30 листопада 2021 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 367/14313/21
номер провадження: 33/824/5159/2021
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисникаособи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Веретельника Ігоря Юрійовича, представника Державної податкової служби України - Рудік Анни Юріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Веретельника Ігоря Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року,
Постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , індивідуальний номер платника податків НОМЕР_1 , керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Бальзамінат» (далі - ТОВ «Бальзамінат»), код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35847335, місцезнаходження: місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, 21/38-А, визнано винним увчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн 00 коп.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп.
Як зазначено в постанові судді, при проведенні камеральної перевірки ТОВ «Бальзамінат», керівником та відповідальною особою за ведення податкового обліку якого є ОСОБА_1 , виявлено ведення податкового обліку з порушеннями податкового законодавства, що відображено в акті перевірки від 04 серпня 2021 року, чим порушено ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Веретельник І.Ю. в інтересах ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження постанови судді Оболонського районного суду міста Києва області від 13 листопада 2021 року, скасувати цю постанову та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 та п.3 ч.1 ст.284 КУпАП,у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, посилаючись на неповне з'ясування суддею першої інстанції усіх фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження адвокат Веретельник І.Ю. зазначає, що оскаржувана постанова судді від 13 жовтня 2021 року була прийнята без участі ОСОБА_1 , який не був повідомлений судом про час та місце розгляду справи. Також судом першої інстанції не направлялась на адресу ОСОБА_1 оскаржувана постанова судді від 13 жовтня 2021 року, про існування якої ОСОБА_1 дізнався лише 26 жовтня 2021 року після надходження на його номер мобільного телефону повідомлення про прийняту постанову через сервіс «Опендатабот» (https://opendatabot.ua/ru). У той же день ОСОБА_1 звернувся до адвоката та уклав з ним договір про правову допомогу. Тому вважає, що вказані обставини є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Веретельник І.Ю. зазначає, що суддею першої інстанції не повністю встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що по жодному з критеріїв, визначених абз.1-3 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ТОВ «Бальзамінат» не відноситься до кола осіб, на яких цим Законом покладено обов'язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом. Тому вважає, що керівник ТОВ «Бальзамінат» не може бути суб'єктом адміністративної відповідальності, з підстав порушення ним п.46.2 ст.46 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку з неподанням ТОВ «Бальзамінат» річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом за 2020 рік, граничний термін подання якого закінчився 10 червня 2021 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Веретельник І.Ю., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження й просив їх задовольнити, представника Державної податкової служби України - Рудік А.Ю., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про поновлення процесуального строку та часткове задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.
Згідно з положеннями ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Проте, вказані вимоги закону суддею місцевого суду не дотримані.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 13 жовтня 2021 року суддею місцевого суду розгляд справи проведено за відсутності ОСОБА_1 або його представника, дані щодо його належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи відсутні, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення та вручення судової повістки про виклик ОСОБА_1 у судове засідання.
Таким чином висновки судді першої інстанції про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Також, у порушення положень ст.285 КУпАП, ОСОБА_1 не було направлено чи вручено копію оскаржуваної постанови.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Веретельник І.Ю. зазначає, що про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 26 жовтня 2021 року після надходження на його номер мобільного телефону повідомлення про прийняту постанову через сервіс «Опендатабот» (https://opendatabot.ua/ru).
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних про те, що ОСОБА_1 або його захисник отримали копію оскаржуваної постанови судді від 13 жовтня 2021 року раніше ніж 26 жовтня 2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_1 - адвокат Веретельник І.Ю. направив до суд першої інстанції через засоби поштового зв'язку 01 листопада 2021 року, тобто протягом десяти днів з дня отримання оскаржуваної постанови судді (а.с.19-40).
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Згідно з приписами ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин цей строк за завою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
З урахуванням викладеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи клопотання про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови судді є обґрунтованими, а тому пропущений строк на оскарження постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги про скасування постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року та закриття провадження у справі за ч.1 ст.163-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 ,то вони підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст.278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
При розгляді справи місцевий суд не дотримався вказаних положень закону.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, суддя першої інстанції виходив із того, що його вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи. Тому суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Так, по справі встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення №1836 /26-15-04-12-22 від 09 серпня 2012 року, складеного головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток та звітності неприбуткових установ і організацій управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного Управління ДПС у місті Києві Валентиною Возненко, встановлено, що при проведенні камеральної перевірки ТОВ «Бальзамінат», керівником якого є ОСОБА_1 , було виявлено ведення податкового обліку з порушеннями податкового законодавства, а саме: ОСОБА_1 не виконав обов'язку з подання аудиторського звіту разом з річною оприлюдненою фінансовою звітністю до контролюючого органу за 2020 рік у строк до 10 червня 2021 року, що встановлений абз.4 п. 46.2 ст. 46 ПК України таЗаконом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що відображено в акті перевірки від 04 серпня 2021 року, чим порушено ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Частина 1 ст.163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Таким чином, ст.163-1 КУпАП визнає певні дії або бездіяльність в якості порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків.
