дирекції від 23.06.2017 № 105 (Skoda SuperB) та від 27.07.2012 № 203 (Toyota NiAce) та від 11.12.2009 №264 (МАЗ 256270).

Наказом від 27.07.2012 № 203 ПАТ "Укргідроенерго" Філією "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС" встановлено індивідуальну базову лінійну норму витрат палива на автомобіль Toyota NiAce, державний номер НОМЕР_1 на підставі протоколу та розрахунку технічної наради від 02.07.2012, актів контрольних замірів встановлено фактичну норму витрат палива в розмірі 13,93 літра на 100 км.

Відповідно до п. 3 наказу від 27.07.2012 № 203 величину тимчасової базової лінійної норми «витрат палива на автомобіль Toyota NiAce, в розмірі 12 літрів на 100 км. встановленого Інститутом Міністерства України ДП "ДержавтотрансНДІпроект" відносити на валові витрати, різницю 1,93 літра відповідно актів контрольних замірів і протоколу від 02.07.2012 в розмірі 13,93 літра на 100 км відносити за рахунок прибутку Дирекції.

Наказом від 23.06.2017 № 105 ПАТ "Укргідроенерго" Філією "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС" встановлено індивідуальну базову лінійну норму витрат палива на автомобіль Skoda Super В, державний номер на підставі протоколу та розрахунку технічної наради від 15.06.2017 року, актів контрольних замірів встановлено фактичну норму витрат палива в розмірі 9,81 літра на 100 км.

Відповідно до п. 3 наказу від 23.06.2017 № 105 величину тимчасової базової лінійної норми витрат палива на автомобіль Skoda SuperВ, в розмірі 12 літрів на 100 км. встановленого Інститутом Міністерства України ДП "ДержавтотрансНДІпроект" відносити на валові витрати, різницю 2,31 л./ЮО км відповідно актів контрольних замірів і протоколу від 15.06.2017 в розмірі 9,81 л./100 км відносити за рахунок прибутку Дирекції.

Наказом від 11.12.2009 № 264 ПАТ "Укргідроенерго" Філією "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС" встановлено індивідуальну базову лінійну норму витрат палива на автобус МАЗ-256270, СЕ 6961 А1 на підставі протоколу та розрахунку технічної наради від 02.07.2012 року, актів контрольних замірів встановлено фактичну норму витрат палива в розмірі 28,0 літра на 100 км.

Відповідно до п. 3 наказу від 11.12.2009 №264 величину тимчасової базової лінійної норми витрат палива на автомобіль МАЗ-256270, в розмірі 17,9 л./100 км. встановленого Інститутом Міністерства України ДП "ДержавтотрансНДІпроект" відносити на валові витрати, різницю 10,1 літра відповідно актів контрольних замірів і протоколу від 08.12.2009 в розмірі 28,0 літра на 100 км відносити за рахунок прибутку Дирекції.

З метою дослідження питання щодо встановлення причин виникнення різниць у нормах, визначених інститутом і визначених в результаті здійснених замірів комісією Філії, Автотранспортна дільниця звернулася листом від 23.02.2021 № 9/319 "Щодо перегляду норм витрат палива" до ДП "ДержавтотрансНДІпроект", в якому висловила пропозицію розглянути та встановити норми, які відповідають комісійним фактичним замірам мікроавтобуса Toyota NiAce, автомобіля Skoda Super В та автобус МАЗ 256270.

Наказом «Міністерства транспорту України» від 10.02.1998 № 43 затверджено «Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті», згідно якого норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ (далі - підприємств) в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива.

Нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації.

Нормування витрат моторних олив та мастил здійснюється пропорційно до витрат палива згідно з встановленими нормативами.

Тимчасові індивідуальні норми є чинними для конкретного підприємства (суб'єкта господарювання), що замовило їх розроблення для використання у період апробації в певному регіоні та умовах експлуатації транспортних засобів (обладнання), без права поширення на транспортні засоби (обладнання) інших підприємств, організацій (суб'єктів господарювання), у тому числі суб'єктів господарювання, які входять до складу однієї установи, відомства тощо. При цьому збираються дані щодо специфічних умов експлуатації техніки кожним підприємством (суб'єктом господарювання) в певних умовах для отримання статистично значимої кількості незалежних та неупереджених даних щодо апробації тимчасових індивідуальних норм залежно від всього розмаїття умов експлуатації, технічного стану техніки, особливостей її конструктивного виконання (комплектації) тощо.

Тимчасові індивідуальні норми встановлюють на визначений ДП "ДержавтотрансНДІпроект" період апробації, що триває до одного року. Після закінчення встановленого періоду апробації, розробленої для підприємства тимчасової індивідуальної норми та надання підприємством розробникові за визначеною ДП "ДержавтотрансНДІпроект" формою даних щодо її апробації з наведенням експлуатаційних умов термін дії норми продовжується, при цьому встановлюється наступний період апробації з можливим її коригуванням за обґрунтованої необхідності з урахуванням централізовано зібраних даних щодо апробації тимчасових індивідуальних норм в різноманітних природно-кліматичних, дорожніх та інших умовах різних підприємств та установ (суб'єктів господарювання).

Згідно листа «Про списання пально-мастильних матеріалів» від 11.08.2010 № 02-14/1232 Головного контрольно-ревізійного управління України, наказ Міністерства транспорту України від 10.02.98 № 43 не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Враховуючи зазначене, Головне контрольно-ревізійне управління України вважає, що наказ № 43 є обов'язковим для виконання лише для підприємств, установ і організацій, які входять до сфери управління Мінтрансу. Іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями повинні бути розроблені власні нормативні документи щодо нормування витрат палива та мастильних матеріалів відповідно до законодавства.

Обставини відсутності реєстрації наказу Міністерства транспорту України від 10.02.98 № 43 в Міністерстві юстиції України слідує з листа Мін'юсту від 28.02.2014 № 1112-0-4-14/10.1.

Тобто, система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації пов'язується з нормуванням витрат палива при визначенні допустимої міри споживання палива в певних умовах експлуатації автомобілів.

Враховуючи приписи наказу «Міністерства транспорту України» від 10.02.1998 № 43, зважаючи на затвердження Філією "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС "фактичних норм витрат палива автомобілів на мікроавтобус Toyota NiAce, Skoda SuperB ( НОМЕР_2 ), МАЗ 256270 (AI6683 MB) з урахуванням умов їх відповідної експлуатації, з огляду на звернення Автотранспортної дільниці до ДП "ДержавтотрансНДІпроект" в питаннях перегляду норм витрат палива, розгляду та встановлення норм, які відповідають комісійним фактичним замірам мікроавтобуса Toyota NiAce, автомобіля Skoda SuperВ та автобус МАЗ 256270, підтвердженими Товариством, за висновками суду, є обставини відсутності допущення порушення вимог відповідних наказів філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» та списання пального на суму 124 429,79 грн. (п. 5 Вимоги).

В питаннях п. 6 Вимоги суд попередньої інстанції вірно вказав про підтвердження сторонами обставин укладення між Філією та АТ (ЕК ПАТ) «Чернівціобленерго» договору № 816с від 05.02.2015.

За ст.ст. 509, 510, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тим самим, сторонами договору виконуються взяті ними зобов'язання у відповідності умов укладеного договору.

Відповідно до ст.ст. 257, 261, 264, 267 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно зазначених у Висновку обставин, в протоколі засідання комісії по аналізу стану розрахунків з дебіторами і кредиторами та визначенню сум безнадійної заборгованості філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» від 23.09.2019 визначено суму 19 568,92 грн., як безнадійну дебіторську заборгованість.

Позивачем акцентується, що відсутніми є підписані сторонами договору № 816с від 05.02.2015 акти прийому-здачі наданих послуг по договору, а також документи, що підтверджують отримання контрагентом рахунків на оплату наданих послуг, чим унеможливлюється визначення дати настання зобов'язання контрагента з оплати.

Зворотнього до суду не представлено.

З огляду на наведені приписи Цивільного кодексу України, зважаючи, що умови договору № 816с від 05.02.2015 в частині прийняття послуг за актами прийому-здачі і направлення рахунків на оплату таких послуг, пов'язується із питанням настання строку зобов'язання з оплати послуг, а відтак і перебігом позовної давності, який, за обставин ненастання строку виконання зобов'язання з оплати, не може вважатися пропущеним, знаходять своє підтвердження доводи позивача щодо невідповідності тверджень відповідача про порушення філією «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ст.ст. 257, 509, 610 та 611 Цивільного кодексу України через незабезпечення проведення претензійно-позовної роботи до Сокирянського РЕМ ПАТ «ЕК «Чернівцобленерго» (п. 6 Вимоги).

Як свідчать матеріали справи, у листі № 8/15.1/1284-21 від 12.03.2021 Міністерство розвитку громад та територій України роз'яснило Товариству, що згідно з «Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» перед схваленням проектів будівництва стадії «Техніко-економічне обґрунтування», «Техніко-економічний розрахунок» і «Ескізний проект», та перед затвердженням стадії «Проект» та «Робочий проект» проводиться обов'язкова їх експертиза.

Отже проектна документація на будівництво об'єкта стадії «Робоча документація», у тому числі по об'єктах: «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга», «Дністровська ГАЕС. Будівництво другої черги ГАЕС у складі гідроагрегату № 4 (в адміністративних межах Васильківської ради Сокирянського району Чернівецької області) (коригування) та Будівництво І черги Дністровської ГАЕС» не підлягає обов'язковій експертизі.

Згідно із листа № 221 від 12.03.2021 Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи», останнім проінформовано ПрАТ «Укргідроенерго» про те, що проектна документація, розроблена на стадії робоча документація по об'єкту будівництва «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Коригування», (позитивний комплексний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза» від 27.06.2014 № 00-2232-13/ПБ), наразі не підлягає обов'язковій експертизі відповідно до чинних законодавчих актів та нормативних документів.

З Висновку випливає про надання Товариством фахівцям ДАС України дозволу ДАБІ від 24.03.2017 № ІУ 115170831589 на початок будівельних робіт (інформація про дозвіл відкрита у вільному доступі інтернет) по об'єктам: «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Коригування; Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, інше філія "Каскад Київських ГЕС і ГАЕС" - 07300, Київська обл, Вишгородський район, м. Вишгород. філія "Канівська ГЕС" - 19000, Черкаська обл, м. Канів, вул. Золотонівська, 1. Філія "Кременчуцька ГЕС" - 27500, Кіровоградської обл, Світловодський район, сільрада Павлівська, масив "Кременчуцька ГЕС" вул. Енергетиків, 1. Філія "Середньодніпровська ГЕС" - 51918, Дніпропетровська обл, м. Кам'янське, Дніпропетровський район, вул. Рєпіна, 22. Філія "Дніпровська ГЕС" - 69096, м. Запоріжжя, Дніпровський район, бульвар Вінтера, 1. Філія "Каховська ГЕС" - 74900, Херсонська обл, м. Нова Каховка, вул. Новокаховське шосе, 3. Філія "Дністровська ГЕС" - 60236, Чернівецька обл, м. Новодністровськ, 00. Замовник - Публічне акціонерне Товариство "Укргідроенерго" 20588716».

Також Товариством подано під час перевірки викопіювання з журналу Авторського нагляду, з поясненнями про не відношення робіт «Лікування бетонних поверхонь оглядової» до проекту «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. II черга. Коригування». Реконструкція ядра лівобережної і правобережної кам'яної греблі.

За приписами «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» під терміном "проект будівництва" слід розуміти проектну документацію на будівництво об'єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

При дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект. У разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунка, ескізного проекту), схваленого в установленому порядку, проектна документація може затверджуватися в цілому на об'єкт або за чергами.

Згідно додатку Ж до цього Порядку робоча документація складається: 1. Робочі креслення. 2. Паспорт опоряджувальних робіт. 3. Кошторисна документація. 4. Специфікації обладнання, виробів і матеріалів. 5. Опитувальні аркуші та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів. 6. Робоча документація на будівельні вироби. 7. Ескізні креслення загальних видів нетипових виробів. Примітка. Склад Р може уточнюватися і доповнюватися.

Тому, зважаючи на позитивний комплексний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза» від 27.06.2014 № 00-2232-13/ПБ по об'єкту будівництва «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Коригування», а також на отримання Товариством дозволу ДАБІ від 24.03.2017 № ІУ 115170831589 на початок будівельних робіт, з урахуванням того, що з положень «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» не випливає про обов'язковість експертизи проектної документації на будівництво об'єкта стадії «Робоча документація», обґрунтованими, за висновками суду, є доводи позивача щодо невмотивованості висновків Акту про завищення обсягу та вартості ремонтно-будівельних робіт, як наслідок про неправомірність п. 7 Вимоги.

З Висновку видно про встановлення під час перевірки обставин укладення ПрАТ «Укргідроенерго» договору № 689А/2019 від 08.10.2019 з ТОВ «Антикор плюс» на виконання робіт «Лікування бетонних поверхонь оглядової (відм.+48,700) та цементаційних (відм.+63,100, +72,100) галерей будівлі ГЕС філії «Дністровська ГЕС», у відповідності до проектної документації розробленої ПрАТ «Укргідропроект», за умовами якого передбачено виконання робіт виключно із застосуванням норм та матеріалів передбачених проектом.

Проектно-кошторисна документація розроблена сертифікованою проектною організацією та отримала позитивний експертний звіт № 00-0689-18/КД від 01.08.2018 ДП «Укрдержекспертиза», в якій кошторисна частина проекту перевірялася, в тому числі і щодо правильності застосування кошторисних елементних норм і розцінок, об'ємів робіт, переліку та кількості застосування будівельних машин та механізмів.

Позивачем акцентується, а відповідачем не спростовано, що посадовими особами органу державного фінансового контролю під час проведення ревізії окремих питань, не надавались вимоги на пояснення працівникам об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень, які викладені на сторінці 263-265 Акту ревізії.

В той же час, обставин щодо надсилання вимог на пояснення працівників об'єкта контролю, причетних до відповідного порушення (в рамках договору № 689А/2019 від 08.10.2019), у пункті 57 Держаудитслужбою не зазначено.

Тому, з урахуванням отримання проектно-кошторисною документацією позитивного експертного звіту ДП «Укрдержекспертиза», беручи до уваги відсутність у Висновку заперечень Держаудитслужби по позиції 57 в частині процедурних порушень під час проведення Ревізії, обґрунтованими є доводи позивача про недотримання відповідачем «Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами» у межах висновку про неправомірність застосування розцінок, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на суму 6 968 172 грн. (п. 8 Вимоги).

В межах п. 9 Вимоги суд звертає увагу, що згідно пояснень до акту № 1 від 23.02.2021 «Про проведення контрольного обміру виконаних будівельних робіт», перевірка фактичних об'ємів монтажної піни дверних прорізів під час обмірів не виконувалась.

Про дане відображено в акті № 1 від 23.02.2021, що відмічалося начальником ГЦ-інженером з технічного нагляду Юзич С.М.

Примітки на відповідні зауваження з боку посадових осіб ДАС України у акті № 1 від 23.02.2021 відсутні.

Поряд із цим, з п. 56 Висновку вбачається про не виконання обмірів безпосередньо використаних обсягів піни, через віднесення до прихованих робіт зароблення швів монтажною піною.

Таким чином, позаяк контрольні обміри проводилися в межах доступних для огляду окремих обсягів робіт, та без обмірів фактичних об'ємів монтажної піни дверних прорізів, вмотивованими, то викладена позивачем теза про проведення відповідачем відповідного розрахунку на підставі особистих припущень перевіряючого щодо цього питання, а відповідно про відсутність зайвих виплат на суму 29 280 грн., здійснених через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, є обгрунтованою.

Відповідно до п. 54 Висновку вбачається перерахування на користь Товариства коштів та складання коригуючих актів форми КБ-2в, внаслідок чого ДАС України прийнято усунення виявленого порушення.

За такого, доведеною є позиція позивача про безпідставність відображення відповідачем порушення за п. 10 Вимоги.

З Висновку видно про оголошення 01.07.2019 ПрАТ «Укргідроенерго» у електронній системі закупівель процедуру відкритих торгів з публікацією англійською мовою ДК 021:2015 код 50530000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Сервісне обслуговування (капітальний ремонт) високовольтних елегазових вимикачів типу HGF ГГ1-ГГ9 для філії «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго».

Разом із оголошенням опубліковано тендерну документацію із відповідним Технічним завданням.

Умовами закупівлі визначено кінцевий строк подання пропозицій до 09.10.2019.

Тендерною документацією визначено, що оцінка тендерних пропозицій учасника здійснюється за єдиним критерієм - ціна з ПДВ.

За результатами оцінки, пропозиція ТОВ «Сервісний Центр-Львів» в сумі 16 308 186,64 грн. визнана найбільш економічно вигідною.

Між Товариством та ТОВ «Сервісний Центр-Львів» укладено договір № 832С/2019 від 15.11.2019, за умовами якого передбачено про динамічність ціни і можливість її зміни у разі:

- у бік зменшення (без погіршення якості і кількості надаваних послуг);

- зміни ставок податків і зборів;

- зменшенні обсягів закупівлі;

- зміні курсу іноземної валюти.

Перерахування вартості пропорційно вищезазначеним змінам та оформлюється додатковою угодою, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно п. 2.5. договору № 832С/2019 від 15.11.2019 при зміні офіційного курсу гривні, встановленого Національним Банком України по відношенню до євро більше, ніж на 5 % на дату проведення митного оформлення таких імпортних запасних частин та/або витратних матеріалів, ціна за одиницю імпортних запасних частин та/або витратних матеріалів змінюється пропорційно зміні такого курсу.

Надалі між сторонами укладено додаткову угоду № 3, загальна ціна договору склала 17 305 709,06 грн. з ПДВ.

Товариством виконано робіт на суму 17 305 709,06 грн., що підтверджується актами наданих послуг.

Поряд із цим ДАС України акцентується на не передбачення умовами договору № 832С/2019 від 15.11.2019 включення до вартості витратних матеріалів інших супутніх витрат, які підтверджувалися наданими до заперечень документами.

Як свідчать умови укладеної додаткової угоди № 3 від 23.10.2020 (зміст доступний у вільному доступі інтернет за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-01-001731-b):

«Сторони погодили викласти у новій редакції пукти п. 2.3 та п. 2.3.2. Договору: «п. 2.3. Загальна ціна Договору визначається на підставі сумарного підрахування цін, вказаних у пунктах 2.3.1. - 2.3.3. цього Договору, та становить: 14 421 424,22 (чотирнадцять мільйонів чотириста двадцять одна тисяча чотириста двадцять чотири гривні 22 копійки), крім того ПДВ - 20%: 2 884 284,84 грн. (Два мільйона вісімсот вісімдесят чотири тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 84 копійок). Ціна разом з ПДВ - 17 305 709,06 грн. (Сімнадцять мільйонів триста п'ять тисяч сімсот дев'ять гривень 06 коп.).

«п. 2.3.2. Ціна імпортних витратних матеріалів, обов'язкових і рекомендованих запасних частин, які використовуються для сервісного обслуговування, становить 8 317 872,22 грн. (Вісім мільйонів триста сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 22 коп.), крім того ПДВ 20% 1 663 574,44 грн. (Один мільйон шістсот шістдесят три тисячі п'ятсот сімдесят чотири гривні 44 коп.). Ціна разом з ПДВ становить 9 981 446,66 грн (Дев'ять мільйонів дев'ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста сорок шість гривень 66 коп.), що дорівнює 330 814,90 євро за офіційним курсом Національного банку України на дату митного оформлення імпортних витратних матеріалів, обов'язкових і рекомендованих запасних частин, які використовуються для сервісного обслуговування (1 євро = 30,1723 грн. станом на 13.06.2020 p.).

Сторони домовились викласти у новій редакції додаток № 1 до Договору - «Протокол узгодження ціни».

Згідно «Протоколу узгодження ціни»:

«Сторонами досягнуто згоди щодо розміру договірної ціни на виконання договору № 832С/2019 від 15.11.2019 р. щодо надання послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки (Сервісне обслуговування (капітальний ремонт) високовольтних елегазових вимикачів типу HGF ГГ1-ГГ9 для філії «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» на суму 17 305 709,06 грн (Сімнадцять мільйонів триста п'ять тисяч сімсот дев'ять гривень 06 коп), у тому числі ПДВ 20 % - 2 884 284,84 грн.

Протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між Виконавцем та Замовником».

Відповідно до узгодженого сторонами «Переліку імпортних витратних матеріалів, обов'язкових і рекомендованих запасних частин, необхідних для надання послуг з сервісного обслуговування (капітальний ремонт) при виконанні інспекції 6-го рівня високовольтних елегазових вимикачів типу НGF ГГ1-ГГ9 для філії «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», загальна вартість (без ПДВ) становить - 8 317 872,22 грн. Крім того ПДВ 20% 1 663 574,44 грн. Загальна вартість (з ПДВ) 9 981 446,66 грн., що дорівнює 330 814,90 євро за офіційним курсом Національного банку України на дату митного оформлення імпортних витратних матеріалів, обов'язкових і рекомендованих запасних частин, які використовуються для сервісного обслуговування, становить (1 євро = 30,1723 грн. станом на 13.06.2020)».

Тобто, з огляду на погодження сторонами договору № 832С/2019 від 15.11.2019 умов щодо переліку та вартості імпортних витратних матеріалів, обов'язкових і рекомендованих запасних частин, з урахуванням того, що протокол узгодження ціни є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між виконавцем та замовником, враховуючи подання Товариством під час Ревізії доказів виконання такого правочину, знайшли своє підтвердження аргументи позивача щодо необґрунтованості висновків відповідача про завищення вартості наданих послуг на суму 2 668 743,69 грн. (п. 11 Вимоги).

В розрізі аналогічних підстав щодо доказів виконання правочину є обґрунтованими доводи Товариства про недоведеність п. 14 Вимоги в аспекті завищення вартості наданих послуг на суму 1 581 061,98 грн. по договору № 830С/2019 від 15.11.2019 з урахуванням додаткових угод №№ 1-3 до нього, укладених у процедурі закупівлі: «ДК 021:2015 код 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Сервісне обслуговування (капітальний ремонт) високовольтних елегазових вимикачів Т1, Т2 типу HGF 115/2В філії «Кременчуцька ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго»)» (інформація про процедуру доступна у вільному доступі інтернет за адресою: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-01-001731-b).

В частині п. 12 Вимоги, то за ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

Відповідно, в межах проектної документації, яка визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт, підрядником здійснюється будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи.

Як випливає з Висновку, ТОВ «Укртрансзв'язок» виконувало роботи згідно з договором № 137У/2018 від 03.04.2018 на Будівництво системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій на Дніпровській ГЕС-1 та оповіщення у разі їх виникнення. Коригування, філія «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго».

Вказані роботи виконувалися на підставі розробленої та затвердженої з проходженням державної експертизи та отриманням Експертного звіту з позитивним висновком (рішенням) експертної організації № 00 0871 17/КД від 16.06.2017. Проектна документація та кошторисна частина проекту будівництва затверджувалася із відповідними розцінками: шифр М8-147-1 (Кабель до 35 кВ, що прокладається по установлених конструкціях і лотках з кріпленням на поворотах і в кінці траси, маса 1 м до 1 кг) по ціні 455,45 грн. за 100 м.

За таких обставин, зважаючи на здійснення відповідних робіт за договором згідно проектної документації, підтвердженими, за висновком суду, є позиції позивача про відсутність завищення вартості виконаних для філії «Дніпровська ГЕС» робіт за договором від 03.04.2018 № 137У/2018 на загальну суму 25 141,20 грн.

Так, за тотожних підстав щодо здійснення відповідних робіт за правочином згідно проектної документації, доводів Товариства про невмотивованість п. 15 Вимоги в питаннях завищення вартості робіт для філії «Кременчуцька ГЕС» на суму 62 059,2 грн. по договору № 516У/2018 від 21.09.2018 (експертний звіт № 00-2807-17/ІЗ від 20.03.2018 ДП «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи»), та п. 17 Вимоги щодо завищення вартості робіт для філії «Середньодніпровська ГЕС» на суму 114 537,60 грн. по договору № 628У/2018 від 18.09.2019 (експертний звіт № 00-0047-19/ІЗ від 01.03.2019 ДП «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи»).

В рамках п. 13 Вимоги слід відзначити, що за змістом Акту, під час ревізії філією «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» направлено лист від 19.02.2021 № 01/317 до Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» з вимогою щодо відшкодування понесених Філією витрат по договору від 19.08.2019 № 557У/2019, в частині виконання гарантійних зобов'язань, на суму 10 339,32 грн., перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок філії «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго».

У відповідності до п. 87 Висновку, ДАС України зазначено про прийняття частково заперечень Товариства в питаннях вартості виконаних робіт по договору № 557У/2019 від 19.08.2019, та про визначення остаточної суми витрат з виконання гарантійного ремонту після його проведення.

Таким чином, підтвердженою з боку Товариства є теза щодо необґрунтованості п. 13 Вимоги.

З матеріалів справи випливає про укладення між ПрAT "Укргідропроект", як замовником, та ТОВ «Пожежна будівельна фірма «Схід», як підрядником, договорів: № 6926/2018 від 27.11.2018 та № 13С/2020 від 29.01.2020.

Також між ПрAT "Укргідропроект" (замовник) та ТОВ «МПП «Леона» (підрядник) укладено договір № 530Л/2020 від 04.08.2020.

По вказаним договорам здійснювалися земляні роботи.

Згідно інвесторських кошторисних документацій вартість земляних робіт по розробці траншей була визначена по нормам ДСТУ Б Д.2.2-1:2012 Е1-12-14 та Е1-162-2 для ґрунтів 2 групи. Засипка траншей вручну визначена за нормою Е1-166-2 без зниження групи ґрунтів для засипки.

Відповідно, в обох випадках прийнята 2 група ґрунтів.

Згідно листа № ВК/149 від 02.01.2021 ПрAT "Укргідропроект", поданого до ДАС України, відмічено: «Що пунктом 1.1.9.5 технічної частини ДСТУ Б Д.2.2-1:2012 передбачено, що в разі розробки вручну раніше розпушених незлежалих ґрунтів 2-4 групи приймати норму на одну групу нижче.

Роз'яснення чи посилання на те, що пункт 1.1.9.5 технічної частини ДСТУ Б Д.2.2- 1:2012 стосуються норм саме на засипку траншей вручну, відсутні.

В складі робіт прийнятої в кошторисах норми Е1-166-2 зазначено «Засипка раніше викинутим ґрунтом з розбивкою грудок і трамбуванням», тобто ця норма вже передбачає засипання траншеї раніше розробленим ґрунтом.

Нормативні витрати труда робітників-будівельників по нормі Е1-166-2 на засипку траншеї значно нижчі (менші) ніж на розробку ґрунтів природної щільності вручну в тому числі тому, що ці ґрунти є раніше розпушеними».

Так, з огляду на визначення вартості робіт по наведеним правочинам за другою групою ґрунтів, знайшли своє підтвердження доводи Товариства про недоведеність висновків ДАС України щодо завищення вартості виконаних відповідних земляних робіт (п. 16 Вимоги).

З Акту ревізії випливає про укладення між ПрАТ «Укргідроенерго» та ТОВ «МК-Монтаж» договору № РВ-43М/2016 від 29.12.2016.

Згідно цього правочину роботи з реалізації проекту: «Виготовлення, постачання та монтаж аварійно-ремонтного затвору водозливної греблі для Філії «Середньодніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» здійснювалися відповідно до проектної документації, яка була розроблена ПрАТ «СПКТБ «Запоріжгідросталь» та погоджена Генпроектувальником ПрАТ «Укргідропроект».

Проект на антикорозійний захист металоконструкцій затвору був розроблений на підставі технологічної карти. Згідно проекту передбаченим є додаткове знежирення.

З Висновку видно про подання Товариством під час перевірки первинних документів щодо здійснених робіт по знежиренню поверхонь.

Так, з урахуванням обставин проведення філією «Середньодніпровська ГЕС» оплати за проведені ТОВ «МК-Монтаж» відповідні роботи в межах договірних відносин, судом приймаються до уваги доводи Товариства про відсутність здійснення зайвих витрат у сумі 3 484,16 грн. (п. 17 Вимоги).

В частині п. 18 Вимоги суд відмічає, що з матеріалів справи видно про укладення ПрАТ «Укргідроенерго» з ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» договору на виконання робіт від 14.07.2017 № БК-17 О/2017 на виконання робіт: (ДК 021:2015, код 45112000-5 Землерийні та інші земляні роботи) з повного археологічного дослідження таких об'єктів археологічної спадщини в зоні будівництва Канівської ГАЕС в межах землекористування ПрАТ «Укргідроенерго» на території Пшеничницької сільської ради Канівського району Черкаської області (кадастровий номер 7122087400:01:001:0708): поселення біля висоти 188,0; поселення біля висоти 175,1; поселення багатошарове в урочищі Борисівщина; поселення раннього залізного віку на південь від г. Лисуха; багатошарове поселення біля південного схилу г. Лисуха; поселення біля висоти 184,4.

Сума договору відповідно до договірної ціни, з урахуванням додаткової угоди від 18.12.2018 №3, становить 14 991 127,15 грн., у тому числі ПДВ. Вид договірної ціни: динамічна і може бути змінена протягом строку дії Договору.

Загальна вартість виконаних ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» робіт за вказаним договором, відповідно до наданих до ревізії актів здачі-приймання виконаних робіт (з урахуванням ПДВ) за період з 01.01.2019 по 30.12.2020 становить 9 244 912,76 грн., за які ПрАТ «Укргідроенерго» проведено оплату в повному обсязі. Станом на 31.12.2020 в бухгалтерському обліку Філії «Канівська ГЕС» дебіторська та/або кредиторська заборгованість ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» за вказаним договором не обліковується.

Також між ПрАТ «Укргідроенерго» та ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» укладено договір на виконання робіт від 05.08.2019 № 514-О/2019 на виконання робіт: (ДК 021:2015, код 45112000-5 Землерийні та інші земляні роботи) виконання робіт з археологічного дослідження залишків об'єкта археологічної спадщини - городища на горі Лисуха (ранній залізний вік) в зоні будівництва Канівської ГАЕС на площі 7,2 тис. кв.м.

Сума договору відповідно до договірної ціни становить 8 830 813,01 грн., у тому числі ПДВ. Вид договірної ціни: динамічна і може бути змінена протягом строку дії Договору.

Загальна вартість виконаних ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» робіт за вказаним договором, відповідно до наданих до ревізії актів здачі-приймання виконаних робіт (з урахуванням ПДВ) за період з 01.01.2019 по 30.12.2020 становить 8 830 813,01 грн., за які ПрАТ «Укргідроенерго» проведено оплату в повному обсязі. Станом на 31.12.2020 в бухгалтерському обліку Філії «Канівська ГЕС» дебіторська та/або кредиторська заборгованість ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» за вказаним договором не обліковується.

З Акту вбачається, що під час ревізії Державною аудиторською службою України на підставі договору від 27.07.2020 № 60/1, укладеного між Державною аудиторською службою України та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза» (далі - КП «Київекспертиза»), направлення на проведення ревізії від 23.02.2021 № 117 та наказу по КП «Київекспертиза» від 23.02.2021 № 22-КО залучено експерта будівельного сектору перевірки спеціальних робіт КП «Київекспертиза», якою досліджено питання підтвердження відповідності обсягів та вартості виконаних підрядних робіт затвердженій проектно-кошторисній документації, поданих до сплати обсягів робіт шляхом безпосередніх обмірів в натурі та документальної перевірки по договорах № БК-17 О/2017 та № 514-О/2019.

За результатами перевірки складено довідку перевірки вартості виконаних археологічних досліджень від 23.02.2011 № 304, згідно якої відповідно наданих замовником містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на виготовлення проєктно- кошторисної документації на будівництво об'єкта Канівська ГАЕС біля села Бучак Канівського району Черкаської області в адміністративних межах Пшеничницької, Бобрицької, Грищенецької та Тростянецької сільських рад Канівського району (за межами населених пунктів) від 13.03.2013, виданих Канівською районною державною адміністрацією зазначено планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони) та вимоги щодо охорони культурної спадщини згідно висновку управління культури Черкаської обласної державної адміністрації від 24.12.2012 № 1637/01-29.

Тобто археологічні дослідження об'єктів проводилися коштом замовника.

Згідно довідки відсутніми у звітах є графічні оформлення польових робіт, тому до розрахунку вартості археологічних досліджень - п. 2 кошторису, який є додатком до договору, слід застосувати коефіцієнт 0,58. З урахування коефіцієнту 0,58 вартість робіт становить 7545,50774 тис. грн., з ПДВ та 6336,90401 тис. грн. з ПДВ по відміченим правочинам.

На порушення вимог тимчасового збірнику цін на науково-проектні роботи по нерухомим пам'ятникам історії та культури Української РСР ТЗЦНПР 9, що призвело до втрат фінансових ресурсів за період перевірки 2019-2020 на загальну суму 1699,40502 тис. грн., з ПДВ та в розмірі 2493,90900 тис. грн., з ПДВ по договорам відповідно.

Як вже зауважувалося, в силу Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

При цьому затверджене замовником за погодженням із проектувальником завдання на проектування об'єкту будівництва визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (ст. 29).

Згідно ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Отже, у випадку, якщо будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, такі роботи проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів, та за рахунок коштів замовників.

В силу ст. 15 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» дослідник археологічної спадщини зобов'язаний, зокрема, здійснювати археологічні дослідження відповідно до вимог законодавства про охорону культурної спадщини, зокрема нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; надати польову документацію та науковий звіт про проведені роботи органу, що видав дозвіл, та визначеним Кабінетом Міністрів України державній архівній установі чи архівному підрозділу державної наукової установи у встановленому законодавством порядку для занесення до Національного архівного фонду.

Як випливає з Висновку, у п. 2 кошторисів розцінкою передбачено, що при знятті ґрунту пізніших нашарувань при заглибленні від 0,4 до 1,4 метра необхідне виконання: а) польових та камеральних робіт; б) графічного оформлення польових робіт.

Умовами додаткових договорів встановлено, що етапи 2, 4, 5, 13, 16, 17, 19, 20 складаються з польових та камеральних робіт, графічного оформлення робіт. За результатами викання усього комплексу робіт виконавець надає замовнику висновок щодо проведеного повного археологічного дослідження території.

Матеріали справи містять звіти з результатами виконаних польових та камеральних робіт, графічного оформлення польових робіт.

Згідно листа від 09 березня 2021 № 125/01-15-177 від Інституту археології НАН України, проведені на об'єктах археологічної спадщини - городищі на горі Лисуха, поселенні в урочищі Борисівщина та поселенні раннього залізного віку на південь від гори Лисуха роботи пройшли наукове рецензування, яке підтвердило якість і повноту проведених досліджень, у тому числі їх графічної фіксації. Також відмічено, що: «За результатами опрацювання зазначених звітів можна зробити обґрунтований висновок про повну відповідність проведених робіт «Методиці проведення польових археологічних досліджень» (на виконання статті 12 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» затверджена Вченою радою Інституту археології НАН України 22.12.2015 p., протокол №10) та складу робіт, визначеному розділом VI «Тимчасового збірника иін на науково-проектні роботи по нерухомих пам'ятках історії та культури Української РСР (ТЗЦНПР-91), затвердженому Держбудом УРСР 24.06.1991 р. наказ №75. Зазначені звіти в свою чергу відповідають усім вимогам, зазначеним в «Інструкції з підготовки та оформлення наукового звіту про польові археологічні дослідження» (на виконання статті 11 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» затверджена Вченою радою Інституту археології НАН України 22.12.2015 p., протокол №10), Постанові Кабінету Міністрів України «Про порядок передачі наукової документації з дослідження археологічної спадщини» від 21.12.2005 р. №1255, а також іншим вимогам до порядку проведення археологічних досліджень та фіксації їх результатів, передбачених Законом України «Про охорону археологічної спадщини».

Таким чином, з огляду на здійснення повного дослідження об'єктів культурної спадщини при будівельних, меліоративних, шляхових та інших роботах за рахунок коштів замовників відповідних робіт, приймаючи до уваги проведення виконавцем за договорами польових та камеральних робіт, графічного оформлення польових робіт у повному обсязі, підтвердженими, за переконанням суду, є аргументи Товариства про відсутність зайвих виплат на суму 4 193 314,02 грн., що свідчить про невмотивованість висновків ДАС України про завищення вартості робіт з археологічних досліджень на відповідну суму.

З п. 34 Висновку вбачається про усунення порушень на суму 2 693 882,59 грн. з урахуванням додатково наданої інформації листом Товариства від 01.04.2021 № 1/1285.

Тим самим підтвердженою з боку Товариства є позиція про невідповідність п. 18 у цій частині Вимоги.

Також з Висновку видно про прийняття ДАС України заперечень через усунення виявлених порушень в межах: 144 541,43 грн., 77 543,06 грн., 39 764,69 грн., 18 064,24 грн.

Окремо суд вказує, що з згідно ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходячи з обсягів робіт, передбачених проектною документацією, та відповідних поточних цін. Поточні ціни на матеріальні ресурси для будівництва визначаються франко-приоб'єктний склад будівельного майданчика і на встановлену одиницю виміру враховують такі елементи вартості: - відпускну ціну; - вартість тари, упаковки і реквізиту; - вартість вантажних робіт; - вартість транспортування; - заготівельно-складські витрати. Як приоб'єктний склад при визначенні вартості будівництва приймається передбачене проектом організації будівництва: - для матеріалів зберігання просто неба - майданчик, що використовується для їх розміщення на території об'єкта будівництва; - для інших матеріалів - місце складування (склад) їх для даного об'єкта будівництва. Вивантаження на приоб'єктному складі та внутрішньобудівельне транспортування (як горизонтальне, так і вертикальне) будівельних матеріалів, виробів, конструкцій від приоб'єктного складу до місця встановлення, монтажу чи використання в діло враховано ресурсними елементними кошторисними нормами за винятком випадків, застережених у технічних частинах збірників ресурсних елементних кошторисних норм.

Згідно листа № ВК/354 від 19.02.2021, на етапі розробки інвесторської кошторисної документації внутрішньобудівельний транспорт враховано усереднено і коригуванню не підлягає. Витрати по експлуатації автомобілів бортових вантажопідйомністю 3т та 5т враховані в складі РЕКН.

Згідно Акту, роботи за договорами №№: 3/20, 6/20, 11/17, 2/20, згідно укладених актів Кб-2в за березень 2020 року №№ 1, 2, вересень, листопад, грудень 2020 року за № 2, червень, грудень 2019 року № 2 і № 3, березень-квітень 2020 року відповідно, оплачені Товариством у повному обсязі.

З огляду на таке, зважаючи на здійснення Товариством розрахунку по відповідним правочинам виходячи з обсягів наданих робіт, та з урахуванням обставин місця знаходження приоб'єктного складу при виконанні робіт, знаходять своє підтвердження доводи позивача щодо відсутності здійснення зайвих виплат на суму 75 624,41 грн. (п. 19 Вимоги).

За п. 6.2.1.5 «Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин та механізмів, якщо внаслідок об'єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів тощо) будівельні (ремонтнобудівельні) роботи планується виконувати без застосування машин та механізмів як для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин та механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідними технічними (у проекті виконання робіт) та економічними обґрунтуваннями. В економічному обґрунтуванні провадиться співставлення вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементними кошторисними нормами для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів і механізації технологічних процесів, розрахованої на підставі нормативного часу роботи та вартості машино-години цих машин, що склалася в регіоні та наближених до нього територіях, або (за їх відсутності) за усередненими показниками, рекомендованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, з відповідною вартістю зазначених робіт, що планується виконувати із застосуванням ручного труда чи наявних у підрядній організації машин та механізмів. Розрахунками, проведеними для зазначеного співставлення, враховуються також загальновиробничі та адміністративні витрати, а також прибуток. У випадку, якщо обґрунтовані витрати підрядника, спричинені зміною умов виконання робіт, перевищують відповідну нормативно-розрахункову вартість робіт, підрядник може вносити пропозицію щодо розроблення та затвердження індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм в складі проектної документації.

За п. 2.2.2 «Проекту виконання робіт» ДК 021:2015 код 45300000-0 (будівельно-монтажні роботи) Оздоблювальні роботи блоку № 4 філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», організовується доставка в робочу зону необхідних обладнань матеріалів і виробів у кількості, що забезпечить безперебійну роботу. Доставка матеріалів на місце робіт виконується вручну відповідно до НПАОП 0.00-1.75-15.

Як свідчать матеріали справи, виконання робіт за серпень 2020 року по договору № 354У/2019 від 27.06.2010, укладеного між ПрАТ «Укргідроенерго», та Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» виконані без зауважень та у повному обсязі. Роботи оплачені на суму 42584,68 грн.

Таким чином, з огляду на проведення безперебійних робіт по договору за серпень 2020 року по «Проекту виконання робіт» ДК 021:2015 код 45300000-0 (будівельно-монтажні роботи) Оздоблювальні роботи блоку № 4 філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», про що оформлено первинні документи, обґрунтованими є доводи Товариства як про достовірність зазначених даних у фінансовій звітності, так і про не завищення вартості робіт з археологічних досліджень на суму 42 584,68 грн. (п. 20 Вимоги).

За п.п. 6.3.1-6.3.4 ДСТУ «Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за обґрунтованими, як правило, найменшими (при всіх рівних характеристиках) цінами на підставі проведеного претендентом (підрядником) аналізу цін на ринку будівельних матеріалів в регіоні.

При розгляді ціни пропозиції учасника конкурсних торгів замовник, розглядаючи її складові, перевіряє обґрунтованість цін, що склалися в регіоні на відповідні матеріальні ресурси, які, як правило, приймаються найменшими при всіх рівних характеристиках (

Вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за ресурсними елементними кошторисними нормами, та їх вартості за договірною ціною.

Вартість матеріальних ресурсів уточнюється відповідно до умов, передбачених договором підряду.

За п.п. 6.4.4, 6.4.7 ДСТУ «Правил визначення вартості будівництва» за динамічної договірної ціни: прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні.

Компенсація підряднику витрат, спричинених зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, здійснюється у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами.

Кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат та рівень заробітної плати працівників, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах, уточнюються в порядку, передбаченому договором.

При взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття витрат підрядника на зведення або пристосування тимча сових будівель і споруд визначаються за ДСТУ-Н Б Д.1.1-5 на підставі кошторису, погодженого із замовником, та фактично збудованих (пристосованих) будівель і споруд з урахуванням рішень проекту організації будівництва.

Незалежно від виду договірної ціни та способів взаємороз рахунків при виявленні у кошторисах виконаних робіт (примірні форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України.

З Висновку видно про укладення між ПрАТ «Укргідроенерго», та Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» договору на виконання робіт (підряду) від 01.02.2019 № 1У/2019 на виконання робіт: «ДК 021-2015 код 45233000-0 Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг) капітальний ремонт дорожнього покриття, узбіч, укосів, укріпних і водовідвідних споруд автодороги від ПК 11+30 до ПК 121+50 лівобережної земляної греблі філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго». Коригування.

У відповідності до п. 2.4. приміченого договору його ціна є динамічною і може бути змінена протягом строку його дії.

За п. 2.5 цього договору ціни на матеріальні ресурси визначаються на підставі проведеного підрядником аналізу цін на ринку будівельних матеріалів в регіоні або висновками регіональної Торгово-промислової палати (адреса посилання процедури закупівлі: ://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-04-000625-b).

В складі тендерної пропозиції підрядником надано висновок регіональної Торгово-промислової палати від 18.12.2018 № В-2072 про поточні ціни на щебінь та суміші асфальтобетонні гарячі і теплі, що враховано при взаєморозрахунках на умовах договору підряду.

Як випливає з листа ДП «ДерждорНДІ» (http://dorndi.org.ua/ua/price-monitoring), інформація щодо цін на основні дорожньо-будівельні матеріали надається Службами автомобільних доріг в областях за даними підприємств-виробників (постачальників), що знаходяться на території України. Ця інформація має довідковий характер і може слугувати замовнику та підряднику лише орієнтиром при визначенні вартості дорожніх робіт на стадії складання інвесторської кошторисної документації.

За такого, зважаючи на погодження за відповідним правочином умови щодо динамічної ціни, а також про визначення цін на матеріальні ресурси на підставі висновків регіональної Торгово-промислової палати, беручи до уваги проведення робіт за договором № 1У/2019 від 01.02.2019 згідно проектною документацією, вмотивованими, за висновками суду, є твердження позивача про необґрунтованість викладених у п. 21 Вимоги обставин про здійснення зайвих виплат на суму 7 535 951,65 грн., через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт.

Відповідно до преамбули Закону України «Про колективні договори і угоди», він визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців.

За ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди», колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони (ст. 3).

Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо (ст. 7).

За п. 2.6. «Переліку заохочувальних виплат та соціальних пільг працівникам ПрАТ «Укргідроенерго» Колективного договору, визначено соціальну пільгу, як-то здешевлення вартості тимчасового проживання в будинках на базах відпочинку Товариства для його працівників.

У вказаному пункті наявна примітка про визначення умов та вартості тимчасового проживання спільним рішенням виконавчого органу та Ради профкомів Товариства.

Як свідчать матеріали справи, між Виконавчим органом та Радою профкомів ПрАТ «Укргідроенерго» укладено спільні рішення: № 6 від 03.06.2019, № 17 від 10.12.2019 та № 10 від 18.12.2020, якими визначено умови щодо надання пільг у вартості тимчасового проживання.

Зокрема, за спільним рішенням Виконавчого органу та Ради профкомів ПрАТ «Укргідроенерго» вирішено проводити здешевлення вартості тимчасового проживання в будинках, терміном на 14 календарних днів, на базі відпочинку «Гористе» для працівників товариства на 50% від затвердженої повної вартості тимчасового проживання. Здешевлення вартості тимчасового проживання в будинках, терміном на 14 календарних днів, на базі відпочинку «Гористе» для працівників товариства на 50% надавати протягом поточного року за відповідною заявою.

Ці рішення залишені без змін у грудні 2019 року та грудні 2020 року.

З огляду на норми Закону України «Про колективні договори і угоди», зважаючи на прийняття Виконавчим органом та Радою профкомів ПрАТ «Укргідроенерго» спільних рішень в питаннях умов та вартості тимчасового проживання працівників Товариства, невмотивованими, на думку суду, є викладені порушення про забезпечення відшкодування працівниками ПрАТ «Укргідроенерго» на користь філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» зайвих витрат на суму 849 513 грн., здійснених через безпідставно надані пільги зі здешевлення тимчасового проживання на базі відпочинку «Гористе» (п. 22 Вимоги).

28.11.2019 між ПрАТ «Укргідроенерго», як замовником, та ПрАТ «Банкомзв'язок», як підрядником, укладено договір № 874Б/2019, відповідно до умов якого підрядник забезпечує технічне переоснащення автоматизованої системи контролю безпеки і гідротехнічних споруд (АСК ГТС) Київської та Каховської ГЕС ПрАТ «Укргідроенерго».

Додатковою угодою № 1 від 29.10.2020 термін дії договору продовжено.

Актами за листопад - грудень 2020 року підтверджується проведення робіт по договору.

В рамках виконання договору ПрАТ «Банкомзв'язок» передано, а філією «Каскад Київських ГЕС та ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» прийнято обладнання.

Згідно з актами приймання-передачі обладнання (устаткування) до монтажу філією «Каскад Київських ГЕС та ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» передане обладнання прийнято до монтажу.

У зв'язку із питаннями пусконалагоджувальних робіт, характеру відповідних недоліків, обладнання було демонтовано та передано в сервісний центр підрядника для подальшого усунення недоліків, про що було складено Акт № 1.

Після виконання ремонтних та сервісних робіт обладнання було повернуто ПрАТ «Укргідроенерго» та змонтовано, про що складено Акт № 2.

За цих обставин, підтвердженою є теза позивача про недоведеність викладеної відповідачем в Акті позиція про завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 27 903,23 грн. (п. 23 Вимоги).

В площині питання п. 24 Вимоги суд апеляційної інстанції також вказує про здійснення робіт на підставі розробленого та затвердженого проекту з проходженням державної експертизи та отриманням Експертного звіту з позитивним висновком (рішенням) експертної організації ДП «Укрдержбудекспертиза» (№ 00-0689-18КД від 01.08.2018): «Реконструкція огорожі забороненої зони Каховської ГЕС».

Тому, зважаючи на проведення робіт в межах затвердженого проекту, обґрунтованими, є доводи позивача щодо проведення робіт за проектним рішенням.

При цьому, в межах даної вимоги судом апеляційної інстанції приймається до уваги повернення ТОВ «Експрес-Промбудсервіс» на користь ПрАТ «Укргідроенерго» 3 040,80 грн. (копія чеку про оплату міститься у справі) згідно акту № 1 (коригування), складеного за перевіркою Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, що свідчить про відсутність збитків Товариству.

Дане, в сукупності, вказує про неправомірність п. 24 Вимоги.

В рамках п. 25 Вимоги суд апеляційної інстанції відзначає, що згідно рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі №910/15339/16 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТС Комтехсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" в особі філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" 33 874 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 901 грн. 58 коп. - 3% річних, 20 883 грн. 08 коп. - інфляційних втрат, 1 378 грн. 00 коп. - судового збору. Тобто, загальна сума до стягнення 58 036,66 грн.

З наданої до матеріалів справи оборотно-сальдової відомості по рахунку № 041 за січень 2019 року - грудень 2020 року, видно про сальдо в сумі 24 162,66 грн.

Тим самим, не знайшли свого підтвердження доводи Товариства про відсутність заниження в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості на суму 33 874,00 грн. по основному боргу.

Стосовно п. 26 Вимоги суд апеляційної інстанції зауважує, що за п. 67 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16), слід припиняти визнання балансової вартості об'єкта основних засобів: а) після вибуття, або б) коли не очікують майбутніх економічних вигід від його використання або вибуття.

Як видно з матеріалів справи, філія «Середньодніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» не припиняла визнання балансової вартості одного аварійно-ремонтного затвору та 6 верхніх (старих) секцій основних затворів. Останні використовуються за функціональним призначенням - захист від тиску криги.

Згідно п.п. 1.1., 1.2. рішення науково-технічної ради філії «Середньодніпровська ГЕС», оформленого протоколом від 22.04.2021, вирішено: внести зміни (доповнити) Технічний паспорт гідротехнічних споруд філії «Середньодніпровська ГЕС» після розділу «Затвори водозливної греблі» доповнити розділом «Льодозахисна стінка ВЗГ»; відобразити в розділі «Льодозахисна стінка ВЗГ» 6 (шість) верхніх (старих) секцій основних затворів № 4, 5, 6, 7, 8, 9 та старий аварійно-ремонтний затвор. Строк виконання рішення до 30.04.2021 (в межах строку для вжиття заходів за Вимогою - 07.05.2021).

За таких обставин, приймаючи до уваги використання філією «Середньодніпровська ГЕС» одного аварійно-ремонтного затвору та 6 верхніх (старих) секцій основних затворів за призначенням захисту від тиску криги, з урахуванням внесення змін (доповнення) до Технічного паспорту гідротехнічних споруд філії «Середньодніпровська ГЕС» після розділу «Затвори водозливної греблі» доповнення розділом «Льодозахисна стінка ВЗГ», з відображенням шести верхніх (старих) секцій основних затворів № 4, 5, 6, 7, 8, 9 та старого аварійно-ремонтного затвору, знаходять своє підтвердження доводи Товариства про відповідність фінансової звітності філії «Середньодніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та міжнародним стандартам фінансової звітності.

Щодо п. 27 Вимоги, то ДАС України прийнято до уваги перебування на стадії усунення Товариством вказаного порушення.

В частині п. 28 Вимоги, то Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

За ст. 2 цього Закону він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством (ст.ст. 3, 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством) (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до п.п. 1, 6, 29, 30 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до основних засобів, щоб користувачі фінансової звітності могли розуміти інформацію про інвестиції суб'єкта господарювання в його основні засоби та зміни в таких інвестиціях. Основні питання обліку основних засобів - це визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань, а також збитків від зменшення корисності, які слід визнавати у зв'язку з ними.

Собівартість - це сума сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або справедлива вартість іншої форми компенсації, наданої для отримання активу на час його придбання або створення або (якщо прийнятно) сума, яку розподіляють на цей актив при первісному визнанні згідно з конкретними вимогами інших МСФЗ.

Суб'єкт господарювання має обирати своєю обліковою політикою або модель собівартості в параграфі 30, або модель переоцінки в параграфі 31, і йому слід застосовувати цю політику до всього класу основних засобів.

Після визнання активом, об'єкт основних засобів слід обліковувати за його собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності.

В аспекті викладеного пункту 29 Вимоги, суд вірно вказав, що зазначивши у даному пункті про забезпечення недопущення надалі порушень норм Закону України «Про публічні закупівлі» ДАС України не вказано, які саме дії та на підставі яких положень закону повинно здійснити Товариство для усунення негативних наслідків протиправності неналежно проведених, на думку відповідача, процедур закупівель очікуваною вартістю 3 352 872 552,91 грн., за результатами проведення яких укладено 8 господарських договорів на загальну суму 3 331 582 858,43 грн.

Спонукання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене в світлі обов'язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії.

Під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, належить, виходячи з правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Тотожна правова позиція в питаннях «правової оцінки змісту вимоги як індивідуально-правового акту» викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.11.2018 (справа № 815/4223/16). В якій, в свою чергу, зазначено, що правову позицію щодо необхідності врахування судами змісту вимог Держаудитслужби викладено в постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 826/3350/17 та від 11.09.2018 у справі № 825/1481/16.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, вимога про усунення порушень за цим пунктом спрямовується на майбутнє, тобто окреслена в аспекті можливого вчинення порушення Товариством Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак за своїм змістом ця вимога вказана без визначення конкретного порушення, про що вірно вказано судом першої інстанції.

Враховуючи вищенаведені норми закону, наявні в матеріалах справи докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно визнав протиправною та скасував вимогу Державної аудиторської служби України "Про усунення виявлених порушень" № 000500-14/4303-2021 від 07.04.2021.

При цьому, інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, позаяк апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" до Державної аудиторської служби України, про визнання протиправною та скасування вимогипредставники сторін - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко

Повний текст постанови складено 10.12.2021.