Іменем України
01 грудня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1185/20
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 927/1185/20, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження
за позовом: Фізичної особи - підприємця Лисича Владислава Михайловича ,
АДРЕСА_1 ;
до відповідача: "HEGELMANN TRANSPORTE" UAB,
Lithuania, LT-47480 Kaunas Agronomijos g 55;
про стягнення 400 Євро (13 582,32 грн);
за участю представників сторін:
від позивача: Швидкого О.В., адвокат;
від відповідача: не з'явився;
Фізична особа-підприємець Лисич Владислав Михайлович звернувся до Господарського суду Чернігівської області до "HEGELMANN TRANSPORTE" UAB про стягнення 400 Євро (13 582,32 грн) заборгованості.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 15.06.2021.
Крім того, зазначеною ухвалою Господарський суд Чернігівської області звернувся із судовим дорученням про надання правової допомоги до Міністерства юстиції Республіки Литва (пр. Гядиминаса 30, ЛТ-01104, Вильнюс, Литва; Gedimino ave. 30 LT-01104 Vilnius) через Сектор судової роботи та міжнародної правової допомоги у Чернігівській області відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою вручення даної ухвали відповідачу - UAB "HEGELMANN TRANSPORTE" (Lithuania, LT-47480 Kaunas Agronomijos g 55).
Провадження у справі було зупинено у зв'язку із зверненням із судовим дорученням про вручення виклику до суду та інших документів до компетентного органу Республіки Литва.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2021 провадження у справі поновлено.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2021 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено до 01.12.2021.
Зазначеною ухвалою суд звернувся із судовим дорученням про надання правової допомоги до Міністерства юстиції Республіки Литва (пр. Гядиминаса 30, ЛТ-01104, Вильнюс, Литва; Gedimino ave. 30 LT-01104 Vilnius) через Сектор судової роботи та міжнародної правової допомоги у Чернігівській області відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою вручення даної ухвали відповідачу - UAB "HEGELMANN TRANSPORTE" (Lithuania, LT-47480 Kaunas Agronomijos g 55).
Провадження у справі зупинено до 01.12.2021 (до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правових допомоги, вручення відповідачу ухвали про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті).
21.07.2021 на адресу Господарського суду Чернігівської області від Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшов лист № 18587/18662-1-21 від 20.07.2021 з додатком - доказами вручення ухвали про відкриття провадження у справі № 927/1185/20 від 16.12.2020.
Відповідно до підтвердження про вручення документа, 08.04.2021 представник відповідача отримав ухвалу суду від 16.12.2020 у справі № 927/1185/20.
09.11.2021 на адресу Господарського суду Чернігівської області від Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшов лист № 27202/27515/21В від 04.11.2021 з додатком - доказами вручення ухвали про відкладення судового засідання з розгляду справи № 927/1185/20 по суті від 15.06.2021.
Відповідно до підтвердження про вручення документа 09.08.2021 представник відповідача отримав ухвалу суду від 15.06.2021.
Отже, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи в суді відповідно до міжнародних норм та норм ГПК України.
01.12.2021 у нарадчій кімнаті судом підписана вступна та резолютивна частини рішення згідно зі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Позиції учасників справи. Заяви та клопотання сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортно-експедиційного обслуговування № 31/01/2017 від 31.01.2017.
Відповідач у встановлені судом строки відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального кодексу строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.
09.06.2021 позивачем подана заява про збільшення суми судових витрат.
Відповідно до поданої заяви позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що ФОП Лисич В.М , було здійснено витрати в сумі 3400 грн за переклад ухвали суду на російську мову та нотаріальне засвідчення перекладу (у трьох примірниках), на підставі ст. 123 ГПК України останній просить віднести ці витрати за рахунок відповідача.
Суд прийняв заяву до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.
Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов'язань у Відповідача перед Позивачем по суті спору, доведеність суми боргу.
Позивачем на підтвердження своїх вимог надано копії:
- договору транспортно-експедиційного обслуговування від 31.01.2017 № 31/01/2017,
- транспортного замовлення ,
- міжнародної товарно-транспортної накладної № 0118487,
- рахунку -фактури від 25.06.2020,
- виписки по рахунку,
- претензії № 18.09.2020 від 18.09.2020 з доказами направлення та вручення.
Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.
31.01.2017 між UAB "HEGELMANN TRANSPORTE" (далі - Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Лисичем Владиславом Михайловичем (далі - Виконавець) укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування № 31/01/2017 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору:
п. 2.1.1.Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець за винагороду і за рахунок Замовника приймає на себе обов'язки по виконанню міжнародного перевезення і пов'язаних з ними транспортних операцій.
п. 2.2. Взаємовідносини Замовника і Виконавця ґрунтуються на положеннях даного договору. У всіх випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються положеннями Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (CMR), митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), Європейською угодою про дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПОГ)і іншими міжнародними угодами, учасниками яких є держави Замовника і Виконавця, а також положеннями актів законодавства держав сторін, що домовляються.
п. 2.3. Підтвердженням факту надання послуг є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка (далі - CMR) з відмітками вантажовідправника, перевізника, митних органів і вантажоотримувача.
п. 5.2. Замовник на протязі 45 календарних днів з моменту отримання оригінального рахунку та оригіналу накладної CMR оплачує фрахт, по факту надання транспортних послуг, а також інші витрати, пов'язані із здійсненням транспортного процесу або шляхом повної , або часткової передоплати. Комісія за переведення коштів оплачується Виконавцем.
п. 7.1. Усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з даного договору (контракту) або у зв'язку з ним, у тому числі ті, що стосуються його виконання, порушення, розірвання або недійсності, підлягають вирішенню в Арбітражному суді за місцем знаходження позивача.
п. 9.1. Даний договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31 грудня 2017 року. Строк дії договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за 30 днів до спливу строку його дії у письмовій формі не повідомить іншу сторону про свій намір розірвати договір.
Згідно з транспортним замовленням № 2020 від 22.06.2020 позивач взяв на себе зобов'язання здійснити перевезення автомобільним транспортом, вартість транспорту визначена у сумі 1 100,00 Євро.
Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної № 0118487 позивачем здійснено перевезення автомобільним транспортом, держ. номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
25.06.2020 позивачем виставлено рахунок № 373 на оплату 1100 Євро.
25.08.2020 відповідачем здійснено часткову оплату вартості послуги з перевезення в сумі 688 Євро.
20.10.2020 позивачем рекомендованим листом № RD140347048UA направлено відповідачу претензію № 18.09.2020 від 18.09.2020 відповідно до якої останній просив перерахувати на рахунок ФОП Лисича В.М. 400 Євро.
Відповідач отримав претензію 03.11.2020, що підтверджується витягом з трекінгу Укрпошти.
Відповідач заборгованість не оплатив.
Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем.
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні регулюються положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".
Згідно зі ст.38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Даний нормативний акт є спеціальною нормою у порівнянні з нормами Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності.
З врахуванням положень п. 7.1. даного Договору при розгляді даної справи суд застосовує процесуальне право України - Господарський процесуальний кодекс України, а до даних правовідносин застосовуються норми діючого законодавства України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором перевезення вантажу .
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку (ст. 916 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" міжнародним перевезенням визнається перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону. Організацію міжнародних перевезень вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень (стаття 53 Закону вказаного Закону).
При цьому, одним із основних міжнародних документів, який регулює відносини сторін при виконанні міжнародних перевезень вантажів автотранспортом, є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, яка набрала чинності для України 17.05.2007 (далі - Конвенція).
Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін (ст. 1 Конвенції).
Відповідно до ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, зокрема, наданою сторонами CMR, якою підтверджується прийняття вантажу до перевезення. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач свій обов'язок щодо перевезення вантажу виконав у повному обсязі, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 0118487.
Відповідно до наявної у матеріалах справи виписки по рахунку, відповідач частково оплатив вартість перевезення в сумі 688 Євро.
Разом з тим, позивач стверджує, що відповідачем оплачено 700 Євро.
Відтак суд виходить з того факту, що заборгованість є погашеною на суму 700 Євро.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по Договору становить 400 Євро.
Своїми діями щодо оплати послуг перевезення вантажу відповідач також підтвердив факт належного виконання Позивачем обов'язків за Договором.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним повної та своєчасної оплати за поставлений товар по Контракту.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за надані послуги своєчасно не розрахувався і позовні вимоги не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 400 Євро боргу.
На момент звернення позивача до суду (10.12.2020) з позовними вимогами про стягнення 400 Євро, еквівалент зазначеної суми становив 13 582,32 грн (виходячи з даних офіційного сайту Національного банку України, курс Євро до національної валюти станом на 10.12.2020 - 33,9558 грн до 1 Євро).
Таким чином, еквівалент задоволеної та присудженої до стягнення суми 400 Євро у національній валюті України становить 13 582,32 грн.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п.2,4 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2102 грн.
Позивачем заявлено до стягнення 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 3400 грн витрат на оплату нотаріально засвідченого перекладу на російську мову ухвали Господарського суду Чернігівської області від 16.12.2020.
Стосовно витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.
Відповідно до угоди про надання правової допомоги адвоката від 01.12.2021 (далі - Угода), укладеної між Швидким Олегом Васильовичем (далі - Адвокат) та Фізичною особою - підприємцем Лисичем Владиславом Михайловичем (далі - Клієнт), Адвокат надає Клієнту правову допомогу, пов'язану із захистом його законних інтересів та прав, представництва в господарському суді за позовом до боржника - UAB "HEGELMANN TRANSPORTE" про стягнення боргу за договором міжнародного перевезення.
Згідно з п. 2 Угоди Адвокат зобов'язується: провести правовий аналіз наданих Клієнтом документів, звертатися із відповідними запитами до державних та недержавних установ і організацій з приводу спору, що виник, представляти інтереси Клієнта у відносинах з третіми особами, підготувати та подати позовну заяву, надавати консультації Клієнту, що стосуються даного спору, представляти інтереси Клієнта в суді (в т.ч. судах вищих інстанцій).
Відповідно до п. 4 Угоди вартість послуг за даним договором визначається за домовленістю Сторін і становить 4000 (чотири тисячі) гривень.
Договір починає діяти з моменту його підписання сторонами і до остаточного закінчення справи (набрання судовим рішенням законної сили) (п. 7 Угоди).
Відповідно до поданого розрахунку суми судових витрат Адвокатом надано наступні послуги: юридична консультація та правовий аналіз ситуації, що виникла по справі - 1000 грн; підготовка та подання позовної заяви - 2000 грн; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції - 1000 грн. Загальна вартість послуг - 4000 грн.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 01/12/20 від 01.12.2020 ФОП Лисич В.М. оплатив вартість послуг адвоката в сумі 4000 грн.
Згідно із с. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Швидким О.В. правової допомоги ФОП Лисичу В.М. , що виражено у підготовці позовної заяви, заяв та клопотань, а також безпосередня участь адвоката у судових засідань, а також факт оплати Клієнтом вартості наданих послуг адвоката.
Отже, з огляду на наведені положення чинного законодавства, зважаючи на принципи диспозитивності та змагальності, співмірності, необхідності та розумності судових витрат, докази, надані на підтвердження зазначених витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн, оскільки витрати на цю суму доведені, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат.
Крім того, позивачем заявлено до відшкодування витрати, пов'язані з оплатою нотаріально засвідченого перекладу на російську мову ухвали Господарського суду Чернігівської області від 16.12.2020 про відкриття провадження у справі, доручення про вручення документа, підтвердження про вручення документа у розмірі 3400 грн.
На підтвердження понесених витрат позивач надав копію акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000128 від 17.12.2020 на суму 3400 грн, копію платіжного доручення № 4292 від 17.12.2020 на оплату 3400 грн (призначення платежу: послуги по перекладу з засвідченням зг. рах. № 124 від 17.12.2020).
За частиною 3 статті 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведені іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Крім того, згідно з пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
З огляду на те, що вищезазначені витрати в сумі 3400 грн документально підтверджені, останні підлягають відшкодуванню відповідачем.
Керуючись ст. 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 178, 202, 207, 233, 238, 240, 241, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Лисича Владислава Михайловича , код НОМЕР_3 до UAB "HEGELMANN TRANSPORTE", код 300022163, про стягнення 400 Євро задовольнити повністю.
2. Стягнути з UAB "HEGELMANN TRANSPORTE", код 300022163, Lithuania, LT-47480 Kaunas Agronomijos g 55, на користь Фізичної особи - підприємця Лисича Владислава Михайловича , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 , 400 Євро боргу, 2102 грн судового збору, 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу, 3400 витрат з перекладу документів.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 06.01.2021.
Суддя М.П. Ноувен