Справа № 161/17506/20 Провадження №11-кп/802/854/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч.1 ст.111 КК України Доповідач: ОСОБА_2
02 грудня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисник - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференцзв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №22019030000000058 від 24.06.2019 року щодо ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2021 року,
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2021 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Перевальськ Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, не судимого на 60 днів до 22 січня 2022 року включно.
Зменшено попередньо визначений розмір застави обвинуваченому, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) грн та залишено обов'язки, які на нього покладені у випадку застосування такої, зазначені в ухвалі Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.06.2020.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про скасування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Вважає, ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2021 є незаконною, необґрунтованою, немотивованою, такою, що підлягає до скасування у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та неврахування практики ЄСЗПЛ.
Вказує на те, що стороною обвинувачення не доведено ні матеріалами кримінального провадження, ні в судовому засіданні наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та необхідність продовження його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Судом не враховано практику Європейського суду з прав людини в частині застосування запобіжних заходів та обов'язку судами перевіряти можливість застосування альтернативних запобіжних заходів. Прокурор зобов'язаний щоразу під час звернення з клопотанням обґрунтовувати новими обставинами твердження про наявність ризиків. Однак, клопотання містило посилання на обставини, на підставі яких було обрано запобіжний захід ще під час досудового провадження. Допитані всі свідки, а тому відсутні ризики впливу на них, а також досліджені всі матеріали, окрім секретних.
Адвокат просить звернути увагу апеляційного суду на утримання його клієнта в умовах слідчого ізолятора протягом значного проміжку часу - двох років, що на його думку є неприпустимим.
Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в продовженні строку запобіжного заходу ОСОБА_8 у виді тримання під вартою.
В своєму доповненні до апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 стверджує, що 30.11.2021 о 12:40 заставодавцем ОСОБА_9 на рахунок ТУ ДСА України у Волинській області була внесена частина застави в розмірі 86 500 грн за ОСОБА_8 . Також, 01.12.2021 близько 13:00 заставодавцем ОСОБА_10 була внесена частина грошових коштів в розмірі 95 100 грн на вищевказаний рахунок. На адвокатський запит від 30.11.2021 начальник управління ТУ ДСА у Волинській області ОСОБА_11 підтвердила факт надходження на депозитний рахунок управління коштів в розмірі 181 600 грн. Однак, на даний момент ОСОБА_8 досі перебуває в слідчому ізоляторі м.Луцька. В зв'язку з цим, просить перевірити підстави тримання під вартою ОСОБА_8 та постановити ухвалу про його звільнення з - під варти. В разі прийняття рішення про скасування запобіжного заходу або обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту чи особистого зобов'язання, повернути внесену заставу заставодавцям.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали суду та доводи апеляційної скарги, захисника, який апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити, прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Згідно із ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Дані вимоги закону при розгляді клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 місцевим судом були дотримані в повній мірі.
Під час розгляду в місцевому суді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор довів обставини, які свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.111 КК України (державна зрада) наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що обвинувачений ОСОБА_8 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, перешкоджати кримінальному провадженню, уникати явки до суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що застосований до нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що вірно встановив суд.
Апеляційний суд вважає, що з моменту продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до вирішення даного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставами для продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не змінились обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою.
Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
На думку апеляційного суду, хоча обвинувачений ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, є військовим пенсіонером, має на утриманні сім'ю, наявність постійного місця проживання, однак вказані соціальні зв'язки та виключно позитивні характеристики не є достатніми для запобігання ризикам, доведеним прокурором під час судового розгляду провадження, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, інші більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
Місцевий суд обґрунтовано продовжив запобіжний захід у виді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали і ухвалення нової ухвали, відповідно до викладеного в апеляційній скарзі доводів, апеляційний суд не вбачає.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_8 - ОСОБА_7 , не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, і не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора та скасування раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як про це просить перший.
Оцінивши вищезазначені ризики, які не втратили свою актуальність та не змінилися, з врахуванням тих обставин, що на даний час апеляційне провадження стосовно обвинуваченого не закінчено, суд приходить до переконання про продовження терміну тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою строком на 60 днів, адже належну його процесуальну поведінку зможе забезпечити саме такий запобіжний захід.
Законних підстав для скасування оскаржуваної ухвали і постановлення нової ухвали з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисту, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422? КПК України, Волинський апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.11.2021 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді