Провадження № 22-ц/803/7947/21 Справа № 184/657/21 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
08 грудня 2021 року м.Кривий Ріг
справа № 184/657/21
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Барильської А.П.,
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання - Голуб О.О.
сторони:
заявник - ОСОБА_1
заінтересована особа - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Зазимської сільської ради Броварського району Київської області Підіпригора Тетяна Василівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах та від імені ОСОБА_3 , на рішення Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2021 року, яке ухвалене суддею Томаш В.І. в місті Покров Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 07 червня 2021 року, -
В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, які розташовані в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , кадастрові номери 3221286401:01:017:0010 та 3221286401:01:017:0009.
В 2003 році ОСОБА_4 на земельній ділянці, кадастровий номер 3221286401:01:017:0009, яка розташована в АДРЕСА_2 почала самочинне будівництво житлового будинку.
В 2015 році право власності ОСОБА_1 на даний житловий будинок, на підставі поданих нею документів, було зареєстровано. Було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відомості внесені в Реєстр речових прав на нерухоме майно.
Проте, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області по цивільній справі №361/4783/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області. Державна реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Благобудконсалт», про визнання інформації недостовірною, скасування технічного паспорту на будинок, державної реєстрації та декларації про готовність об'єкту до експлуатації позов задоволено частково та скасоване рішення реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, індексний номер 46615846 від 30.10.2015р. про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .
Постановою Апеляційного суду Київської області від 05.07.2018 року по справі №361/4783/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 15.04.2020 року була задоволена касаційна скарга ОСОБА_1 , рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 05.07.2018 року скасовано в частині в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області, ТОВ «Благобудконсалт», про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Благобудконсалт», про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок - відмовлено.
В подальшому Верховним Судом було ухвалено додаткове рішення по цій справі, яким було скасовано накладений в результаті забезпечення позову арешт на будинок, розташований в АДРЕСА_2 .
Отже, оскільки в результаті розгляду даної справи у позові було відмовлено, реєстрацію будинку не скасовано, ОСОБА_1 є одноосібним власником будинку, як це було до подачі відповідного позову і в зв'язку з цим, виникає необхідність відновити становище власника будинку, яке було до рішень Броварського міськрайонного суду м. Києва та Апеляційного суду Київської області по справі №361/4783/16-ц.
Також, реєстратор у відмові посилається на арешт, проте додатковим рішенням Касаційного цивільного суду Верховного Суду по справі № 361/4783/16-ц цей арешт скасовано, проте поки що не пред'явлене до виконання.
На підставі наведеного вище, заявник просила суд встановити факт що вона, ОСОБА_1 , є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2021 року позов задоволено.
Встановлено факт що має юридичне значення, а саме визнано, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 посилаючись на те, що суд першої інстанції мав відмовити у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 у зв'язку із наявністю в даному випадку спору про право, оскільки в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Зазимської сільської ради Броварського району Київської області Підіпригори Т.В. про визнання права власності та в провадженні окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, третя особа ОСОБА_1 , про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Зауважує на тому, що вимога, з якою ОСОБА_1 звернулась до суду, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна вирішуватись в позасудовому порядку, відповідно до встановленої чинним законодавством процедури державної реєстрації права власності.
Крім того апелянт зауважує, що представник заявника, який звернувся з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, не був уповноважений на таке звернення, оскільки не має статусу адвоката, а належною заінтересованою особою в даній справі має бути Зазимська сільська рада Броварського району Київської області, як суб'єкт державної реєстрації і роботодавець а не Підіпригора Т.В. , яка по суті є найманим працівником.
У відзиві на апеляційну скаргу представник заявника просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , в режимі відеоконференції, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника ОСОБА_1 - Грушка В.І. , в режимі відеоконференції, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, названих вимог закону не дотримався.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, які розташовані в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , кадастрові номери 3221286401:01:017:0010 та 3221286401:01:017:0009 (а.с.8,9).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності 30 жовтня 2015 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_2 (а.с.10).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області по цивільній справі №361/4783/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області. Державна реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Благобудконсалт», про визнання інформації недостовірною, скасування технічного паспорту на будинок, державної реєстрації та декларації про готовність об'єкту до експлуатації позов задоволено частково та скасоване рішення реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, індексний номер 46615846 від 30.10.2015 року про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 (а.с.24-27).
Постановою Апеляційного суду Київської області від 05.07.2018 року по справі №361/4783/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2018 року залишено без змін (а.с.22-24).
Постановою Верховного Суду від 15.04.2020 року була задоволена касаційна скарга ОСОБА_1 , рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 05.07.2018 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області, ТОВ «Благобудконсалт», про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Благобудконсалт», про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок - відмовлено (а.с.15-22).
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року було скасовано накладений в результаті забезпечення позову арешт на будинок розташований в АДРЕСА_2 (а.с.12-14).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Зазимської сільської ради Броварського району Підіпригори Т.В. відмовлено у дерджавнй реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 з тих підстав, що в базі даних реєстру було виявлено обтяження на вказаний об'єкт від 07.11.2016 року, а саме арешт нерухомого майна № 17326795 (а.с.7)
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення заявник посилалась на те, що вона має право відновлення права власності на житловий будинок, для чого необхідно встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що після ухвалення Касаційним цивільним судом Верховного Суду рішення від 15.04.2020 року по справі № 361/4783/16-ц ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для встановлення факту, що має юридичне значення, а саме визнання, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, із вказаних норм процесуального права вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення, який не зазначено у частині першій статті 315 ЦПК України, можливе виключно за умови, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Перелік фактів, встановлення яких передбачено судом, визначає ч. 1 ст. 315 ЦПК України, серед яких п. 3 дає можливість в судовому порядку встановити факт каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Натомість, як вбачається із матеріалів справи, заявник, за наявності Постанови Верховного Суду від 15.04.2020 року, якою була задоволена касаційна скарга ОСОБА_1 , рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 05.07.2018 року скасовано в частині в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок - відмовлено та наявності Ухвали Верховного Суду від 16 вересня 2020 року про скасування накладеного в результаті забезпечення позову арешту на будинок розташований в АДРЕСА_2 (а.с.12-22), не звернулась до органу державної реєстрації прав для відновлення свого порушеного права, а саме скасування накладеного в результаті забезпечення позову арешту на будинок, розташований в АДРЕСА_2 , отже не вчинила дій, які передбачені чинним законодавством, а звернулась до суду з заявою про встановлення факту, який не підлягає встановленню, в той час як чинним законодавством передбачено інший порядок відновлення порушеного права заявника, у зв'язку з чим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги апелянта про те, що вимога, з якою ОСОБА_1 до суду, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна вирішуватись в позасудовому порядку, відповідно до встановленої чинним законодавством процедури державної реєстрації права власності.
При цьому колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції мав відмовити у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 у зв'язку із наявністю в даному випадку спору про право, оскільки в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Зазимської сільської ради Броварського району Київської області Підіпригори Т.В. про визнання права власності та в провадженні окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до Депртаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, третя особа ОСОБА_1 , про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки в даному випадку для відновлення свого порушеного права скаржником обрано невірний спосіб захисту незважаючи на наявність між сторонами спору щодо спірного домоволодіння.
Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що представник заявника, який звернувся з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, не був уповноважений на таке звернення, оскільки не має статусу адвоката, з огляду на наступне.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2019 року в справі № 757/213848/19-ц, провадження № 61-15866св19, зазначено, що згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
У Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю. До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6373, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 04 квітня 2019 року № 28. Доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять. Також відсутні докази щодо припинення права Грушки В.І. на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому законом.
У справі, що переглядається, встановивши, що адвокат Грушка В.І., який підписав заяву від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на підтвердження своїх повноважень надав суду ордер та належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6373, яке у встановленому законом порядку не скасовувалося та недійсним не визнавалося, а доказів припинення права Грушки В.І. на здійснення адвокатської діяльності матеріали справи не містять, тому колегія суддів приходиь до висновку про те, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення від імені ОСОБА_1 подана особою, яка має повноваження на ведення справи.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що заявником ОСОБА_1 обрано невірний спосіб захисту свого права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як прийняте з порушенням норм процесуального права, в задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити з роз'ясненням заявнику, що вона не позбавлена права звернутись до відповідного органу, а саме державного реєстратора прав на нерухоме майно з заявою про зняття обтяження на будинок, розташований в АДРЕСА_2 на підставі Ухвали Верховного Суду від 16 вересня 2020 року про скасування накладеного в результаті забезпечення позову арешту на будинок розташований в АДРЕСА_2 , та як наслідок повторно звернутися до державного реєстратора прав на нерухоме майно з заявою про державну реєстрацію права на спірний будинок, а у випадку відмови оскаржити такі дії державного реєстратора.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги та скасуванням рішення суду першої інстанції, з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 681 грн.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах та від імені ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Зазимської сільської ради Броварського району Київської області Підіпригора Тетяна Василівна «про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги а розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 09 грудня 2021 року.
Головуючий:
Судді: