30 листопада 2021 р.Справа № 440/2621/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2021, (головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, повний текст складено 20.08.21 року) по справі № 440/2621/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ"
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 04.03.2021 №97 в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 19 916,02 грн та сплати штрафу на суму 9 958,01 грн.
В обґрунтування позову зазначило, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області проведено перевірку позивача та виявлено, що позивачем безпідставно нараховано та виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності, проведену на підставі листків непрацездатності, які видані не у встановленому порядку, оскільки видані лікарем, який не є лікарем закладу охорони здоров'я, та не є лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець. У зв'язку з виявленням порушень, відповідачем прийнято оскаржуване рішення.
Позивач вважав, такі висновки відповідача помилковими, а рішення протиправним, оскільки листи непрацездатності, по яким проведено виплати працівникам підприємства, видані уповноваженою особою, оформлені на бланках встановленого зразка та згідно Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 позов задоволено.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог зазначає, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми Інструкції № 455, не враховано, що листки непрацездатності згідно цієї Інструкції мають право видавати, зокрема, лікуючі лікарі закладів охорони здоров'я незалежно від форми власності та лікарі, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці. При цьому, на думку апелянта, лікуючий лікар, який працює не у закладі охорони здоров'я зі статусом юридичної особи і не є фізичною особою підприємцем, що провадить господарську діяльність з медичної практики є найманим працівником такого підприємця та не наділений правом видачі листків непрацездатності.
Вказує, що в даному випадку листки непрацездатності видані найманими працівниками ФОП ОСОБА_1 , а отже неуповноваженими особами, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Позивач, ФОП ОСОБА_1 (далі - третя особа) подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (Кременчуцьке відділення) №12-од від 12.02.2021 "Про проведення планової перевірки" наказано провести з 15.02.2021 по 19.02.2021 планову перевірку ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" за період з 12.06.2018 по 31.12.2020 з питань дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду (т. 1 а.с. 69).
14.01.2021 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області направлено позивачу повідомлення про проведення в період з 15.02.2021 по 19.02.2021 документальної планової перевірки щодо правильності використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України за період з 12.06.2018 по 31.12.2020 (т. 1 а.с. 70).
В період з 15.02.2021 по 19.02.2021, на підставі наказу від 12.02.2021, направлення на проведення перевірки від 12.02.2021, Кременчуцьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" з питань дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України за період з 12.06.2018 по 31.12.2020, за результатами якої складено Акт №16 від 19.02.2021 (т. 1 а.с. 4-10).
В акті зазначено, зокрема у пункті 5, про порушення позивачем п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме: нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець): 13.11.2020: ЛН АДЯ 320670 від 05.10.2020 ОСОБА_2 (безповоротна); 15.10.2020: ЛН АДЯ 342595 від 16.09.2020 ОСОБА_3 ; 30.11.2020: ЛН АДЯ 317903 від 28.10.2020 ОСОБА_3 ; 27.05.2020: ЛН АДЯ 385830 від 30.03.2020 ОСОБА_4 ; 30.11.2020: ЛН АДЯ 320654 від 15.10.2020 ОСОБА_4 ; 05.02.2021: ЛН АЛД 249605 від 01.12.2020 ОСОБА_5 ; 24.12.2020: ЛН АЛД 280371 від 16.11.2020 ОСОБА_6 ; 22.01.2021: ЛН АЛД 280402 від 25.11.2020 ОСОБА_7
26.02.2021 позивач подав відповідачу заперечення щодо висновків, викладених в Акті від 19.02.2021, за результатами розгляду яких листом Кременчуцького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 02.03.2021 позивача повідомлено, що результати документальної планової перевірки ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" по опису виявлених порушень обґрунтовані. Загальна сума неправомірних витрат по акту перевірки складає 24 751,11 грн (т. 1 а.с. 13-20).
04.03.2021 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області прийнято рішення № 97 про повернення позивачем до Фонду соціального страхування України неправомірно витраченої суми страхових коштів 24 751,10 грн та застосування відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фінансових санкцій: штрафу за порушення порядку використання страхових коштів в сумі 12 375,55 грн (т. 1 а.с. 21-22).
Не погодившись з рішенням відповідача в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 19 916,02 грн та сплати штрафу на суму 9 958,01 грн, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем не у спосіб та не в межах, визначених чинним законодавством України.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №1105-XIV).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Пунктами 2, 7 ч. 1 ст. 9 Закону № 1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.
Пунктами 1, 2, 6 ч. 2 ст. 9 Закону № 1105-XIV визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.
Згідно з пунктами 3 та 5 ч. 1 ст. 10 Закону №1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.
Частиною 6 ст. 15 Закону №1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Відповідно до ст. 18 Закону № 1105-XIV страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону №1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 ст. 30 Закону №1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону №1105-XIV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.
Приписами пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 13 від 19 липня 2018 року (далі - Положення №13), комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов'язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.
Відповідно до пункту 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону №1105-XIV підставою для призначення, зокрема, допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров'я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 (далі - Інструкція № 455, в редакції чинній на час спірних правовідносин), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Згідно з п.п.1.3.1 п. 1.3 Інструкції №455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.
Пунктом 1.4 Інструкції №455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров'я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров'я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров'я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.
Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції № 455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності.
Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв'язку або інтернет-телефонії з обов'язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.
Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055 (далі - Інструкція №532/274/136-ос/1406), листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.
Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім'я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім'я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров'я.
Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.
Отже, з аналізу наведених вище норм права вбачається, що листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності" тощо).
Судом встановлено, що позивачем використано 19 916,02 грн із коштів Фонду, а саме: 1 758,25 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_7 на підставі листка непрацездатності АЛД № 280402, який видано 25.11.2020 і продовжено з 30.11.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_8 , 1 552,70 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_6 на підставі листка непрацездатності АЛД № 280371, який видано 16.11.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_9 і продовжено з 21.11.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_10 ; 4377,89 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 на підставі листка непрацездатності АДЯ №320654, який видано 15.10.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_9 , продовжено з 20.10.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_11 одноособово, а з 24.10.20 цим же лікарем спільно із лікуючим лікарем ОСОБА_12 ; 6 876,61 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_5 на підставі листка непрацездатності АДІ №249605, який видано 01.12.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_11 , продовжено цим же лікарем одноособово з 05.12.2020 та з 09.12.2020, а з 11.12.2020 - спільно із лікуючим лікарем ОСОБА_12 ; 1 357,25 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 на підставі листка непрацездатності АЛД №317903, який видано 28.10.2020 і продовжено з 31.10.2020, з 03.11.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_8 ; 1 140,60 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 на підставі листка непрацездатності АДЯ № 385830, який видано 30.03.2020 і продовжено з 04.04.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_11 ; 1 542,52 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_2 на підставі листка непрацездатності АДЯ № 320670, який видано 05.10.2020 лікуючими лікарями ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ; 1 310,20 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 на підставі листка непрацездатності АДЯ № 342595, який видано 16.09.2020 і продовжено з 21.09.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 7-8, 72-75).
ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 є найманими працівниками ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується наказами про прийняття на роботу (т. 1 а.с. 38-41).
Натомість, ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якої є загальна медична практика, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 24).
Крім того, ФОП ОСОБА_1 має ліцензію Міністерства охорони здоров'я України на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальностями: загальна практика - сімейна медицина (лікарські спеціальності), сестринська справа (спеціальності молодших спеціалістів з медичною освітою) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з порталу сервісів органу ліцензування (т. 1 а.с. 23).
За умовами Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0000-6145-М000, укладеного між Національною службою здоров'я України (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (надавач), ФОП ОСОБА_1 зобов'язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів (пункт 8); медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору (пункт 9); медичні послуги надаються відповідно до порядків надання медичної допомоги, затверджених МОЗ, з обов'язковим дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я та в місцях надання медичних послуг, що зазначені у додатках до цього договору (пункт 10) (т. 1 а.с. 25-33).
Додатком 2 до вказаного договору визначено обсяг медичних послуг, який надавач зобов'язується надавати за договором відповідно до медичних потреб пацієнта, зокрема оформлення довідок, листків непрацездатності та направлень для проходження медико-соціальної експертизи, а також лікарських свідоцтв про смерть (пункт 16) (т. 1 а.с. 36-37).
Дослідивши спірні листки непрацездатності, судом встановлено, що листки непрацездатності видані ФОП ОСОБА_1 , скріплені її печаткою із зазначенням ідентифікаційного номеру 30955405988, про що свідчать заповнені графи «Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров'я», «Печатка закладу охорони здоров'я» , в графі «Режим» щодо листків непрацездатності № АЛД 280402, АЛД 280371, АДЯ 320654, АЛД 249605, АЛД 317903, АДЯ № 385830, АДЯ 342595 зазначено амбулаторний, листка непрацездатності № АДЯ 320670 - домашній, у графі «Звільнення від роботи» зазначено з якого числа звільнено осіб від роботи, посада, прізвище лікаря з відтиском його печатки, у графі «Стати до роботи» міститься інформація щодо посади та прізвища лікаря з відтиском його печатки, а також відтиск печатки з текстом ФОП ОСОБА_1 , м. Кременчук, Полтавська область, Україна, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , для листків непрацездатності.(т.1 а.с. 72-75)
Надаючи правову оцінку доводам скаржника щодо не вірного застосування судом першої інстанції норм Інструкції №455, Інструкції №532 у взаємозв'язку із ст. 31 Закону №1105-XIV, внаслідок чого зроблені необґрунтовані висновки про відсутність порушень порядку використання коштів Фонду під час оплати позивачем листків непрацездатності № АЛД 280402, АЛД 280371, АДЯ 320654, АЛД 249605, АЛД 317903, АДЯ № 385830, АДЯ 342595, АДЯ 320670, зазначаючи про те, що залучені до матеріалів справи копії листків непрацездатності беззаперечно свідчать, що записи про дати їх видачі, дати продовження, про дати, з якої хворі мали стати до роботи засвідчені підписом і печаткою лікарів, які в даному випадку не є лікарями закладу охорони здоров'я і не здійснюють на підставі ліцензії господарську діяльність з медичної практики, а є найманими працівниками підприємця ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
Так, обґрунтованими є доводи скаржника про те, що право видавати листки непрацездатності мають виключно лікарі, що працюють у закладах охорони здоров'я зі статусом юридичної особи, а також фізичні особи зі статусом підприємця, які провадять господарську діяльність з медичної практики. Лікарі, що працюють за трудовими договорами у таких фізичних осіб-підприємців, правом видачі листків непрацездатності не наділені.
Дійсно, як вбачається з наявних в матеріалах справи листків непрацездатності № АЛД 280402, АЛД 280371, АДЯ 320654, АЛД 249605, АЛД 317903, АДЯ № 385830, АДЯ 342595, АДЯ 320670 , що певні дії в цих листках були відображені лікарями - найманими працівниками ФОП ОСОБА_1 , проте це лише вказує на певні порушення особою, що видала такі листки непрацездатності, однак це жодним чином не свідчить про те, що вказані листки непрацездатності були видані не у встановленому порядку (листок непрацездатності, виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я, незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа підприємець) на що посилається відповідач в Акті документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України №16 від 19.02.2021, оскільки ці листки непрацездатності видані від імені ФОП ОСОБА_1 та на них містяться відтиски печатки та підписи останньої.
Зазначене вище, в своїй сукупності, не дає підстав для висновку про те, що позивачем було неправомірно витрачено суму страхових коштів у розмірі 19 916,02 грн.
Відповідно з огляду на наведені висновки, доводи скаржника про те, що позивачем було допущено порушення вимог п.1 ч.2 ст.15, ч.3 ст.30, ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-ХІV та неправомірно витрачено суму страхових коштів - 19 916,02 грн є помилковими.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 04.03.2021 № 97 в частині повернення страхових коштів Фонду на суму 19 916,02 грн та застосування фінансових санкцій в розмірі 9 958,01 грн за порушення порядку використання страхових коштів Фонду є протиправним та таким, що скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 по справі № 440/2621/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 10.12.2021 року