справа №380/12701/21
29 листопада 2021 року зал судових засідань №11
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Максьо О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35 (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій і нарахування пені від 01.07.2021 №15495/13-01-24-07.
Ухвалою від 04.08.2021 суддя прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з рішенням відповідача №15495/13-01-24-07 від 01.07.2021 в частині нарахування штрафу у розмірі 5150,45грн. за період 23.04.2019-19.02.2020 та пені у розмірі 1540,04грн. Наголосив, що позивач вчасно та в повному обсязі сплатив суми єдиного внеску, проте сплатив їх помилково на інший рахунок. Вважає, що допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного внеску у встановлений строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету.
06.09.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що контролюючий орган не несе відповідальності за правильність нарахування та сплати позивача єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ або єдиний внесок). Зазначає, що відповідно до інтегрованої картки позивача як платника податків вбачається, що за період з 23.04.2019 по 19.02.2020 за позивачем обліковується борг зі сплати ЄСВ.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення позивача та заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач є платником ЄСВ та перебуває на податковому обліку відповідача.
Згідно з відомостями, які відображені на зворотному боці облікової картки позивача як платника податків у період з 23.04.2019 по 19.02.2020 за позивачем обліковувалася заборгованість зі сплати ЄСВ.
При цьому з матеріалів справи слідує, що позивач систематично сплачував єдиний внесок за період квітень 2019 року по лютий 2020 року. Вказані обставини підтверджуються дублікатами чеків:
1) №0.0.1331840736.2 від 19.04.2019;
2) №0.0.1356810044.2 від 17.05.2019;
3) №0.0.1384358758.2 від 18.06.2019;
4) №0.0.1414634502.2 від 19.07.2019;
5) №0.0.1440361839.2 від 19.08.2019;
6) №0.0.1470608253.2 від 19.09.2019;
7) №0.0.1494587860.2 від 16.10.2019;
8) №0.0.1526812115.2 від 18.11.2019;
9) №0.0.1555880855.2 від 17.12.2019;
10) №0.0.1583137360.2. від 16.01.2020;
11) №0.0.1622546556.2 від 19.02.2020;
Також зі змісту зворотного боку облікової картки платника податків вбачається, що сплата ЄСВ здійснювалася 17.05.2019, 18.06.2019, 19.07.2019, 19.08.2019, 19.09.2019, 16.10.2019, 18.11.2019, 17.12.2019, 16.01.2020, 19.02.2020, 18.03.2020.
Відповідач провів камеральну перевірку позивача з питань несплати (не перерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, за результатами якої на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI) прийняв рішення №15495/13-01-24-04 від 01.07.2021 про застосування штрафних санкцій у розмірі 5150,45грн. за період з 23.04.2019 року до 19.02.2020 року та нарахував пеню у розмірі 1540,04грн (далі - спірне або оскаржуване рішення).
Вважаючи рішення відповідача №15495/13-01-24-04 від 01.07.2021 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного
Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 Закону України №2464-IV єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 6 вказаного Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частин 8 та 11 статті 9 Закону України №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 частини 8 статті 9 Закону України №2464-VI).
За правилами частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема :за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі Інструкція №449).
За змістом пункту 1 розділу VII Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Положеннями підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України №2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до згаданої Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Відповідно до пункту 7 розділу VII Інструкції №449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 згаданого розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
З аналізу викладених правових норм слідує висновок, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач здійснював сплату єдиного соціального внеску щоквартально та у повному обсязі 17.05.2019, 18.06.2019, 19.07.2019, 19.08.2019, 19.09.2019, 16.10.2019, 18.11.2019, 17.12.2019, 16.01.2020, 19.02.2020, 18.03.2020.
Тобто позивач фактично здійснив всі необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов'язку зі сплати грошового зобов'язання, проте суд з'ясував, що позивач під час сплати помилково зазначав не правильний рахунок. Вказана обставина сторонами визнається та не оспорюється.
Допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на єдиний казначейський рахунок.
За наведених обставин, суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання з єдиного внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 13.01.2021 (справа №820/5282/17, адміністративне провадження № К/9901/47906/18).
Відтак відсутність бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання свідчить про неможливість застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.
Крім того, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А, зважаючи на те, що такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк.
Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд в постанові від 01.08.2018 у справі №813/2487/17, у якій зазначено, що помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк. Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету.
Відповідні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/1/16 від 21.02.2018 у справі №813/1008/16.
Суд дійшов висновку, що позивач вчинив дії спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. З огляду на те, що такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному документі під час сплати суми грошового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.
За наведених обставин суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення та необхідність його скасування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 01.07.2021 №15495/13-01-24-07 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 6 грудня 2021 року.
Суддя А.Г. Гулик