Пунктом 46.2 ст.46 ПК України передбачено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
За змістом абз. 4 п.46.2 ст. 46 ПК України платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Таким чином, аналіз норми абз.4 п. 46.2 ст. 46 ПК України дозволяє дійти висновку про те, що зазначена норма Закону у частині визначення кола платників податку на прибуток, на яких податковим законодавством України покладається обов'язок з оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, містить посилання до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» норми якого, у такому разі, як і норми ПК України, при вирішенні відповідних спірних правовідносин набувають ознак норм спеціального права, що підлягають першочерговому застосуванню при вирішенні спірних правовідносин щодо визначення кола суб'єктів, зобов'язаних на оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом.
У свою чергу, згідно з абз.1 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено обов'язок оприлюднення фінансової звітності для підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб'єкти природних і монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.
При апеляційному розгляді справи представник Державної податкової служби України пояснила, що ТОВ «Бальзамінат», керівником якого є ОСОБА_1 ,належить до підприємств, які повинні подавати аудиторський висновок разом з фінансовою звітністю згідно з абз.1 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки дане товариство є суб'єктом природних монополій, що підтверджується даними зведеного переліку суб'єктів природних монополій станом на 31 травня 2020 рік.
При ознайомлені із зведеним переліком суб'єктів природних монополій захисник ОСОБА_1 - адвокат Веретельник І.Ю. також не заперечував ту обставину, що ТОВ «Бальзамінат» є суб'єктом природних монополій.
Таким чином, ТОВ «Бальзамінат», яке є суб'єктом природних монополій, відноситься до кола осіб, на яких Законом покладено обов'язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, у зв'язку з чим керівник цього підприємства є суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення ним абз.4 п.46.2 ст.46 ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Тому доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Бальзамінат» не відноситься до кола осіб, на яких Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено обов'язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, є необгрунтованими з наведених вище підстав.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що керівником ТОВ «Бальзамінат» - ОСОБА_1 допущено ведення податкового обліку з порушеннями податкового законодавства, а саме, ОСОБА_1 не виконав обов'язку з подання аудиторського звіту разом з річною оприлюдненою фінансовою звітністю до контролюючого органу за 2020 рік у строк до 10 червня 2021 року, що встановлений абз.4 п. 46.2 ст. 46 ПК України таЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак у його діях містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Разом з тим, постанова судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року не може бути залишена в силі та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, з таких підстав.
Так, за приписами ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, ч.1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Тобто, приписами ст.38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.
Згідно з п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Зі змісту ст.38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 158/286/17 та у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 404/1794/16-а (2-а/404/924/16).
Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії, внаслідок чого порушено порядок ведення податкового обліку. У даному випадку такі дії полягали у не виконанні ОСОБА_1 обов'язку з подання аудиторського звіту разом з річною оприлюдненою фінансовою звітністю до контролюючого органу за 2020 рік у строк до 10 червня 2021 року, що передбачено абз.4 п. 46.2 ст. 46 ПК України та не заперечувалося учасниками справи.
Тому з урахуванням положень ч.2 ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Бальзамінат» за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку (ч.1 ст.163-1 КУпАП) сплив через три місця після останнього дня строку для подання аудиторського звіту разом з річною оприлюдненою фінансовою звітністю до контролюючого органу за 2020 рік (10 червня 2021 року), тобто, 10 вересня 2021 року.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що з дня вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП на момент розгляду справи (13 жовтня 2021 року) минуло більше трьох місяців, а відтак строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, сплив.
Отже, враховуючи, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено після спливу тримісячного строку, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП, тому оскаржувана постанова судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП - закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Тому апеляційну скаргу адвоката Веретельника І.Ю., яка подана в інтересах ОСОБА_1 , слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись п.7 ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Веретельника Ігоря Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП,з накладенням адміністративного стягнення та накладенням судового збору- скасувати та закрити провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов