Справа № 621/3114/21 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/2117/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : інші
25 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника підозрюваного - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2021 року, якою відмовлено у задоволені скарги підозрюваного ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 20.07.2021 року (з урахуванням змін від 17.07.2021 року) у кримінальному провадженні № 12018220300000289 від 13.04.2018 року, -
18.10.2021 ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12018220300000289 від 13.04.2018, в якій просив скасувати повідомлення про підозру від 20 липня 2021 (з урахуванням змін від 17.07.2021) у кримінальному провадженні №12018220300000289 від 13.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365-2 КК України.
В обґрунтуванням скарги ОСОБА_6 посилався на те, що відповідно до змісту повідомлення про підозру від 20.07.2021 він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 365-2 КК України. На думку скаржника, в ході досудового розслідування було допущено порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 , а саме слідчий ОСОБА_8 , прийняв вказане кримінальне провадження у своє провадження 20.07.2021 об 17:52 год., про що свідчать відомості витягу з ЄРДР щодо руху кримінального провадження в той час, як повідомлення про підозру ОСОБА_6 , отримав о 16:30 год., 20.07.2021, тобто, на час вчинення процесуальних дій слідчий ОСОБА_8 , не мав повноважень - статусу слідчого у кримінальному провадженні.
Крім того, зазначав, що після повідомлення про підозру - 20.07.2021 сплили строки, визначені пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК України, що є підставою для закриття кримінального провадження, однак, клопотання захисту про виконання положень пункту 10 частини 2 статті 284 КПК України, прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_9 , було відхилено. Слідчим не було доведено до відома сторони захисту про відкриття матеріалів досудового розслідування, тобто, вимоги статті 290 КПК України виконані не були.
Також зазначав, що відомості, які містились станом на 20.07.2021 у матеріалах кримінального провадження не давали підстав оголошувати ОСОБА_6 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, так як склад кримінального правопорушення в діях реєстратора ОСОБА_6 відсутній.
Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 20.07.2021 року (з урахуванням змін від 17.07.2021 року) у кримінальному провадженні № 12018220300000289 від 13.04.2018 року.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити скаргу в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на невмотивованість та необґрунтованість ухвали слідчого судді.
Вважає повідомлену ОСОБА_6 підозру необґрунтованою та ґрунтується на неналежних доказах.
Прокурор до початку судового розгляду подав до суду апеляційного суду заяву в якій просить провести судове засідання без його участі та повідомив, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 направлено до Зміївського районного суду Харківської області.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.422 та ч.4 ст.405 КПК України, думки підозрюваного та його захисника, колегія суддів постановила рішення щодо проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю доповідача, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить поновити строк на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що власник майна не був присутнім при проголошені повного тексту судового рішення, що оскаржується та лише 25.10.2021 року отримав повний текст.
Колегія суддів доводи захисник підозрюваного про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді визнає поважними та вважає за необхідне поновити цей строк.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 20.07.2021 слідчим СВ відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , - ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, а саме - у зловживанні повноваженнями суб'єктом державної реєстрації прав, державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди для іншої особи, що спричинило тяжкі наслідки.
Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.09.2021 року ОСОБА_6 , отримав 17.09.2021 року.
Залишаючи без задоволення скаргу захисника, слідчий суддя вважав повідомлену ОСОБА_6 підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України КК України, обґрунтованою оскільки вона відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить всі відомості, передбачені вказаною вимогою.
Колегія суддів з такими висновками слідчого судді погоджується з огляду на наступне.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
При перевірці оскаржуваного рішення суду першої інстанції колегія суддів керується вимогами, викладеними в п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідно до яких на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
При цьому, слід врахувати, що відповідно до вимог, зазначених в ч.1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням із прокурором), яке ґрунтується на зібраних доказах під час досудового розслідування та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення з повідомленням про це такій особі та із роз'ясненням її прав та обов'язків.
Окрім того, під повідомленням про підозру також можна розуміти кримінальне процесуальне рішення слідчого, прокурора, яке приймається в обов'язковому порядку у випадках затримання особи за підозрою в учиненні кримінального правопорушення або наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення в письмовій формі й тягне за собою набуття особою, щодо якої воно прийняте, процесуального статусу підозрюваного.
Законодавцем передбачено вимоги до змісту та порядок вручення повідомлення. Як зазначено в п.3 ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення. При цьому, складається письмове повідомлення про підозру прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та повинно відповідати зазначеним в ст.277 КПК України вимогам.
Вручається письмове повідомлення про підозру, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, в день його складення слідчим або прокурором, а у випадках неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор у відповідності до вимог ч.1 ст.279 КПК України, зобов'язані виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу.
Виходячи з вищевказаного, обґрунтованою є підозра за наявності таких принципових обставин: 1) врученого письмового повідомлення про підозру з обов'язковим посиланням на докази вчинення особою кримінального правопорушення; 2) наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують вчинення особою кримінального правопорушення; 3) доведення перед судом вагомості й достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; 4) оцінювання судом доказів вчинення особою кримінального правопорушення.
Вимога достатності доказів до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності означає, що в розпорядженні слідчого повинна бути така сукупність доказів, яка, будучи неповною, приводить тим не менше до обґрунтованого висновку про винуватість особи, котра притягується, і виключає в цей момент розслідування протилежного висновку.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як у своєму рішенні, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, зазначив Європейський суд з прав людини, а саме те, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, суд повинен виходити з тих міркувань, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як об'єктивно вбачається з фактичних відомостей, що містяться в матеріалах справи, зміст повідомлення про підозру відповідає вимогам, визначеним у ст. 277 КПК України. При цьому слід зазначити, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, внаслідок чого підозра може бути змінена.Вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення.
Процедура вручення повідомлення ОСОБА_6 про підозру виконана слідчим відповідно до вимогчинного законодавства, зазначених в ст.278 КПК України.
Підозра, це процесуальний документ, який має первинну кваліфікацію, яка з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, що розслідується, може бути конкретизована та змінена, як щодо кваліфікації дій, так і щодо обсягу обвинувачення, якщо за наслідками проведення досудового розслідування, слідчий та прокурор дійдуть переконання про можливість складання обвинувального акту та направлення його до суду.
Крім того, як зазначив в своїй заяві до апеляційного суду прокурор, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчено, обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12018220300000289 від 13.04.2018 року було 15.11.2021 направлено до Зміївського районного суду Харківської області.
А тому, доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного, з приводу необґрунтованості підозри, ґрунтуються на відомостях, які стосуються оцінки доказів, отриманих під час досудового розслідування, з точки зору їх процесуальної допустимості та належності або достатності. З огляду на це, колегія суддів не може погодитись з такими доводами, оскільки з процесуальної точки зору обґрунтованість підозри не може підмінюватись питаннями обґрунтованості обвинувачення. Питання щодо оцінки доказів, зібраних сторонами, підлягають процесуальному розгляду в порядку, передбаченому ст.ст. 318-376 КПК України, під час судового розгляду. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Відповідно до статті 89 КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, а тому сукупність інших зібраних органом досудового розслідування доказів будуть перевірятися, оцінюватися в ході судового розгляду і не дає підстав для скасування підозри.
Отже, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновків ухвали слідчого судді, щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_6 , оскільки вони є обґрунтованими та вмотивованими і відповідають вимогам кримінально-процесуального закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111,135, 138, 277, 278, 279, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2021 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2021 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, але в частині поновлення строку на апеляційне оскарження може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: