Справа № 663/2408/21
Провадження № 2/663/896/21
08 грудня 2021 року м. Скадовськ Херсонської області
Скадовський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого, судді Пухальського С. В.,
секретаря судового засідання Когутовської Ю. М.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки про стягнення заборгованості, зазначаючи, що 24.09.2010 з ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. За кредитним рахунком встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі зазначеному в Довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який в подальшому збільшився до 32000,00 грн. Для користування кредитним рахунком відповідач отримала кредитну картку. В результаті порушення відповідачкою умов договору, станом на 12.07.2021 року виникла заборгованість у розмірі 18 933,22 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 15 185,97 грн. (в тому числі за простроченим тілом кредиту); заборгованості за простроченими відсотками - 3 747,25 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачки та сплачені судові витрати.
Ухвалою суду від 17 серпня 2021 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 62-63).
01 листопада 2021 року відповідачкою подано відзив на позовну заяву в якому висловлено прохання відмовити у задоволенні заявлених у ній вимог. В обґрунтування позиції відповідач зазначила зокрема, що Умови і правила надання банківських послуг, які нею не підписані, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви, фактично між сторонами був укладений кредитний договір, який не містить строку повернення кредиту, права банку погашати відсотки за рахунок кредиту, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, інших угод щодо погодження вказаних умов відповідачка не підписувала. Також зауважила про належне виконання нею обов?язку по поверненню кредитних коштів надавши власний розрахунок з цього приводу (т. 1 а.с. 73-77, 78-84).
19.11.2021 представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якому зазначила про помилковість позиції відповідачки та наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до позовної заяви долучено клопотання в якому висловив прохання розглядати справу без участі представника банку, позовні вимоги підтримує (т. 1 а.с. 59).
Відповідачка в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заявлених в позові вимог з підстав наведених у відзиві.
Заслухавши доводи відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).
За змістом частин 1 та 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 статті 77 та частиною 2 статті 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 24.09.2010 підписала анкету-заяву №б/н про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, тим самим виявила бажання оформити на своє ім?я платіжну карту кредитка «Універсальна» (т. 1 а.с. 13).
На підтвердження досягнення згоди щодо істотних умов цього договору між сторонами, Банком надано копію витягу з Умов і правил надання банківських послуг, що підписані головою Правління ПАТ КБ «ПриватБанк» Дубілет О. В. (а.с. 15-39).
Згідно з наданим банком розрахунком відповідачка за вказаним кредитним договором станом на 12.07.2021 має заборгованість у розмірі 18 933,22 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 15 185,97 грн. (в тому числі за простроченим тілом кредиту); заборгованості за простроченими відсотками - 3 747,25 грн. (т.1 а.с. 4-10).
Пред'являючи вимоги про погашення кредиту, банком висловлено прохання, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 3 747,25 грн.
Обґрунтовуючи право вимоги, розмір і порядок нарахування заборгованості, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24.09.2010, банк посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», а також на Умови і правила надання банківських послуг, як невід'ємні частини спірного договору (а.с. 14, 15-39).
Разом з тим, суд вважає неналежним доказом на підтвердження доводів позивача Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», оскільки вказаний документ не підписаний позичальником. При цьому, погодження кредиту на вказаних у Витягу умовах відповідачкою заперечується.
Також суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме додану до позову редакцію Умов і правил надання банківських послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву від 24.09.2010, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, неустойки (пені, штрафів), інших платежів, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, надані банком Умови і правила надання банківських послуг, відповідачкою не підписані, нею не визнаються, а тому не можна їх вважати погодженими.
Таким чином, з наявних у справі доказів неможливо встановити на яких умовах отримано кредитні кошти та яким чином здійснювалося нарахування відсотків. Розмір останніх як вбачається з розрахунку в різні періоди збільшувався.
Надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
З огляду на викладене, Умови і правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи не містять підпису ОСОБА_1 , тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24.09.2010 шляхом підписання заяви. За таких обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі, в тому числі, відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання та терміни виконання договірних зобов'язань.
Вказане узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 та Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначеними у постанові від 04 вересня 2019 року у справі №647/248/17.
Приймаючи до уваги, що банком не надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила надання банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про розмір процентів за користування кредитом, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови і правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Враховуючи вказане, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по нарахованим відсоткам в розмірі 3 747,25 грн., не доведені.
Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», а також Умови і правила надання банківських послуг не містять погодження та підпису відповідача, в зв'язку з чим, неможливо встановити, які тарифи погодив позичальник щодо розміру відсотків, пені, комісії і штрафу, за несвоєчасне виконання умов кредитного договору, а тому підстави для їх стягнення відсутні у зв'язку з недоведеністю.
Враховуючи викладене та виходячи з того, що між сторонами не обумовлено розміру процентної ставки, зміни її розміру та інших штрафних санкцій, суд погоджується із доводами відповідачки щодо необхідності здійснення перерахунку заборгованості за тілом кредиту, яка подана позивачем у розрахунках, оскільки ОСОБА_1 сплачувалися кошти на погашення тіла кредиту, а розрахунок в якому погашені кошти спрямовувалися на погашення усіх не передбачених у договорі платежів є невірним.
Таким чином, шляхом додавання сум коштів, зазначених у виписці за кредитним договором (т. 1 а.с. 49-56), які зняла відповідачка за мінусом коштів, які нею були сплачені на погашення кредитної заборгованості разом із безпідставно нарахованими і знятими банком із карткового рахунку позичальника відсотків та пені, не передбаченої договором комісії за обслуговування, встановлено відсутність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 24.09.2010.
Виходячи з вищенаведеного, рахунок заборгованості наданий банком не доводить наявності заборгованості відповідачки, оскільки за вищевказаних обставин, відсотки, пеня, комісії за обслуговування (членський внесок), на які в тому числі спрямовувалися кошти від погашення кредиту, нараховані безпідставно.
Отже, оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються заявлені позивачем вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б в сукупності свідчили про наявність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Скадовський районний суд Херсонської області з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2021 року.
Суддя Пухальський С. В.