справа № 380/16756/21
10 грудня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 01.10.2021 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного правління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо підготування та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач повідомив, що 17.03.2021 він уклав договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким придбав нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Для посвідчення цього договору нотаріусом позивач сплатив на бюджетний рахунок, за яким відповідач контролює справляння надходжень до державного бюджету, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у сумі 6340,20 грн. Позивач вважає, що сплатив збір помилково, оскільки на підставі пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не повинен був сплачувати з цієї операції збір у розмірі 1% від вартості квартири, оскільки 17.03.2021 він придбав житло вперше. Позивач звернулася до органу ПФУ про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та листом отримав відмову. Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо повернення помилково сплачених коштів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд ухвалою від 05.10.2021 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог. Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача надати суду належну копію заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про повернення помилково сплачених коштів в сумі 6340,20 грн. та усіх доданих до неї документів.
ГУ ПФУ у Львівській області подало відзив на позовну заяву, позов не визнає, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Відповідач посилається на прийняту Кабінетом Міністрів України постанову №866 від 23.09.2020, що набрала чинності 26.09.2020, якою внесені зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740 від 03.11.1998; вказує, що саме на нотаріусів покладений обов'язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна і що саме докази щодо наявності пільги від сплати зазначеного збору повинні подаватись особою безпосередньо нотаріусу. Пояснює, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу ПФУ, а питання звільнення від сплати збору повинно було вирішуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому навів аргументи на спростування тверджень відповідача.
На вимогу суду ГУ ПФУ у Львівській області надало копії заяви ОСОБА_1 про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з усіма доданими до неї.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
17.03.2021 ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу квартири, на підставі якого придбав нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Перед посвідченням договору купівлі-продажу квартири нотаріусом позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у сумі 6340,20 грн. (на бюджетний рахунок управління Державної казначейської служби у Личаківському районі м. Львова Львівської області), що підтверджується квитанцією №ПН4127613 від 17.03.2021.
Позивач стверджує, що 17.03.2021 помилково сплатив збір у сумі 6340,20 грн., оскільки цього дня вперше придбав житло, тому на підставі пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» він був звільнений від сплати з цієї операції збору у розмірі 1% від вартості квартири.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, фізичної особи з РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є власником об'єкта житлової нерухомості - квартири АДРЕСА_1 .
24.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою від 20.05.2021, просив сформувати подання про повернення 6340,20 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. В цій заяві ствердив, що квартира АДРЕСА_1 для нього є житлом, що придбане вперше. До цієї заяви додав копії таких документів:
1) паспорта, ІПН заявника;
2) квитанції про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна №ПН4127613;
3) договору купівлі-продажу квартири;
4) довідки з АТ «Ощадбанк» про невикористання житлових чеків;
5) інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
ГУ ПФУ у Львівській області скерувало заявнику відмову, оформлену листом №1300-5604-8/50122 від 04.06.2021, обґрунтовану таким чином:
з 26.09.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». Зокрема, з 26.09.2020 визначено, що відповідно до підпунктів «б», «в» і «г» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740 від 03.11.1998, збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно з пунктом 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки долучені заявником до заяви документи не підтверджують факту придбання нерухомого майна вперше, тому немає підстав формувати подання на повернення коштів, як помилково сплачених.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та міркуваннями щодо їх застосування:
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97). Відповідно до статті 6 Закону № 400/97 Кабінет Міністрів України протягом двох тижнів після дня опублікування цього Закону повинен прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Постановою №1740 від 03.11.1998 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі Порядок №1740).
Законом України від 15.07.1999 № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 19.08.1999, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту:
« 9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку №1740.
Пунктом 18 Порядку № 1740 визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно статті 45 Бюджетного кодексу України:
- казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій (частина перша);
- перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома).
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, розробленим на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 (далі Порядок №787).
Відповідно до пункту 5 глави I Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі. Пунктом 10 Порядку №787 визначено, що подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платника податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Аналіз наведених норм права дозволяє зробити такі висновки щодо їх застосування до спірних правовідносин:
1) Законом № 400/97-ВР та Порядком №1740 визначено, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка цього збору становить один відсоток від вартості майна;
2) законодавець встановив виняток для громадян (виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна), які придбавають житло: - вперше; - перебуваючи на черзі на одержання житла;
3) Закон №400/97-ВР та Порядок №1740 безпосередньо не визначають процедуру повернення помилково/надміру сплаченого збору, а відсилають до порядку, встановленого Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, - тобто до Порядку №787;
4) відповідно до Порядку №787 та Постанови КМУ №106 органи ПФУ мають повноваження сформувати подання (висновок) про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання нерухомого майна, оскільки саме вони контролюють його справляння до бюджету.
З огляду на ці висновки суд визнає помилковим наведений у відзиві аргумент відповідача про те, що питання про звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватися при нотаріальному оформленні цивільного правового договору. Оскільки органи ПФУ контролюють справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання нерухомого майна, то саме вони повинні розглянути по суті та прийняти обґрунтоване рішення (сформувати подання на повернення коштів з бюджету або відмовити у його формуванні) за заявою особи, котра стверджує, що сплатила цей збір помилково.
Водночас суд враховує, що реалізація громадянами, котрі вважали себе звільненими від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання нерухомого майна на підставі пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97, від дати набрання цією нормою чинності до 26.09.2020 здійснювалася лише в судовому порядку:
по-перше, Закон №400/97-ВР та прийнятий на його реалізацію Порядок №1740 не деталізували, які саме операції вважаються «придбанням вперше» нерухомого майна для цілей звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання нерухомого майна;
по-друге, з 1999 до 26.09.2020 в Україні не існувало дієвої процедури підтвердження факту придбання житла вперше. Порядок № 1740 визначив, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому Порядок №1740 не визначав, хто та у який спосіб може прийняти рішення про те, що фізична особа придбаває майно вперше та, відповідно, не є платником збору з цієї операції. Адміністративна практика підтвердження факту придбання громадянами житла вперше органами ПФУ відсутня. Тому громадяни, які придбавали житло вперше, спочатку сплачували збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (щоб уникнути відмови у вчиненні відповідної нотаріальної дії), а після нотаріального посвідчення договору зверталися про повернення витрачених на сплату збору коштів як помилково сплачених. Територіальні органи ПФУ, що контролюють сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послідовно відмовляли громадянам у поверненні коштів, посилаючись на відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно.
Суди в цій категорії спорів послідовно задовольняли позови громадян, що стверджували, що придбали житло вперше. Так, суди зобов'язувати органи ПФУ сформувати подання про повернення помилково сплаченого збору з метою подальшого скерування цього подання в територіальні органи Державного казначейства України для повернення громадянину коштів (для прикладу: ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 №К/9991/37325/11 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/43667817), №К/800/41597/14 від 20.08.2015 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/49438856), від 25.06.2015 №К/800/17652/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/45986687), від 08.02.2017 №К/800/40236/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64920433). Аналогічну правову позицію зайняв і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанова від 30.01.2018 по справі №819/1498/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/71911510), постанова від 28.11.2018 по справі №813/1126/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/78191908). Мотиви судових рішень зводилися до того, що відсутність законодавчого механізму довести обставину придбання житла вперше на стадії нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири змушує людину сплатити цей збір, інакше їй відмовлять у вчиненні згаданої нотаріальної дії. Надалі органи ПФУ, котрі не мають достовірного законодавчого механізму перевірки твердження про придбання житла вперше, відмовляють фізичній особі у видачі подання про повернення з бюджету помилково сплаченого збору. Суди відхиляли доводи ПФУ про відсутність відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше з тих мотивів, що саме держава повинна створити такий механізм, а не перекладати тягар його відсутності на фізичну особу, що не є платником збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
Ситуація докорінно змінилася 26.09.2020, коли набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», відповідно до якої затверджено такі зміни, що вносяться до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій:
1. Пункт 15-2 доповнити підпунктами в і г .
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов..
2. Пункт 15-3 доповнити абзацом такого змісту:
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 15-2 Порядку №1740 в новій редакції визначено, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання житла не сплачується, якщо:
1) право власності на житло отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (підпункт «б»);
2) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (підпункт «г»);
3) особа придбаває житло вперше, що підтверджується (підпункт «в») такими документами:
- заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя),
- відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Отже, в результаті доповнення Порядку №1740 новими пунктами (15-2, 15-3) держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:
1) коло осіб, котрі в розумінні Закону №400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку №1740 держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона подати заяву до органу ПФУ заяву про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку №787. Разом з тим, звертаючись після 26.09.2020 про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір. Отже, заявник повинен надати органу ПФУ передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше. Суд не бачить підстав перекладати тягар доказування помилки особи на державу, котра з 26.09.2020 створила цілком доступний та дієвий механізм доказування цієї обставини (придбання особою житла вперше).
За обставин цієї справи ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою від 20.05.2021 щодо сформування подання про повернення помилково сплачених коштів. Заявник вважав, що сплачений ним збір при укладення договору купівлі-продажу від 20.04.2021 підлягає поверненню, оскільки ним вперше придбавалась квартира.
Оцінюючи аргументи ГУ ПФУ у Львівській області на обґрунтування відмови сформувати подання про повернення з бюджету 6340,20 грн. суд керується такими мотивами:
ОСОБА_1 сплатив збір на рахунки державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 24140500. Як вже зазначав суд, аналізуючи положення частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України та Постанову Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106, контроль за справлянням надходжень за цим кодом бюджетної класифікації закріплено за органами Пенсійного фонду України. Отже, на підставі норм Порядку №787 саме органи ПФУ мають повноваження та повинні (зобов'язані) вирішувати питання про повернення помилково сплачених за цим кодом бюджетної класифікації коштів шляхом формування подання до місцевого органу Державної казначейської служби України (якщо звернення про помилковість сплати коштів обґрунтоване та документально підтверджене) або відмови сформувати таке подання (якщо звернення необґрунтоване та документально не підтверджене). Тому суд вважає хибним твердження відповідача про те, що питання звільнення від сплати збору може з'ясовуватися лише при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Як вже зауважив суд, особа, яка при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу житла не скористалась передбаченим пунктом 15-2 Порядку №1740 механізмом доведення факту, що вона придбаває житло вперше, вправі скористатися цим самим механізмом після сплати коштів в бюджет - шляхом звернення до територіальному органу ПФУ про повернення помилково сплачених коштів та надання визначених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документів, що підтверджують факт придбання житла вперше.
Оцінюючи подану позивачем до органу ПФ заяву на відповідність передбаченим підпунктом в) пункту 15-2 Порядку №1740 вимогам суд враховує таке:
- в поданій територіальному органу ПФ заяві ОСОБА_1 ствердив, що 17.03.2021 вперше придбав житло;
- до заяви додав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, сформовану за результатами пошуку щодо суб'єкта з «РНОКПП - НОМЕР_1 », відповідно до якої у власності ОСОБА_1 є квартира АДРЕСА_1 та відсутні відомості про придбання заявником іншого нерухомого майна;
- до заяви додав довідку АТ «Ощадбанк» №1043/631 від 12.04.2021, про те, що ОСОБА_1 не використав право на приватизаційні житлові чеки.
Отже, ОСОБА_1 подав до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою від 20.05.2021 повний пакет документів визначений підпунктом в) пункту 15-2 Порядку №1740 для прийняття ГУ ПФУ у Львівській області позитивного рішення щодо формування подання про повернення заявнику сплачених коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6340,20 грн.
За викладених обставин суд вважає неправомірними дії ГУ ПФ України у Львівській області щодо відмови вирішити питання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6340,20 грн., сплаченого позивачем підчас придбання 17.03.2021 житла.
Повернення помилково або надміру сплаченого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється відповідним територіальним органом Казначейства за поданням відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що контролює надходження цього збору до бюджету. Подання подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Суд відмовляє в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло. Суд зауважує, що відповідно до положень пункту 5 глави I Порядку №787 такий обов'язок у відповідача відсутній. Відповідач видає заявнику подання, а вже особа звертається до органу Казначейства та надає цьому органу заяву про повернення коштів з бюджету разом із поданням та оригіналом/копією документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету.
З огляду на висновки суду про часткове задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 251, 255, 257-258, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови повернути ОСОБА_1 помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6340 (шість тисяч триста сорок) гривень 20 коп., сплаченого відповідно до квитанції №ПН4127613 від 17.03.2021.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.