30 листопада 2021 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 370/2595/20
провадження помер: 22-ц/824/11945/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,
за участю секретаря - Орел П.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 червня 2021 року у складі судді Тандира О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Макарівської селищної ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкування з дитиною,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Макарівської селищної ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкування з дитиною.
Позовна заява мотивована тим, що з 07 жовтня 2017 року ОСОБА_1 перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбу, від якого вони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказував, що згідно з рішенням суду від 30 жовтня 2020 року шлюб між ними розірвано, проте фактично шлюбні відносини між ними були припинені з квітня 2019 року. Зазначав, що після фактичного припинення між ними шлюбних відносин їх дочка проживає із відповідачкою за місцем реєстрації останньої, а саме: АДРЕСА_1 . Вказував, що він не проживає з дитиною, зустрічі з нею можливі тільки з дозволу відповідачки, яка до травня місяця 2020 року фактично маніпулювала можливістю вирішувати, коли і скільки він буде бачитись із дочкою, а з червня 2020 року відповідачка взагалі позбавила його можливості бачитись з дитиною. Зазначав, що такими діями відповідачка позбавила його можливості домовитись з нею щодо участі у вихованні дитини шляхом зміни засобів зв'язку (телефону), відсутністю будь-якої реакції на повідомлення, направлені електронною поштою.
У зв'язку з наведеним, у липні 2020 року позивач звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї Макарівської районної державної адміністрації, та 30 вересня 2020 року було прийняте розпорядження за № 247, відповідно до якого було встановлено такий порядок побачень: щосуботи перші дві зустрічі проводити з дитиною в присутності матері з 10 год 00 хв. до 13 год 00 хв., а наступні - без присутності матері з 10 год 00 хв. до 13 год 00 хв. Крім того, відповідачку було зобов'язано забезпечити належні умови для його спілкування з дочкою. Проте, у порушення зазначеного розпорядження, відповідачка створює позивачу перешкоди у спілкуванні з дочкою, внаслідок чого він взагалі не бачив та не спілкувався з дитиною жодного разу. Вказував, що всі його намагання вирішити справу мирним шляхом не дали результату.
Позивач зазначив, що бажає виконувати свій батьківський обов'язок в повній мірі, хоче брати участь у вихованні дитини, має велике бажання виховувати свою дитину, спілкуватися з нею, проявляти свою батьківську любов особисто. Однак, всі його спроби на нормальне спілкування з дитиною і врегулювання питання мирним шляхом, були відкинуті відповідачкою.
Враховуючи викладене, а також те, що батько, який проживає окремо від дитини має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, посилаючись на Конвенцію про права дитини, ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 141, 150, 151, 153, 157, 159 СК України, позивач ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його дочкою ОСОБА_3 та призначити йому дні та години побачень із дитиною шляхом перебування у нього вдома за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до наступного графіку зустрічей:
- два рази на місяць, через тиждень (з ночівлями) - з п'ятниці 19 год 00 хв. по неділю 13 год 00 хв.;
- раз на тиждень по буднях або вихідних, у тому числі, для відвідування дитячих заходів, розважальних установ (з урахуванням протиепідеміологічної ситуації в країні);
- влітку, в тому числі, під час його відпустки, на строк від 7 до 14 днів, з правом виїзду за межі країни на оздоровлення, відпочинок та екскурсії;
- починаючи з вересня місяця року, в якому дочка почне відвідування освітній навчальний заклад (школу, гімназію, тощо) половину строку, протягом якого тривають канікули;
- у сімейні свята: дні народження (самої дитини, батька, діда, бабусі, братів та сестер) з 10 год 00 хв. до 19 год 00 хв., а також на державні свята: 01 січня (парні календарні роки), 01 травня, 08 березня, Різдво Христове, Пасха (Великдень) з 10 год 00 хв. до 19 год 00 хв.;
- у період хвороби - безперешкодне відвідування дитини за місцем її фактичного знаходження (проживання) або догляд за нею в себе дома (за згодою матері).
Також позивач просив зобов'язати відповідачку за два дні до дня його зустрічі з дочкою, надати точну інформацію щодо фактичного місця проживання, перебування дитини, а в разі настання таких змін, повідомити про це його особисто на наступний день з дня настання таких обставин.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 01 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в ході розгляду справи відповідачка у судовому засіданні підтвердила, що перешкоджала та перешкоджає позивачу спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні без її присутності. Проте, вказане не знайшло відображення у рішенні суду. Зазначає, що він на обліку в наркодиспансері чи психдиспансері не перебуває, веде здоровий спосіб життя, має власний будинок, постійну роботу, сплачує аліменти, унаслідок чого перешкоди у спілкуванні з дитиною, які б могли на неї негативно вплинути, відсутні. Зазначає, що він бажає бачитися з дитиною особисто, без додаткового контролю з боку матері, оскільки на сьогодні стосунки сторін носять вкрай негативний характер, можуть призвести до виникнення конфліктів, свідком яких може стати дочка. Відповідно, з метою захисту та збереження сталого нормального та адекватного психіко-емоційного стану дитини, зустрічі з батьком необхідно проводити без присутності відповідачки.
Крім того, вказує, що він має бажання та можливість залишати дитину у себе в житлі із ночівлею, де б вона також могла би безперешкодно бачитись з його батьками, які проживають разом з ним, а також дітьми від першого шлюбу, які також регулярно, кожні другі вихідні місяця, відвідують позивача і його батьків, залишаючись в будинку з п'ятниці до неділі з ночівлею.
Відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що позивачем не надано доказів щодо перешкоджання нею виконання розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області №247 від 30 вересня 2020 року, яким було визначено дні та години побачень позивача із малолітньою дитиною. Оскільки будь-яких доказів вчинення нею перешкод у спілкування позивача із дочкою не надано, то вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 07 жовтня 2017 рокупозивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року шлюб між сторонами розірвано.
Відповідно до довідки про склад сім'ї №5059 від 26 листопада 2019 року, виданої Макарівською селищною радою Київської області, відповідачка ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до складу її сім'ї входить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 01 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 працює на посаді керівника проектів в приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Корона» (а.с.22).
На праві приватної власності позивач має житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.23).
Встановлено, що 14 вересня 2020 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення днів та годин побачень з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Службою у справах дітей та сім'ї Макарівської районної державної адміністрації складено висновок №445, згідно з яким визнано за доцільне:
1. Встановити графік зустрічей, а саме: батько має право зустрічі та прогулянки перші дві зустрічі в присутності матері щосуботи з 10 год 00 хв. до 13 год 00 хв., наступні побачення щосуботи без присутності матері з 10 год 00 хв. та повертати о 13 год 00 хв.
2. ОСОБА_2 забезпечувати належні умови для спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 .
3. ОСОБА_1 попереджати матір дитини про неможливість відвідування дочки в переддень візиту.
4. Батьки несуть відповідальність за виховання, здоров'я та життя дитини під час спільного перебування з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.77-78).
Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації Київської області №247 від 30 вересня 2020 року при розгляді заяви ОСОБА_1 , з урахуванням висновку служби у справах дітей та сім'ї від 14 вересня 2020 року №445 та протоколу комісії з питань захисту прав дитини від 15 вересня 2020 року № 04, встановлено наступний порядок побачення з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьку ОСОБА_1 , який проживає окремо від дитини:
1. Перші дві зустрічі в присутності матері щосуботи з 10 год 00 хв. до 13 год 00 хв., наступні побачення щосуботи без присутності матері з 10 год 00 хв. та повертати о 13 год 00 хв.
2. ОСОБА_2 забезпечувати належні умови для спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. ОСОБА_1 попереджати матір дитини про неможливість відвідування дочки в переддень візиту (а.с.19).
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в ході розгляду справи не доведено дій по ухиленню відповідачки від виконання рішення органу опіки і піклування щодо спілкування батька з дитиною та його участі у її вихованні. Також позивач не довів створення йому відповідачкою перешкод у побаченнях з дитиною.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону, що регулюють правовідносини, що виникли між сторонами.
Згідно з положеннями ч.ч.2,8-10 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до положень ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст.ст.18, 27 Конвенції про права дитини, держави - учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п.1 ст.9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з п.3 ст.9 Конвенції про права дитини, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до приписів ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Частинами 1 та 2 ст.159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (ст.142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Указана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 138/96/17.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначав, що незважаючи на розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області №247 від 30 вересня 2020 року, яким визначено спосіб його спілкування з дитиною, відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дочкою, унаслідок чого просив суд встановити запропонований ним спосіб участі у спілкуванні із дитиною, яка проживає з відповідачкою, зобов'язавши останню не чинити йому перешкод бачитися із дитиною.
Частиною 3 ст.19 СК України встановлено, що звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини ( ч.6 ст.19 СК України).
З матеріалів справи, пояснень сторін, наданих ними в суді першої інстанції, вбачається, що після розірвання шлюбу сторони не досягли спільної згоди щодо вирішення питання участі позивача у вихованні дитини та його спілкування з дочкою, наслідком чого стало звернення ОСОБА_1 до органу опіки та піклування.
Разом з тим, навіть після визначення розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації Київської області №247 від 30 вересня 2020 року способу спілкування позивача з дитиною, у сторін виникли непорозуміння, яке підлягає вирішенню у судовому порядку.
Приймаючи участь у вирішенні спору, що виник між сторонами щодо участі позивача у спілкуванні та вихованні їх дитини, Служба у справах дітей Макарівської селищної ради Київської області, вчинивши всі необхідні дії в межах своїх повноважень, з'ясувала умови проживання сторін у справі, їх характеристики, емоційний стан дитини, її відносини з матір'ю та вважала за доцільне:
1. Встановити графік зустрічей, а саме: батько має право зустрічі та прогулянки перші дві зустрічі в присутності матері щосуботи з 10 год 00 хв. до 13 год 00 хв., наступні побачення щосуботи без присутності матері з 10 год 00 хв. та повертати о 13 год 00 хв.
2. ОСОБА_2 забезпечувати належні умови для спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 .
3. ОСОБА_1 попереджати матір дитини про неможливість відвідування дочки в переддень візиту.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків ( ч.1 ст. 142 СК України).
Частиною 4 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані поважати дитину.
При цьому повага до дитини - це повага до її прав, визначених Конвенцією про права дитини та іншими законодавчими актами.
За обставин, установлених у даній справі, ураховуючи особу позивача, його бажання спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, колегія суддів вважає, що висновок Служби у справах дітей Макарівської селищної ради Київської області щодо способу участі позивача у спілкуванні з дитиною, відповідатиме інтересам дитини, її віку.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач має негативний вплив на дочку, а також доказів того, що окреме спілкування позивача з дитиною без матері може негативно вплинути на її психологічний та фізичний стан.
У даному випадку необхідно дотримуватися розумного балансу інтересів між сторонами та дитиною, врахувавши насамперед інтереси дитини.
Тлумачення наведених вище норм сімейного права у системному поєднанні з прецедентними рішеннями ЄСПЛ дає апеляційному підстави вважати, що позивач має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Зважаючи на вік дитини, колегія суддів погоджується з тим, що дві перші зустрічі позивача з дочкою необхідно провести у присутності матері, а подальші зустрічі можливі без її присутності.
Разом з тим, зважаючи на вік дитини, тривалий час проживання дитини із матір'ю, колегія суддів вважає, що на даний час запропонований позивачем спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, є неможливим та таким, що суперечитиме її інтересам.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково, зобов'язавши відповідачку не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дочкою та визначити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з його дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : перші дві зустрічі в присутності матері дитини щосуботи з 10 год 00 хв. до 13 год 00 хв., наступні побачення щосуботи без присутності матері дитини з 10 год 00 хв. та повертати о 13 год 00 хв.
При цьому, апеляційний суд вважає необхідним зауважити, що сторони не позбавлені можливості в подальшому вирішити питання щодо зміни способу його участі у вихованні дитини з урахуванням віку, стану здоров'я, зміни ставлення дитини до нього, укріпленням психоемоційного зв'язку та формуванням довірливих стосунків між ними. Тобто, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому право змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам, що вони зобов'язані поважати дитину, а тому при зустрічах дитини з батьком повинні утриматись від дій, які можуть її травмувати, відноситись до своїх прав та обов'язків розумно, виважено та з любов'ю до дитини. Роз'яснити сторонам, що у разі потреби вони можуть скористатися сімейною медіацією для визначення способів гармонійного розвитку та емоційного комфорту їх дочки.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкування з дитиною,з наведених вище підстав.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про часткове задоволення позову, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 червня 2021 рокускасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Макарівської селищної ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкування з дитиною - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з його дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : перші дві зустрічі в присутності матері дитини щосуботи з 10 год 00 хв. до 13 год 00 хв., наступні побачення щосуботи без присутності матері дитини з 10 год 00 хв. та повертати о 13 год 00 хв.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 401 грн 33 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді: