29 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/3826/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року (суддя Кисіль Р.В., м. Запоріжжя) у справі № 280/3826/21
за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕЛЕКТРОМАТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА»
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ та пені, -
встановив:
У травні 2021 року ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» (далі - ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ») звернулося до суду із позовом у якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області щодо не внесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2019 року до Реєстру заяв про відшкодування податку на додану вартість та не перерахування цієї суми на поточний рахунок позивача, відповідно;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в сумі 289 616 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 6 891,89 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2021 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації про узгодженість бюджетного відшкодування в сумі 298616,00 грн., яка виникла на підставі декларації ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» з податку на додану вартість за січень 2019 року від 18.02.2019 № 9024802916. Зобов'язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про узгодженість бюджетного відшкодування в сумі 298 616,00 грн., яка виникла на підставі декларації ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» з податку на додану вартість за січень 2019 року від 18.02.2019 № 9024802916. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 по справі № 280/2071/19 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001374706 від 23.04.2019, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за січень 2019 року на суму 298 616 грн. Відповідно, вказана сума підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача. Проте, на час розгляду справи податковим органом інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача до відповідного Реєстру не внесено, норми п. 4 Порядку № 26 не виконані, внаслідок чого суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання податкового органу внести вказану інформацію до Реєстру. Разом із цим, враховуючи відсутність в Реєстрі інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача в розмірі 298 616 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність вимог щодо стягнення з державного бюджету вказаної суми та передчасність вимог про стягнення пені, оскільки нарахування її здійснюється з дня погашення бюджетної заборгованості, який ще не настав.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржило його в апеляційному порядку.
У апеляційній скарзі скаржник вказав на передчасність позовних вимог, оскільки судове рішення по справі № 280/2071/19, яке набрало законної сили було отримано ним тільки 25.05.2021. Відповідно, обов'язок щодо внесення суми бюджетного відшкодування до реєстру у скаржника виник тільки з 26.05.2021, тобто після звернення позивача до суду із цим позовом (13.05.2021). Зазначив про опрацювання справи № 280/2071/19 з внесенням відповідної інформації до АІС Суди, яка є базою даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, на підставі якої автоматично формується Реєстр. Враховуючи зазначене, скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якій зазначив, що податковий орган був обізнаний про існування судового рішення по справі № 280/2071/19, яке набрало законної сили та не був позбавлений можливості отримати його в суді. Також, вказане рішення було оприлюднено на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 28.12.2020. Саме ця дата була взята позивачем при розрахунку суми пені, що заявлена до стягнення у межах цієї справи. Враховуючи наведені обставини, якими спростовано доводи апеляційної скарги, позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач 2 - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області відзиву на апеляційну скаргу не надало, з матеріалами останньої ознайомлено.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 року (№9024802916), в якій було задекларовано до бюджетного відшкодування від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 19418532 грн., подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування.
Офісом великих платників податків ДФС в період з 25.03.2019 по 09.04.2019, на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності декларування від'ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., відображеного в податковій декларації за січень 2019 року, про що складено акт №38/28-10-47-06/00186536 від 09.04.2019.
Актом перевірки №38/28-10-47-06/00186536 від 09.04.2019 було встановлено, що сума бюджетного відшкодування за січень 2019 року у розмірі 298616 грн. була заявлена в порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 298 616 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за січень 2019 року на суму 298 616 грн.
На підставі вищезазначеного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0001374706 від 23.04.2019, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за січень 2019 року на загальну суму 298616 грн.
Позивач не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 по справі №280/2071/19 податкове повідомлення-рішення №0001374706 від 23.04.2019 скасоване.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 по справі №280/2071/19 залишене без змін.
На цей час бюджетне відшкодування, що було зменшено згідно податкового повідомлення-рішення №0001374706 від 23.04.2019 та скасовано у межах розгляду справи №280/2071/19, позивачем не отримано, що стало підставою для його звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Сторонами не заперечується, що достовірність нарахування суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування згідно з податковою декларацією за січень 2019 року, підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим грошові кошти в сумі 298 616 грн. підлягали відшкодуванню з Державного бюджету на користь позивача.
Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
На підставі пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
Вказані норми статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі - Порядок №26).
Проте, судом першої інстанції встановлено, що в порушення вищевказаних вимог податкового законодавства, скаржником не була внесена узгоджена сума бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Зокрема, судом в ході судового розгляду досліджено інформацію Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, з якого вбачається, що по декларації позивача №9024802916 від 18.02.2019 графа «Дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення» порожня (а.с. 59).
Вказані обставини доводами апеляційної скарги не спростовані.
Водночас, податковий орган посилається на передчасність позовних вимог вказуючи на те, що судове рішення по справі № 280/2071/19, після розгляду справи у суді апеляційної інстанції, було надіслано йому судом першої інстанції за його заявою лише 25.05.2021, що підтверджено вхідним штемпелем податкового органу.
Стосовно наведених доводів скаржника колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що скаржник був обізнаний про перебування справи № 280/2071/19 на розгляді у суді апеляційної інстанції, що у апеляційній скарзі не заперечується. При цьому, скаржник мав можливість ознайомитися з вказаним рішенням на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень після оприлюднення останнього 28.12.2020 або звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про отримання копії судового рішення, або до суду першої інстанції із повторною заявою про отримання копії судового рішення.
З огляду на це колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника про передчасність позовних вимог.
Щодо посилання скаржника на факт опрацювання судового рішення по справі № 280/2071/19 у системі АІС Суди системи АІС Податковий блок, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно матеріалів справи, Офіс ВПП ДПС 25.05.2021 вніс інформацію про постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 по справі № 280/2071/19 про залишення рішення суду першої інстанції без змін до підсистеми АІС Суди системи АІС Податковий блок (а.с. 46).
Разом з тим, судом встановлено та доводами апеляційної скарги не спростовано, що ця підсистема не має жодного відношення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який працює відповідно до розробленого Мінфіном Порядку №26.
На час розгляду цієї справи доказів внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування у розмірі 298 616 грн. скаржником не надано.
Відповідно до Порядку №26 саме орган ДФС (ДПС) вносить всю необхідну інформацію до Реєстру, включаючи заяви платників податків на повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування (п. 4 Порядку).
Отже, доводи скаржника щодо вчинення ним усіх можливих передбачених законодавством дій з приводу спірних взаємовідносин не підтверджено матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів також не приймає до уваги твердження скаржника, що викладене у письмових поясненнях від 09.11.2021, щодо факту відшкодування на розрахунковий рахунок позивача суми бюджетного відшкодування у розмірі 298 616 грн. по декларації за січень 2019 року, оскільки зі змісту ІКП позивача, що додана до вказаних пояснень не вбачається, за яким самим рішенням суду на рахунок позивача здійснено бюджетне відшкодування.
Також, скаржником не надано довідку про суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість за звітний період березень 2018 по позивачу, на яке міститься посилання у вказаних поясненнях.
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо протиправності бездіяльності скаржника щодо не внесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2019 року до Реєстру заяв про відшкодування податку на додану вартість та не перерахування цієї суми на поточний рахунок позивача, відповідно, а також необхідність зобов'язання його внести відповідну інформацію до Реєстру заяв доводами апеляційної скарги не спростований.
Щодо висновків суду стосовно відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми бюджетного відшкодування, а також пені, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції у цій частині не оскаржено. Відповідно, враховуючи норми ч. 1 ст. 308 КАС України, не підлягають розгляду судом першої інстанції.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 280/3826/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко