Справа №753/923/14-к Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/5071/2021 Доповідач - ОСОБА_2
06 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного в (режимі ВКЗ
через платформу EASYCON) - ОСОБА_7 ,
захисника (в режимі ВКЗ
через платформу EASYCON) - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32012110020000007 від 26.11.2012 року, за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 22 940,00 гривень,-
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Черкаської області, українцю, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.ч.1, 2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.2 ст.202, ч.3 ст.209 КК України.
Слідчим відділом ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32012110020000007 від 26.11.2012 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.ч.1, 2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.2 ст.202, ч.3 ст.209 КК України.
25 червня 2013 року було винесено Постанову про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.ч.1, 2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.2 ст.202, ч.3 ст.209 КК України
03 липня 2013 року слідчим суддею було постановлено ухвалу про затримання ОСОБА_7 з метою його приводу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
29 липня 2013 року постановою слідчого СВ СР ДПІ Дарницького району ГУ Міндоходів у м. Києві, ОСОБА_7 було оголошено у розшук, 21 серпня 2013 року ОСОБА_7 було оголошено у міжнародний розшук.
Після чого, старший слідчий СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_9 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року клопотання слідчого задоволено, до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 22 940,00 гривень.
12 серпня 2021 року на вказану ухвалу слідчого судді, адвокат, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною та необґрунтованою через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що запобіжний захід ОСОБА_7 обирався двічі, і в разі внесення ним застави за першою ухвалою, його продовжать тримати під вартою за наступною ухвалою, що є незаконним. Окрім цього, відносно інших двох підозрюваних у даному кримінальному провадженні було постановлено виправдувальний вирок, який рішенням Верховного Суду залишено в силі, що вказує на необґрунтованість підозри ОСОБА_7 . Також зауважує, що після затримання ОСОБА_7 на території Російської Федерації до нього був застосований екстрадиційний арешт, після чого у відповідь на екстрадиційний запит впродовж року слідчими та прокурорами так і не були направлені матеріали кримінального провадження, що є суттєвим порушенням. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувану ним ухвалу було постановлено без особи щодо якої розглядалося клопотання слідчого або її представника, а про існування даної ухвали, йому, як адвокату підозрюваного ОСОБА_7 , стало відомо лише 26.07.2021 року, у зв'язку з чим причину пропуску строку, просить визнати поважною.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного та не заперечував проти поновлення строку на апеляційне оскарження захиснику підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ;
- підозрюваного ОСОБА_7 та його адвоката ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі, при цьому просили поновити строк на апеляційне оскарження;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як вбачається з матеріалів наданих апеляційному суду, адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , оскаржує ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року, зі змісту якої вбачається, що ні ОСОБА_7 , ні його захисник в судовому засіданні участі не приймали, з чого можна зробити висновок, що про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді вони обізнані не були.
Одночасно, з матеріалів клопотання, а саме зі змісту апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , вбачається, що після обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №32012110020000007 від 26.11.2012 року у зв'язку з перебуванням останнього в міжнародному розшуку, він був затриманий на території Російської Федерації та до нього був застосований екстрадицій ний арешт.
З наведених обставин випливає, що підозрюваному ОСОБА_7 на період здійснення екстардиційної перевірки було достовірно відомо, що він перебував у розшуку та стосовно нього здійснюється кримінальне провадження на території України.
При цьому, достовірно знаючи, що він є підозрюваним на території України та до нього застосовано запобіжний захід, оскільки на території Російської Федерації його затримано для передачі компетентним органам України, ОСОБА_7 ніяких дій не вчиняв, не цікавився обставинами кримінального провадження, яке здійснюється на території України щодо нього, ніяких клопотань чи заяв з цього приводу не заявляв.
Таким чином, ОСОБА_7 будучи обізнаним про наявність кримінального провадження щодо його обвинувачення не скористався своїм правом дізнатися про деталі даного кримінального провадження та можливістю оскаржити усі наявні судові рішення постановлені у даному кримінальному провадженні, у встановлені Законом строки.
Отже, доводи апелянта щодо необізнаності про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді від 16 січня 2014 року, є непереконливими.
При цьому твердження апелянта, що про існування оскаржуваної ухвали йому стало відомо після отримання відповіді разом з оскаржуваною ухвалою, на адвокатський запит, а саме 02.08.2021 року, не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідно до ч.3 ст.395 КПК України апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а не отримання, як зазначає захисник.
Інших доказів на пропущення поважності причин оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року, апелянтом не надано.
Відповідно до вимог ст.399 КПК України пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин, і вирішення цього питання покладається на суд.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Таким чином, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 подана із пропуском строку на її подачу, тривалістю в 7 років 6 місяців та 27 днів, в наявних матеріалах клопотання відсутні будь-які докази, які б вказували на поважну причину пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді.
Будь-яких поважних причин пропуску зазначеного строку адвокат не назвав в судовому засідання апеляційного суду та ніяких доказів суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст.1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
В рішенні по справі «Устименко проти України» ЄСПЛ вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини сформульовану в рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський Суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде не обмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
З огляду на викладене, з урахуванням наявних в апеляційному суді матеріалів та пояснень наданих під час апеляційного розгляду, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки апеляційна скарга із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження подана поза межами процесуальних строків, передбачених ст.395 КПК України, а в клопотанні захисником не наведено поважних та вагомих причин, що унеможливили своєчасного оскарження судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , слід залишити без задоволення, тобто відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 16 січня 2014 року, а подану апеляційну скаргу надіслати особі, яка її подала.
Разом з цим, апеляційний суд вважає за необхідне врахувати й практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 07.07.1989 р. справа "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Суботін проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Заявник має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Відмовити адвокату, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , в задоволенні клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого суддіДарницького районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_9 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, в рамках кримінального провадження №32012110020000007 від 26.11.2012 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.ч.1, 2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.2 ст.202, ч.3 ст.209 КК України.
Апеляційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4