Справа № 308/3851/21
Закарпатський апеляційний суд
02.12.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю представника Закарпатської митниці ДМС України Селеша О.Я., представників особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокатів Туз Б. М. та Дмитришин М.П., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав адвокат Туз Б. М. в інтересах ОСОБА_1 ,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2021 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Україна, Львівська обл. Яворівський р-н с. Віжомля; тимчасово не працюючого; який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт - НОМЕР_1 від 02.01.2020; орган, що видав - 4652,
визнано винним у порушенні митних правил за ст. 472 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 248723,00 (двісті сорок вісім тисяч сімсот двадцять три) гривні з конфіскацією вилучених товарів, а саме: дошка електрична для серфінгу торговельної марки LIFT, модель eFoil 5?0 Sport., (1шт); ручний контролер до електричної дошки для серфінгу на підводних крилах (1 шт); зарядний пристрій для акумулятора торгової марки Delta-Q, модель ІС1200-048-СОМ (1 шт); щогла торговельної марки LIFT з електродвигуном (1шт).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору.
Відповідно до змісту постанови, 22.02.2021, о 16 год 38 хв, у зону митного контролю на ділянку «В'їзд» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав вантажопасажирський автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 313 CDI», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 , в якому водієм слідував громадянин України ОСОБА_1 , який повертався з Італії в Україну, де перебував у приватних справах. Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по смузі руху "червоний коридор". ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митну декларацію, в якій він вказав свої паспортні дані та наявність у нього багажу у кількості 50 місць, а саме : одяг та додаткові речі до одягу, взуття особистого використання, вживані, не сортовані, іноземного виробництва. При усному опитуванні ОСОБА_1 підтвердив відомості, вказані ним у митній декларації та заперечив наявність будь-яких інших товарів, у тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено. В ході митного контролю транспортного засобу та речей, окрім заявленого в митній декларації товару, було виявлено : комплектуючі електричної дошки для серфінгу на підводних крилах, без ознак використання, а саме: дошка електрична для серфінгу торговельної марки LIFT, модель eFoil 5?0 Sport., (1шт); ручний контролер до електричної дошки для серфінгу на підводних крилах (1 шт); зарядний пристрій для акумулятора торгової марки Delta-Q, модель ІС1200-048-СОМ (1 шт); щогла торговельної марки LIFT з електродвигуном (1шт). Вартість виявленого товару згідно з відомостями з мережі Інтернет перевищує 500 євро та потребує додаткової оцінки із залученням спеціаліста-експерта. Вищезазначені товари були поміщені у фірмовий чохол та футляр, що знаходилися у багажному відсіку автомобіля на підлозі серед інших речей. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався. Виявлені товари ОСОБА_1 не визнав своєю власністю. Згідно з наданих ним пояснень, вищезазначені товари перевозив з Італії (м. Рим) в Україну (м. Львів) на прохання незнайомого чоловіка. Таким чином, ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних відомостей про переміщувані ним через митний кордон України товари, які в такій кількості підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України.
В апеляційній скарзі представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Туз Б. М., вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, а висновки, викладеній в ній, не відповідають фактичним обставинам справи. Також зазначає, що суд першої інстанції, розглянувши справу без участі ОСОБА_1 , позбавив останнього права на захист, у тому числі в наданні доказів, які підтверджують його невинуватість. На думку апелянта, наведені твердження в оскаржуваній постанові свідчать про однобокість дослідження судом доказів - дослідження тільки тих, які були надані посадовими особами Закарпатської митниці Держмитслужби. Крім того, апелянт стверджує, що вилучений товар не належить ОСОБА_1 , а належить іншій особі - ОСОБА_2 , який придбав його в Італії, що підтверджується товарним чеком та письмовими поясненнями, які містяться у матеріалах справи. У суді першої інстанції також не доведено та не встановлено, що у діях ОСОБА_1 був умисел на вчинення цього правопорушення. Відтак, на думку апелянта, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які свідчать про винуватість ОСОБА_1 у порушенні митних правил. В апеляційній скарзі адвокат Туз Б. М. також зазначає, що спосіб оцінки товару викликає сумніви, позаяк використовуючи аналоговий метод, на підставі відомостей наявних в Інтернет - ресурсах, не беручи до уваги те, що товар був не укомплектований та придбаний за межами України, - експерт визначив вартість товару, яка у понад 15 разів перевищує вартість товару, відображену в документі, який засвідчує придбання вилученого товару (товарному чеку). Просить постанову скасувати та ухвалити нову, якою провадження щодо ОСОБА_1 закрити та повернути вилучений товар власникові ОСОБА_2 або уповноваженій ним особі.
Заслухавши пояснення захисників ОСОБА_1 - адвокатів Туз Б. М. та Дмитришин М.П., які підтримали апеляційну скаргу, представника Закарпатської митниці ДМС України Селеша О.Я., який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності ОСОБА_1 , неявка якого, з огляду на положення ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги, що: про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлений належним чином; даних про поважність причин неявки ОСОБА_1 до апеляційного суду в справі немає; заяви про відкладення розгляду справи на інший термін від нього не надходило; у розгляді справи брали участь захисники ОСОБА_1 - адвокати Туз Б.М. та Дмитришин М.П., які не заперечували щодо розгляду справи у відсутності їх довірителя ОСОБА_1 , вказуючи на те, що останньому відомо про час та місце розгляду справи, однак, він просив розглянути справу без його участі.
Доводи апеляційної скарги про закриття провадження у справі підлягають задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені вище вимоги щодо розгляду справ про порушення митних правил також передбачені ст. 489 МК України.
Відповідальність за ст. 472 МК України передбачена за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Відповідно до вимог ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів……
Отже, винність є обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення яка виражає внутрішній психологічний зміст - психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
У цій ознаці закріплений найважливіший конституційний принцип - принцип суб'єктивного ставлення до вчиненого, тобто відповідальність тільки при наявності вини, закріплений у ст. 62 Конституції України.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків, а вчиненим із необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил апеляційний суд доходить висновку про те, що як митним органом, так і судом першої інстанції вимоги вказаних вище норм матеріального та процесуального права дотримані не були, що судом допущена неповнота та поверховість при дослідженні фактичних обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, у частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).
Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 22.02.2021, о 16 год 38 хв, у зону митного контролю на ділянку «В'їзд» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав вантажопасажирський автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 313 CDI», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 , в якому водієм слідував громадянин України ОСОБА_1 , який повертався з Італії в Україну, де перебував у приватних справах. Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по смузі руху "червоний коридор". ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митну декларацію, в якій він вказав свої паспортні дані та наявність у нього багажу у кількості 50 місць, а саме : одяг та додаткові речі до одягу, взуття особистого використання, вживані, не сортовані, іноземного виробництва. При усному опитуванні ОСОБА_1 підтвердив відомості, вказані ним у митній декларації та заперечив наявність будь-яких інших товарів, у тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено. В ході митного контролю транспортного засобу та речей, окрім заявленого в митній декларації товару, було виявлено : комплектуючі електричної дошки для серфінгу на підводних крилах, без ознак використання, а саме: дошка електрична для серфінгу торговельної марки LIFT, модель eFoil 5?0 Sport., (1шт); ручний контролер до електричної дошки для серфінгу на підводних крилах (1 шт); зарядний пристрій для акумулятора торгової марки Delta-Q, модель ІС1200-048-СОМ (1 шт); щогла торговельної марки LIFT з електродвигуном (1шт). Вартість виявленого товару згідно з відомостями з мережі Інтернет перевищує 500 євро та потребує додаткової оцінки із залученням спеціаліста-експерта. Вищезазначені товари були поміщені у фірмовий чохол та футляр, що знаходилися у багажному відсіку автомобіля на підлозі серед інших речей. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався. Виявлені товари ОСОБА_1 не визнав своєю власністю. Згідно з наданих ним пояснень, вищезазначені товари перевозив з Італії (м. Рим) в Україну (м. Львів) на прохання незнайомого чоловіка. Таким чином, ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних відомостей про переміщувані ним через митний кордон України товари, які в такій кількості підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України.
Окрім того, з матеріалів справи про порушення митних правил убачається, що висновком Закарпатського відділу з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДМС України № 1420003800-0085 від 23.03.2021, установлена вартість вищевказаних товарів у сумі 248723,00 (двісті сорок вісім тисяч сімсот двадцять три), у тому числі дошка електрична для серфінгу торговельної марки LIFT, модель eFoil 5?0 Sport., (1шт), вартістю 157212. 00 грн ; ручний контролер до електричної дошки для серфінгу на підводних крилах (1 шт), вартістю 11258. 00 грн ; зарядний пристрій для акумулятора торгової марки Delta-Q, модель ІС1200-048-СОМ (1 шт), вартістю 44230. 00 грн та щогла торговельної марки LIFT з електродвигуном (1шт), вартістю 36023. 00 грн.
Окрім того, у матеріалах справи про порушення митних правил наявні надані стороною захисту Попередній рахунок від 25.01.2021, відповідно до якого вартість товарів, що переміщувались ОСОБА_1 через митний кордон України становить 489 Євро, Декларація, відповідно до якої в комплект плати модель eFoil 5?0 Sport., входять дошка, акумулятор, фольга для щогли, комплект плавників, контролер, зарядний пристрій для контролера, акумуляторний блок, зарядний пристрій, сумка для акумулятора, сумка для дошки, підставка для дошки, гвинти, роз'єм для акумулятора, великий парус та крило з вуглецевого матеріалу та рахунок - фактура (Інвойс), відповідно до якого вартість товарів, що переміщувались ОСОБА_1 через митний кордон України становить 4900 Євро, із них фольга для дошки, вартістю 2200 Євро ; фольга для щогли 65 см., вартістю 1500 Євро; зарядний пристрій, вартістю 500 Євро та контролер, вартістю 700 Євро та Висновок експерта (Звіт про оцінку майна) від 09.11.2021, відповідно до якого ринкова вартість об'єктів оцінки становить 14770,28 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят гривень 28 коп ), що за курсом НБУ станом на 22.02.2021 відповідає 489. 04 Євро - тобто вартість товарів, що переміщувались ОСОБА_1 через митний кордон України становить 489. 04 Євро ( а. с. 63-100 ), у тому числі й належним чином завірені документи у перекладі на українську мову ( а. с. 65-73 ).
З вищевказаних доказів - із Попереднього рахунку від 25.01.2021 та Висновку експерта (Звіт про оцінку майна) від 09.11.2021, вбачається, що вартість товарів, про які йдеться у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про порушення митних правил, становить саме 489. 04 Євро.
Вищевказані докази - Попередній рахунок від 25.01.2021 та Висновок експерта (Звіт про оцінку майна) від 09.11.2021, підтверджують, що вартість товару, вилученого згідно з протоколом про ПМП № 0294/30500/21 від 22.02.2021, нерозмитнених, без врахування податку на додану вартість та митних платежів, за межами митної території України, з урахуванням партії товару, станом на 22.02.2021 становить 489. 04 Євро, що складає значно меншу суму, ніж та, яка була визначена висновком Закарпатського відділу з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДМС України № 1420003800-0085 від 23.03.2021.
З указаного вище Висновку експерта (Звіт про оцінку майна) від 09.11.2021, вбачається, що процедура оцінки товару та експертний висновок від 09.11.2021, здійснені та виконані у відповідності з Митним кодексом; Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні" № 658-ІІІ від 12.07.2001; Національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003; Національним стандартом № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 28.10.2004; "Методикою оцінки майна", затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003; "Нормативними та додатковими матеріалами по експертизі товарів", Торгово-промислова палата України, Київ, 2003; Постановою КМУ від 25.08.1998 № 1340 «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним»; та іншими посібниками та інформаційними матеріалами інтернет-ресурсів, якими регулюються та надаються рекомендації з питань проведення оцінки товарів (майна).
Відповідно до вимог ст. 495 МК України та ст. 251 КУпАП доказами в справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються також висновком експерта, проведеного відповідно до вимог ст. 515 МК України та ст. 273 КУпАП.
Під час розгляду справи апеляційним судом учасники судового провадження - представники ОСОБА_1 - адвокати Туз Б.М. та Дмитришин М.П. та представник Закарпатської митниці ДМС України Селеш О.Я. не вказували на будь-які порушення вимог законодавства при проведенні експертом Лукяненко Т.В. експертизи (Звіт про оцінку майна), а також не вказували на неправильність чи неповноту при проведенні та складанні вказаним експертом висновку.
Тому, беручи до уваги вищенаведене, апеляційним судом, належним доказом щодо вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил визнається експертний висновок (Звіт про оцінку майна) від 09.11.2021, якому надається перевага перед висновком Закарпатського відділу з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДМС України, у зв'язку з чим, вартість товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 489. 04 Євро, визнається достовірною і такою, що відповідає Попередньому рахунку від 25.01.2021.
Надаючи перевагу Висновку експерта ОСОБА_3 (Звіту про оцінку майна) від 09.11.2021, апеляційний суд бере до уваги і доводи сторони захисту про те, що при проведенні митним органом товарознавчної експертизи щодо визначення вартості товару експерт використав ряд ресурсів мережі «Інтернет» та торгівельну мережу міста Ужгорода, однак мережа міста Ужгорода та сайти, які здійснюють реалізацію імпортного товару на території України містять цінову інформацію на досліджуваний товар разом зі сплатою всіх митних платежів та націнкою відповідних підприємців, а переміщуваний ОСОБА_1 товар був придбаний у країні їх походження (виробництва ) Італія.
Вищенаведене свідчить про те, що виявлений та вилучений у ОСОБА_1 товар, відповідно до ст. 374 МК України, не підлягав письмовому митному декларуванню.
На підставі вищенаведеного, апеляційний суд доходить висновку про те, що доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у передбаченому ст. 472 МК України порушенні митних правил, не встановлено, зазначені в протоколі відомості щодо вартості товару стороною захисту спростовані в ході апеляційного розгляду належними та допустимими доказами.
Отже, вищенаведене свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та відповідно й про відсутність у діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення.
Окрім того, з оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд, посилаючись на протокол про порушення митних правил, митну декларацію ОСОБА_1 , Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 22.02.2021, не дав їм аналіз, не зазначив, які відомості містяться у цих доказах та які факти та обставини ці докази підтверджують, - не вмотивував висновок про те на підставі чого дійшов переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Окрім того, у резолютивній частині постанови не вказана вартість товару, який 22.02.2021 року о 16 год. 39 хв. ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби в автомобілі марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 313 CDI», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 , одночасно, прийнявши рішення про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, безпосередніх об'єктів порушення митних правил, що становить 248723,00 (двісті сорок вісім тисяч сімсот двадцять три) гривні.
Окрім того, з протоколу про порушення митних правил вбачається, що у ньому не зазначена вартість товарів, які ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України. Не встановивши митну вартість товару посадові особи митного органу не вмотивували на підставі чого дійшли висновку про те, що переміщуваний товар підлягає обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню і вартість такого перевищує дозволену для ввезення вартість товару.
Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення стягнення або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду, якщо таке обмеження зашкодило всебічному розгляду справи та вплинуло або могло вплинути на винесення обґрунтованої постанови за результатами її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення стягнення або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини, а відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Тому, апеляційний суд доходить висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у передбаченому ст. 472 МК України порушенні митних правил не доведена та спростована стороною захисту, а представником митного органу не заявлялось клопотань про направлення матеріалів справи до митного органу для проведення додаткової перевірки, і не вказувалось на те що можливості збирання додаткових доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_1 не вичерпані, у зв'язку з чим, постанова місцевого суду як незаконна та необґрунтована, підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню, а провадження в справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі апеляційний суд також зазначає, що: відповідно до положень МК України вжиття заходів зі встановлення осіб, які порушили митні правила, складання протоколів про порушення митних, з'ясування обставин, за яких скоєно правопорушення, вилучення речей та документів, покладаються на митні органи, їх територіальні підрозділи; відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і що саме на відповідних посадових осіб митних органів покладено доведення винуватості особи у вчиненні того чи іншого порушення митних правил з точним дотриманням положень чинних нормативно-правових актів.
Оскільки, згідно матеріалів справи про порушення митних правил, у тому числі з Попереднього рахунку від 25.01.2021 вбачається, що вилучені, згідно протоколу про порушення митних правил № 0294/30500/21 від 22.02.2021, у ОСОБА_1 товари були придбані в Італії гр. ОСОБА_2 , тому такі підлягають поверненню саме ОСОБА_2 або його представнику за дорученням.
Приймаючи рішення також беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що представником митного органу не надано жодних належних та допустимих доказів у спростування доводів сторони захисту, які б підтверджували висновки суду першої інстанції, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлялось; що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; що можливості збирання додаткових доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні проступку вичерпані.
Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат Туз Б. М. в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 , - скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил, протокол за скоєння яких складено за ст. 472 МК України щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Вилучені, згідно протоколу про порушення митних правил № 0294/30500/21 від 22.02.2021, товари повернути ОСОБА_2 або його представнику за дорученням.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН