Справа № 161/20005/21 Провадження №11-сс/802/576/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
02 грудня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2021 року, якою підозрюваному ОСОБА_7 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 25 (двадцять п'ять) днів, до 05 грудня 2021 року включно,
Слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030000000543 від 22.07.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307, ч.1 ст.310, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28 ч.2 ст.317 КК України.
Клопотання мотивував тим, що у вказаному кримінальному провадженні 22.10.2021 ОСОБА_7 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307, ч.1 ст.310, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28 ч.2 ст.317 КК України. 22.07.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_7 продовжено до 6 місяців, тобто до 23.11.2021 року включно. Оскільки сторонам в порядку ст.290 КПК України 29.10.2021 відкрито матеріали досудового розслідування, які почали з ними ознайомлення, тому строк досудового розслідування з 29.10.2021 до 23.11.2021 не включається в строк досудового розслідування. Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального проступку, тяжких та особливо тяжких злочинів та наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовження щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу із визначенням застави забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2021 року в задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовлено. Клопотання слідчого задоволено. Підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжений строк тримання під вартою на 25 (двадцять п'ять) днів до 05.12.2021 року включно, із визначенням розміру застави та покладенням відповідних обов'язків, згідно з ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.05.2021 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що наявні ризики, визначені ст.177 КПК України, та незважаючи на те, що ОСОБА_7 хоча не має судимості, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому, враховуючи, що завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не можливе, будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, а обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, тому дане клопотання підлягає задоволенню.
У поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Вказує на те, що пред'явлена його підзахисному підозра є необґрунтованою, а стороною обвинувачення не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, які ґрунтуються лише на припущеннях. Слідчим суддею не взято до уваги, ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за яким відсутні дані щодо його негативної поведінки, одружений, має на утриманні четверо малолітніх дітей, що підтверджує міцність соціальних зв'язків, з моменту затримання активно сприяє слідству. Крім того, вважає визначений підозрюваному розмір застави завищеним. З огляду на наведене, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою змінити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт до 23.11.2021, звільнити останнього з-під варти в залі суду.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Як убачається з матеріалів провадження, 22.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030000000543 здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307, ч.1 ст.310, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28 ч.2 ст.317 КК України.
22.10.2021 року ОСОБА_7 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307, ч.1 ст.310, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28 ч.2 ст.317 КК України.
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, комісія наголошує, питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Як вбачається із п.48 рішення Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007, «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Тому посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_7 , на думку апеляційного суду, не заслуговують на увагу.
Так, слідчий суддя встановив, надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307, ч.1 ст.310, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.3 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, та недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, а ніж тримання його під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Вирішуючи питання про продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя мотивував своє рішення.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя, врахувавши дані про особу ОСОБА_7 , ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, відповідно з вимогами кримінального процесуального законодавства, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано продовжив підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 25 (двадцять п'ять) днів в межах строку досудового розслідування.
Судом встановлено, ОСОБА_7 в порядку ст.89 КК не судимий, підозрюється у вчиненні кримінального проступку, тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених у складі організованої злочинної групи, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування, вчиняти інші кримінальні правопорушення, знищити, сховати будь-які речі, які матимуть значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Зважаючи на це, колегія суддів повністю погоджується з висновком слідчого судді про те, що заявлені ризики під час прийняття попереднього рішення про обрання запобіжного заходу не зменшились, до закінчення дії попередньої ухвали завершити досудове розслідування не має можливості.
Посилання сторони захисту на наявність у ОСОБА_7 постійного місця проживання, за яким характеризується позитивно, одружений, на утриманні четверо малолітніх дітей, що підтверджує міцність його соціальних зв'язків, хоча і мають місце, однак не можуть слугувати виключною підставою для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, так як не спростовують доведених стороною обвинувачення ризиків.
Щодо тверджень захисника про те, що його підзахисний має незадовільний стан здоров'я, вони були предметом перевірки судом.
Стан здоров'я підозрюваного не є перешкодою для продовження до нього виняткового запобіжного заходу і виключає можливість звільнення його з-під варти, як про це просить сторона захисту.
Жодних медичних документів, які підтверджували б неможливість перебування підозрюваного. в умовах слідчого ізолятора, стороною захисту суду апеляційної інстанції не надано.
З урахуванням даних про особу підозрюваного, обставин вчинених кримінальних правопорушень, апеляційний суд вважає, лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам.
Вимогами ч.3 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На переконання суду апеляційної інстанції, визначаючи ОСОБА_7 заставу, слідчий суддя у повній мірі дотримався вказаних положень Закону.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.313 КК України, який за ступенем тяжкості належить до категорії особливо тяжких.
Вимогами ч.4 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи дані про особу підозрюваного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком слідчого судді про необхідність визначення застави, відповідно до ст.182 КПК України, у розмірі 181 600 (сто вісімдесят однієї тисячі шістсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
За викладених обставин у сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання спробам вчинити дії, визначені ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_7 є недостатнім.
Ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2021 року законна та обґрунтована, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі захисника, суд не знаходить.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2021 року, якою підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 25 (двадцять п'ять) днів - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: