Справа № 761/38352/21
Провадження № 1-кс/761/21331/2021
02 грудня 2021 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 у кримінальному провадженні №12019110000000568, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.1971 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 у кримінальному провадженні №12019110000000568, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.1971 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 було задоволено клопотання прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт, зокрема, на земельну ділянку, загальною площею 3,5819 га з кадастровим номером 3223186200:05:004:0007 та на земельну ділянку, загальною площею 3,6205 га з кадастровим номером 3223186200:05:008:0003 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області та перебуває у користуванні ТОВ «Роза-Л» на підставі договору оренди.
Власником вказаної земельної ділянки була ОСОБА_7 , яка в грудні 2020 року померла, на підтвердження чого до матеріалів клопотання додано копію свідоцтва про смерть. ОСОБА_4 є спадкоємцем за законом на спадкове майно, в тому числі, і на вказану земельну ділянку.
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 посилається на те, що арешт на майно було накладено необґрунтовано, оскільки, як вказував слідчий, вказані земельні ділянки, що розташовані на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, є речовим доказом в кримінальному провадженні. Однак, адвокат ОСОБА_3 вважає, що вказана земельна ділянка не може бути речовим доказом в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження, так як не була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегла на собі його сліди та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, будь-якої потреби у подальшому накладені арешту на майно не встановлено. Таким чином, на думку адвоката, арешт на майно було накладено безпідставно та необґрунтовано, а тому потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження відпала.
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явилась, однак до матеріалів клопотання про скасування арешту майна долучила клопотання про здійснення судового розгляду без її участі.
Прокурор Київської обласної прокуратури, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12019110000000568 від 01.08.2019, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності прокурора Київської обласної прокуратури та адвоката ОСОБА_3 .
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, дійшов висновку про наступне.
Так, СУ ГУНП у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019110000000568 від 01.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.1971 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 було задоволено клопотання прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт на земельні ділянки загальною площею 3,5819 га з кадастровим номером 3223186200:05:004:0007 та на земельну ділянку, загальною площею 3,6205 га з кадастровим номером 3223186200:05:008:0003 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області та перебуває у користуванні ТОВ «Роза-Л» на підставі договору оренди.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Водночас, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до положень ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 вбачається, що арешт на земельну ділянку було накладено з метою збереження речових доказів. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
Згідно положеннями з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Вказана процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
Отже, саме ця особа має навести необхідне та достатнє обґрунтування своїх доводів, надавши слідчому судді відповідні докази.
Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
В той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування застосованого заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Водночас, дослідивши доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню, враховуючи, що особа, яка подала клопотання, в судове засідання не з'явилася, доводи клопотання не підтримала, хоча на неї і покладається такий обов'язок загальними засадами кримінального провадження, зокрема, принципом змагальності, визначеним ст. 22 КПК України, та принципом диспозитивності (ст. 26 КПК України), не довела необґрунтованості накладення арешту, а також не довела, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.
Так, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110000000568 від 01.08.2019 наразі триває, земельні ділянки, на які накладено арешт, визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019, що дає слідчому судді підстави дійти висновку про те, що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається адвокат ОСОБА_3 в обґрунтування клопотання, підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 у кримінальному провадженні №12019110000000568 від 01.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1971 КК України, необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 98, 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 у кримінальному провадженні №12019110000000568, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.1971 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1