Справа № 758/4950/20 Головуючий в суді І інстанції Захарчук С.С.
Провадження № 22ц-824/11877/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
02 грудня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Примушка О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гришком Андрієм Ігоровичем, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 09 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що між нею та відповідачем 10 червня 2016 року було укладено шлюб.
Вказувала, що шлюбні відносини між ними фактично припинилися, спільне господарство вони не ведуть, разом не проживають, від шлюбу дітей та спільного майна не мають, а тому вважає збереження сім'ї неможливим.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 09 червня 2021 року позов задоволено, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 10 червня 2016 року Голосіївським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 400, розірвано.
Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Гришка А.І., подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
Обґрунтовував доводи апеляційної скарги тим, що сторони підтримують подружні відносини, а висновки місцевого суду про неможливість примирення, збереження сім'ї, подальшого спільного життя є такими, що суперечать дійсним обставинам справи, до того ж, між сторонами є спір щодо спільного майна.
Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона вказує, що доводи апеляційної скарги не підтверджені належними доказами, а відтак просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Апелянт та його представник, які повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, не заявляли клопотанням про відкладення розгляду справи, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що шлюбні стосунки між сторонами не склалися, сторони втратили взаєморозуміння, примирення між ними неможливе, розлад між подружжям носить не тимчасовий характер, вони не ведуть спільного господарства, проживають фактично окремо і подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сім'ї, через що шлюб необхідно розірвати.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 червня 2016 року між сторонами укладено шлюб, зареєстрований 10 червня 2016 року Голосіївським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 400.
10 грудня 2019 року сторони звернулися до Подільського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про розірвання шлюбу.
Позивач вказувала, що у визначений час для розірвання шлюбу - 11 січня 2020 року відповідач не з'явився.
Відповідно до ч.1 ст.110 та ч.2 ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд задовольняє його і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно з ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Зі змісту ст. 112 Сімейного кодексу України вбачається, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення (частина сьома статті 240 ЦПК України).
Системний аналіз норм Сімейного кодексу України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року сторонам надано строк для примирення. Проте сторони примирення не досягли.
Таким чином, ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу, суд першої інстанції повно встановив обставини справи та фактичні взаємини подружжя, причини розірвання шлюбу та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість збереження шлюбу та його розірвання.
Доводи апелянта про те, що сторони підтримують подружні відносини, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки будь-які докази того, що сторони примирилися, дійшли згоди щодо продовження спільного проживання та підтримки сімейних відносин у матеріалах справах відсутні, а за час розгляду справи взаємини сторін не змінилися і не налагодилися, через що подальше збереження цього шлюбу є неможливим.
Доводи апеляційної скарги про те, між сторонами є спір щодо спільного майна, також є необґрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження цих доводів апелянтом не надано.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гришком Андрієм Ігоровичем, залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 09 червня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: