Справа № 560/8221/21
іменем України
06 грудня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплату (у разі їх наявності) недоотриманих коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про проведення перерахунку пенсії враховуючи коефіцієнт заробітної плати за 1992-1998 роки. Зазначає, що у вказаний період він працював в АР Крим на «Східно-Кримській вітровій електростанції» Державного підприємства «Кримські генеруючі системи». З 2020 року звертався із проханням отримати архівні довідки із вказаного підприємства, що підтверджували б розмір заробітної плати з архівних установ на території України, зокрема в Херсонській області, однак отримав відповідь, що дані архівні документи залишилися на окупованій території АР Крим. Тому був змушеним звертатися до самопроголошених органів влади на території півострова для отримання довідок для реалізації свого права на перерахунок пенсії. 02 березня 2021 року отримав довідки, видані Муніципальним казенним закладом «Адміністративно-технічне управління міського поселення Щьолкіно», де містилися відомості про його заробітну плату за періоди: з жовтня 1992- березень 1993 року, з березня 1993 року по червень 1997 року. Однак у відповіді на звернення позивача відповідач зазначив, що будь-які документи видані на тимчасово окупованій території не є дійсними та не створюють правових наслідків. Позивач повторно подав заяву до відповідача про перерахунок пенсії, додавши до неї копії довідок з АР Крим. 02 червня 2021 року отримав відмову в перерахунку, причиною зазначалося, що позивач подав документи, які не є дійсними, а тому підстави для перерахунку пенсії відсутні. Не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
Представником відповідача надано до суду відзив, у якому він, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що рішення про відмову у перерахунку та виплаті пенсії позивачу прийнято правомірно, оскільки надані для перерахунку довідки видані організацією, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України, а тому вони є недійсними та не створюють правових наслідків.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, розмір якої обчислено відповідно до Закону № 1058-ІV.
За документами пенсійної справи страховий стаж позивача становить 41 рік 4 місяці 15 днів (враховано по 30.11.2009), коефіцієнт страхового стажу - 0,41333.
Розмір пенсії обчислено із врахуванням заробітної плати за періоди роботи з 01.07.1982 по 30.06.1987 (згідно довідки про заробітну плату) та з 01.07.2000 по 31.12.2008 (згідно даних персоніфікованого обліку), індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку становить 3,06662.
Розмір пенсії позивача станом на 01.02.2021 становить 6479,76 грн.
04.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та надав довідки, видані Муніципальною казенною установою «Адміністративно-технічного управління міського поселення Щолкіно» Республіки Крим, від 02.03.2021 № К-5 - про заробітну плату за період роботи з червня 1987 року по травень 1990 року, з жовтня 1992 по березень 1993, з березня 1993 року по травень 1997 року та реорганізацію державного підприємства «Кримські генеруючі системи».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу надано відповідь про відсутність підстав для врахування при обчисленні пенсії довідок виданих Муніципальною казенною установою «Адміністративно-технічного управління міського поселення Щолкіно» Республіки Крим Російської Федерації, від 02.03.2021 № К-5 - про заробітну плату, стаж роботи та реорганізацію підприємства, тобто органом, який знаходиться на тимчасово окупованій території, яка не підконтрольна українській владі.
Незгода позивача з зазначеними діями відповідача, зумовила його звернення до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1).
За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).
Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).
Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року по справі № 21-11а15.
Матеріалами справи встановлено, що до 01 липня 2000 року позивач мав наступний стаж роботи, що підтверджується копією трудової книжки позивача та подання выд 18.01.2005 року, а саме:
- з 15 червня 1987 року по 04 травня 1990 року в ДП "Восточно-Крымская энергетическая компания" ГАЭК "Крымэнерго";
- з 01 жовтня 1992 року по 15 березня 1993 року в Крымское монтажное управление треста "Донбассатомэнергомонтаж";
- з 18 березня 1993 року по 10 червня 1997 року в Структурному подразделении "Восточно-Крымская ветровая электростанция" Государственного Предприятия "Крымские генерирующие системы".
На підтвердження розміру заробітної плати для перерахунку пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року, позивачем були надані архівні довідки видані Муніципальною казенною установою «Адміністративно-технічного управління міського поселення Щолкіно» Республіки Крим, від 02.03.2021 № К-5 - про заробітну плату за період роботи з червня 1987 року по травень 1990 року, з жовтня 1992 по березень 1993, з березня 1993 року по травень 1997 року та реорганізацію державного підприємства «Кримські генеруючі системи».
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначено сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
На підставі частини першої статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з цим, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Такої позиції також дотримується Верховний суд у своїй постанові від 31 січня 2019 року справа №233/1181/17 (адміністративне провадження №К/9901/44448/18).
Судом встановлено, що архівні довідки видані Муніципальною казенною установою «Адміністративно-технічного управління міського поселення Щолкіно» Республіки Крим, від 02.03.2021 № К-5 - про заробітну плату за період роботи з червня 1987 року по травень 1990 року, з жовтня 1992 по березень 1993, з березня 1993 року по травень 1997 року та реорганізацію державного підприємства «Кримські генеруючі системи», дійсно видані установою, що знаходиться та здійснює свою діяльність на окупованій території.
Водночас, визнання таких довідок відповідачем, необхідне для захисту прав позивача, який на даний час позбавлений у будь - який спосіб можливості отримати такі довідки від належної установи.
Крім того, періоди роботи, зазначені в довідках, відповідають відомостям, зазначеним у трудовій книжці позивача.
Те, що документи залишились на окупованій території в даному випадку, та неможливість пенсійного органу здійснити їх перевірку, не може бути підставою для позбавлення права позивача на перерахунок та виплату пенсії.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням архівних довідок виданих Муніципальною казенною установою «Адміністративно-технічного управління міського поселення Щолкіно» Республіки Крим, від 02.03.2021 № К-5 - про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з червня 1987 року по травень 1990 року, з жовтня 1992 по березень 1993, з березня 1993 року по травень 1997 року діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням архівних довідок виданих Муніципальною казенною установою «Адміністративно-технічного управління міського поселення Щолкіно» Республіки Крим, від 02.03.2021 № К-5 - про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з червня 1987 року по травень 1990 року, з жовтня 1992 по березень 1993, з березня 1993 року по травень 1997 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням архівних довідок виданих Муніципальною казенною установою «Адміністративно-технічного управління міського поселення Щолкіно» Республіки Крим, від 02.03.2021 № К-5 - про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з червня 1987 року по травень 1990 року, з жовтня 1992 по березень 1993, з березня 1993 року по травень 1997 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.І. Тарновецький