Справа № 344/19150/21
Провадження № 11-сс/4808/310/21
Категорія ст. 183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
08 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2021 року про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
за участю прокурора ОСОБА_9 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_7 ,
Захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить змінити ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відносно ОСОБА_8 обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою - АДРЕСА_1 , або як альтернативу заставу у мінімальному розмірі.
Вважає ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необґрунтованою та незаконною. На його думку, обраний ОСОБА_8 запобіжний захід є суворим. Вказує, що підозрювана з часу затримання по час обрання їй запобіжного заходу вела себе належно. Зазначає, що вказані у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є припущеннями та не підтверджені будь-якими доказами. Стверджує, що посилання на те, що підозрювана може покинути місце постійного проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності, переховуватися він органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, та незаконно впливати на свідків, потерпілих і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення кримінальної відповідальності, є голослівними. Пояснює, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , де вона зареєстрована та раніше проживала з чоловіком, дитиною та матір'ю, має на утриманні малолітнього сина. Після затримання вона надала слідчому показання, в яких конкретно розповіла про обставини скоєння злочину як з необережності, а також погодилася на проведення слідчого експерименту, в процесі якого підтвердила раніше дані покази при її допиті. По місцю проживання вона характеризується позитивно, є молодою людиною, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки. Посилається на те, що слідчим суддею не були враховані ці обставини. Вважає, що до підозрюваної необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт або як альтернативу заставу в розмірі відповідно до пп. 2 п. 5 ст. 182 КК України, враховуючи її матеріальний стан, що забезпечило б виконання нею процесуальних обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2021 року клопотання задоволено, застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 25 січня 2022 року включно.
Слідчий суддя мотивував прийняте рішення тим, що 27 листопада 2021 року ОСОБА_8 затримана у порядку ст. 208 КПК України та їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки вони є знайомими та сусідами, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не проведено повний комплекс слідчих дій. Вирішуючи дане клопотання врахував також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, та те, що вона раніше не судима. Доводи захисту вважав такими, що не дають достатніх підстав для застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, такі є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваної, не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини провадження. Дійшов висновку, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Під час апеляційного розгляду:
- підозрювана ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_7 просили задовольнити апеляційну скаргу, обрати більш м'який запобіжний захід;
- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали клопотання, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді про необхідність застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою та вважає, що висновок слідчого судді про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання є обґрунтованим.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею в повній мірі дотримані приписи цих норм та вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 183 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В кримінальному провадженні № 12021090000000604 від 27 листопада 2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (а.п. 6-7), зокрема в вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, відповідно таке кримінальне правопорушення згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Суд апеляційної інстанції, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)» та те, що ч. 3 ст. 17 КПК України імперативно визначено, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
На думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані разом з сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів у їх взаємозв'язку - рапортом інспектора-чергового ЧЧ Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 від 26 листопада 2021 року (а.п. 5), протоколом огляду місця події від 26-27 листопада 2021 року (а.п. 8-14), протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27 листопада 2021 року (а.п. 15-18), протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_8 від 27 листопада 2021 року (а.п. 21-24), протоколом проведення слідчого експерименту від 27 листопада 2021 року (а.п. 25-27), протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27 листопада 2021 року (а.п. 28-29), лікарським свідоцтвом про смерть № 94 (а.п. 32-33), свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов до переконливого висновку про обґрунтованість підозри, оскільки вони підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
Також, сукупність відомостей, які були встановлені під час розгляду клопотання, давали підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку мають місце ризики здійснити підозрюваною дії, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду , незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд апеляційної інстанції враховує, що ризик в свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування чи суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й може продовжувати існувати на стадії судового розгляду.
Висновок про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею зроблено в результаті аналізу сукупності даних про події кримінальних правопорушень, поведінку підозрюваної, відомостей, що характеризують її особу, інших обставин по кримінальному провадженню, оцінки доводів прокурора.
Суд першої інстанції в повній мірі взяв до уваги відомості, що були відомі на час розгляду клопотання відносно особи підозрюваної.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має постійне місце проживання в смт Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, раніше не судима, має малолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після затримання надала слідчому пояснення про обставини події, погодилася на проведення слідчого експерименту, вказує, що не мала умислу на заподіяння смерті.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що на підтвердження доводів про позитивну характеристику по місцю проживання та соціальні зв'язки, стороною захисту не надано жодних доказів.
За змістом ухвали слідчого судді сторона обвинувачення навела переконливі доводи того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_8 буде недостатнім та не забезпечить запобігання цим ризикам.
Стороною захисту не зазначено належного обґрунтування про можливість запобігання ризикам, встановлених стороною обвинувачення, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що слідчий суддя, з огляду на необхідність обрання запобіжного заходу, обумовленого підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, обставини, тяжкість, з метою запобігання виникненню ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, з врахуванням даних про її особу, відповідно до вимог кримінального процесуального закону вмотивовано прийняв рішення про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд апеляційної інстанції враховує, що при вирішенні питання про необхідність тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_8 необхідно враховувати наявність конкретного суспільного інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме прав людини та основоположних свобод та здоров'я людини, яка визнається в Україні найвищою соціальною цінністю згідно до ст. 3 Конституції України.
На думку суду апеляційної інстанції, враховуючи те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, з огляду на підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, що мають місце у даному випадку, слідчий суддя дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для визначення застави у відповідному розмірі при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, та не визначив розмір застави.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 12, 131-132, 176-178, 181, 182, 183, 194, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , що діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2021 року про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5