справа № 754/7869/20
провадження № 22-ц/824/15906/2021
10 грудня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Хомича Івана Олександровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр «Ліга» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року в складі судді Скрипки О. І.,
встановив:
26.06.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр «Ліга» (далі - ТОВ «Сервіс-Центр «Ліга»), в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 26 074,74 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1 900,25 грн - витрати на пальне, 50 000 грн - на відшкодування моральної шкоди, всього 77 974 грн 99 коп.
Також просила відшкодувати судові витрати по справі: 1 681 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, вказаний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 26 074,74 грн, моральну шкоду - 2 500 грн та витрати по сплаті судового збору - 1 681,60 грн. В решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хомича І. О. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 15 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання представника позивача в повному обсязі.
Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст.137, 263, 265 ЦПК України, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме неповне з'ясування обставин співмірності, розумності заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
Свої доводи мотивує тим, що рішення суду по суті спору було ухвалено 07 квітня 2021 року, а додаткове рішення - 20 вересня 2021, що є порушенням норм процесуального права.
Крім цього, розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн є неспівмірним: з ціною позову; зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом робіт (наданих послуг).
Акт прийому-передачі надання правової допомоги №1/21 від 12.04.2021, копія рахунку-фактури №58 від 12.04.2021 не підтверджують обсяг робіт (наданих послуг), а опис робіт (наданих послуг) містить лише загальний перелік послуг, які не підтверджуються документально.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу є непропорційним обсягу задоволених позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Хомич І. О. просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення залишити без задоволення.
Свої доводи мотивує тим, що 02.05.2018 між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Івана Хомича» було укладено договір про надана правової допомоги, в тому числі на представництво інтересів клієнта в даній справі.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 даного договору, за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар, розмір якого визначається в залежності від кількості годин роботи адвоката з розрахунку вартості однієї години роботи адвоката у розмірі 800 грн.
Як убачається з Акту прийому-передачі надання правничої допомоги від 12.04.2021, детального опису робіт (наданих послуг) від 12.04.2021, загальна вартість наданих послуг становить 15 000 грн. Вказана сума сплачена позивачем 12.04.2021.
Враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
Відповідно до положень частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 10 000 грн (а.с.68).
До закінчення судових дебатів представник ОСОБА_1 - адвокат Калайда О. І. заявила про те, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення будуть подані докази на підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
12.04.2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Хомич І. О., з метою доказування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи в сумі 15 000 грн, надав наступні документи: копію Договору про надання правової допомоги від 02.05.2018; копію Акта прийому-передачі надання правничої допомоги №1/21 від 12.04.2021 до Договору про надання правової допомоги від 02.05.2018; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №754/7869/20; копію рахунку-фактури №58 від 12.04.2021; копію квитанції № 0.0.2083999548.1 від 12.04.2021.
Пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, суд першої інстанції виходив зі складності справи, тривалості її розгляду, обсягу наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, а також співмірності розміру судових витрат із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом робіт (наданих послуг) та значенням справи для сторін, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів не може повністю погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 5 статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, вимог зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
Як вбачається з матеріалів справи, від ОСОБА_2 не надходило клопотань про зменшення розміру витрат на правову допомогу з огляду на їх неспівмірність зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони тощо, а тому доводи апеляційної скарги в частині порушення судом вимог ст. 137 ЦПК України є необґрунтованими.
Позивачем в попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу було визначено розмір витрат на консультації з правових питань, правову оцінку та аналіз судової практики, збирання (отримання) доказів, написання позовної заяви, підготовки позовної заяви та копій документів до неї для направлення до суду на загальну суму 10 000 грн, а також зазначено вартість правничої допомоги за участь адвоката в судових засіданнях з розрахунку 1500 грн за одне судове засідання.
За таких підстав доводи апеляційної скарги щодо перевищення суми судових витрат, заявлених до відшкодування в попередньому (орієнтовному) розрахунку, також підлягають відхиленню, як необґрунтовані.
Відповідно до ч.3 ст.269 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
Суд першої інстанції, ухваливши додаткове рішення 20 вересня 2021 року, за наявності поданого 12.04.2021 клопотання про надання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, порушив визначенні ч.3 ст.269 ЦПК України процесуальні строки, проте вказане порушення не може слугувати підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження розміру витрат у зв'язку з розглядом справи позивачем у визначений законом строк надано належні та достатні докази ( а.с. 126-133).
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір задоволених позовних вимог ОСОБА_1 складає 36,65 % (28 574,74 грн х100% :77 974,99 грн), а тому судові витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову підлягали стягненню з відповідача в сумі 5 497,50 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Суд першої інстанції вказаного не врахував, що призвело до ухвалення в цій частині помилкового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні шляхом зменшення суми стягнення з 15 000 грн до суми 5 497,50 грн.
В решті додаткове рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року змінити.
Зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , з 15 000 грн до 5 497 грн 50коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк