справа № 380/5852/21
07 грудня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Мармуляк С.В.,
представника відповідача Герасимюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
в провадженні Львівського окружного адміністративного суду знаходилася позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл.Генерала Григоренка, 3 (далі - відповідач), в якій позивач просив:
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області провести зарахування ОСОБА_1 часу служби в Кримінально-виконавчій службі України з 10.12.2012 по 22.03.2019, що у календарному обчисленні становить 6 років 3 місяці 13 днів, до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Ухвалою від 19.04.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Ухвалою від 22.11.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що служба в Кримінально-виконавчій службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
25.05.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено зарахування до стажу служби в поліції роботи в Управлінні державної пенітенціарної служби України. Відтак період служби позивача з 10.12.2012 по 22.03.2019 в Управлінні державної пенітенціарної служби України не зараховано до стажу служби в поліції.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали. Просили суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач починаючи з 10.12.2012 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Наказом Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України «Про особовий склад» від 04.07.2019 № 24/к позивача майора внутрішньої служби, старшого інспектора Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області 22.03.2019 звільнено відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області «По особовому складу» від 27.03.2019 № 200о/с позивача з 27.03.2019 прийнято на службу до поліції на посаду дільничного офіцера поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського відділу поліції ГУ НП.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області «По особовому складу» від 03.07.2020 № 196о/с позивача переміщено на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Франківського відділу поліції ГУ НП, звільнивши його з посади дільничного офіцера поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського відділу поліції ГУ НП, з 03.07.2020.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області «По особовому складу» від 14.09.2020 № 282о/с позивача переміщено на посаду оперуповноваженого сектору оперативних розробок і боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку ГУ НП, звільнивши з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Франківського відділу поліції ГУ НП, з 21.09.2020.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 17.02.2021, в якій просив зарахувати йому до стажу вислуги років для виплати надбавки за стаж служби в поліції проходження служби в кримінально-виконавчій службі - Управлінні державної пенітенціарної служби України у Львівській області у період з грудня 2012 року по 04.07.2019.
Листом від 10.03.2021 № О-142/05/13/26-2021 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зарахування періоду служби з 10.12.2012 по 22.03.2019 в Управлінні державної пенітенціарної служби України у Львівській області до стажу служби в поліції.
Виходячи з наявності підстав для зобов'язання відповідача провести зарахування часу служби в Кримінально-виконавчій службі України з 10.12.2012 по 22.03.2019 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII).
Відповідно до статті 2 вказаного Закону завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
У частині першій статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з частинами першою, другою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Обґрунтовуючи відмову у зарахуванні позивачу до стажу служби в поліції період його служби у Кримінально-виконавчій службі України з 10.12.2012 по 22.03.2019, відповідач вказує на положення статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Суд встановив, що позивач з 10.12.2012 по 22.03.2019 проходив службу на різних посадах у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Наказом Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України «Про особовий склад» від 04.07.2019 № 24/к позивача майора внутрішньої служби, старшого інспектора Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області 22.03.2019 звільнено відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
У частині п'ятій статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (у редакції, чинній станом на час прийняття позивача на службу до органів Кримінально-виконавчої служби України) передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
Таким чином, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширювались положення щодо порядку і умов проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
У цьому контексті суд зауважує, що у відповідності до положень статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» спеціальне звання позивача - майор внутрішньої служби належить до старшого начальницького складу. А у відповідності до пункту 2 розділу І Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, спеціальне звання - майор внутрішньої служби належить до старшого начальницького складу.
Відтак суд вважає слушними доводи позивача про те, що його служба в Кримінально-виконавчій службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до частини п'ятій статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (у редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII) визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Суд також зазначає, що відповідно до пункту 7 Порядку обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.01.2019 № 180/5 (далі - Порядок № 180/5), обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами) у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць).
У пункті 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
У Преамбулі Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV зазначено, що дія такого Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що на осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України поширюється законодавці положення щодо порядку і умов проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування позивачу у відповідності до пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» час служби у Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.12.2012 по 22.03.2019 до стажу служби в поліції.
Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні позивачу до стажу служби в поліції період його служби у Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.12.2012 по 22.03.2019.
З огляду на викладене, суд з метою повного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати позивачу час служби у Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.12.2012 по 22.03.2019 до стажу служби в поліції.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908 грн, сплачений згідно з квитанцією від 31.03.2021 № 0.0.2071748385.1.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції період служби ОСОБА_1 у Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.12.2012 по 22.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 час служби у Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.12.2012 по 22.03.2019 до стажу служби в поліції.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл.Генерала Григоренка, 3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 10 грудня 2021 року.
Суддя Мричко Н.І.