Справа № 761/42950/21
Провадження № 1-кс/761/23592/2021
01 грудня 2021 року, слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП у м. Києві, -
27.11.2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 зі скаргою, відповідно до якої просив зобов'язати уповноважену особу ГУНП у м.Києві у межах здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому КПК України, зобов'язати уповноважену особу ГУНП у м.Києві повідомити суд про виконання ухвали суду у справі №761/32816/19 від 29.08.2019 року. Крім того просив зобов'язати уповноважену особу ГУНП в м.Києві повторно внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі моєї заяви від 06.08.2019 та у межах здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому КПК України, зобов'язати уповноважену особу ГУНП у м.Києві повідомити суд про виконання цієї ухвали.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у відкритті провадження за його скаргою, виходячи з наступного.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 статті 303 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавача, прокурором під час досудового розслідування;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Таким чином, кримінальним процесуальним законодавством України передбачена можливість оскарження учасниками кримінального провадження, а також особами, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Так, слідчий суддя не наділений відповідними процесуальними повноваженнями для вирішення питання про зобов'язання уповноваженої особи ГУНП у м.Києві у межах здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому КПК України, а саме зобов'язати уповноважену особу ГУНП у м.Києві повідомити суд про виконання ухвали суду у справі №761/32816/19 від 29.08.2019 року. Крім того просив зобов'язати уповноважену особу ГУНП в м.Києві повторно внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі моєї заяви від 06.08.2019 та у межах здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому КПК України, зобов'язати уповноважену особу ГУНП у м.Києві повідомити суд про виконання цієї ухвали.
При цьому, конкретний строк для виконання таких процесуальних дій також не визначається положеннями КПК України, що свідчить про недопустимість застосування в даному випадку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, який надає можливість оскаржувати на досудовому провадженні бездіяльність слідчого та прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити виключно у визначений цим Кодексом строк.
Разом із цим, вбачається необхідним звернути увагу скаржника на те, що принцип обов'язковості судових рішень закріплений ст. 14 Конституції України, а також ст. 533 КПК України, а невиконання судових рішень, які набрали законної сили та підлягають безумовному виконанню на всій території України та всіма учасниками кримінального провадження, може стати підставою для звернення до органу досудового розслідування з заявою про вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 382 КК України.
З аналізу вищевказаних процесуальних норм вбачається, що предмет оскарження виходить за межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, здійснення якого покладається на слідчого суддю.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи те, що перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений положенням ч. 1 ст. 303 КПК України, є вичерпним, а скарга ОСОБА_2 подана до суду на бездіяльність слідчого та прокурора, що не підлягає оскарженню під час досудового розслідування, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП у м. Києві.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 26, 303-304, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП у м. Києві.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1